Основна література

12, 13, 16, 20, 21, 32, 34, 38, 39, 42-44, 47, 50, 51, 54, 55, 56.

Додаткова література для самостійного опрацювання

1.Курносов Ю. О. Соціально-економічне та політичне життя УРСР (середина 60-х – початок 80-х років) [Текст] / Ю. О. Курносов //

Укр. іст. журн. – 1990. – № 6. – С. 101-109.

2.Майер М. М. Очерк истории правозащитного движения в СРСР [Текст] / М. М. Майер // Преподавание истории в школе. – 1990. –

№ 5.

3.Панченко П. П. Становище українського села(60-80-ті роки) [Текст] / П. П. Панченко // Укр. іст. журн. – 1989. – № 8. – С. 3-14.

4.Баран В. Україна в умовах системної кризи (1946-1980-ті) [Текст] / В. Баран, В. Даниленко. – К., 1999.

Тема 8. “Перебудова” в СРСР. Українська РСР на шляху до незалежності

План семінарського заняття

1.Україна і процес перебудови в СРСР (квітень 1985 – серпень 1991 р.). а) І етап (квітень 1985 – січень 1987 р.); б) ІІ етап (січень 1987 – літо 1988 р.); в) ІІ етап (літо 1988 – травень 1989 р.);

г) ІV етап (травень 1989 – лютий 1990 р.); ґ) V етап (лютий-грудень 1990 р);

д) VІ етап (грудень 1990 – серпень 1991 р.).

2.Проголошення незалежності України. Референдум 1 грудня 1991 р. і вибори Президента України.

Методичні рекомендації

Під час підготовки до відповіді на перше питання слід поетапно прослідкувати за змінами, що відбулися в УРСР і в Радянській державі за таким планом: 1) політичні реформи (прихід до влади нового партійного керівництва на чолі з М. Горбачовим. Курс на “прискорення” сус- пільно-економічного розвитку та його поразка. Політика “гласності”); 2) основні заходи в економічній сфері (погіршення економічної ситуації в Україні в другій половині80-х pp. ХХ ст. Хаос і непродуманість економічної політики. Кампанія боротьби з “нетрудовими прибутками”. Розвиток кооперації. Погіршення економічних показників. Деформації в інвестиційній політиці. Чорнобильська катастрофа. Становище сільського господарства. Визнання альтернативних форм господарювання на селі. Виникнення різних форм підряду. Продовольчі труднощі 1989-1990 pp. Неефективність колгоспно-радгоспної системи. Зростання інфляції та

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

120

дефіциту Державного бюджету. Поширення натуральних (бартерних) обмінів. Зрив планових постачань і розрив економічних зв’язків. Початок скорочення обсягів суспільного виробництва. Зменшення національного доходу України. Формування економічних передумов розпаду;

3) зростання громадської активності суспільства, страйковий рух (зро-

стання політичної активності суспільства. “Гласність” і повернення народові правди про минуле України. Політизація суспільної свідомості. Мітинги й демонстрації у Львові, Києві, інших містах. Вимоги демонстрантів. Провал спроб силовими методами зупинити наростання народної активності. Нові громадські об’єднання. Український культурологіч-

тійності в Україні. Установчий з’їзд Народного Руху України. Виникнення нових політичних партій. Праві партії: Українська національна партія (УНП), Українська народно-демократична партія(УНДП), об’єднання Державна самостійність України(ДСУ) та ін. Національноцентристські партії: Українська республіканська партія (УРП), Демократична партія України(ДемПУ), Українська селянсько-демократична партія (УСДП), Українська соціал-демократія: Соціал-демократична партія України (СДПУ), Об’єднана соціал-демократична партія України (ОСДПУ). Економічні об’єднання. Партія “зелених” України (ПЗУ). Розклад Компартії України. Виникнення “демократичної платформи” в

КПУ; 5) відродження релігійного життя.

У другому питанні потрібно розповісти про посилення політичної боротьби в країні. Вибори 1989 і 1990 pp. Панування в керівництві України консервативних настроїв. Різке падіння авторитету Компартії України, втрата її керівництвом політичної ініціативи та підтримки в масах. Проголошення незалежності України. Вибори до Верховної Ради УРСР 1990 р. Співвідношення політичних сил у Верховній Раді. Народна Рада. Прийняття Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України. Політична конфронтація восени 1990 р. Наслідки політичної конфронтації.

Спроба державного перевороту в СРСР і Україна. Ставлення до заколоту різних політичних сил України, керівництва Компартії України. Провал перевороту – повний крах унітарних союзних структур, злам тоталітарної системи. Скликання позачергової сесії Верховної Ради. Акт проголошення незалежності України. Припинення діяльності Компартії

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

121

України. Затвердження державних символів незалежної України– прапора, герба, гімну. Наростання суперечностей між Україною і центром. Референдум 1 грудня 1991 р. і вибори Президента України. Л. Кравчук – Президент України. Значення проголошення незалежності України.

Термінологічний словник

Верховна Рада України – вищий законодавчий орган влади(парламент), складається з 450 народних депутатів, що обираються населенням на 4 роки на основі загального, рівного й прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Верховна Рада УРСР – найвищий орган державної влади в Україні за радянських часів.

“Гласність” – один із найважливіших принципів демократизму, який полягає у невід’ємному праві кожного громадянина на отримання повної та вірогідної інформації з будь-якого питання громадського життя, що не становить державної чи військової таємниць.

Господарський розрахунок (госпрозрахунок) – метод господарю-

вання підприємств в умовах соціалістичної економіки. Поєднує централізоване керівництво з певною господарською самостійністю підприємств.

Громадська думка – відображення ставлення народу або окремих спільнот до влади, її діяльності, політики.

Громадські об’єднання – об’єднання, створені з метою реалізації та захисту громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав, інтересів людини, які сприяють розвитку творчої активності й самостійності громадян, їх участі в управлінні державними та громадськими справами.

Декларація – офіційне проголошення державою, політичною партією, міжнародними, міждержавними організаціями головних принципів їхньої діяльності, програмних позицій, повідомлення про суттєву, принципову зміну в їхньому статусі.

Демократія – форма державно-політичного устрою суспільства, яка ґрунтується на визнанні народу джерелом влади.

Демократична держава – тип держави, в якій народ є джерелом влади, де державні демократичні соціально-політичні інститути та демократичний тип політичної культури, які забезпечують органічне поєднання участі народу у вирішенні загальнодержавних справ із широкими громадянськими правами і свободами.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

122

Демократизація – втілення демократичних основ організації суспільства.

Державна символіка – зовнішня атрибутика країни у формі знаків, символів, кольорів тощо, яка репрезентує національно-державну ідею. Основними атрибутами державності є герб, гімн та прапор.

Державний суверенітет – верховенство державної влади всередині країни, зосередженість всієї повноти влади в державних органах, незалежність держави в зовнішньополітичній сфері.

Кабінет Міністрів України– вищий орган виконавчої влади, Уряд України.

Народний Рух України (НРУ) – масовий громадсько-політичний рух республіки, який виник як вияв народної ініціативи за докорінне оновлення суспільства.

“Перебудова” – політичний курс КПРС, розпочатий у 1985 р. і спрямований на оздоровлення суспільно-політичної, економічної й ідеологічної сфер життя.

Політична криза – фаза політичного процесу, яка характеризується порушенням політичної стабільності в суспільстві, неможливістю ефективного функціонування політичної системи; гострий, важкий політичний стан суспільства, державно-правової системи, партій.

Політична свідомість – опосередковане відображення політичного життя, формування, розвиток, задоволення інтересів та потреб політичних суб’єктів, а також сукупність поглядів, оцінок, установок, які відображають політико-владні відносини.

Політичний плюралізм – ідейно-регулятивний принцип суспіль- но-політичного й соціального розвитку, що випливає з існування декількох (чи багатьох) незалежних начал політичних знань і розуміння буття; система влади, заснована на взаємодії та протилежності дій політичних партій і громадсько-політичних організацій.

Президент України – виборний голова держави. Обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування терміном на 5 років.

Путч – один із засобів державного перевороту як раптової, неконституційної, нелегітимної зміни правлячої політичної сили за допомогою військових чи контрольно-репресивних органів.

Референдум – спосіб прийняття законів та інших рішень із найважливіших питань суспільного життя прямим волевиявленням громадян через усенародне голосування.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

123