3.5 Висновки до розділу 3

В ході виконання роботи були складені маршрути перевезення продукції на основі використання трьох методів: складання маятникових маршрутів (метод Фогеля), та кільцевих маршрутів (метод Фогеля+метод Свіра та метод Фогеля+метод Кларка-Райта). Після визначення маршрутів за усіма трьома методами складено зведену таблицю економічних та технічних характеристик для трьох випадків. Наприкінці проекту проведено оцінювання часу доставки товарів за оптимальними маршрутами.

Вирішення проблеми ефективності розподілу товарів і підвищення рівня якості обслуговування споживачів послуг транспорту в ринкових умовах тісно пов’язано з проблемою якості послуг взагалі. Дослідження і аналіз проблеми якості транспортно-експедиційного обслуговування споживачів послуг транспорту показав, що в основі існуючих концепцій обслуговування лежить міркування, яке стверджує, що високий рівень якості обслуговування досягається при умові забезпечення комплексного обслуговування, тобто чим більше послуг буде надано споживачам, тим вище буде рівень якості.

Виявляється достатньо складною проблема оцінки якості послуг. відповідно стандарту ISO 8402-86 якість послуг визначається як «сукупність властивостей і характеристик послуги, які надають їй здатність задовольнити обумовлені або передбачені потреби». Отже в умовах ринку якість визначається як той рівень споживчих властивостей і надійності послуги, який потрібен ринку (споживачам) і який виробники здатні забезпечити по прийнятній ціні.

Отже, розробка обґрунтованих маршрутів і проектів планів перевезень буде сприяти своєчасному і безперебійному виконанню поставок продукції споживачам і ефективній взаємодії постачально-збутових і автотранспортних організацій.

На основі отриманих розрахунків, ми можемо констатувати той факт, що найоптимальнішим буде спроектований кільцевий маршрут за допомогою метода Фогеля та метода Свіра, так як витрати, які понесе підприємство будуть найменшими.

Висновки та пропозиції

Рівень транспортних витрат у національній економіці України в порівнянні з іншими розвиненими країнами значно вище, що обумовлено, у першу чергу, істотним відставанням у застосуванні сучасних транспортних технологій, низьким технічним рівнем транспортних засобів і встаткування, низьким рівнем керування перевізними процесами.

Ефективність і якість усього транспортного процесу у великому ступені залежить не тільки від відправника вантажу й перевізника, але й від різного роду посередників, що приймають участь у перевезеннях. Експедиційне обслуговування є складовою частиною процесу керування рухом товару від виробника до споживача й включає виконання додаткових робіт і операцій.

На ефективність транспортно-експедиційної діяльності сильно впливає розвиток інформаційних технологій і коштів комунікації, тому однієї з першочергових заходів щодо забезпечення ефективності є вдосконалювання інформаційно-аналітичних систем.

Сьогодні в Україні функціонує більше 200 транспортно-експедиційних компаній, що роблять різного роду послуги в багатьох сегментах ринку й що різняться як своїм складом, так і спрямованістю діяльності. У цей час відсутні методичні підходи до вибору інформаційно-аналітичних систем для конкретного ТЕП. Тому актуальним є проведення типізація й класифікація транспортно-експедиційних підприємств, що дозволить клієнтам краще орієнтуватися на ринку ТЕУ, а також дозволить розробити підходи до науково обґрунтованої методики вибору інформаційно-аналітичних систем (ІАС) для кожного типу й класу компанії-експедитора.

Першою перешкодою на шляху вдосконалювання транспортно-експедиційної діяльності стає недосконалість законодавства в області транспорту. Існуюча сьогодні система державного регулювання транспортно-експедиційної діяльності в Україні не відповідає рівню її розвитку й значимості для економіки країни в цілому.

Ще одною проблемою транспортно-експедиційних компаній, що виникає з боку держави, є скасування обов'язкової сертифікації й ліцензування ТЕД. Це негативно позначається на рівні якості обслуговування й безпеки виконуваних робіт і надаваних послуг. Основним напрямком удосконалювання транспортних технологій у сфері вантажоперевезення є інтеграція виробничих і транспортних процесів на основі принципів транспортної логістики.

Впровадження більше повного транспортно-експедиційного обслуговування на транспорті дозволить збільшити обсяги перевезень і доходи компаній за рахунок, надання додаткових послуг, моніторингу транспортного обслуговування, підвищення якості надаваних послуг, що можливо в тому числі за рахунок застосування більше сучасних інформаційно-аналітичних систем.

Підприємство транспортно-експедиційного обслуговування, як і будь-яке виробниче підприємство, являє собою систему. У цій системі рухаються матеріальні, фінансові й інформаційні потоки. На неї впливають різні зовнішні фактори.

Показники якості транспортно-експедиційного обслуговування розглянуті із двох позицій: з позиції їхнього впливу на роботу й діяльність клієнтури й з позиції їхнього впливу на показники роботи самого підприємства-експедитора. Здійснюючи транспортно-експедиційне обслуговування, експедиторам необхідно оцінювати рівень своєї конкурентоспроможності й вживати заходів до її підвищення.

Формулювання цілей керування й аналіз функціонування ТЕП дозволили розробити модель підвищення потенціалу конкурентоспроможності експедиційних компаній, що поєднує в собі організаційно-економічні й загальновиробничі завдання, а також аналіз проблемних ситуацій і ресурсів компанії.

Узагальненою оцінкою якості й ефективності керування транспортно-експедиційною діяльністю служить характеристика вантажопотоку за допомогою ряду критеріїв.

Використання інформаційної системи в ТЕП дозволяє розробляти оптимальні маршрути, з метою скорочення невиробничих простоїв

Аналіз інформаційних потоків дозволив виявити основні напрямки інформатизації ТЕД.

Оскільки ТЕП різняться по своїх розмірах, складу й виробничій структурі, виду й технології виконання транспортних процесів, характеру перевезених вантажів, то різняться й структури керування ТЕП, і обсяги управлінської інформації, що переробляється, і розмірність розв'язуваних у процесі керування завдань. У цьому зв'язку виникає завдання вибору раціональної структури комплексу технічних коштів переробки інформації.

Основа будь-якої інформаційно-аналітичної системи (ІАС)-обчислювальний комплекс, оснащений відповідними апаратними й програмними засобами.

Визначення економічної ефективності інвестицій у придбання інформаційно-аналітичної системи для ТЕП може здійснюватися різноманітними методами, розходження яких формується з початкових умов розрахунку. Був використаний метод експертної оцінки впливу впровадження системи на фінансові показники діяльності ТОВ «Консалтинговий центр» Проведені розрахунки показали доцільність впровадження системи «Експедитор Стандарт».

Основною тенденцією успішного функціонування транспортно-експедиційного підприємства в цей час є можливість надання їм комплексу якісного обслуговування. Якість транспортно-експедиційного обслуговування визначається цілим рядом параметрів, що враховують вимоги клієнтів і можливості підприємства, що надає це обслуговування.

Особливістю роботи експедиційних компаній є динамічна зміна в часі майже всіх елементів процесу. Виходячи із цього, ефективне керування параметрами процесу неможливо без використання сучасних інформаційних технологій, інтегрованих в усі елементи транспортно-експедиційного процесу.

Якість транспортно-експедиційного обслуговування розглянуто із двох позицій: з позиції їхнього впливу на роботу й діяльність клієнтури й з позиції їхнього впливу на показники роботи самого підприємства-експедитора. Здійснюючи транспортно-експедиційне обслуговування, експедиторам необхідно оцінювати рівень своєї конкурентоспроможності й вживати заходів до її підвищення. Запропоновані методичні підходи до вибору структури ІАС дозволяють приймати обґрунтовані рішення про комп'ютеризацію організаційно-виробничих процесів для ТЕП і здійснювати їх з урахуванням задоволення поточних і перспективних функціональних потреб системи керування, орієнтованої на досягнення сукупності цілей. Економічна ефективність впровадження ІАС заснована на виявленні реально існуючих виробничих резервів і оцінці ефективності їхнього використання.