
- •Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •1 Предмет і завдання ґрунтознавства
- •1.1 Поняття про ґрунт
- •1.2 Ґрунтознавство як наука
- •1.3 Методи дослідження ґрунту
- •1.4 Значення ґрунтознавства для вирішення задач землевпорядкування та кадастру
- •Ґрунтоутворюючі породи і мінеральна частина ґрунту
- •2.1 Вивітрювання гірських порід
- •2.2 Основні ґрунтоутворюючі породи
- •2.3 Первинні і вторинні матеріали
- •2.4 Загальні фізичні і фізико-механічні властивості ґрунтів і порід
- •3 Походження і розвиток ґрунту
- •3.1 Загальна схема ґрунтоутворення
- •3.2 Типи ґрунтоутворюючих процесів
- •3.3 Роль живих організмів в ґрунтоутворенні
- •3.4 Клімат як чинник ґрунтоутворення
- •3.5 Роль рельєфу в ґрунтоутворенні і географії ґрунтів
- •3.6 Локальні чинники ґрунтоутворення
- •3.7 Енергетика ґрунтоутворення
- •3.8 Час як чинник ґрунтоутворення
- •4 Морфологія і класифікація ґрунтів
- •4.1 Фазовий склад ґрунту
- •4.2 Основні поняття морфології ґрунтів
- •4.3 Гранулометричний склад ґрунту
- •4.4 Забарвлення ґрунту
- •4.5 Структура ґрунту
- •4.6 Новоутворення і включення в ґрунтах
- •4.7 Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти
- •4.8 Хімічний склад мінеральної частини ґрунту
- •4.9 Класифікація ґрунтів
- •5 Органічна речовина ґрунту
- •5.1 Склад органічної частини ґрунту
- •5.2 Утворення і склад гумусу
- •5.3 Роль гумусних речовин в ґрунтоутворенні та живленні рослин
- •5.4 Екологічна роль гумусу
- •5.5 Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в ґрунтах
- •6 Вбирна здатність, кислотність і лужність ґрунтів
- •6.1 Вбирна здатність ґрунтів та її типи
- •6.2 Ґрунтові колоїди і ґрунтовий вбирний комплекс
- •6.3 Ємкість вбирання та її значення
- •6.4 Екологічне значення вбирної здатності ґрунту
- •6.5 Ґрунтовий розчин
- •6.6 Природа кислотноті ґрунтів та її види
- •6.7 Лужність ґрунтів
- •6.8 Буферність ґрунтів
- •7 Ґрунтова волога і ґрунтове повітря
- •7.1 Стан і форми води в ґрунті
- •7.2 Водні властивості ґрунту
- •7.3 Водний баланс і типи водного режиму ґрунту
- •7.4 Склад ґрунтового повітря та його роль в ґрунтоутворенні
- •7.5 Повітряні властивості і повітряний режим ґрунту
- •8 Ерозія ґрунтів
- •8.1 Поняття про ерозію ґрунту та її види
- •8.2 Чинники та умови виникнення ерозійних процесів
- •8.3 Закономірності поширення еродованих ґрунтів в Україні
- •8.4 Заходи боротьби з ерозією ґрунтів
- •8.5 Промислова ерозія і рекультивація ґрунтів
- •9 Радіоактивність ґрунтів
- •9.1 Природна радіоактивність ґрунтів
- •9.2 Штучна радіоактивність ґрунтів
- •9.3 Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в ґрунтах
- •10 Агровиробниче групування та бонітування ґрунтів
- •10.1 Родючість ґрунту та її види
- •10.2 Агровиробниче групування ґрунтів
- •10.3 Бонітування ґрунтів
- •11 Меліорація ґрунтів
- •11.1 Загальні відомості про меліорацію
- •11.2 Із історії меліорації
- •11.3. Гідротехнічні меліорації
- •11.4 Хімічна меліорація ґрунтів
- •11.5 Агрономічні меліорації
- •11.6 Теплові меліорації
- •12 Ґрунти України, їх генезис, властивості та сільськогосподарське використання
- •12.1 Умови ґрунтоутворення
- •12.2 Ґрунти Українського Полісся
- •12.3 Ґрунти Лісостепу України
- •12.4 Ґрунти степової зони України
- •12.5 Ґрунти Сухого Степу України
- •12.6 Ґрунти Гірського Криму
- •12.7 Ґрунти Українських Карпат
- •13 Охорона ґрунтів
- •13.1 Зміст і завдання охорони ґрунтів
- •13.2 Принципи раціонального землекористування і охорона ґрунтів
- •13.3 Захист ґрунтів від девегетації
- •13.4 Охорона гумусного стану ґрунтів
- •13.5 Охорона ґрунтів від переущільнення
- •13.6 Захист ґрунтів від процесу вторинного засолення
- •13.7 Охорона ґрунтів від пересушення
- •13.8 Охорона ґрунтів від забруднення хімічними препаратами
- •13.9 Охорона ґрунтів від забруднення елементами важких металів
- •13.10 Правові основи охорони ґрунтів в Україні
- •Перелік рекомендованих джерел
4.3 Гранулометричний склад ґрунту
Тверда фаза ґрунту складається з часток різної величини. Одночасно в ґрунтах містяться мінеральні, органічні і органо-мінеральні частки. Це уламки гірських порід (продукти вивітрювання), мінерали вторинного походження, колоїди гумусних речовин, продукти взаємодії органічних і мінеральних речовин.
Первинні ґрунтові частки (мінеральні, органічні, органо-мінеральні) називають гранулометричними (механічними) елементами.
Механічні частки приблизно однакового розміру об’єднують у фракції.
У ґрунтознавстві відомо кілька класифікацій механічних елементів, проте загальновизнаною є класифікація М.А.Качинського, яку широко використовують у навчальній і науковій літературі (таблиця 4.1).
Таблиця 4.1 – Класифікація механічних елементів ( за М.А. Качинським).
Фракція |
Розмір фракції, мм |
Фракція |
Розмір фракції, мм |
Каміння |
> 3 |
- середній |
0,01 - 0,005 |
Гравій |
3 - 1 |
- дрібний |
0,005 - 0,001 |
Пісок: |
|
Мул: |
|
крупний |
1 - 0,5 |
- грубий |
0,001 - 0,0005 |
середній |
0,5 - 0,25 |
- тонкий |
0,0005 - 0,0001 |
дрібний |
0,25 - 0,05 |
Колоїди |
< 0,0001 |
Пил: |
|
Фізична глина |
< 0,01 |
крупний |
0,05 - 0,01 |
Фізичний пісок |
> 0,01 |
Крім того М.А. Качинський всі механічні елементи ґрунту поділяє на дві фракції: фізичний пісок (> 0,01мм) і фізичну глину (< 0, 01мм).
Кожна фракція володіє певними властивостями.
Під гранулометричним (механічним) складом ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід розуміють відносний вміст фракцій механічних елементів.
В основу класифікації ґрунтів за гранулометричним складом покладено співвідношення фізичного піску і фізичної глини. Найдосконалішою в наш час є класифікація М.А. Качинського (таблиця 4.2).
Таблиця 4.2. – Класифікація ґрунтів і порід за гранулометричним складом (за М.А. Качинським)
Різновидність ґрунту за гранулометричним складом |
Вміст фізичної глини (<0,01мм), % |
Вміст фізичного піску (>0,01мм), % | ||||
Ґрунти | ||||||
підзолисті |
степові, чорноземи, жовтоземи |
солонці і сильно-солонцюваті |
підзолисті |
степові, чорноземи, жовтоземи |
солонці і сильно-солонцюваті | |
Піщаний |
0 - 10 |
0 - 10 |
0 - 10 |
100 - 90 |
100 - 90 |
100 - 90 |
Супіщаний |
10 - 20 |
10 - 20 |
10 - 15 |
90 - 80 |
90 - 80 |
90 - 85 |
Суглинковий |
20 - 50 |
20 - 60 |
15 - 40 |
85 - 50 |
80 - 40 |
85 - 60 |
Глинистий |
50 - 80 |
60 - 85 |
40 - 65 |
50 - 20 |
40 - 15 |
60 - 35 |
Згідно з даною класифікацією, ґрунт отримує основну назву за вмістом фізичного піску і фізичної глини і додаткову – за вмістом фракції, що переважає: гравелистої (3-1мм), піщаної (1-0,05), крупнопилуватої (0,05-0,01мм), пилуватої (0,01-0,001мм) і мулуватої (< 0,001мм)/
Наприклад, дерново-середньопідзолистий ґрунт на морені містить фізичної глини - 24,0%, піску - 42,6%, крупного пилу - 33,4%, середнього пилу - 6,57% і дрібного - 9,6%. Основною назвою гранулометричного складу даного ґрунту буде легкосуглинковий, додатковою – крупнопилувато-піщаний.
Гранулометричний склад ґрунту має важливе значення в ґрунтоутворенні, у формуванні родючості ґрунту. Від нього залежать водні, теплові, повітряні, загальні фізичні і фізико-механічні властивості ґрунту. Гранулометричний склад ґрунту зумовлює окисно-відновні умови, величину ємності вбирання, перерозподіл у ґрунті зольних елементів, накопичення гумусу тощо. Від гранулометричного складу залежить спосіб обробітку ґрунту, строки польових робіт, норми добрив, розміщення сільськогосподарських культур.