15. Методи аналізу релевантної інформації для прийняття типових поточних рішень.

Поточні рішення пов’язані з прийняттям операційних рішень в границях релевантного діапазону, тобто при таких змінах об’єму виробництва (реалізації), при яких загальні постійні затрати незмінні, а загальні змінні – прямо пропорційні реалізації (виробництва). Типові варіанти альтернативних рішень в процесі операційної діяльності:

1.Рішення про спецзаказ – це рішення про разовий продаж продукції по ціні нижче звичайної, а іноді і нижче виробничої собівартості виробу.

Умови прийняття рішення по виконанню спецзаказа наступні:

а)додатковий дохід повинен перевищувати додаткові затрати.

б)спецзаказ не повинен деформувати ринок, тобто змінювати попит на вироби, що продаються за звичайною ціною.

в)наявність вільних виробничих потужностей, тобто незмінність загальних постійних затрат в межах релевантного діапазону.

2.Рішення про розширення або скорочення сегменту, тобто про розширення і скорочення виробництва і реалізації виробів підрозділів підприємства. На основаі аналізу їх прибутковості і вкладу в загальну прибутковість підприємства.

3.Рішення типу виробляти, або купляти, тобто вибір із двох альтернатив: виробляти комплектуючи самостійно, або придбати у зовнішніх постачальників.

4.Рішення типу продавати або обробляти дальше звязане з альтернативою або продавати вироби на визначеній стадії їх виробництва, або доробляти з метою отримання додаткового прибутку. Додаткова обробка може дати нові функції продукту, а значить більш високу ціну продаж.

5.Оптимальне використання обмежених ресурсів. Обмеженість – це фактори, що обмежують об’єм виробництва або реалізацію продукції.

Процес прийняття поточних рішень і релевантність облікової інформації.

Значна частина часу менеджерів затрачається на прийняття рішень. При прийнятті рішень менеджер використовує два види перспектив розвитку підприємства:

1.довгострокове (при цьому основною ціллю управління рахується забезпечення виживання підприємства на тривалій перспективі в умовах змінного зовнішнього середовища).

2.короткострокове рішення пов’язане з точною діяльністю та називається оперативним рішенням. Основна ціль – забезпечення прибутковості і ліквідності підприємства. Процес прийняття рішення передбачає вибір одного варіанта з кількох альтернативних. Причому така альтернатива повинна забезпечувати рішення проблеми. Алгоритм процесу прийняття рішень має наступний вигляд:

1.Вибір цілі і постановка завдання.

2.Визначити можливу альтернативу варіанти.

3.Збір даних про альтернативи.

4.Аналіз кількісних показників з врахуванням якісних факторів.

5.Вибір оптимальних рішень (прийняття рішень).

6.Здійснення прийнятих рішень (господарська діяльність).

7.Співставлення фактичних і планових даних.

8.Заходи за усуненням відхилень від плану.

Вибір цілі і постановка проблеми передбачають облік головної цілі діяльності підприємства (організації). Визначення можливих альтернативних варіантів передбачає виявлення дій, які можуть використовуватись для досягнення постановленої цілі або для вирішення визначеної проблеми. Наприклад для збільшення прибутковості фірма може розглянути наступні альтернативи:

1.шукати нові ринки для існування виробів.

2.розробляти нові вироби для існуючих ринків.

3. розробляти нові вироби для нових ринків.

Збір даних про альтернативи передбачає, що бухгалтер повинен забезпечувати менеджера обліковою інформацією, яка повинна бути своєчасною, достовірною і релевантною. Релевантність означає, що інформація діє на прийняття рішень менеджерів. Особливістю оцінки прибутковості підприємства в релевантному діапазоні є: на короткострокових інтервалах, тобто при прийнятті оперативних рішень передбачається, що такі рішення приймаються в межах релевантного діапазону в якому постійні витрати не змінні, а змінні витрати прямопропорційні об’єму. При цьому прибуток визначається за формулою:

П = МД – ПВ

Із формули випливає, що в межах релевантного діапазона зміни маржинального доходу приведуть до точно такої зміни прибутку тому при оцінці прибутку в межах релевантного діапазону, тобто при прийнятті оперативних рішень об’єктом аналізу і оцінки є МД. При оцінці релевантності операції треба мати на увазі що доходи і витрати пов’язані з минулими подіями не релевантні. Наприклад, при заміні старого станка новим залишкова вартість старого не релевантна, за виключенням випадку його продажу. Як правило релевантними є майбутні змінні витрати хоч можуть бути випадки релевантних постійних витрат.