
- •1.Історія України як наука та навчальна дисципліна. Періодизація курсу і його історіографія.
- •2.Теорії походження Давньоруської держави. Причини утворення Київської Русі.
- •3. Організація системи влади Київської Русі.
- •4. Зовнішня політика князів Київської Русі.
- •5. Внутрішня політика київських князів.
- •6.Причини та наслідки прийняття християнства на Русі.
- •7.Соціальна структура населення Київської Русі
- •8. Економічний розвиток Київської Русі
- •9.Причини розпаду Київської Русі. Відокремлення князівств від Києва
- •10.Утворення єдиної Галицько-Волинської держави. Політика р.Мстиславича.
- •11.Відновлення Галицько-волинської держави. Політика д.Галицького.
- •12.Галицько-Волинська держава за наступниців д.Галицького.
- •14.Організація системи влади Великого князівства Литовського.
- •15. Соц.-економічний розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського
- •16.Польсько-литовські унії кінця 14-початку 16ст : передумави суть та наслідки
- •17.Люблінська унія і її політичні наслідки для України
- •18. Релігійні відносини в Україні.Брестська унія.
- •19. Теорії походж. Та причини виникненння укр. Козацтва.Формування Запорожської Січі.
- •20.Запорізька Січ як військова і адміністративно-тереторіальна одиниця.
- •21.Організація реєстрового козацтва.
- •22.Причини, характер, періодизація та рушійні сили Визвольної війни українського народу середини 17ст.
- •23. Хід і основні події Визвольної війни під приводом б.Хмельницького.
- •24.Входження України під протекторат Московського царства. «Березневі статті» 1654р.
- •25. Основні напрямки держ. Політики гетьмана і.Виговського. Причини громадянської війни.
- •26.Внутрішня та зовнішня політика лівобережних гетьманів доби «Руїна»
- •27.Внутрішня та зовнішня політика правобережних гетьманів доби „Руїни".
- •28.Соц.-економ. Та політичне становище Слобідської України в 2-й половиніXvii ст. - XVIII ст.
- •29.І.Мазепа. Політика російського уряду щодо України під час Північної війни.
- •31. Декабристський рух в Україні.
- •32 .Кирило-Мефодіївське братство: програма і діяльність.
- •33.Реформи 60-70-х років XIX ст. Розвиток України в пореформений період.
- •34.Україна в революції 1905-1907рр.
- •35.Українська думська громада в Державних Думах царської Росії
- •36.Перша світова війна та воєнні дії на території України. Український національно-визвольний рух в роки війни.
- •38.Гетьманат п.Скоропадського і його політика.
- •39.Директорія в Україні і її політика. Об'єднання унр і зунр.
- •40.Встановлення радянської влади в Укр/. Рад/-польська війна і її наслідки для українців.
- •41 .Нова економічна політика: суть, причини, наслідки.
- •42 .Індустріалізація в у країні: причини і наслідки.
- •43.Утворення срср. Україна в складі Союзу рср.
- •44 .Колективізація в у країні: причини і наслідки.
- •45 .Політика українізації в 20-ті роки: причини, хід і наслідки.
- •46.Початок Другої світової війни. Політика сталінського режиму на західноукраїнських землях.
- •47.Напад Німеччини на срср. Україна в планах загарбників.
- •48.Окупаційний режим в Україні в роки Великої Вітчизняної війни і його наслідки.
- •49.Оун-упа і їх боротьба в роки Другої світової війни.
- •50.Партизанський рух в роки Великої Вітчизняної війни.
- •51 Звільнення Укр.. Від німецько-фашистських загарбників. Міжнародне становище урср
- •52.Заходи по відбудові зруйнованого війною господарства України.
- •53.Політика десталінізації та її наслідки.
- •54.Зростання застійних явищу політичному і суспільно-економічному розвитку срср і урср.
- •55 Дисидентський рух на Україні.
- •56.Україна на шляху до незалежності(1985-1991 рр.).
- •57. Політ. І соц.-економ. Розвиток Укр. На шляху розбудови демократичного сусп.А (з 1991р.)
- •58.Україна в період реформаційного курсу (др. Пол. 1994-2004 рр.)
- •59.Конституція України (1996 р.) - основа на шляху розбудови демократичної держави.
- •60 .Українська „помаранчева" революція. Сучасний розвиток України.
60 .Українська „помаранчева" революція. Сучасний розвиток України.
Вибори Президента України 2004 р., як і передбачалося, стали переломними в історії держави. Кандидатом від влади став чинний Прем'єр-міністр України В. Янукович. Опозиційні сили згрупувалися навколо лідера «Нашої України» В. Ющенка, колишнього голови НБУ, Прем'єр-міністра у 2000—2001 рр. У результаті голосування 31 жовтня 2004 р. голоси виборців розподілилися таким чином: В. Ющенко (39,26 % голосів), В. Янукович (39,11 %), О. Мороз (5,82 %), П. Симоненко (4,97 %), Н. Вітренко (1,53 %), А. Кінах (0,93 %). Такий розподіл голосів не виявив переможця, тому було призначено другий тур виборів — 21 листопада 2004 р. за участю В. Ющенка і В. Януковича. Після першого туру про свою підтримку Ющенка заявили О. Мороз та А. Кінах. В. Януковича підтримала Н. Вітренко. Голосування другого туру відбулося зі значними фальсифікаціями. Оприлюднені ЦВК результати про перемогу В. Януковича разюче відрізнялися від даних екзитполів, які засвідчували перемогу В. Ющенка. Обурені таким станом речей виборці відгукнулися на заклик опозиційного кандидата захистити свій вибір і вже ввечері 21 листопада зібралися на мітинг на центральній площі Києва — майдані Незалежності. В Києві зібрався наймасовіший мітинг в Україні. Люди зайняли всю площу Лесі Українки, що перед Центвиборчкомом. Була зайнята також вся проїжджа частина в обидва боки і весь протилежний бік площі. Все людське поле – помаранчеве від передвиборчої атрибутики Ющенка З наступного дня мітинг переріс у масову мирну акцію протесту, яка тривала до 8 грудня 2004 р. і отримала назву Помаранчева революція. За вимогою частини депутатів на позачергове засідання зібралася ВРУ. На цьому засіданні В. Ющенко склав присягу Президента України. 24 листопада до Києва почали звозити і прихильників В. Януковича , які спробували створити власне наметове містечко навпроти будівлі Кабінету Міністрів України. У країні склалася вкрай напружена ситуація: загроза силових дій як з боку правоохоронних органів, так і з боку прихильників ворогуючих таборів, політична криза, загроза економічної кризи. 27 листопада відбулося засідання ВРУ, на якому було прийнято постанову про політичну кризу в Україні, про визнання факту фальсифікації виборів та фактично анульовано рішення ЦВК. 3 грудня 2004 р. Верховний Суд України визнав недійсними результати другого туру президентських виборів і призначив переголосування другого туру на 26 грудня 2004 р. Таким чином, політична криза в країні була розв'язана шляхом компромісу. Після цього масові акції на майдані Незалежності у Києві припинили, але продовжувало функціонувати наметове містечко на Хрещатику. Під час переголосування до України приїхала рекордна кількість міжнародних спостерігачів — 12 тис. осіб, які засвідчили демократичний характер голосування 26 грудня. Переголосування 26 грудня 2004 р. дало такі результати: за В. Ющенка проголосувало 51,99 % виборців за В. Януковича — 44,21 %. Інавгурація нового Президента України В. Ющенка відбулась 23 січня 2005 р.