1.3 Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води

1.3.1. При самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою (1.12).

З _с.б. = W * Т_ар., (1.12)

де W - об'єми води при самовільному водокористуванні, куб.м;

Т_ар. - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 куб.м;

1.4 Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення підземних вод

1.4.1 Встановлення факту забруднення

1.4.1.1. Фактом забруднення підземних вод вважається виявлення візуально або за допомогою хіміко-аналітичних методів наявності нафти чи інших забруднюючих речовин в пробах підземних вод чи в місцях їх виходів на поверхню землі.

1.4.1.2. Припущення про факт забруднення підземних вод можна зробити при виявленні забруднення поверхні землі на ділянках господарської діяльності, а також при виявленні втрат нафтопродуктів чи інших забруднюючих речовин з ємкостей для зберігання або акумуляції, із продуктопроводів або інших об'єктів.

1.4.1.3. Встановлення факту забруднення є обгрунтуванням для видання органами Мінекобезпеки припису на виконання інженерно-екологічних вишукувань з метою визначення масштабів забруднення підземних вод.

1.4.1.4. Фінансування інженерно-екологічних вишукувань здійснюється за рахунок винного у забрудненні підземних вод або із коштів Мінекобезпеки, Рад відповідного рівня з повною компенсацією цих витрат винним.

1.4.2. Визначення масштабів забруднення

1.4.2.1. Гідрогеологічні умови є визначальним фактором розвитку процесу забруднення підземних вод, формування ореолу забруднення в місцях розташування джерел забруднення.

1.4.2.2. Різноманітність гідрогеологічних умов, обмеженість інформації про них на конкретних ділянках, складність процесів руху підземних потоків та забруднюючих речовин роблять кожний випадок самостійним дослідним завданням для оцінки масштабів забруднення підземних вод, яке можна вирішувати шляхом виконання інженерно-екологічних досліджень.

1.4.2.3. Інженерно-екологічні вишукування щодо оцінки масштабів забруднення підземних вод виконуються спеціалізованими організаціями.

1.4.2.4. Технічне завдання на виконання вишукувальних робіт (видає організація, яка фінансує роботу), а також програма їх виконання (складається виконавцем робіт) підлягають узгодженню з Головекоінспекцією Мінекобезпеки України.

1.4.2.5. Після виконання інженерно-екологічних вишукувань по визначенню масштабів забруднення підземних вод, територіальному органу Мінекобезпеки України для прийняття рішень по захисту підземних вод від забруднення подаються відомості стосовно:

- гідрогеологічних умов (будови, параметрів, граничних умов водоносних горизонтів);

- масштабів забруднення підземних вод;

- шляхів надходження забруднюючих речовин у водоносний горизонт;

- природної захищеності підземних вод в зоні впливу господарських об'єктів;

- прогнозу розвитку забруднення водоносних горизонтів.

1.4.2.6. Масштаби забруднення підземних вод визначаються на час (згідно з прогнозним розрахунком або за фактичним станом) досягнення локалізації ореолу забруднення, тобто зупинки його розвитку.

1.4.2.7. Визначення об'єму V забрудненої частини водоносного горизонту (комплексу) провадиться формулою (1.13)

V = F х m х nа, (1.13)

де F - площа забруднення, кв.м;

m - середня потужність забрудненої частини водоносного горизонту, м;

nа - активна пористість водонасиченої товщі, частки одиниці

(таблиця 1.4).

Таблиця 1.5 - Орієнтовні значення активної пористості

водонасичених порід (nа)

Назва породи	Активна пористість (nа)
Гравелисто-галечні відкладення	0,28-0,30
Гравелисто-галечні відкладення	0,24-0,26
Різнозернисті піски	0,20-0,24
Дрібнозернисті піски	0,18-0,22
Тонкозернисті піски	0,15-0,19
Пилуваті та глинисті піски	0,05-0,08
Супіски	0,08-0,10
Суглинки	0,05-0,08
Тріщинуваті породи (крейда, вапняк, ¦пісковик)	0,04-0,08

Примітка. У разі відсутності характеристик конкретної водонасиченої породи для розрахунків беруть середні значення наведених інтервалів.

1. 4.3. Розрахунок розмірів збитків

1.4.3.1. За своїм характером збитки можуть бути прямі (виведення з ладу водозаборів та обладнання, зниження випуску продукції, погіршення її якості, зростання кількості захворювань населення та ін.) та непрямі, які можуть проявитися через тривалий час після встановлення факту забруднення підземних вод (генетичні зміни та зниження тривалості життя людини і тварин, зниження продуктивності сільськогосподарського виробництва та ін.).

1.4.3.2. Відшкодування збитків не звільняє винного в забрудненні від обов'язку проведення робіт, пов'язаних з відновленням якості підземних вод.

1.4.3.3. Збитки визначаються на основі встановленого факту забруднення підземних вод нафтопродуктами чи іншими речовинами та його масштабів.

1.4.3.4. Величина збитків (З _п.в) внаслідок забруднення підземних вод нафтопродуктами визначається:

в розрахунку на 1 куб.м забруднених підземних вод за формулою (1.14).

З _п.в = Y_n * _n * V_з * L, (1.14)

де:

Y_n - питома величина збитків, спричинених навколишньому середовищу, в частинах НМД;

n - розмір неоподатковуваного мінімуму доходів;

V_з - об'єм забруднених підземних вод, куб.м;

L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод;

для грунтових - 1,0;

для міжпластових безнапірних - 1,3;

до міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.

В розрахунку на 1 тонну нафтопродуктів визначається за формулою (1.15).

З _п.в = Y_n * n * М * L, (1.15)

де М - маса нафтопродуктів, т.

Питому величину екологічних збитків визначають з таблиці 1.4 при наявності інформації про об'єм забруднених підземних вод, або з таблиці 1.5, якщо відома маса нафтопродуктів.

1.4.3.5. У разі, коли забруднювач вже відшкодував збитки, але не усунув наслідків забруднення і його ореол поширюється, може бути знову пред'явлено позов на відшкодування.

При цьому величина збитків визначається також за формулою (1.14) та (1.15), однак замість членів V_з і М використовуються відповідно

(Vзⁿ - Vз^n-1 ) і (Мⁿ - М^n-1 ),

де V_з ⁿ - об'єм забруднених підземних вод на останній час;

Vз^n-1 - те ж з попередніх розрахунків;

М ⁿ - маса нафтопродуктів на останній час;

М^n-1 - те ж з попередніх розрахунків.

1.4.3.6. Визначення величин збитків внаслідок забруднення підземних вод іншими (крім нафтопродуктів) речовинами здійснюється введенням до формул (1.14) та (1.15) множника, який враховує екологічну небезпеку забруднюючої речовини (К_і) за формулою (1.16):

К_і = 0,05/ГДК_і, (1.16)

де ГДК_і - величини гранично допустимої концентрації або безпечного рівня впливу забруднюючої речовини.

Таблиця 1.6- Питомі величини збитків, заподіяних забрудненням підземних вод нафтопродуктами з розрахунку на 1 куб.м підземних вод

Область	Питомі величини екологічних збитків	Область	Питомі величини екологічних збитків
Вінницька	0,0024	Миколаївська	0,0043
Волинська	0,0009	Одеська	0,0047
Дніпропетровська	0,0051	Полтавська	0,0009
Донецька	0,0027	Рівненська	0,0006
Житомирська	0,0047	Сумська	0,0007
Закарпатська	0,0024	Тернопільська	0,0010
Запорізька	0,0036	Харківська	0,0013
Івано-Франківська	0,0051	Херсонська	0,0012
Київська	0,0006	Хмельницька	0,0012
Кіровоградська	0,0069	Черкаська	0,0017
Автономна Республіка Крим	0,0015	Чернігівська	0,0003
Луганська	0,0009	Чернівецька	0,0047
Львівська	0,0007

Таблиця 1.7- Питомі величини збитків, заподіяних забрудненням підземних вод нафтопродуктами в розрахунку на 1 т забруднюючої речовини

Область	Питомі величини екологічних збитків*	Область	Питомі величини екологічних збитків
Вінницька	50,36	Миколаївська	90,39
Волинська	17,91	Одеська	103,12
Дніпропетровська	109,59	Полтавська	17,74
Донецька	57,77	Рівненська	14,31
Житомирська	102,43	Сумська	15,34
Закарпатська	51,77	Тернопільська	21,77
Запорізька	79,97	Харківська	26,91
Івано-Франківська	107,36	Херсонська	24,43
Київська	110,57	Хмельницька	27,30
Кіровоградська	142,46	Черкаська	36,94
Автономна Республіка Крим	31,84	Чернігівська	6,69
Луганська	19,89	Чернівецька	100,89
Львівська	16,03

* В частинах неоподатковуваного мінімуму доходів

1.4.3.7. Забруднення підземних вод, як правило, є наслідком забруднення поверхні землі та грунтів. Тому для визначення збитків від безпосереднього забруднення поверхні землі та грунтів тимчасово може бути використана формула (1.15).

Виявлення факту безпосереднього заруднення поверхні землі, грунтів здійснюється візуально або за допомогою хіміко-аналітичних визначень проб грунтів, що виконуються хіміко-аналітичною службою територіальних органів Держекоінспекції Мінекобезпеки, або залучених для цього спеціалізованих хімічних лабораторій.

Маса (об'єм) забруднюючих речовин, які потрапили на поверхню землі, встановлюється документально чи прямими натурними замірами.

В умовах повного насичення шару грунту рідкими забруднюючими речовинами їх обсяг може бути визначено за формулою (1.17).

V = F х h х м (1.17)

де V - об'єм забруднюючих речовин, куб.м;

F - площа забруднення, кв.м;

h - глибина просочування, м;

м - дефіцит насичення, в долях від одиниці.

У разі відсутності даних щодо дефіциту насичення для конкретних грунтів для розрахунків беруться середні значення інтервалів орієнтовних значень, які наведені в таблиці 1.

В умовах неможливості доведення документально чи прямими натурними замірами кількості скинутих забруднюючих речовин, обсяг їх визначається, як правило, шляхом здійснення інженерно-екологічних вишукувань.