3.Споруди і будови залізничного транспорту

Споруди залізничного транспорту залежно від призначення поділяються на:

• споруди загального користування – магістральні лінії, роз'їзди, пасажирські, технічні, вантажні і сортувальні станції, вокзали, локомотивні, вагонні депо тощо;

• споруди промислового транспорту – під'їзні шляхи, залізничні станції і ін.

Розміщення залізничних споруд ув'язується з основними планувальними елементами системи розселення.

У приміських зонах 3.18 найбільших міст для транспортних об'їздів передбачаються обвідні лінії з розміщенням на них сортувальних і вантажних станцій.

У містах на ділянках залізничних ліній з інтенсивністю пасажирського руху більше 10 пар потягів на годину передбачаються додаткові лінії, а при необхідності - улаштування глибоких залізничних введень або діаметрів із забезпеченням їх взаємодії з швидкісним міським транспортом.

Зупинки приміського пасажирського транспорту розміщуються поблизу житлових і промислових районів, місць масового відпочинку і т.д.

Відстань між зупинками в місті – 1,5 – 3,0 км, а між зональними станціями – 10 – 20 км.

Пересадка пасажирів з приміських потягів на метрополітен здійснюється з використанням суміщених платформ або з улаштуванням коротких пішохідних переходів між платформами різного призначення при загальній протяжності пішохідного шляху не більше 200 м.

Пасажирські станції розташовують, як правило, на межі сельбищної території і проектують переважно прохідного типу (рис. 9.2).

Технічні станції і парки рухомого складу розміщують поряд з пасажирськими із сторони, протилежної масовому прибуттю потягів.

Вантажні станції влаштовують за межами сельбищної території міста на внутрішньовузлових лініях, які обслуговують групу підприємств.

У крупних транспортних вузлах доцільна кооперація вантажних портових і промислових станцій з метою економії території і підвищення економічної ефективності роботи транспорту.

Вантажні двори розміщують за межами сельбищної території, максимально наближеними до основних споживачів і головних напрямів руху.

Сортувальні станції виносяться за межі забудови, а промислові – у відповідні промислові райони 7.2.

Під'їзні залізничні шляхи розташовують у смузі відведення магістральних залізничних ліній, введення до окремих промислових майданчиків - під кутом до під'їзного шляху для зменшення площі, зайнятої лініями, їх протяжності і будівельних витрат.

Між залізничними лініями, станціями і житловою забудовою передбачається санітарно-захисна зона 7.10, ширина якої (від осі крайньої колії до будівель) встановлюється залежно від інтенсивності руху потягів:

- на головних дорогах І, ІІ, ІІІ категорій – 100 м;

- на станціях і під'їзних шляхах – 50 м.

Розмір санітарно-захисної зони від споруд залізничного транспорту до меж садових ділянок приймається шириною не менше 50 м. У санітарно-захисній зоні розміщуються автомобільні дороги, гаражі, стоянки, склади підприємств і комунальні підприємства. Площа озеленення санітарної зони повинна бути не менше 50%.

Рис. 9.2. Схеми залізничних станцій. Основні типи:

прохідні: а) вантажна, б) пасажирська; тупикові: в) пасажирська, г) вантажна