Розлади емоцій

Окрім пізнавальних процесів у людини існує також чуттєве життя, емоції. Їх анатомо-фізіологічною основою головним чином є таламогіпоталамічна ділянка. Розлад функціонування кори не призводить до грубих порушень емоцій, за виключенням лобних долей (морія). Натомість пошкодження окремих підкіркових відділків призводить до грубих емоційних розладів.

Емоції відносяться до філогенетично одного з найдавніших психічних процесів, вони існують і у тварин. Ще до утворення умовних рефлексів існували емоції. Вони відіграють важливу роль у психічному житті людини. Завдяки емоційному заряду – тонусу – функції організму знаходяться на оптимальному рівні.

Усі емоційні стреси, хвилювання супроводжуються вегетативними змінами. Емоції пов’язують душевне життя з фізичним. Почуття (емоції) відображають вдоволення або невдоволення потреб людини або тварини.

Всі симптоми емоційних розладів можуть проявлятись або як особливості афективного реагування на ту чи іншу конкретну ситуацію, або як хворобливі розлади настрою.

46

І. Посилення емоцій.

Патологічний афект – стан надзвичайного емоційного напруження, бурхлива емоційна реакція гніву, що раптово виникає у відповідь на нікчемні (але іноді і значимі приводи). Для нього властивий раптовий початок, порушення свідомості з наступною повною або частковою амнезією і втрата психологічно зрозумілого зв’язку між силою, особливостями емоції та характером фактору, що її викликав. Людина в стані патологічного афекту може скоїти тяжкий делікт.

Патологічний афект слід диференціювати з фізіологічним афектом, який виникає після сильного хвилювання, але при ньому не спостерігається потьмарення свідомості і зберігається психологічно зрозумілий зв’язок між душевними переживаннями та фактором, що їх викликав.

Екстаз - найвищий ступінь захоплення і змилування, що може поєднуватися із скованістю рухів (заціпеніння).

Емоційна гіперестезія – сильні емоції, що виникають з незначного приводу, оволодівають особистістю і відсувають на другий план основні соціальні та біологічні інтереси.

ІІ. Послаблення емоцій.

Емоційна тупість – збіднення почуттів, що проявляється у повній байдужості хворих до себе, стану свого здоров’я, долі рідних та близьких. Першими, як правило втрачаються соціальні емоції та здатність до співпереживання. Характерний розлад при шизофренії.

Емоційне оскудіння – неухильне послаблення вищих емоцій при посиленні і домінуванні нижчих. Зустрічається при органічній патології, яка супроводжується загибеллю частини кори.

Апатія – безучасність, відсутність емоційних реакцій на оточуюче, життєвої перспективи. У випадку, коли такий стан виникає як реакція на психотравму, його називають паралічем емоцій.

47

Хвороблива психічна анестезія (anaesthesia psychica dolorosa) надзвичайно важке для хворого відчуття спустошення почуттів, болісне нечуттєвість.

ІІІ. Порушення рухливості емоцій.

Емоційна лабільність – легке виникнення з незначного приводу неглибоких і нестійких емоцій, що швидко змінюються (іноді на протилежні) навіть без зміни діючого подразника. Властиво для неврозів.

Слабкодухість – легке виникнення і зміна нормальних по силі емоцій, їх нетримання, нездатність до приховування своїх почуттів. Часто зустрічається при судинній патології головного мозку.

Емоційна інертність – надмірна стійкість емоцій, які немовби застряють у свідомості людини і існують незалежно від зміни ситуації.

ІV. Порушення адекватності емоцій.

Дисфорія - напружений тужливо-злобний настрій з елементами роздратованості, іноді з домішком страху. Будь-який незначний чинник, який викликає негативні емоції може викликати агресивне збудження.

Фобії – нав’язливі страхи з критичним до них ставленням. Страх може бути викликаний психічними порушеннями, виступаючи як наслідок галюцинаторно-маячних переживань, переживань, пов’язаних з різними проявами синдрому потьмарення свідомості; іноді його викликають соматичні розлади (переважно серцево-судинної та дихальної системи).

Виразність страху коливається від боязкості до жаху, який призводить до потьмарення свідомості. Як правило страх сполучається з відчуттям неспокою, яке може перетворюватися у напруженість.

Паратимії – неадекватні подразнику емоції. Хворий, розповідаючи про смерть близької людини сміється, або раптово виявляє агресію проти людини до якої добре ставився.

Амбівалентність почуттів – двоїсте, а іноді і одночасно протилежне емоційне переживання людиною тієї самої події, або об’єкта (наприклад задоволення і незадоволення, симпатії і антипатії, любові і ненависті тощо).

48

Це пов’язане не з особливостями подразника, а з патологічним станом психічної діяльності. Протилежні емоції співіснують, а не змінюють одна одну.

Ейфорія – патологічно підвищений, але не напружений фон настрою з відтінком безхмарної радості, благодушності. Емоції неадекватні ні оточуючій дійсності, ні фізичному стану хворого.

Морія - ейфорія з елементами клоунади, манірності. Характерна схильність до безглуздих жартів, може бути виражене рухове збудження. Зрідка морія спостерігається на фоні легкого оглушення.

Як розлади настрою, тривалі психопатологічні стани виділяють манію та

депресію.

Манія – стійкий напружено підвищений настрій недоступний негативним афектам. Головними проявами є ейфорія, прискорене за рахунок поверхневості асоціацій мислення та рухове збудження. Супроводжується відчуттям величезної енергії, сили, бадьорості. Хворі почувають себе здатними на будь-які досягнення, переоцінюють свої можливості навіть до ідей власної величі. При маніакальних станах спостерігається порушення активної уваги, підвищена відволікаємість.

Якщо ці властивості виражені в легкому ступені, то говорять про

гіпоманію.

Виділяють декілька видів маніакальних станів:

1) Сонячна (весела) манія – у хворих гарний настрій. Вони схильні до позування, жартівливості. Відчуття хвороби відсутнє. Спостерігається гіперсексуальність.

2) Експансивна манія – властивий підвищений настрій, який сполучається з переоцінкою власних можливостей, маячними ідеями величі, але вони не безглузді, хворих можна переконати.

3) Манія із скачкою ідей (fuga idearum) – манія з прискоренням асоціативного мислення. Клінічно схожа на розірваність мислення.

49

4) Гнівлива манія – манія з симптомами роздратованості, гнівливості, агресії. Хворі всім невдоволені, конфліктні.

5) Сплутана манія – підвищений настрій сполучається з елементами порушення свідомості. Є ознакою екзогенно-органічного розладу.

Депресія - пригнічення настрою, що характеризується нудьгою, інтелектуальною і руховою загальмованістю, фізично тяжкими відчуттями, зниженням потягів, тяжким суб’єктивним почуттям, що призводить до хворобливо негативної оцінки дійсності.

Класифікація депресій за Кільгольцем:

І.Ендогенні (вітальні): а) при шизофренії;

б) при маніакально-депресивному психозі; в) інволюційні.

ІІ.Психогенні: а) невротичні; б) реактивні;

в) депресії виснаження.

ІІІ. Соматогенні:

а) симптоматичні; б) при органічному ураженні ЦНС.

Ендогенна депресія – пов’язана з ендогенним психічним захворюванням. Для неї характерна немотивованість, дифузність, відсутність гностичного компоненту (хворий не розуміє причини своїх страждань). Такий стан є відображенням порушень вегетатики. Хворі відчувають неясні, тяжкі страждання, які тяжко переживаються хворим. Часто виникає передсердна туга – тужливе почуття напруження і стиснення в грудях. Інтенсивність змінюється на протязі доби, ввечері стан покращуються. Може спостерігатися меланхолічне збудження (raptus), яке супроводжується раптовою інтесивною тривогою, збудженням з нестримними суїцидальними тенденціями. Нерідко виникає в період одужання.

50

При так званій вітальній депресії виникає відчуття болісної нечуттєвості, хворий не може ні радіти, ні жалітися (“Серце як камінь, немає почуття любові до близьких, дітей”). Їй притаманні виразні соматичні ознаки переважно у вигляді тріади Протопопова: тахікардія, мідріаз, закреп.

Психогенна депресія – пригнічення настрою пов’язане із наявною психотравмуючою ситуацією. Часті ідеї самозвинувачення, що витікають із конкретної ситуації. Спостерігаються ідеї переслідування, пов’язані з психотравмуючими факторами. При тривалій конфліктній ситуації реактивні депресії можуть набувати вітального характеру.

Соматогенна депресія – пов’язана з хворобливими відчуттями через соматичне захворювання.

Депресивні синдроми:

51