КОРЕКТОРИ ПСИХОТРОПНОЇ ТЕРАПІЇ.

групи: неврологічні розлади (пароксизмальні: гострий, підгострий, затяжний і хронічний екстрапірамідні синдроми), психічні розлади (транзиторні загострення психопатології, інверсія афекту, нейролептична депресія, порушення сну, стани оглушення) та вегетативні розлади (гіпотонія, тахікардія, гіпергідроз, себорея, порушення акомодації, сухість слизових оболонок, порушення моторики та секреції шлунково-кишкового тракту).

Частіше вказані побічні ефекти спостерігаються у вигляді складного симптомокомплексу.

Для усунення небажаних ефектів використовують велику кількість різноманітних фармакологічних засобів – коректорів. У залежності від хімічної структури та клінічних властивостей вони поділяються наступним чином:

Похідні пропанолу – тригексифенідил (паркопан, циклодол), біперіден, цикримін, придинол. Мають широкий спектр активності з переважаючою антипаркінсонічною та центральною холінолітичною активністю.

Прості аміноефіри – мебедрол, димедрол, когентин, ригідил. Мають помірно виражену антипаркінсонічну дію, центральну холінолітичну і антигістамінну активність, здатність регулювати сон.

Складні аміноефіри – амізил, метамізил, пентафен, спазмолітин, арпенал. Поряд із помірним антипаркінсонічним ефектом спостерігається транквілізуюча, гангліоблокуюча та спазмолітична дія.

Похідні фенотіазину – динезин, дипразин, парсидол. Мають властивості нейролептичних засобів, у комплексі з іншими препаратами використовуються для усунення різноманітних побічних розладів.

Рідше використовують похідні тіоксантену, глютарової кислоти, центральні релаксанти.

361

ПСИХОСТИМУЛЯТОРИ.

Мають властивість стимулювати ЦНС, що проявляється в усуненні розумової та фізичної втоми, не володіють антипсихотичною та антидепресивною дією.

Подібно до транквілізаторів психостимулятори впливають на перебіг психічних процесів і у здорових людей. Вони стимулюють інтелектуальну діяльність, прискорюють процеси мислення. Основою психостимулюючої дії є посилення передавання збудження у синапсах внаслідок мобілізації нейромедіаторів. Можлива поява ейфорії, що супроводжується підвищенням активності з тимчасовим усуненням стомлення, сонливості, підвищенням працездатності. Можуть викликати порушення засинання аж до безсоння та порушення апетиту. При тривалому прийомі відмічається звикання та формується залежність. Деякі стимулятори ЦНС (амфетамін, метамфетамін, первентин) віднесені до списку наркотичних речовин.

Призначаються при неврозоподібних та невротичних розладах із астенічними, психастенічними та неврастенічними станами, млявістю, загальмованістю, апатією, адинамією, зниженням працездатності, а також для лікування ступорозних, субступорозних і апатикоабулічних станів у хворих на шизофренію. Здоровим людям призначаються у разі екстремальних ситуацій, які пов’язані із розумовим або фізичним перенапруженням.

Кофеїн призначають по 50-100 мг 2-3 рази на добу. Протипоказаний при безсонні, гіпертензії, атеросклерозі, органічному ураженні серцево-судинної системи, глаукомі.

Сиднокарб створює відчуття бадьорості та припливу енергії, підвищує працездатність. Призначають по 5-20 мг 1-2 рази на добу. Випускається у таблетках по 5 і 10 мг.

362

Сиднофен має менш виражений у порівнянні з сиднокарбом стимулюючий ефект. Призначається по 20-30 мг на добу. Випускається у формі таблеток по 5 мг.

НООТРОПИ.

Ці препарати мають властивість нормалізувати процеси тканинного метаболізму в ЦНС та виявляють антигіпоксичну дію. Завдяки цьому йде активація вищих психічних функцій, підвищується психічний тонус, прояснюється свідомість, покращується мислення та мова. Ноотропи володіють транквілізуючим, антидепресивним, вегетостабілізуючим, антиепілептичним, антипаркінсонічним та антидискінетичним ефектом.

Завдяки великому спектру дії та відсутності виражених побічних ефектів ці препарати широко використовуються при терапії астенічних станів різного генезу, зниженні загальної активності, порушеннях пам’яті судинного, травматичного та інфекційного генезу; післяінсультних станах, комах різного походження, інтоксикаціях, недоумкуватості, вегетативних дисфункціях.

Упоєднанні з антидепресантами і транквілізаторами застосовуються при астено-депресивних, астено-апатичних і депресивних станах, а також при алкогольній та інших видах абстиненції, алкогольних психозах.

Угеронтологічній психіатрії застосовуються для лікування різноманітних церебрастенічних, енцефалопатичних порушень, розладів пам’яті, інтелектуальних порушень з послабленням спонукань, при різних видах недоумкуватості.

Удитячій психіатрії використовуються для терапії гострих і резидуальних проявів органічного ураження ЦНС, в комплексній терапії олігофреній.

Також ці препарати призначаються у якості коректорів нейролептичної терапії.

363