55

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ЗВІТУ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ……………………………………………………...………………...4

1.1 . Характеристика регіону: географічні та соціально-демографічні ознаки……………………………………………………………………………....4

1.2 . Промисловість та сфера послуг регіону: загальна характеристика………8

1.3 . Економічна оцінка стану та перспективи розвитку регіону…….…….....14

1.4 . Економічно активне та економічно неактивне населення регіону: освітні і статево-вікові характеристики……………………………………………..….17

1.5. Зайнятість та безробіття в регіоні: кількісні та якісні оцінки……………20

1.6. Попит та пропозиція робочої сили на регіональному ринку праці: стан

та перспективи розвитку…………………………………………..…………….22

1.7. Доходи населення, рівень оплати праці та ситуація щодо виплати заробітної плати в регіоні.…………………………………………………....…25

1.8. Розвиток соціального партнерства в регіоні: динаміка укладання колективних договорів та їх виконання…..……………………………………27

РОЗДІЛ 2. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ..……………………...…..………28

2.1 . Загальна характеристика установи на базі якої проходила практика..…28

2.2 . Зміст та характеристика функцій, які виконуються структурними підрозділами установи………………………………………………..…………34

2.3 . Аналіз штатної та соціальної структури персоналу установи: виявлення диспропорцій та їх корегування..…………………………………………….…39

ВИСНОВОКИ.………………………………………….…………..……………52

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….…53

ДОДАТКИ..……………………………………………..……...……….……..…55

ВСТУП

Основою для написання звіту є проходження виробничої практики в Житомирському обласному центрі зайнятості.

Метою проходження практики є опанування конкретних навичок економічної та управлінської діяльності у відповідності до засвоєного теоретичного матеріалу з фахових дисциплін.

Основними завданнями проходження практики є:

- ознайомитись з організаційно-економічною характеристикою ЖОЦЗ;

- з’ясувати структуру й напрями діяльності служби персоналу, її роль та функції в системі управління організацією;

- розглянути питання планування персоналу, а також механізм його формування в ЖОЦЗ;

- охарактеризувати пріоритетні напрями розвитку персоналу організації, визначити резерви зростання продуктивності праці;

- уточнити процедуру складання та ведення кадрової документації в умовах центру зайнятості;

- дослідити питання формування резерву керівників в ЖОЦЗ.

Об’єктом дослідження є Житомирський обласний центр зайнятості. Джерелом інформації для розрахунку й аналізу економічних показників діяльності ЖОЦЗ є його статистична та кадрова звітність.

Звіт з практики складається зі вступу, 11 пунктів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків.

Повний обсяг роботи – 56 сторінок, у тому числі 9 таблиць, 1 додаток. Список використаної літератури складається з 13 джерел.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ЗВІТУ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ

1.1. Характеристика регіону: географічні та соціально-демографічні ознаки

Житомирська область розташована в центральній частині Східно-Європейської рівнини, на півночі Правобережної України. Площа області становить 29,9 тисяч квадратних кілометрів, що складає 4,9% території України. За своїми розмірами область одна з найбільших на Україні і поступається лише перед Одеською, Дніпропетровською, Чернігівською та Харківською областями. Щоб краще уявити її розміри, скажемо, що Житомирщина більше, наприклад, ніж такі країни як Вірменія, Албанія, Ізраїль, Кіпр або Ліван, протяжність області із заходу на схід сягає 170 кілометрів, а віддаль з півночі на південь дорівнює 230 кілометрів. Відзначимо, щщо це віддаль, яку довелося б подолати, щоб перетнути такі країни Західної Європи, як Нідерланди або Швейцарія. За конфігурацією область являє собою багатокутник. Область має вигідне економічно-географічне положення, що сприяє розвитку її продуктивних сил і активній участі в територіальному поділі суспільної праці.

Дата утворення області : 22 вересня 1937 року.Площа: 29,8 тис. кв. км, 4,9% від території України.Відстані: від м. Житомира до м. Києва: залізницею– 165 км; автошляхом – 131 км.Довжина області зі сходу на захід –170 км, із півночі на південь – 230 км.

Кордони: Межує з Вінницькою, Київською, Рівненською, Хмельницькою областями, Республікою Білорусь.

Адміністративно-територіальні одиниці

Міст обласного значення – 5: Бердичів, Житомир, Коростень, Малин, Новоград - Волинський. Міст районного значення – 6. Селищ міського типу – 43 Сільських населених пунктів– 1613. Кількість районів у місті Житомирі–2.

Кількість районів – 23: Андрушівський, Баранівський, Бердичівський, Брусилівський, Володарсько-Волинський, Ємільчинський, Житомирський, Коростенський, Коростишівський, Лугинський, Любарський, Малинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький, Олевський, Попільнянський, Радомишльський, Романівський, Ружинський, Чуднівський, Червоноармійський, Черняхівський.

Територією області протікає 221 річка загальною довжиною 5366 км. Всі ріки належать до басейну Дніпра. Найбільші ріки довжиною в межах області — Тетерів — 247 км, Случ (притока Горині) — 194 км, Ірпінь — 174 км, Уж — 159 км, Ірша — 136 км. На Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них — Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке — розташовані в басейні річки Уборть.

В Житомирській області розвинута соціальна інфраструктура. До послуг населення розгалужена мережа об'єктів роздрібної торгівлі — понад 4 тис., близько 1 тис. підприємств громадського харчування, понад 600 юридичних та 1,5 тис. фізичних осіб-об'єктів служби побуту, 1152 клубних установи, 953 масових бібліотек, 2 театри, філармонія, 32 дитячі музичні, 6 художніх та 3 школи мистецтв, 4 парки культури і відпочинку, 4 державні і 43 музеї на громадських засадах.

В області працює 25 вищих навчальних закладів, 931 державна та 6 приватних школи, 4 гімназії, 2 ліцеї.

Тобто соціальне становище в регіоні знаходиться на досить високому рівні. Незважаючи на економічні проблеми, держава намагається в повній мірі реалізовувати соціальну політику. Соціальний захист населення також знаходиться на високому рівні: в регіоні немає хронічної заборгованості з заробітної плати, пенсії та соціальна допомога виплачуються вчасно.

Соціально-економічна характеристика визначається за проаналізованими в таблиці 1.1 показниками. В ній відображається рівень основних макроекономічних та соціальних показників, які відображають стан економічного розвитку Житомирської області.

Таблиця 1.1

Найменування показника	2008 рік	2009 рік	2010 р.	2011 р.
1. Валовий регіональний продукт, млн.грн.	11451,4	10103,4	10158,0	10300,0
2. Індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту, у % до попереднього періоду	102,9	88,2	100,5	101,3
3. Індекси промислової продукції, у % до попереднього періоду	106,3	85,6	100,0	101,5
4.Темп зростання (зниження) валової продукції сільського господарства, у % до попереднього періоду	107,4	95,7	102,1	102,0
5. Інвестиції в основний капітал на одну особу, грн.	2803,1	2460,9	2634,9	2845,0
6. Індекси інвестицій в основний капітал, у % до попереднього періоду	119,8	87,0	106,2	107,1
7. Прямі іноземні інвестиції на одну особу, дол. США	140,0	141,4	148,7	156,0
8. Кількість малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць	45	48	48	48
9. Чисельність наявного населення (у середньому за період), тис. осіб	1294,2	1288,9	1278,4	1267,9
10. Наявний дохід у розрахунку на одну особу, грн.	11984,9	12795,0	13454,3	14127,0

Основні показники соціально-економічного розвитку Житомирської області

Протягом останніх років в області спостерігалася тенденція щодо уповільнення росту валового регіонального продукту. За попередніми даними у 2008 році реальне зростання валового регіонального продукту за всіма видами господарювання складало 2,9%. Зважаючи на ситуацію, яка склалася в галузях економіки та погіршення господарської діяльності ряду підприємств, за звітними даними у 2009 році темп росту по цьому показнику складає 88,2% до рівня 2008 року. За підсумками 2009 року індекс промислового виробництва в області склав 76% до минулого року.

За останні 70 років кількість населення в Житомирській області зменшилась на 386 тисяч людей. Якщо в 1939 році кількість населення становила 1688,9 тисяч людей, то в 2008 їх кількість знизилась до 1302 тисяч людей.В Житомирській області знаходиться 18 населених пунктів з кількістю мешканців понад 6 тисяч людей. Загальна кількість населення, яка в них проживає 700 тисяч людей, що становить 62% всього населення області. Рівень урбанізації Житомирської області є досить високим, але якщо брати в порівнянні з іншими регіонами Україні, то він є низьким. Житомирська область посідає 17 місце за цим показником.Дані щодо населення області представлені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Чисельність постійного населення області на 1 лютого 2011 року

	На 1 лютого 2011 року
	Все населення	міське	сільське
Житомирська область	1279201	739059	540142
у т. ч.
м. Житомир	270466	270466	х
м. Бердичів	78808	78808	х
м. Коростень	65596	65596	х
м. Малин	27058	27058	х
м. Новоград-Волинський	56456	56456	х
райони
Андрушівський	35028	11989	23039
Баранівський	42181	26144	16037
Бердичівський	29919	4318	25601
Брусилівський	15837	5001	10836
Володарсько-Волинський	35964	20191	15773
Ємільчинський	35824	7945	27879
Житомирський	68209	12231	55978
Коростенський	29164	х	29164
Коростишівський	41000	25441	15559
Лугинський	17650	4834	12816
Любарський	28359	2265	26094
Малинський	20210	3594	16616
Народицький	9596	2543	7053
Новоград-Волинський	48339	5654	42685
Овруцький	60019	19149	40870
Олевський	42286	15226	27060

Чисельність наявного населення за станом на 01.02.11 – 1279,2 тис. осіб (2,8% від населення України)у тому числі: міське – 739 тис. чол. сільське – 540,1 тис. чол. Вигідне географічне розташування Житомирщини, її мінерально-сировинний, природний, людський потенціал сприяють зростанню зацікавленості з боку вітчизняних та іноземних інвесторів у вкладанні інвестицій саме тут. При чому зацікавленість різнопланова – як у галузевому, так і в регіональному розрізі.

Про це свідчить і позитивна динаміка інвестицій в економіку області. Протягом останніх п’яти років спостерігається зростання інвестицій в основний капітал. У порівнянні з 2000 роком цей показник зріз у 3,5 рази. Зростає привабливість регіону для іноземних інвесторів. Упродовж 2009 року в Житомирській області на територіях пріоритетного розвитку продовжували реалізацію 15 інвестиційних проектів.

Загалом соціально - демографічна ситуація в області є досить складною оскільки кількість померлих перевищує кількість народжених за тей самий період, хоча географічне розташування є оптимальним з погляду природних ресурсів та кліматичних умов.