
- •Методичні розробки для студентів
- •Тема 1. Епідеміологія як загальномедична наука. Вчення про епідемічний процес
- •Тема 2. Людина і тварина як джерело інфекції. Протиепідемічні заходи
- •Тема 3. Дезінфекція (фізичні та хімічні методи). Стерилізація
- •Самостійна аудиторна робота студентів
- •Тема 4. Спецпрофілактика інфекційних хвороб. Засоби імунопрофілактики. Планові щеплення Організація щеплень і контроль за їх проведенням
- •Тема 5. Імунопрофілактика за епідемічними показаннями. Термінова профілактика правцЯ і сказу
- •Тема 6. Описово–оціНнІ та аналітичні прийоми епідеміологічного методу, аналіз структури та рівня інфекційної захворюваності в групах населення та за нозологічними формами. Оцінка проблем профілактики
- •Тема 7. Епідеміологічна діагностика. Епідеміологічний аналіз. Аналіз багаторічної та річної динаміки захворюваності
- •Тема 8. Методика епідеміологічного обстеження
- •Тема 9. Епідеміологія та протиепідемічні заходи при черевному тифі та паратифах а і в, сальмонельозі
- •Тема 10. Епідеміологія та протиепідемічні заходи при
- •Тема 11. Епідеміологія та протиепідемічні заходи при вірусних гепатитах а і е
- •Тема 12. Епідеміологія та протиепідемічні заходи при дихальних інфекціях (дифтерія, кір, грип, грз)
- •Тема 13. Епідеміологія та протиепідемічні заходи при особливо небезпечних інфекціях (холері, чумі).
- •Самостійна аудиторна робота студентів
- •Тема 14. Епідеміологія та протиепідемічні заходи
- •Тема 15. Підсумкове заняття по позааудиторній самостійній роботі студентів
Тема 7. Епідеміологічна діагностика. Епідеміологічний аналіз. Аналіз багаторічної та річної динаміки захворюваності
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: для точного визначення проблем профілактики та успішного здійснення протиепідемічних заходів необхідно правильно розпізнавати інфекційну захворюваність в конкретних групах населення, на визначеній території і в певному часі. Тому розпізнавання епідеміологічного стану населення визначають таким терміном як епідеміологічна діагностика, що ґрунтується на використанні всіх прийомів епідеміологічного методу.
НАВЧАЛЬНА МЕТА ЗАНЯТТЯ: на основі знань про прояви епідемічного процесу в часі опанувати методиками проведення ретроспективного епідеміологічного аналізу із визначенням багаторічної та річної динаміки захворюваності.
СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ:
1. Мету та завдання епіданалізу.
2. Складові частини епіданалізу.
3. Кількісну та якісну характеристику епідпроцесу.
4. Інформаційні матеріали для проведення епіданалізу.
5. Ретроспективний та оперативний епіданаліз.
6. Епіддіагностику (визначення, завдання).
7. Алгоритм ретроспективного епіданалізу.
8. Методику аналізу багаторічної захворюваності.
9. Методику аналізу річної динаміки захворюваності.
СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ
1. Визначати багаторічну тенденцію захворюваності з використанням статистичного прийому - вирівнювання динамічного ряду по прямій методом найменших квадратів.
2. Визначати питому вагу захворювань кожного місяця по відношенню до річної кількості захворювань, коефіцієнт сезонності.
3. Побудувати лінійну діаграму багаторічної та річної динаміки захворюваності.
4. Розраховувати інтенсивні показники захворюваності у вікових, професійних та соціально-побутових групах населення, оцінити їх на певних територіях.
5. Сформулювати первинні припущення про фактори ризику, контингенти ризику, територію ризику, час ризику.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Навчальні завдання |
Вказівки до завдань |
Вивчіть: |
Напишіть відповіді: |
1. Зміст епіданалізу, епіддіагностики. |
1. Визначення понять: "епіддіагностика", "епіданаліз". 2. Складові елементи епідеміологічного аналізу. 3. Схема ретроспективного епіданалізу. |
2. Інфекційну захворюваність у багаторічній динаміці. |
1. Визначення: "епідемічна тенденція", “епідемічна захворюваність”. 3. Поняття: "територія ризику", "групи ризику". |
3. Інфекційну захворюваність в річній динаміці. |
1. Спорадична захворюваність. 2. Поняття "час ризику". 3. Коефіцієнт сезонності. |
4. Методику епідеміологічного аналізу. |
Намалюйте криві щомісячної захворюваності на черевний тиф за 2000-2003 рр. в Україні (абсолютні числа). |
Роки |
Кількість випадків по місяцях | |||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 | |
2000 |
25 |
27 |
20 |
23 |
15 |
18 |
50 |
98 |
102 |
112 |
90 |
32 |
2001 |
16 |
10 |
18 |
22 |
28 |
19 |
46 |
80 |
122 |
132 |
88 |
57 |
2002 |
30 |
22 |
16 |
19 |
28 |
30 |
56 |
90 |
170 |
169 |
77 |
60 |
2003 |
20 |
15 |
26 |
20 |
22 |
33 |
74 |
84 |
190 |
201 |
125 |
55 |
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ
1. Дайте визначення поняттям “епідеміологічна діагностика” та “ретроспективний епідеміологічний аналіз”.
2. Яку динаміку проявів епідемічного процесу відображають:
а) циклічність;
б) сезонність;
в) епідемічна тенденція?
3. Яка остаточна мета ретроспективного епідеміологічного аналізу?
4. Який показник ми отримуємо, якщо вирівнюємо динамічний ряд?
5. Із яких показників захворюваності вираховується коефіцієнт сезонності:
а) із абсолютних цифр;
б) із екстенсивних показників;
в) із інтенсивних показників?
6. Яким чином можна наочно відобразити багаторічну та річну динаміку захворюваності?
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Студенти працюють групами по 2-3 чоловіки. Їм надаються первинні дані для аналізу багаторічної та річної динаміки захворюваності. Студенти вираховують багаторічну тенденцію захворюваності, коефіцієнт та індекс сезонності, будують лінійні діаграми та доповідають про результати проведеного аналізу.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Які прийоми епідметоду використовуються для ретроспективного аналізу?
2. Які методи використовуються для оперативного епіданалізу?
3. Основні напрямки оперативного епіданалізу?
4. Що дозволяє уточнити, сконтролювати і скоригувати оперативний аналіз?
5. Які види тенденцій багаторічної динаміки захворюваності вам відомі?
6. З чим пов’язана сезонність захворюваності на шигельози в річній динаміці?
7. З чим пов’язана сезонність захворюваності на грип у річній динаміці?
Література:
1. Б.М. Дикий, Т.О. Нікіфорова. Епідеміологія. - Івано-Франківськ, 2006. - С 17-24
2. Епідеміологія /За ред. К.М. Синяка. – К.,1998. – С. 95-105.
3. В.Д.Беляков, Р.Х Яфаев. Эпидемиология. – М., 1983. – С.75-83, 104-114.