- •1. Місце та роль залізничного транспорту в економіці України.
- •2. Предмет дисципліни «Економіка залізничного транспорту» як науки. Продукція транспорту, її вимірники та особливості.
- •3. Закони України «Про транспорт» і «Про залізничний транспорт»
- •4. Транспортна система України. Конкурентоспроможність залізничного транспорту на ринку транспортних послуг.
- •5. Обсягові і якісні показники вантажних перевезень.
- •6. Основні функції, принципи і методи управління. Структура управління залізничним транспортом України.
- •7. Теоретичні основи управління, функції і методи управління.
- •11. Нераціональні види вантажних залізничних перевезень та економічна ефективність позбавлення від них.
- •12. Методика порівнювання капітальних вкладень та річних експлуатаційних витрат.
- •13. Основні фонди залізничного транспорту: призначення, класифікація, види і структура.
- •14. Економічна ефективність розвитку технічних засобів у господарстві залізничних перевезень.
- •15. Планування вантажних залізничних перевезень. Розрахунок вантажообігу. Розв`язка вантажопотоків у залізничних вузлах.
- •16. Основні задачі реструктуризації на залізничному транспорті України.
- •19. Поняття основних виробничих фондів та показники ефективності їхнього використання.
- •20. Єдина транспортна система. Конкурентоспроможність залізничного транспорту України на ринку транспортних послуг.
- •21. Методика визначення парків локомотивів та робочих парків вагонів,що експлуатуються,необхідних для освоєння планових обсягів залізничних перевезень.
- •21. Визначення парку локомотивів, робочого парку вантажних вагонів необхідних для освоєння планових обсягів перевезень.
- •24. Поточне та перспективне планування пасажирських перевезень в умовах ринкових відносин.
- •25. Планування обсягових показників роботи локомотивів.
- •26. Вплив якісних показників використання рухомого складу на собівартість залізничних перевезень.
- •27. Якісні показники роботи вантажних вагонів та основні напрямки їхнього поліпшення.
- •28. Вантажні залізничні тарифи, їхнє значення і принципи побудови.
- •29. Вплив якісних показників використання рухомого складу на собівартість перевезень.
- •30. Вплив вантажообігу на собівартість залізничних перевезень.
- •33. Види доплат до заробітної плати та порядок планування їх на залізничному транспорті.
- •34. Організація праці та особливості її на залізничному транспорті.
- •35. Основна та додаткова заробітна плата і порядок її планування на сортувальній залізничній станції.
- •36. Показники плану з праці та порядок планування їх на підприємствах залізничного транспорту.
- •37. Поняття бюджет робочого часу.
- •38. Планування контингенту робітників сортувальної залізничної станції. Чинники, що впливають на продуктивність праці робітників сортувальної станції.
- •39. Наявний та обліковий контингент. Методика розрахунку кількості наявних та облікових змін сортувальної станції.
- •40. Сутність заробітної плати. Форми та системи оплати праці. Тарифна система.
- •41. Визначення загального річного фонду заробітної плати.
- •42. Продуктивність праці робітників вантажної залізничної станції. Шляхи підвищення продуктивності праці на вантажній залізничній станції.
- •43. Продуктивність праці на залізниці та шляхи її підвищення.
- •44. Класифікація експлуатаційних витрат за елементами. Амортизаційні відрахування.
- •45. Планування експлуатаційних витрат. Номенклатура витрат,групування витрат за основними ознаками.
- •46. Планування витрат на паливо та електроенергію для тяги потягів.
- •47. Собівартість залізничних перевезень. Вплив якісних показників використання рухомого складу на собівартість залізничних перевезень.
- •48. Метод одиничних витратних ставок для розрахунку собівартості залізничних перевезень.
- •48. Метод одиничних витратних ставок для розрахунку собівартості залізничних перевезень.
- •49. Собівартість робіт залізничної сортувальної станції. Шляхи зниження собівартості робіт на сортувальній станції.
- •50. Методи визначення собівартості залізничних перевезень. Визначення собівартості перевезень методом одиничних витратних ставок.
- •51. Доходи залізниць та їхня структура. Планування доходів залізниць.
- •52. Рентабельність основних виробничих фондів на залізничному транспорті.
- •53. Поняття про фінанси як систему грошових відносин.
- •54. Шляхи зниження собівартості залізничних перевезень.
- •57. Поняття прибутків та збитків. Рентабельність основних виробничих фондів.
- •58. Доходи залізниць та їхня структура. Планування доходів залізниць.
46. Планування витрат на паливо та електроенергію для тяги потягів.
Витрата палива і електроенергії локомотивами розраховують по кожному виду робіт на наступних вимірників: т-км брутто окремо у вантажному, пасажирському, господарському русі; лок-години у вантажному русі, маневрових і вивізних локомотивів; лок-км одиночного пробігу. Норми по всіх видах робіт диференціюють з урахуванням серії локомотива, характеристики поїздової ділянки і типу поїзда. Потребу в дизельному паливі обчислюють в умовному паливі. Потреба в дизельному паливі і змащувальних маслах для стаціонарних двигунів визначають по енергетичних нормах на одиницю потужності і на 1ч роботи агрегату. Витрата палива для опалювання службових приміщень може бути розраховано по нормах, що враховують об'єм приміщення, тип будівлі, систему опалювання, тривалість опалювального сезону в даному регіоні, температуру повітря усередині приміщення і середньорічну температуру зовнішнього повітря.
Витрати на електроенергію для тяги поїздів визначають виходячи з планованого об'єму роботи в тонно-километрах брутто (без урахування маси електровозів) у межах ділянок обслуговування локомотивними бригадами, питомої витрати електроенергії в кило-
ват-годинах на 10 тис. т • км. брутто і ціни 1 кВт • ч електроенергії.
При цьому враховують вплив зміни показників використання рухомого складу на зниження (збільшення) питомої витрати електроенергії в майбутньому періоді.
Враховують також зміни технічній озброєності залізниць, структури локомотивного і вагонного парків, втрати в пристроях електропостачання, інтенсивність використання рекуперативного гальмування, застосування електричного опалювання в пасажирських вагонах, прогресивні методи обслуговування локомотивів і водіння поїздів і інші чинники. Ціну 1 кВт • ч електроенергії приймають по тарифах, що діють.
Витрати по використанню електроенергії на інші виробничі потреби також визначають залежно від потрібної по нормах, що діють, витрати електроенергії і ціни 1 кВт • ч.
47. Собівартість залізничних перевезень. Вплив якісних показників використання рухомого складу на собівартість залізничних перевезень.
Якісні показники рухомого складу діляться на якісні показники використання локомотивів і якісні показники використання вагонів.
До якісних показників використання локомотивів відносяться:
1) середня маса вантажного поїзда брутто;
2) склад поїзда;
3) коефіцієнт допоміжного пробігу локомотивів;
4) швидкість руху поїздів;
5) середньодобовий пробіг локомотива;
6) продуктивність локомотива.
При збільшенні маси поїзда і складу поїзда: - збільшується пропускна спроможність ділянки; - зменшується потрібний парк локомотивів і як наслідок кап. вкладення в нього; - скорочується потреба в локомотивних бригадах і витратах на їх зміст; - зменшуються витрати на паливо і електроенергію для тяги поїздів; - зменшуються витрати на деповській ремонт і зміст ремонтних бригад; - зменшуються витрати, пов'язані з маневровою роботою. Все вище перелічене веде до зменшення собівартості перевезень.
Підвищення дільничної швидкості дозволяє: - прискорити оборот рухомого складу при цьому економляться кап. вкладення в парки рухомого складу; - економитися паливо і електроенергія для тяги поїздів; - знижується кількість локомотивних бригад і витрати на їх зміст. Що теж веде до зменшення собівартості перевезень.
Підвищення середньодобового пробігу локомотива приводить до економії локомотиво-годин, зниження витрат на паливо і енергію, зменшує кількість локомотивних бригад, знижує собівартість.
До якісних показників використання вагонів відносяться:
1) статичне навантаження на фізичний вагон;
2) динамічне навантаження на вагон;
3) коефіцієнт порожнього пробігу вагонів;
4) оборот вантажного вагону.
Підвищення статичного і динамічного навантаження на фізичний вагон дозволяє економити робочий парк вагонів, а, відповідно, і капітальні вкладення в парк, знижується парк локомотивів і всі витрати, пов'язані з його змістом. Як наслідок, знижується собівартість перевезень.
При зменшенні коефіцієнта порожнього пробігу вагонів збільшується продуктивність вагону.
Прискорення обороту вагону показує як одним і тим же парком освоїти більший об'єм перевезень. При цьому зменшуються : - кап. вкладення в парк вагонів; - витрати на їх тих. огляд і деповською ремонт; - потреба в раб. силі. Що також призводить до зниження собівартості перевезень.