
- •Лекція 9. Інженерно-транспортна інфраструктура і інженерна підготовка території міста Структурово-логічна схема змісту лекції
- •1. Планувальна організація зони зовнішнього транспорту
- •2. Види зовнішнього транспорту
- •3.Споруди і будови залізничного транспорту
- •4. Мережа і споруди зовнішнього автомобільного транспорту
- •5. Споруди повітряного транспорту. Організація пасажирських сполучень міста з аеропортами
- •6. Споруди і будови водного транспорту
- •7. Розселення і транспортні зв'язки в структурі міста
- •8. Пересування населення. Легковий і вантажний транспорт
- •9. Вулично-дорожня мережа
- •10. Система магістральних вулиць і доріг
- •11. Мережа громадського транспорту
- •12. Типологія принципових схем мережі магістральних вулиць і доріг
- •13. Класифікація перетинів магістральних вулиць і доріг
- •14. Вулиці і дороги місцевого значення
- •15. Послідовність проектних робіт з розробки системи магістральних вулиць і транспорту
- •16. Споруди для зберігання і технічного обслуговування транспортних засобів
- •17.Інженерне обладнання території міста
- •18.Водопостачання і каналізація
- •19. Енергопостачання
- •20. Електропостачання.21. Теплопостачання.22. Газопостачання
- •23. Інженерна підготовка території
- •24. Вертикальне планування території
- •25. Організація поверхневого стоку
- •26. Пониження рівня ґрунтових вод, захист територій від затоплення і підтоплення
- •27. Боротьба з яроутворенням
- •28. Протизсувні заходи
- •29. Відновлення порушених територій
- •Словник Ключові слова і поняття
- •Рекомендована література
11. Мережа громадського транспорту
Проектування системи пасажирського транспорту здійснюється на основі прогнозу пасажиропотоків на різні розрахункові терміни.
Організація громадського транспорту для міст з населенням 250 тис. чол. і більш розв'язується на підставі комплексних схем розвитку всіх видів міського пасажирського транспорту. За наявності складних транспортних проблем у містах з населенням від 100 до 250 тис. чол. також здійснюється розробка таких схем.
Види громадського пасажирського транспорту вибираються на підставі розрахункових пасажиропотоків і далини поїздки пасажирів. Провізна здатність різних видів транспорту, параметри устаткування і споруд (платформи, посадочні майданчики і т.д.) визначаються при нормі наповнення рухомого складу на розрахунковий термін - 4 чол./м2 вільної площі підлоги пасажирського салону для звичайних видів наземного транспорту і 3 чол./м2 - для швидкісного транспорту.
При виборі видів пасажирського громадського транспорту слід керуватися орієнтовною провізною здатністю і швидкістю сполучення різних видів транспорту, дані яких наведені в таблиці 9. 2.
Таблиця 9.2
Транспорт |
Середня швидкість повідомлення, км/годину |
Провізна здатність лінії транспорту в одному напрямі, тис. пас./годину |
Автобус |
17-20 |
3-5 |
Тролейбус |
16-18 |
4-7 |
Трамвай |
15-17 |
6-12 |
Експрес-автобус |
20-25 |
До 10 |
Швидкісний трамвай |
25-30 |
10-20 |
Метрополітен |
40-45 |
20-45 |
Електрифікована залізниця |
50-60 |
30-50 |
Монорельсова дорога |
60-70 |
10-30 |
Щільність мережі ліній наземного громадського пасажирського транспорту на забудованих територіях слід приймати залежно від їх функціонального використання і інтенсивності пасажиропотоків, як правило, 1,5-2,5 км/км2. При цьому необхідно забезпечувати нормативні відстані підходу до зупинок громадського транспорту.
У центральних районах крупних і найбільших міст щільність мережі допускається збільшувати до 4-4,5 км/км2.
Дальність пішохідних підходів до найближчої зупинки громадського пасажирського транспорту слід приймати не більше 500 м.
У загальноміському центрі дальність пішохідних підходів до найближчої зупинки громадського пасажирського транспорту від об'єктів масових відвідин повинна бути не більше 250 м; у виробничих і комунально-складських зонах - не більше 400 м від прохідних підприємств; у зонах масового відпочинку і спорту - не більше 800 м від головного входу.
У районах індивідуальної садибної забудови дальність пішохідних підходів до найближчої зупинки громадського пасажирського транспорту може бути збільшена у великих, крупних і найбільших містах до 600 м, в малих і середніх - до 800 м.
Пішохідні переходи через магістральні дороги і вулиці загальноміського значення регульованого руху, які влаштовуються в одному рівні з проїжджою частиною, необхідно розміщувати на відстані не менше 300 м один від одного, а через магістральні вулиці районного значення - не менше 250 м. Мінімальну ширину переходів для цих категорій доріг і вулиць приймається відповідно 6 і 4 м.
Відстані між зупинними пунктами на лініях громадського пасажирського транспорту в межах території населених пунктів слід приймати для автобусів, тролейбусів і трамваїв - 400-600 м; експрес-автобусів і швидкісних трамваїв - 800-1200 м; метрополітену – 1000 - 1500 м; електрифікованих залізниць - 1500-2000 м.