Тема 9. Епідеміологія та протиепідемічні заходи при черевному тифі та паратифах а і в, сальмонельозі

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: черевний тиф, паратифи - це важкі киш­кові інфекції, які супроводжуються кишковими кровотечами, перфораціями кишок та летальністю до 1%. Вони можуть завдавати значних соціально-економічних збитків. Захворюваність на черев­ний тиф, паратифи залежить від якості водопостачання та харчової про­дукції, побутових умов проживання людей, що й визначає основні напрямки протиепідемічної роботи.

НАВЧАЛЬНА МЕТА ЗАНЯТТЯ: на основі знань про епіде­міо­­логічні особливості черевного тифу, паратифів А і В та системи захо­дів боротьби із цими інфекціями, вміти організовувати і прова­дити профілактичну й протиепідемічну роботу в осередку черевного тифу або паратифів А і В.

СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ:

1. Джерела збудників черевного тифу, паратифів А і В, сальмо­нельозу.

2. Механізм та шляхи передачі інфекції, провідні фактори пере­дачі збудників, черевного тифу і паратифів.

3. Прояви епідемічного процесу черевного тифу та паратифів в сучасних умовах.

4. Систему профілактичних та протиепідемічних заходів при черевному тифі.

5. Епідемічний процес і профілактику сальмонельозу.

СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ:

Організовувати таздійснюівати протиепідемічні заходи в осе­ред­­ках черевного тифу, паратифів А і В, сальмонельозу.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Навчальні завдання	Вказівки до завдань
Вивчіть:	Напишіть відповіді:
1. Особливості збудників черевного тифу та паратифів А і В.	1. Рід і вид збудника, його антигенна структура. 2. Стійкість збудників у довкіллі, чутливість до фізичних та хімічних чинників.
2. Особливості джерела збудника інфекції.	1. Хворий як джерело інфекції та його епідеміологічне значення в різні періоди клінічного перебігу хвороби. 2. Носій як джерело збудника інфекції, види носійства, методи виявлення носійства.
3. Механізм передачі збудників.	1. Фактори передачі збудників. 2. Провідний фактор передачі збудників. 3. Шляхи передачі збудників.
4. Особливості епідемічного процесу черевного тифу та паратифів А і В.	1. Рівень захворюваності в сучасних умовах. 2. Прояв епідемічного процесу в часі, на території та серед різних груп населення. Типи епідемій.

5. Протиепідемічні заходи в осередку.

Розв’яжіть задачу: Дільничний лікар був викликаний до хворої 50-ти років - продавця продовольчих товарів. На підставі клінічних (головний біль, гарячка, загальна слабість) та епідеміологічних (протягом останніх 4-х тижнів перебувала у відпустці, яку провела у родичів у селі) данних, лікар встановив діагноз: "Черевний тиф". Які протиепідемічні заходи потрібно провести в осередку стосовно хворої, навколишнього середовища та осіб, які спілкувалися з нею?

6. Епідеміологічну характер-ристику сальмонельозу

Характеристика збудників сальмонельозу Фактори передачі сальмонельозу

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

1. Яка термінова профілактика застосовується в осередках черев­ного тифу та паратифів А і В?

2. Які лабораторні методи використовуються для встановлення діагнозу “черевний тиф”, “паратиф А і В” в перші дні захворювання?

3. Кому призначається специфічна профілактика черевного тифу, яким препаратом?

4. Як спостерігаються особи, які пере­хворіли на черевний тиф або паратифи?

5. Який відсоток перехворілих осіб можуть залишитися хро­нічними носіями збудників черевного тифу?

6. Який провідний фактор передачі збудників черевного тифу та паратифів А і В, чим це зумовлено?

7. Який тип епідемій характерний для даних хвороб?

8. Методика взяття крові на гемокультуру.

9. Скільки серогруп і скільки сероваріантів сальмонел виявлено на сьогодні?

10. Які тварини можуть бути джерелом сальмонельозу?

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Студенти групами по 2-3 чоловіки самостійно працюють з хво­рими у палаті під керівництвом викладача, уточнюють епідеміологіч­ний анамнез хвороби, визначають джерело інфекції, механізм її пе­редачі. Розробляють план протиепідемічних заходів в осередку ін­фек­ції, де пацієнт заразився, і в осередку, пов’язану із ним самим, планують заходи з осередкової і профілактичної дезінфекції. Визна­чають показання, препарати і методику проведення специфічної про­філактики черевного тифу.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Якими антигенами володіє збудник черевного тифу?

2. Які види хронічного бактеріоносійства сальмонел тифу ви знаєте?

3. Як використовується хлорне вапно для дезінфекції житлового приміщення, неканалізованих туалетів, випорожнень в осередку черевного тифу?

4. Які препарати для термінової профілактики черевного тифу і сальмонельозу ви знаєте?

5. Яка хімічна інактивована вакцини застосовується для спец­профілактики черевного тифу? Вкажіть терміни вакцинації та ревак­цинації.

6. Яким напрямкам протиепідемічної роботи слід надавати перевагу при сальмонельозі?

7. Які правила виписки хворого на черевний тиф і сальмонельоз із стаціо­нару?

8. Який термін і правила диспансерного спостереження в КІЗ-і за перехворілими на черевний тиф декретованими і недекрето­ваними особами?

Література:

1. Б.М. Дикий, Т.О. Нікіфорова. Епідеміологія. - Івано-Фран­ківськ, 2006. - С. 84-87, 91-94.

2. В.Д. Беляков, Р.Ф. Яфаев. Эпидемиология. – М.,1989. – С.284-289.

3. Епідеміологія /За ред. К.М. Синяка. – К.,1998. – С. 151-161, 169-179.