23.Останнім кроком у процесі юридичного оформлення державної незалежності України став(ла):

а) Декларація про державний суверенітет України; б) Всесоюзний референдум 17 березня 1991 р.; в) Акт проголошення незалежності України; г) Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р.

24.Першим президентом незалежної України в 1991 р. був обраний:

а) Л. Кучма; б) В. Чорновіл; в) Л. Кравчук; г) В. Лановий.

25.Україна була одним із ініціаторів створення Співдружності Незалежних Держав (СНД) у грудні 1991 р., яка являла собою:

а) нову модель СРСР, спробу під новою назвою зберегти старий геополітичний порядок;

б) нове державне політичне утворення радянських республік на федералістських принципах;

в) нове державне політичне утворення радянських республік на конфедеративних засадах;

г) форму ліквідації СРСР і переходу новостворених держав до системи двосторонніх рівноправних стосунків.

26.Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильний: Блакитно-жовтий прапор, герб-тризуб та гімн “Ще не вмерла Україна” були затверджені Верховною Радою України як державні сим-

воли в (1990, 1991, 1992 р.).

27.У серпні 1991 р. припинила діяльність:

а) Соціалістична партія України; б) Компартія України як складова частина КПРС;

в) Українська народно-демократична партія.

Основна література

4, 8, 13, 16, 18, 20-22, 32, 34, 37-39, 43, 44, 47, 50, 51, 54-56.

Додаткова література для самостійного опрацювання

1.Акт проголошення незалежності України[Текст] // Правда Украї-

ни. – 1991. – 31 серпня.

2.Алексєєв Ю.М. Україна на зламі історичних епох(Державотворчий процес 1985-1999 рр.) [Текст] / Ю. М. Алексєєв, С. В. Кульчицький, А. Г. Слюсаренко. – К., 2000.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

132

3.Декларація про державний суверенітет України[Текст]. Прийнята Верховною Радою Української РСР від 16 липня 1990 р.

4.Закон про економічну незалежність УРСР[Текст]. Прийнятий Верховною Радою УРСР // Радянська Україна. – 1990. – 5 серпня.

5.Курносов Ю. О. Проблеми перебудови в Українській РСР [Текст] /

Ю. О. Курносов // Укр. іст. журн. – 1990. – № 7. – С. 78-87.

6.Панченко П. П. Деформації в розвитку українського села у80-х – на початку 90-х років) [Текст] / П. П. Панченко // Укр. іст. журн. – 1992. – № 1. – С. 18-29.

7. Слюсаренко А. Г. Нові політичні партії України[Текст] / А. Г. Слюсаренко, М. В. Томенко. – К., 1990.

Тема 9. Україна на шляху самостійного державного розвитку. Трансформаційні процеси

вполітиці, економіці та соціальній сфері

вперші роки незалежності (1991-1994 рр.)

План семінарського заняття

1.Україна на шляху економічної самостійності.

2.Соціальні процеси в Україні.

3.Зовнішня політика незалежної України. Вихід України на міжнародну арену.

Методичні рекомендації

Відповідаючи на перше питання, необхідно охарактеризувати нову соціально-економічну ситуацію, в якій опинилася Україна після проголошення незалежності. Що таке перехідний період і як він проявився в Україні, в чому його особливості? Визначити основні завдання української економіки після проголошення незалежності. З’ясувати, які фактори привели до економічного спаду в першій половині90-х років ХХ ст., що було зроблено для стабілізації економіки. Проаналізувати причини відставання аграрного сектора України. Дати характеристику процесів роздержавлення та приватизації в Україні в першій половині 90-х років ХХ ст. (втрата керованості державними підприємствами і гальмування роздержавлення). Створення легальних умов для криміналізації економічного життя. Початок номенклатурної “приватизації”. Загострення проблеми енергоносіїв. Спад виробництва. Погіршення стану справ в аграрному секторі економіки. Збереження деформацій у ціноутворенні. Загострення проблеми постачання села. Гальмування впровадження нових форм господарювання. Проблема приватної власності на землю. Спад сільськогосподарського виробництва. Борги держави селу. Створення власної фінансової системи. Демонополізація фінансової діяльності. Необґрунтовані емісії. Ланцюгові інфляції. Перекоси в податковій політиці. Проблема введення української гривні.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

133

Паралельно розкрити зміст становлення владних структур в Україні в умовах незалежності. Звернути увагу на те, як формувалися гілки влади в Україні, що було зроблено, а що зробити не вдалося. З’ясувати, в чому причини невдач, що заважало ефективній законодавчій діяльності депутатів Верховної Ради України дванадцятого скликання.

У другому питанні потрібно вказати, чим було викликано перегрупування політичних сил в Україні після проголошення незалежності. Висвітлити такі питання: а) формування “партії влади”; б) трансформація Народного Руху і його розкол; в) нові політичні партії; г) Соціалістична партія України; ґ) відновлення діяльності Компартії України; д) Селянська (Аграрна) партія України; е) Конгрес українських націоналістів (КУН); є) інші політичні партії, організації, об’єднання. З’ясувати, який вплив на суспільно-політичне життя України мали громадські організації та об’єднання. Охарактеризувати основні процеси, що охопили профспілковий та молодіжний рухи України після проголошення незалежності. Охарактеризувати міжнаціональні відносини в Україні в першій половині 90-х років ХХ ст.

У третьому питанні треба розкрити основні принципи та завдання зовнішньої політики України в першій половині90-х років ХХ ст. Дати відповіді на питання: а) чим було викликано“швидке” визнання незалежності України іноземними державами? б) Чим зумовлений вихід України на міжнародну арену? Визнання України міжнародним співтовариством. Налагодження дипломатичних зв’язків із зарубіжними країнами. Участь України в загальноєвропейському процесі. Діяльність України в ООН. Українсько-російські відносини. Проблема Чорноморського флоту. Міжнародні торговельні та економічні зв’язки. Культурне співробітництво.

Термінологічний словник

Влада виконавча – одна з трьох гілок державної влади, яка організовує та спрямовує внутрішню й зовнішню діяльність держави, забезпечує здійснення втіленої в законах волі суспільства, охорону прав і свобод людини.

Влада державна – вища форма політичної влади, що спирається на спеціальний управлінсько-владний апарат і володіє монопольним правом на видання законів, інших розпоряджень і актів, обов’язкових для всього населення.

Влада законодавча – одна із трьох гілок влади, сутність якої полягає в здатності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей та їх об’єднань за допомогою законів, правових актів, рішень, що їх приймають представницькі органи влади.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

134

Влада політична – здатність і можливість здійснювати визначальний вплив на діяльність, поведінку людей та їх об’єднань за допомогою волі, авторитету, права, насильства; організаційно-управлінський та ре- гулятивно-контрольний механізм здійснення політики.

Влада судова – одна із трьох гілок державної влади; необхідна умова реалізації принципу поділу влади, покликана запобігати можливості змови чи протистояння двох інших гілок влади(законодавчої та виконавчої), створювати перепони, щоб унеможливити виникнення диктатури.

Грошова емісія – випуск в обіг паперових грошей для покриття дефіциту Державного бюджету.

Денаціоналізація – передача державного майна у власність окремих осіб чи колективів.

Держава правова – тип держави, основними ознаками якої є верховенство закону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність громадянина й держави.

Державотворчий процес – процес становлення державності, формування державних органів влади, визначення їх функцій.

Діаспора – розселення по різних країнах народу, вигнаного обставинами, завойовниками або й власною владою за межі батьківщини; сукупність вихідців з якоїсь країни та їхніх нащадків, які проживають за її межами.

Етнонаціональні відносини – відносини між суб’єктами націона- льно-етнічного розвитку – націями, народностями, національними групами та їх державними утвореннями.

Інавгурація – урочиста церемонія вступу на посаду глави держави. Процедура її передбачає публічне виголошення новим главою держави клятви та програмної промови.

Інфляція – процес знецінювання паперових грошей унаслідок надмірного їх випуску. Виявляється в зростанні цін на предмети першої необхідності, зниженні валютного курсу, падінні реальної заробітної плати.

Міжнародні відносини – сукупність економічних, політичних, ідеологічних, правових, дипломатичних та інших зв’язків між державами й системами держав, між головними соціальними, економічними, політичними силами, організаціями й громадськими рухами, які діють на світовій арені.

ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”

135