- •Методичні розробки для студентів
- •Тема 1. Епідеміологія як загальномедична наука. Вчення про епідемічний процес
- •Тема 2. Людина і тварина як джерело інфекції. Протиепідемічні заходи
- •Тема 3. Дезінфекція (фізичні та хімічні методи). Стерилізація
- •Самостійна аудиторна робота студентів
- •Тема 4. Спецпрофілактика інфекційних хвороб. Засоби імунопрофілактики. Планові щеплення Організація щеплень і контроль за їх проведенням
- •Тема 5. Імунопрофілактика за епідемічними показаннями. Термінова профілактика правцЯ і сказу
- •Тема 6. Описово–оціНнІ та аналітичні прийоми епідеміологічного методу, аналіз структури та рівня інфекційної захворюваності в групах населення та за нозологічними формами. Оцінка проблем профілактики
- •Тема 7. Епідеміологічна діагностика. Епідеміологічний аналіз. Аналіз багаторічної та річної динаміки захворюваності
- •Тема 8. Методика епідеміологічного обстеження
- •Тема 9. Епідеміологія та протиепідемічні заходи при черевному тифі та паратифах а і в, сальмонельозі
- •Тема 10. Епідеміологія та протиепідемічні заходи при
- •Тема 11. Епідеміологія та протиепідемічні заходи при вірусних гепатитах а і е
- •Тема 12. Епідеміологія та протиепідемічні заходи при дихальних інфекціях (дифтерія, кір, грип, грз)
- •Тема 13. Епідеміологія та протиепідемічні заходи при особливо небезпечних інфекціях (холері, чумі).
- •Самостійна аудиторна робота студентів
- •Тема 14. Епідеміологія та протиепідемічні заходи
- •Тема 15. Підсумкове заняття по позааудиторній самостійній роботі студентів
Самостійна аудиторна робота студентів
В навчальній кімнаті кафедри студенти знайомляться із типами захисних костюмів, призначених для роботи в осередку особливо небезпечних інфекцій. Під керівництвом викладача вивчають і демонструють порядок одягання і роздягання протичумного костюму. Вивчають способи знезараження захисного одягу. Детально вивчається тактика лікаря в разі виявлення хворого або підозрілого на особливо небезпечну інфекцію (в поліклініці, стаціонарі, транспорті, авіалайнері, морському судні, санаторії, квартирі). Звертається особлива увага на засоби термінової профілактики контактним особам і медперсоналу, правила взяття матеріалу від хворого і доставки його на дослідження, складання списку контактних осіб.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:
1. Що таке подвірні обходи населення і хто їх проводить?
2. Що таке провізорний госпіталь і кого необхідно туди направляти?
3. Вкажіть тривалість термінів ізоляції контактних на холеру і на чуму?
4. Назвіть елементи протичумного костюму 1-го типу.
5. Що таке “портова” чума?
6. Яке живильне середовище використовується для посіву матеріалу на холеру?
7. Яке живильне середовище використовується для посіву матеріалу на чуму?
8. Правила диспансерного спостереження реконвалесцента після перенесеної холери?
9. Правила диспансерного спостереження реконвалесцента після перенесеної чуми?
Література:
1. Б.М. Дикий, Т.О. Нікіфорова. Епідеміологія. - Івано-Франківськ, 2006. - С 112-120.
2. В.Д. Беляков, Р.Ф. Яфаев. Эпидемиология. – М.,1989.- С.169-170, 327-333.
3. Епідеміологія /За ред. К.М. Синяка. – К.,1998. – С. 144-151, 342-348.
Тема 14. Епідеміологія та протиепідемічні заходи
ПРИ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТАХ В, С, Д, ВІЛ-інфекції
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: гепатит В має глобальне поширення, але розподіляється на територіях різних країн нерівномірно. Центральна і Східна Європа, включаючи й Україну, є територією із середньою інтенсивністю захворюваності. Широко розповсюджені також інші гепатити - С і Д, які мають схильність до хронічного перебігу, до розвитку цирозу і раку печінки. ВІЛ-інфекція стала “чумою” ХХ ст. Основний механізм передачі цих інфекцій - парентеральний, тому часто вони мають характер внутрішньолікарняних інфекцій, але значного поширення набули серед наркоманів і людей із невпорядкованим статевим життям.
НАВЧАЛЬНА МЕТА ЗАНЯТТЯ: на основі знань про епідеміологічні особливості гепатитів В, С і Д, ВІЛ-інфекції, системи заходів боротьби з ними, вміти організовувати і запроваджувати профілактичні та протиепідемічні заходи в лікувальних закладах і в осередках інфекції.
СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ:
1. Особливості збудників гепатитів В, С, Д, ВІЛ-інфекції.
2. Джерела збудників вірусних гепатитів В, С, Д, ВІЛ-інфекції та їхнє епідеміологічне значення, групи ризику.
3. Механізми і шляхи передачі гепатитів В, С, Д, ВІЛ-інфекції.
4. Прояви епідемічного процесу (рівень захворюваності в часі, на території, серед різних груп населення).
5. Основні напрямки профілактики парентеральних вірусних гепатитів і ВІЛ-інфекції.
6. Протиепідемічні заходи в осередках гепатитів В, С, Д.
7. Профілактику внутрішньолікарняного зараження на гепатити В, С, Д, ВІЛ-інфекції.
8. Специфічну профілактику гепатиту В.
СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ
Організовувати та здійснювати протиепідемічні заходи в осередках гепатитів В, С, Д, ВІЛ-інфекції, та здійснювати профілактику внутрішньолікарняних заражень.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Навчальні завдання |
Вказівки до завдань |
Вивчіть: |
Напишіть відповіді: |
1. Особливості збудників вірусних гепатитів |
1. Антигени вірусу гепатиту В. 2. Особливості вірусу гепатиту Д. 3. Особливості вірусу гапатиту С. |
2. Особливості джерела збудників ГВ, ГС, ГД. |
1. Групи ризику на зараження парентеральними гепатитами. 2. Тривалість заразного періоду у хворих на ГВ, ГС, ГД. |
3. Механізм передачі збудників ГВ, ГС та дельта-інфекції. |
1. Фактори та шляхи передачі ГВ, ГС, ГД.
|
4. Прояви епідемічного процесу при гепатитах В, С, Д, ВІЛ-інфекції. |
1. Прояви епідемічного процесу: рівень захворюваності на територіях, у часі, в різних групах населення. |
5. Профілактику внутрішньолікарняного зараження гепатитами В, С, Д. |
1. Попередження трансфузійного зараження на гепатити, ВІЛ-інфекцію. 2. Попередження ін’єкційних заражень. |
6. Специфічну профілактику ГВ. |
1. Контингенти, які підлягають імунізації, вакцини і схема щеплень. |
7. Протиепідемічні заходи в осередках гепатитів В, С, Д, ВІЛ-інфекції.
|
Розв’яжіть задачу: Вірусним гепатитом В захворів лікар-нейрохірург, який працює у лікарні швидкої допомоги. Склад сім’ї: дру-жина - лікар-педіатр та 4-річна дитина, яка відвідує ди-тячий садок. Вони живуть в окремій квартирі. Які шляхи зараження даного хворого? Складіть план проти-епідемічних заходів для ліквідації осередку інфекції. |
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:
1. Які хворі в епідеміологічному відношенні мають більше значення при гепатитах В, С, Д - із гострими чи хронічними формами хвороби?
2. Які ви знаєте вакцини проти гепатиту В?
3. Назвіть етапи передстерилізаційної обробки медичного інструментарію багаторазового користування.
4. Які способи стерилізації медичного інструменту ви знаєте?
5. Які парентеральні шляхи зараження вам відомі?
6. Які природні шляхи зараження гепатитами В, С, Д ви знаєте?
7. Яким чином запобігти захворюванню на гепатит В новонародженого від НВs - позитивної матері?
8. Які правила термінової спецпрофілактики гепатиту В серед медиків в разі поранення медичним інструментом, контамінованим зараженою кров’ю?
9. Які групи ризику на зараження ВІЛ-інфекцією?
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТА
Під керівництвом викладача в палатах лікарні студенти самостійно працюють групами по 2-3 чоловіки біля ліжка хворих із вірусними гепатитами В, С, Д. Студенти повинні набути навички обстеження епідосередку (збір епіданамнезу, виявлення контактних осіб, призначення профілактичних заходів серед сприйнятливих людей для попередження розповсюдження інфекції, заповнення карти епідобстеження осередку інфекції). В класі студенти доповідають план обстеження осередку інфекції і план протиепідемічних заходів. Особлива увага звертається на заходи попередження внутрішньолікарняного зараження на парантеральні гепатити і ВІЛ-інфекцію при виконанні різноманітних інвазійних парентеральних втручань пацієнтам.
Кінцевий рівень знань контролюється шляхом розв’язування ситуаційних задач із наступним їх обговоренням.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:
1. Донор перехворів на гепатит В. Чи можна його кров використати для переливання?
2. Які імунологічні тести використовують для підтвердження діагнозу гепатитів В, С, Д?
3. Чи можна залишити вдома хворого на гепатит В, якщо він живе в окремій квартирі?
4. Який термін диспансерного спостереження за особами, які перехворіли на гепатит В, С, Д? Хто проводить диспансерне спостереження?
5. З якою метою проводиться бензидинова проба?
6. Які протиепідемічні заходи застосовуються до джерела збудників ГВ, ГС та дельта-інфекції?
7. Як запобігти внутрішньолікарняного зараження хворих на ВІЛ-інфекцію.
Література:
1. Б.М. Дикий, Т.О. Нікіфорова. Епідеміологія. - Івано-Франківськ, 2006. - С 133-135.
2. В.Д. Беляков, Р.Ф. Яфаев. Эпидемиология. – М.,1989.- С.200-205
3. Епідеміологія /За ред. К.М. Синяка. – К.,1998. – С. 409-425.