- •1. Місце та роль залізничного транспорту в економіці України.
- •2. Предмет дисципліни «Економіка залізничного транспорту» як науки. Продукція транспорту, її вимірники та особливості.
- •3. Закони України «Про транспорт» і «Про залізничний транспорт»
- •4. Транспортна система України. Конкурентоспроможність залізничного транспорту на ринку транспортних послуг.
- •5. Обсягові і якісні показники вантажних перевезень.
- •6. Основні функції, принципи і методи управління. Структура управління залізничним транспортом України.
- •7. Теоретичні основи управління, функції і методи управління.
- •11. Нераціональні види вантажних залізничних перевезень та економічна ефективність позбавлення від них.
- •12. Методика порівнювання капітальних вкладень та річних експлуатаційних витрат.
- •13. Основні фонди залізничного транспорту: призначення, класифікація, види і структура.
- •14. Економічна ефективність розвитку технічних засобів у господарстві залізничних перевезень.
- •15. Планування вантажних залізничних перевезень. Розрахунок вантажообігу. Розв`язка вантажопотоків у залізничних вузлах.
- •16. Основні задачі реструктуризації на залізничному транспорті України.
- •19. Поняття основних виробничих фондів та показники ефективності їхнього використання.
- •20. Єдина транспортна система. Конкурентоспроможність залізничного транспорту України на ринку транспортних послуг.
- •21. Методика визначення парків локомотивів та робочих парків вагонів,що експлуатуються,необхідних для освоєння планових обсягів залізничних перевезень.
- •21. Визначення парку локомотивів, робочого парку вантажних вагонів необхідних для освоєння планових обсягів перевезень.
- •24. Поточне та перспективне планування пасажирських перевезень в умовах ринкових відносин.
- •25. Планування обсягових показників роботи локомотивів.
- •26. Вплив якісних показників використання рухомого складу на собівартість залізничних перевезень.
- •27. Якісні показники роботи вантажних вагонів та основні напрямки їхнього поліпшення.
- •28. Вантажні залізничні тарифи, їхнє значення і принципи побудови.
- •29. Вплив якісних показників використання рухомого складу на собівартість перевезень.
- •30. Вплив вантажообігу на собівартість залізничних перевезень.
- •33. Види доплат до заробітної плати та порядок планування їх на залізничному транспорті.
- •34. Організація праці та особливості її на залізничному транспорті.
- •35. Основна та додаткова заробітна плата і порядок її планування на сортувальній залізничній станції.
- •36. Показники плану з праці та порядок планування їх на підприємствах залізничного транспорту.
- •37. Поняття бюджет робочого часу.
- •38. Планування контингенту робітників сортувальної залізничної станції. Чинники, що впливають на продуктивність праці робітників сортувальної станції.
- •39. Наявний та обліковий контингент. Методика розрахунку кількості наявних та облікових змін сортувальної станції.
- •40. Сутність заробітної плати. Форми та системи оплати праці. Тарифна система.
- •41. Визначення загального річного фонду заробітної плати.
- •42. Продуктивність праці робітників вантажної залізничної станції. Шляхи підвищення продуктивності праці на вантажній залізничній станції.
- •43. Продуктивність праці на залізниці та шляхи її підвищення.
- •44. Класифікація експлуатаційних витрат за елементами. Амортизаційні відрахування.
- •45. Планування експлуатаційних витрат. Номенклатура витрат,групування витрат за основними ознаками.
- •46. Планування витрат на паливо та електроенергію для тяги потягів.
- •47. Собівартість залізничних перевезень. Вплив якісних показників використання рухомого складу на собівартість залізничних перевезень.
- •48. Метод одиничних витратних ставок для розрахунку собівартості залізничних перевезень.
- •48. Метод одиничних витратних ставок для розрахунку собівартості залізничних перевезень.
- •49. Собівартість робіт залізничної сортувальної станції. Шляхи зниження собівартості робіт на сортувальній станції.
- •50. Методи визначення собівартості залізничних перевезень. Визначення собівартості перевезень методом одиничних витратних ставок.
- •51. Доходи залізниць та їхня структура. Планування доходів залізниць.
- •52. Рентабельність основних виробничих фондів на залізничному транспорті.
- •53. Поняття про фінанси як систему грошових відносин.
- •54. Шляхи зниження собівартості залізничних перевезень.
- •57. Поняття прибутків та збитків. Рентабельність основних виробничих фондів.
- •58. Доходи залізниць та їхня структура. Планування доходів залізниць.
7. Теоретичні основи управління, функції і методи управління.
Управління (менеджмент) - це вид діяльності, функція по керівництву людьми в організаціях, суспільних виробництвах, на підприємствах різних галузей народного господарства, в соціальній сфері і так далі.
В області транспорту управління - важливий самостійний розділ економіки. Управління є наукою, що розглядає як мистецтво управління, так і суспільний досвід керівників правильно вибирати рішення, передбачати і прогнозувати перспективи. Управління вивчає закономірності формування, побудови і функціонування систем, способи керівництва і регулювання процесами виробництва.
Управління ґрунтується на розроблених принципах, що є обов'язковими керівними правилами, основні положення і норми поведінки, якими керуються органи всіх ступенів управління в практичній діяльності. Найважливішими з них є: 1) принцип демократизації управління, що припускає поєднання планомірного керівництва господарством з широкою ініціативою і самостійністю підприємств, з самоврядуванням трудового колективу, з широкою гласністю в управлінні виробництвом, виборністю керівників і підзвітністю їх колективами; 2) принцип єдності інтересів трудового колективу і керівництва. Для господарського керівника це означає, що в своїй практичній діяльності по управлінню виробництвом він повинен строго дотримувати колективні і особисті інтереси кожного працівника, підтримувати в колективі чесне відношення працівників до своїх обов'язків; 3) принцип дотримання пропорцій, перевищення пропозицій над попитом послуг, продукції, збереження темпів розвитку господарства на тривалий період, неухильного дотримання дисципліни; 4) принцип поєднання галузевого і територіального управління, що визначає організаційні форми і структуру управління залізницями; 5) принцип науковості у управління, що дозволяє свідомо використовувати економічні закони, а так само комплексний і системний підходи до керівництва; 6) принцип високої ефективності управління, прибутковості підприємств транспорту; 7) принцип чіткого розмежування має рацію і відповідальності за доручену справу, перевірки виконання. Ці принципи складають фундамент організаційних форм управління.
Для транспорту це особливо важливо ще тому, що строга дисципліна дозволяє забезпечувати безпеку і безперебійність руху поїздів і інших транспортних засобів по єдиному графіку і технології перевізного процесу.
Правильний підбір і розстановка кадрів є також важливим принципом управління. Ефективність роботи залізничного транспорту у вирішальному ступені залежить від того, хто стоїть на чолі колективу, як організована праця його працівників. Принцип підбору і розстановки кадрів вимагає, щоб люди, що висуваються на керівну роботу, були професіоналами своєї справи, хорошими фахівцями, організаторами, чесними, строгими до себе і підлеглим, доброзичливими. Від керівника вимагається уважне, вдумливе відношення до кадрів.
8. Основні виробничі фонди та показники ефективності їх використання.
Прискорення оновлення виробничих фондів займає важливе місце в підвищенні ефективності суспільного виробництва.
Виробничі фонди діляться на : - основні; - оборотні.
Основні виробничі фонди - це засоби праці, які повністю або частково зберігають свою натурально-речову форму протягом багатьох виробничих циклів (зазвичай роки) і переносять свою вартість на готову продукцію по частинах, у міру зношення. По ролі у виробничому процесі розрізняють активну і пасивну частини основних фондів. Активні основні фонди - це знаряддя праці, що беруть участь в перетворенні предметів праці на готову продукцію ( машини, устаткування, пристрої). За пасивні основні фонди вважають такі, які забезпечують нормальне функціонування активної частини фондів (будівлі, дорогі, передавальні пристрої тощо).
Первинна вартість основних засобів виражається в цінах придбання або введення їх в дію. Відновна вартість є вартістю відтворення основних фондів. Повна вартість - це вартість основних фондів в новому незношеному стані. Залишкова вартість обчислюється як різниця між повною первинною вартістю і сумою зносу, визначається за формулою:
де Сп – початкова вартість основних фондів;
q- норма амортизаційних відрахувань, %;
Т- період кксплуатації обладнання, рік.
Основними показниками виористання основних фондів є фондовіддача, фондоємність продукції, фондоозброєність.
Фондовіддача – це узагалюнючий показник, який характеризує рівень використання основних фондів.
;(пр.ткм/1грн)
;(коп/1грн)
,(коп/1 грн)
,(коп/1грн)
де - приведені млн т-км;
Д - прибутки, грн,
П - прибуток, грн.
- середньорічна вартість основних виробничих фондів.
Фондомісткість - є величиною зворотної фондовіддачі і визначається як відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів до об'єму виробленої продукції в натуральному або грошовому виразі.
.(грн/1000прткм)
Среднегодовая стоимость основных производственных фондов:
.
Фондоозброєність – найважливіший показник, що характеризує забезпеченість тих, що працюють основними виробничими фондами.
де Ч – середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу.
9. Розрахунок економічної ефективності від впровадження заходів НТП.
Визначення і розрахунки економічної ефективності засновані на порівнянні витрат з результатами потрібно розрізняти поняття ефект і ефективність. Ефектом називається безпосередній виробничий корисний кінцевий результат, отриманий від впровадження того або іншого заходу(збільшення маси поїзда, скорочення обороту вагону, зростання продуктивності праці або продуктивності рухомого складу, зниження собівартості перевезень, збільшення об'ємів вантажної роботи) ефект може бути зміряний техніко-економічними показниками, ступенем підвищення якості продукції, техніка безпеки праці тощо.
Ефективність є відношення ефекту технічного, експлуатаційного або економічного до витрат, що обумовлює його отримання.
Економічної ефективності виробництва, перевезень, нової техніки і капітальних вкладень відводиться важливе місце в економіці залізничного транспорту.
Вимірювання витрат і результатів заходів НТП-ЕТО ключ до пізнання ефективності неможна управляти процесом, результати якого не можна зміряти, не можна кількісно і якісно визначити ефект, порівняти його з витратами. Економічна ефективність капітальних вкладень і нової техніки в загальному вигляді визначається як співвідношення між витратами і результатами, як підсумковий синтетичний інтегральний показник якості економічного розвитку галузі, підприємства. Капітальні вкладення є одна з умов НТП і засобів для його здійснення і разом з тим зростання продуктивності праці.
Таким чином, під НТП маю на увазі безперервне вдосконалення продуктивних сил на базі використання досягнень науки і техніки в цілях підвищення ефективності суспільного виробництва і вирішення соціальних і економічних завдань суспільства. Класифікація нової техніки, як субстанта НТП, залежить від рівня новизни технічного принципу, на якому базується дана техніка, і від її техніко-економічного рівня по відношенню до світового або вітчизняного рівня. До основних напрямів НТП, пов'язаним з впровадженням нової техніки на залізничному транспорті відносяться:
- впровадження нових і вдосконалення існуючих засобів праці-локомотивів, вагонів, засобів СЦБ і зв'язку, різного устаткування, машин, механізмів, приладів тощо.
- вдосконалення існуючих конструктивних елементів технічних засобів транспорту - роликових підшипників, елементів ВСП, суцільнометалевих кузовів вагонів і тощо.
- впровадження нових і поліпшення існуючих конструкційних і інших матеріалів для виготовлення термічно загартованих рейок, залізобетонних шпал.
10. Методика розрахунку амортизаційних відрахувань.
Амортизаційні відрахування використовуються в виробничих цінах та переносять свій кошторис на кошторис продукції, що випускається поступово. Перенесення вартості у вартість називається амортизаційними відрахуваннями.
Амортизаційні відрахування—відрахування на заміну основних фондів, що вибули. Заміна основних фондів відновлює їх зношення не за 1 рік, а за весь час служби різних видів основних фондів, встановлених з урахуванням не тільки фізичного зношення, але й морального. Так до кінця строку служби вся вартість даного об’єкту повинна бути перенесена на виробництво продукції між тим, на окремі види основних фондів після їх вибування після зносу, усе ж таки являє деяку цінність.
Для визначення величини амортизаційних витрат на підприємстві необхідно знати середнє річну вартість видів тих чи інших груп основних фондів, діючі норми амортизаційних відрахувань на заміну по кожному їх виду.
Амортизаційні відрахування на вантажем вагони нараховує УЗ та розподіляє пропорційно парку вантажних вагонів та контейнерів, які знаходяться у розпорядженні залізниці шляхом підсумку експлуатаційних витрат на господарювання визначаючи загальну суму витрат.