ІІ. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

НАВЧАЛЬНИЙ МОДУЛЬ 1 Вступ до предмета: Історія України як наука

та навчальний предмет

Методичні вказівки

Вступ до предмета опрацьовується студентами самостійно. Для цього потрібно ознайомитися з основною літературою та скласти опорний конспект за таким планом:

1.Історія як наука: предмет і завдання курсу. Періодизація історії.

2.Історіографія та принципи історичних досліджень.

3.Історичні джерела та допоміжні історичні дисципліни.

4.Історичні напрямки в українській історичній науці кінця ХІХ– початку ХХ ст. Видатні дослідники історії України.

Термінологічний словник

Антропологія – наука про походження й еволюцію людини, утворення людських рас.

Археологія – наука, що вивчає історію за матеріальними залишками життя й діяльності людей – речовими археологічними джерелами.

Архіви – самостійні установи або відділи в установах, організаціях, на підприємствах, що зберігають документальні матеріали; а також сукупність документів, що утворилися в результаті діяльності установ, товариств і окремих осіб.

Джерелознавство – наукова дисципліна, яка досліджує історичні джерела.

Допоміжні історичні дисципліни – дисципліни, що мають вузь-

кий предмет дослідження. Вони вивчають цей предмет детально і таким чином сприяють більш глибокому розумінню історичного процесу в цілому. До них належать такі: хронологія, палеографія, нумізматика, метрологія, дипломатика, геральдика, генеалогія, топоніміка, краєзнавство та інші, всього понад 60 дисциплін.

Історія: 1) це наука про життя і розвиток суспільства; 2) це наука про минуле людського суспільства і про його сьогодення. Історію поділяють на всесвітню(загальну) й історію окремих країн і народів.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

20

Всесвітня історія підрозділяється на історію первісного суспільства, давню історію, історію середньовіччя, нову історію, новітню історію.

Історія України – складова історичної науки. Вона вивчає основні тенденції й закономірності соціально-економічного, політичного й духовного розвитку народів, що проживали на території України в минулому, а також живуть на цій території сьогодні.

Історичне джерело – це найрізноманітніші засоби інформації, які безпосередньо відбивають історичний процес і дають можливість вивчати минуле людського суспільства. Виділяють п’ять типів історичних джерел: речові, етнографічні, лінгвістичні, усні, писемні.

Історичне дослідження – це праця, в якій проведено наукове вивчення та реконструкцію об’єкта соціально-історичного минулого з використанням фактів, простеженням закономірностей, оригінальними авторськими висновками.

Історіографія – наука, що вивчає розвиток історичних знань та методи історичних досліджень.

Літописи – історичні твори ХІ-ХVІІ ст., послідовний запис історичних подій, зроблений їх учасниками.

Періодизація – поділ процесів розвитку на основні, якісно відмінні періоди.

Принципи історичних досліджень– це основне правило, якого необхідно дотримуватися при вивченні всіх явищ і подій в історії. Використовують принцип історизму, об’єктивності, альтернативності, соціального підходу.

Контрольні питання для самоперевірки знань

1.Дати визначення поняття “історія”.

2.Що є предметом навчального курсу “Історія України”?

3.Дати визначення поняття “історичне джерело”.

4.Назвіть види історичних джерел.

5.Яка наука займається дослідженням історичних джерел?

6.Що вивчає наука історіографія?

7.Назвіть допоміжні історичні дисципліни.

8.Назвіть та проаналізуйте функції історичної науки.

9.Назвіть основні наукові принципи вивчення історичних фактів.

10.Дайте визначення терміна “періодизація історії”.

11.На які періоди поділяється історія людства?

12.Дайте періодизацію історії України.

13.Назвіть видатних істориків України кінця ХІХ – початку ХХ ст.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

21