1.7. Доходи населення, рівень оплати праці та ситуація щодо виплати заробітної плати в регіоні

За попередніми розрахунками, середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у 2010 році становила 1785 грн. У грудні її розмір досяг 2133 грн., що у 2,3 раза вище рівня мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (922 грн.).

Реальна заробітна плата у середньому за 2010 рік зросла на 11 %. Загальна сума боргу з виплати заробітної плати на 1 січня 2011 року становила 25,3 млн. грн., що наполовину менше, ніж на початок 2010 року.

На економічно активні підприємства припадає 64,8 % загального боргу, на суб'єкти господарювання, щодо яких реалізуються процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом — 31,8 %, решта — на економічно неактивні підприємства. За статистичними даними загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати за станом на 1 лютого 2012 року становила 9,6 млн.грн. і зменшилася упродовж січня поточного року на 1,9 млн.грн. або на 16,7%.

Заборгованість із виплати заробітної плати по колу підприємств, які звітують до статистичних органів, відсутня у 22 територіальних одиницях області.

Борги із виплати заробітної плати мають місце в Овруцькому, у Попільнянському, Черняхівському районах, містах Житомирі, Малині, Коростені.

У структурі заборгованості третина боргу (3,2 млн.грн.) існує на 10 економічно активних підприємствах, 46% (4,4 млн.грн.) – на 9 підприємствах-банкрутах і 21% (2 млн.грн.) – на 3 економічно неактивних підприємствах.

Сума боргу в розрахунку на одного працівника зменшилася втричі (з 6045 грн. на 01.01.12 до 1899,8 грн. на 01.02.12). Проте чисельність працівників економічно активних підприємств, яким несвоєчасно виплачено заробітну плату, зросла вдвічі і становила 1686 чол. внаслідок виникнення боргів на підприємствах із значною кількістю працюючих (КП „Житомирське ТТУ” і ВАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод").

Проблемним для області залишається питання щодо підвищення рівня оплати праці.

Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника в області за 2011 рік становила 2071 грн. і зросла у порівнянні до попереднього року на 16%. Враховуючи інфляційні процеси, реальна заробітна плата найманих працівників зросла на 7,4%.

Зростанню рівня оплати праці сприяло зменшення обсягів запровадження режимів неповного робочого часу та вимушеної неповної зайнятості на підприємствах області. За статистичними даними питома вага працівників, які працювали у таких режимах, у 2011 році у порівнянні до попереднього року скоротилася майже вдвічі.

Проте рівень оплати праці працівників області залишається нижчим за середній по Україні на 21% або на 562 грн.

У загальнодержавному рейтингу за рівнем заробітної плати область посідала 21 місце.

1.8 Розвиток соціального партнерства в області: динаміка укладання колективних договорів та їх виконання

Для характеристики розвитку соціального партнерства в Житомирській області використаємо дані анкетування облікового персоналу підприємств і організацій Житомирської області.

Таблиця 1.3

Аналіз укладання та виконання колективних договорів

Показник	Кількість підприємств
	Разом	В тому числі за формою власності
		Державна	Приватна	Колективна	Комунальна
1	2	3	4	5	6
Досліджувані підприємства, установи, організації	100	27	44	27	2
Підприємства, установи, організації, на яких укладено колективні договори	90	27	37	25	1
– у % до кількості досліджуваних підприємств	90,0	100	84,1	92,6	50
Підприємства, установи, організації, на яких укладено колективні договори, але відбуваються порушення вимог чинного законодавства про працю, у т.ч.:	61	18	27	15	1
– у % до кількості досліджуваних підприємств, на яких укладено колективні договори	66,7	73	60	100	67,8
виплата заробітної плати рідше, ніж двічі на місять	30	4	19	6	1
– у % до кількості досліджуваних підприємств, на яких укладено колективні договори	49,2	14,8	70,4	24	100
наявність заборгованості з оплати праці	10	3	6	1	0
– у % до кількості досліджуваних підприємств, на яких укладено колективні договори	16,4	11,1	16,2	4	0

Продовження таблиці 1.3

1	2	3	4	5	6
неврахування часу, відпрацьованого понаднормово, при нарахуванні заробітної плати	26	11	7	8	0
– у % до кількості досліджуваних підприємств, на яких укладено колективні договори	42,6	40,7	18,9	32	0
відсутність служби охорони праці	28	10	12	6	0
– у % до кількості досліджуваних підприємств, на яких укладено колективні договори	46,0	37,0	32,4	24,0	0
ненадання працівникам, що працюють в шкідливих та небезпечних умовах, безкоштовного профілактичного харчування	69	23	26	19	1
– у % до кількості досліджуваних підприємств, на яких укладено колективні договори	76,7	85,2	70,3	76	100

Отже, ми навели аналітичну звітність по кількості укладених колективних договорів та їх стану виконання, якісною характеристикою можна вважати кількість підприємств з колективними договорами та негативною характеристикою – порушення встановлених умов праці на установах з колективними договорами.

РОЗДІЛ 2. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ