11. Мережа громадського транспорту

Проектування системи пасажирського транспорту здійснюється на основі прогнозу пасажиропотоків на різні розрахункові терміни.

Організація громадського транспорту для міст з населенням 250 тис. чол. і більш розв'язується на підставі комплексних схем розвитку всіх видів міського пасажирського транспорту. За наявності складних транспортних проблем у містах з населенням від 100 до 250 тис. чол. також здійснюється розробка таких схем.

Види громадського пасажирського транспорту вибираються на підставі розрахункових пасажиропотоків і далини поїздки пасажирів. Провізна здатність різних видів транспорту, параметри устаткування і споруд (платформи, посадочні майданчики і т.д.) визначаються при нормі наповнення рухомого складу на розрахунковий термін - 4 чол./м² вільної площі підлоги пасажирського салону для звичайних видів наземного транспорту і 3 чол./м² - для швидкісного транспорту.

При виборі видів пасажирського громадського транспорту слід керуватися орієнтовною провізною здатністю і швидкістю сполучення різних видів транспорту, дані яких наведені в таблиці 9. 2.

Таблиця 9.2

Транспорт	Середня швидкість повідомлення, км/годину	Провізна здатність лінії транспорту в одному напрямі, тис. пас./годину
Автобус	17-20	3-5
Тролейбус	16-18	4-7
Трамвай	15-17	6-12
Експрес-автобус	20-25	До 10
Швидкісний трамвай	25-30	10-20
Метрополітен	40-45	20-45
Електрифікована залізниця	50-60	30-50
Монорельсова дорога	60-70	10-30

Щільність мережі ліній наземного громадського пасажирського транспорту на забудованих територіях слід приймати залежно від їх функціонального використання і інтенсивності пасажиропотоків, як правило, 1,5-2,5 км/км². При цьому необхідно забезпечувати нормативні відстані підходу до зупинок громадського транспорту.

У центральних районах крупних і найбільших міст щільність мережі допускається збільшувати до 4-4,5 км/км².

Дальність пішохідних підходів до найближчої зупинки громадського пасажирського транспорту слід приймати не більше 500 м.

У загальноміському центрі дальність пішохідних підходів до найближчої зупинки громадського пасажирського транспорту від об'єктів масових відвідин повинна бути не більше 250 м; у виробничих і комунально-складських зонах - не більше 400 м від прохідних підприємств; у зонах масового відпочинку і спорту - не більше 800 м від головного входу.

У районах індивідуальної садибної забудови дальність пішохідних підходів до найближчої зупинки громадського пасажирського транспорту може бути збільшена у великих, крупних і найбільших містах до 600 м, в малих і середніх - до 800 м.

Пішохідні переходи через магістральні дороги і вулиці загальноміського значення регульованого руху, які влаштовуються в одному рівні з проїжджою частиною, необхідно розміщувати на відстані не менше 300 м один від одного, а через магістральні вулиці районного значення - не менше 250 м. Мінімальну ширину переходів для цих категорій доріг і вулиць приймається відповідно 6 і 4 м.

Відстані між зупинними пунктами на лініях громадського пасажирського транспорту в межах території населених пунктів слід приймати для автобусів, тролейбусів і трамваїв - 400-600 м; експрес-автобусів і швидкісних трамваїв - 800-1200 м; метрополітену – 1000 - 1500 м; електрифікованих залізниць - 1500-2000 м.