11.Як формується концепція рівноваги споживача в термінах граничної корисності?

12.Що означають криві “дохід – споживання” і “ціна – споживання”?

13.Як розкривається отримання ефекту доходу?

14.Як розкривається отримання ефекту заміщення?

15.Що описується картою кривих байдужості? Які особливості такої карти Ви знаєте?

Тема 4. ТЕОРІЯ ВИРОБНИЦТВА. ВИТРАТИ І ВИПУСК

План семінарського заняття

I.Підприємство як суб’єкт ринкових відносин.

1.Спрощена схема ринково-виробничої системи.

2.Підприємство як закупівельна система, товаровиробник і продавець.

3.Динамічність зовнішнього середовища, його вплив на внутрішню динаміку виробництва.

II.Мотивація поведінки підприємства.

1.Основні види вибору підприємства.

2.Періоди функціонування підприємства.

3.Поняття оптимального і рівноважного станів підприємств. III. Фактори виробництва, їхнє групування та варіації.

1.Виробнича функція: поняття і параметри.

2.Сукупний, середній і граничний продукти. VI. Витрати виробництва.

1.Економічний і бухгалтерський підходи до обліку витрат.

2.Альтернативні витрати.

3.Сукупні, середні і граничні витрати.

4.Середні витрати; графічна інтепретація залежності між середніми і граничними витратами.

5.Оптимізація виробництва в короткостроковому періоді. V. Оптимізація виробництва в довгостроковому періоді.

1.Метод ізоквант: поняття ізокванти, ізокости.

2.Гранична норма технологічного заміщення.

IV. Збільшення випуску за рахунок пропорційного нарощування обсягів ресурсів.

Ця тема логічно об’єднує дві підтеми: “Теорія виробництва”, “Витрати і випуск”. Перша частина присвячена дослідженню взаємозв’язку між набором ресурсів і кількістю товарів, вироблених із цих ресурсів. Одним із основних чинників, що визначають кількість

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

48

виготовленої продукції, є фізичний обсяг ресурсів, використовуваних у виробництві цих товарів. Економічні ресурси (праця, машини, земля, сировина та ін.) – необхідні складові процесу виробництва.

Вивчення теорії виробництва – необхідна умова для усвідомленої побудови кривих пропозиції, тому що процес пропозиції товарів на ринок складається з трьох різних фаз:

·по-перше, компетентний фахівець повинен мати уявлення про можливі комбінації факторів виробництва даного обсягу продукції за певний період часу, тому перша фаза передбачає вивчення технологічної залежності між витратами і випуском продукції, уточнення законів виробництва і різних базових понять;

·по-друге, необхідний поглиблений аналіз структури витрат, необхідних для виробництва певного обсягу продукції;

·по-третє, передбачається дослідження обмежень, що виникають при виробництві товарів, сутність одного з них полягає в існуванні межі обсягу продукції, що може бути отриманий при будь-якій комбінації виробничих ресурсів.

Таким чином, рішення, що приймають виробничі фірми, визначаються умовами виробництва і витратами. Витрати на виробництво товарів прямо впливають на ефективність таких рішень, тому в економічній теорії та практиці вагомим є аналіз зміни витрат залежно від зміни обсягу випуску, що, у свою чергу, впливає на співвідношення цін і кількості товарів, запропонованих виробничими фірмами.

З економічного погляду витрати являють собою вартість усіх видів використовуваних матеріалів та послуг. Починаючи аналіз витрат, необхідно спочатку вивчити, як вони визначаються, а далі вже можна приступати до дослідження залежності між витратами і результатом. Зміни витрат, залежно від обсягу випуску, дають ключ до розуміння ролі пропозиції для фірм, орієнтованих на максимізацію прибутку.

Після вивчення понять, ідей і визначень, що містяться в даній темі, для перевірки отриманих знань Ви зможете описати зв’язок між структурою витрат і випуском продукції, використовуючи поняття вироб-

ничої функції; обговорити з колегами важливість закону спадної граничної продуктивності для організації виробництва; використовувати визначення сукупного продукту, середнього продукту і граничного продукту фактора виробництва для опису зміни обсягу випуску продукції, залежно від зміни цього фактора за інших однакових умов; зможете пояснити, як зменшення граничної норми заміщення одного фактора на інший змінює форму ізокванти; проаналізувати можливі ефекти зростання масштабів виробництва, коли всі фактори виробництва збільшуються в однаковій пропорції; показати, як, використовуючи

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

49

виробничу функцію, можна побудувати функцію витрат; визначити їх складові у короткостроковому плані і пояснити, яким чином закон спадної граничної продуктивності впливає на кут нахилу кривої змінних витрат; побудувати короткострокові криві середніх і граничних витрат і пояснити, як форма цих кривих відбиває сутність закону спадної продуктивності; показати, як при незмінних загальних чинниках витрат форма довгострокової кривої витрат залежить від ефекту зростання масштабу виробництва, як поліпшення технології, зміна у вартості ресурсів і обмеження у використанні ресурсів впливають на криву витрат виробничого підприємства.

Основні поняття і категорії

Фірма – економічний суб’єкт, що має господарську самостійність і виконує три функції: він купує ресурси (фактори виробництва), використовує їх для виробництва продукту і продає продукт.

Типи ділових підприємств:

·індивідуальна фірма – фірма, якою володіє одна фізична особа, що самостійно веде справи у власних інтересах і відповідальна за неї особистим майном;

·партнерство – фірма, що належить двом або більше особам, які спільно володіють й управляють підприємством, одержують частину прибутку і несуть необмежену відповідальність за діяльність фірми;

·корпорація – фірма, що має статус юридичної особи і належить групі акціонерів, причому майно і власність цієї фірми відокремлені від майна і власності її співвласників(відповідальність кожного акціонера обмежена його внеском).

Фактори виробництва – будь-який товар або послуга, що використовуються для виробництва товару.

Виробнича функція фірми показує максимально можливий обсяг випуску певного товару при використанні всіх можливих комбінацій факторів виробництва, де Q = f (F1, F2 , ..., Fn ). Спрощений варіант виробничої функції – залежність виробництва товару Q від праці L і капіталу K :Q = f (L, K ).

Продукт сукупний – ТР, середній – АР, граничний – МР.

Сукупний (загальний) продукт фактора виробництва– обсяг продукції, що виробляє фірма з використанням певної кількості даного фактора.

Середній продукт фактора виробництва – це відношення сукупного продукту змінного фактора до обсягу фактора, що забезпечив випуск цього продукту.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

50

Граничний продукт фактора виробництва – додатковий випуск товару, пов’язаний зі збільшенням фактора виробництва на одиницю при незмінності обсягу інших використовуваних факторів виробництва. Граничний продукт визначається як відношення приросту випуску товару до приросту даного фактора.

Ізокванта – крива, що показує усі можливі комбінації ресурсів, використання яких забезпечує фіксований обсяг випуску продукції.

Ізокоста – лінія, що показує всі можливі комбінації ресурсів, що мають однакову сукупну вартість.

Економія від масштабу – зростаюча, постійна, спадна.

Зростаюча економія від масштабу – збільшення обсягу продукції більш швидкими темпами, ніж збільшення витрат усіх використаних для виробництва ресурсів. Наприклад, при зростанні витрат ресурсів на 20 % обсяг виробництва зростає на 30 %.

Постійна економія від масштабу – збільшення обсягу продукції тими ж темпами, що і збільшення витрат усіх використаних для виробництва ресурсів. Наприклад, при зростанні витрат ресурсів на20 % обсяг виробництва також зростає на 20 %.

Спадна економія від масштабу– збільшення обсягу продукції більш низькими темпами, ніж збільшення витрат усіх використаних для виробництва ресурсів. Наприклад, при зростанні витрат ресурсів на 20 % обсяг виробництва зростає тільки на 10 %.

Короткостроковий, або короткий період у діяльності фірми – проміжок часу, протягом якого неможливо змінити хоча б один виробничий фактор.

Довгостроковий, або тривалий період у діяльності фірми– про-

міжок часу, достатній для зміни усіх факторів виробництва.

Фактори виробництва:

·постійні фактори виробництва – фактори, витрати яких не зале-

жать від рівня випуску продукції;

·змінні фактори виробництва – фактори, витрати яких залежать від рівня випуску продукції.

Витрати:

·зовнішні витрати – витрати факторів виробництва, що не належать фірмі і купуються нею;

·внутрішні (неявні) витрати – витрати факторів виробництва, що належать фірмі;

·граничні витрати – додаткові витрати, пов’язані зі збільшенням виробництва даного товару на одиницю;

·постійні (фіксовані) витрати – витрати, яких зазнає фірма незалежно від обсягу випуску продукції;

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

51