- •Міністерство освіти і науки україни
- •Частина і. Термодинаміка
- •1.1 Основи термодинаміки
- •1.1.1 Основні поняття технічної термодинаміки. Основні термодинамічні параметри. Рівняння стану.
- •1.1.2 Газові суміші
- •1.1.3 Калоричні параметри стану
- •1.1.4 Ентропія
- •1.1.4.1 Робота зміни об’єму
- •1.1.5 Робота і теплота
- •1.1.6 Перший закон термодинаміки
- •1.1.7 Теплоємність
- •1.1.8 Теплоємність металів і металовмісних сполук
- •1.1.9 Термодинамічні процеси ідеальних газів у закритих системах
- •Політропний процес
- •1.1.10 Другий закон термодинаміки
- •Цикл Карно
- •1.1.11 Формулювання другого закону термодинаміки
- •1.2 Основи хімічної кінетики
- •1.2.1 Швидкість хімічних реакцій
- •1.2.2 Вплив температури на швидкість хімічних реакцій
- •1.2.3 Хімічна рівновага
- •1.2.4 Константа рівноваги хімічної реакції залежить від температури.
- •1.3 Основи хімічної термодинаміки, поняття хімічної термодинаміки
- •1.3.1 Основи хімічної термодинаміки
- •1.3.2 Закон Гесса і його наслідки
- •1.3.3 Залежність теплового ефекту хімічної реакції від температури. Закон Кірхгофа
- •1.4 Деякі явища в рідних середовищах і на поверхні розподілу фаз
- •1.4.1 Розчинність газів
- •1.4.2 Розподіл компонента між двома рідинами
- •1.4.3 Поверхневий натяг
- •1.4.4 Адсорбція
- •1.4.5 Умова змочування і незмочування рідин
- •1.4.6 Дисоціація окисів
- •2 Теплообмін при зварюванні
- •2.1 Теплопровідність
- •2.1.1 Теплопровідність під час стаціонарного режиму і граничних умов 1 роду
- •2.1.2 Частинні випадки рівняння теплопровідності
- •Крайові умови
- •2.1.3 Теплопровідність за наявності внутрішніх джерел теплоти
- •Необмежена пластина
- •Циліндричний стержень
- •2.1.4 Необмежена плоска стінка
- •2.1.5 Циліндрична стінка
- •2.1.6 Теплопровідність під час стаціонарного режиму і граничних умовах III роду (теплопередача)
- •2.1.7 Теплопередача через плоску стінку
- •Розв'язання
- •2.2 Конвективний теплообмін
- •2.2.1 Основні поняття та визначення конвективного теплообміну
- •2.2.2 Узагальнюючі залежності (рівняння подібності) конвективного теплообміну
- •2.3 Теплообмін випроміненням
- •2.3.1 Основні поняття і визначення
- •2.3.3 Випромінення сірих тіл
- •2.3.4 Теплообмін випроміненням між твердими тілами
- •2.3.5 Теплові екрани
- •2.3.6 Випромінення газів
- •Перелік використаних і рекомендованих джерел
2.3.3 Випромінення сірих тіл
Сірі тіла поглинають одну і ту ж долю випромінення у всьому інтервалі довжин хвиль. Для сірих тіл поглинаюча здатність і не залежить від температури. Сіре тіло за аналогєю з абсолютно чорним випромінює всіх довжин хвилі. Проте інтенсивність випромінення сірого тіластановить деяку однакову долю для всіх довжини хвиль і температур від інтенсивності випромінення абсолютно чорного тіла
, (2.50)
де – міра чорноти тіла, яка залежить від фізичних властивостей тіла.
Густина інтегрального випромінення сірого тіла знаходять за формулою
(2.51)
Із рівняння (2.51) випливає, що до сірих тіл можна використати закон Стефана-Больцмана, якщо замість константи випромінення абсолютно чорного тіла підставити деяку величину, яка становить певну частку від. Величинуназивають коефіцієнтом випромінення сірого тіла.
Зв’язок між здатністю сірого тіла випромінювати і поглинати енергію встановлює закон Кірхгофа, який формулюється так: відношення густини власного випромінення сірого тіла до його коефіцієнта поглинання не залежить від природи тіла. Для всіх тіл з однаковою температурою воно однакове і дорівнює густині випромінення абсолютно чорного тіла за даної температури.
Математично цей закон можна записати в такому вигляді:
. (2.52)
При цьому слід відмітити, що коефіцієнт поглинання сірого тіла дорівнює мірі його чорноти за даної температури.
Енергія випромінення, яка випромінюється тілом у певних напрямах визначається згідно з законом Ламберта, який формулюється так: кількість енергії, яка випромінюється абсолютно чорним тілом в різних напрямах, пропорціональна косинусу кута між заданим напрямом і нормаллю до поверхні тіла.
2.3.4 Теплообмін випроміненням між твердими тілами
Всі тіла безперервно випромінюють і поглинають променисту енергію. При променистому теплообміні між двома твердими тілами, кількість теплоти, яку віддає і приймає тіло, визначається різницею між кількістю променистої енергії, яку випромінює і поглинає тіло. Інтенсивність теплообміну випроміненням між тілами залежить від теплофізичних властивостей цих тіл, їх температур, віддалі між ними і їх взаємного розміщення.
Розрахунок теплообміну випромінюванням між двома тілами, якщо одне тіло міститься в середині іншого (рис. 2.7), здійснюють за формулою
(2.53)
де – приведений коефіцієнт випромінення, який знаходять за формулою
, (2.54)
де ,– коефіцієнти випромінення тіл з поверхнеюівідповідно.
Замість в розрахунках можна застосовувати приведену міру чорноти, використовуючи формулу
. (2.55)
Приведений коефіцієнт випромінення системи тіл, яка складається із двох паралельних пластин з рівними поверхнями (), знаходять за формулою
. (2.56)
2.3.5 Теплові екрани
Для захисту від перегрівання теплотехнічного обладнання необхідно зменшити променистий теплообмін. У цьому випадку використовують екрани, які виготовляють із тонких металевих листів.
Співставимо теплообмін випроміненням між паралельними стінками без екрана і з екраном (рис.2.8).
Якщо екрана немає, то
(2.57)
За наявності екрана тепловий потік між першою стінкою і екраном визначається формулою
(2.58)
Від екрану до другої стінки передається теплота
. (2.59)
При рівних коефіцієнтах випромінення стінок і екрана приведені коефіцієнти випромінення всіх систем будуть одинакові
. (2.60)
Із умов стаціонарності . Прирівнявши праві частини рівнянь (2.58) і (2.59), знаходимо
. (2.61)
Підставивши значення в рівняння (2.59) отримуємо
. (2.62)
Співставлення формули (2.62) з формулою (2.57), в якій дає можливість побачити, що використання одного екрану з таким самим коефіцієнтом випромінення, який є у стінок зменшує тепловий потік у 2 рази. Аналогічним чином можна побачити, що приекранах тепловий потік зменшується враз. Таким чином, при рівних коефіцієнтах випромінення
. (2.63)
Якщо коефіцієнти випромінення екрана і стінок не рівні (), то при одному екрані
. (2.64)
Із формули (2.64) випливає, що зменшення підвищує ефективність екрана.