
- •Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
- •1 Предмет і завдання ґрунтознавства
- •1.1 Поняття про ґрунт
- •1.2 Ґрунтознавство як наука
- •1.3 Методи дослідження ґрунту
- •1.4 Значення ґрунтознавства для вирішення задач землевпорядкування та кадастру
- •Ґрунтоутворюючі породи і мінеральна частина ґрунту
- •2.1 Вивітрювання гірських порід
- •2.2 Основні ґрунтоутворюючі породи
- •2.3 Первинні і вторинні матеріали
- •2.4 Загальні фізичні і фізико-механічні властивості ґрунтів і порід
- •3 Походження і розвиток ґрунту
- •3.1 Загальна схема ґрунтоутворення
- •3.2 Типи ґрунтоутворюючих процесів
- •3.3 Роль живих організмів в ґрунтоутворенні
- •3.4 Клімат як чинник ґрунтоутворення
- •3.5 Роль рельєфу в ґрунтоутворенні і географії ґрунтів
- •3.6 Локальні чинники ґрунтоутворення
- •3.7 Енергетика ґрунтоутворення
- •3.8 Час як чинник ґрунтоутворення
- •4 Морфологія і класифікація ґрунтів
- •4.1 Фазовий склад ґрунту
- •4.2 Основні поняття морфології ґрунтів
- •4.3 Гранулометричний склад ґрунту
- •4.4 Забарвлення ґрунту
- •4.5 Структура ґрунту
- •4.6 Новоутворення і включення в ґрунтах
- •4.7 Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти
- •4.8 Хімічний склад мінеральної частини ґрунту
- •4.9 Класифікація ґрунтів
- •5 Органічна речовина ґрунту
- •5.1 Склад органічної частини ґрунту
- •5.2 Утворення і склад гумусу
- •5.3 Роль гумусних речовин в ґрунтоутворенні та живленні рослин
- •5.4 Екологічна роль гумусу
- •5.5 Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в ґрунтах
- •6 Вбирна здатність, кислотність і лужність ґрунтів
- •6.1 Вбирна здатність ґрунтів та її типи
- •6.2 Ґрунтові колоїди і ґрунтовий вбирний комплекс
- •6.3 Ємкість вбирання та її значення
- •6.4 Екологічне значення вбирної здатності ґрунту
- •6.5 Ґрунтовий розчин
- •6.6 Природа кислотноті ґрунтів та її види
- •6.7 Лужність ґрунтів
- •6.8 Буферність ґрунтів
- •7 Ґрунтова волога і ґрунтове повітря
- •7.1 Стан і форми води в ґрунті
- •7.2 Водні властивості ґрунту
- •7.3 Водний баланс і типи водного режиму ґрунту
- •7.4 Склад ґрунтового повітря та його роль в ґрунтоутворенні
- •7.5 Повітряні властивості і повітряний режим ґрунту
- •8 Ерозія ґрунтів
- •8.1 Поняття про ерозію ґрунту та її види
- •8.2 Чинники та умови виникнення ерозійних процесів
- •8.3 Закономірності поширення еродованих ґрунтів в Україні
- •8.4 Заходи боротьби з ерозією ґрунтів
- •8.5 Промислова ерозія і рекультивація ґрунтів
- •9 Радіоактивність ґрунтів
- •9.1 Природна радіоактивність ґрунтів
- •9.2 Штучна радіоактивність ґрунтів
- •9.3 Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в ґрунтах
- •10 Агровиробниче групування та бонітування ґрунтів
- •10.1 Родючість ґрунту та її види
- •10.2 Агровиробниче групування ґрунтів
- •10.3 Бонітування ґрунтів
- •11 Меліорація ґрунтів
- •11.1 Загальні відомості про меліорацію
- •11.2 Із історії меліорації
- •11.3. Гідротехнічні меліорації
- •11.4 Хімічна меліорація ґрунтів
- •11.5 Агрономічні меліорації
- •11.6 Теплові меліорації
- •12 Ґрунти України, їх генезис, властивості та сільськогосподарське використання
- •12.1 Умови ґрунтоутворення
- •12.2 Ґрунти Українського Полісся
- •12.3 Ґрунти Лісостепу України
- •12.4 Ґрунти степової зони України
- •12.5 Ґрунти Сухого Степу України
- •12.6 Ґрунти Гірського Криму
- •12.7 Ґрунти Українських Карпат
- •13 Охорона ґрунтів
- •13.1 Зміст і завдання охорони ґрунтів
- •13.2 Принципи раціонального землекористування і охорона ґрунтів
- •13.3 Захист ґрунтів від девегетації
- •13.4 Охорона гумусного стану ґрунтів
- •13.5 Охорона ґрунтів від переущільнення
- •13.6 Захист ґрунтів від процесу вторинного засолення
- •13.7 Охорона ґрунтів від пересушення
- •13.8 Охорона ґрунтів від забруднення хімічними препаратами
- •13.9 Охорона ґрунтів від забруднення елементами важких металів
- •13.10 Правові основи охорони ґрунтів в Україні
- •Перелік рекомендованих джерел
4 Морфологія і класифікація ґрунтів
4.1 Фазовий склад ґрунту
У природному стані ґрунт являє собою полідисперсну систему, яка складається з чотирьох основних фаз: твердої, рідкої, газової і живої.
Тверда фаза ґрунту – це його основа, яка формується в процесі ґрунтоутворення з материнської гірської породи, і у значній мірі зберігає її склад та властивості. Це полідисперсна й полікомпонентна система, що утворює твердий каркас ґрунту. Вона складається з первинних і вторинних мінералів, органічних залишків, частково розкладених і перетворених у гумус. Показниками, які характеризують тверду фазу, а як наслідок, і ґрунт, є: гранулометричний (механічний), хімічний і мінеральний склад, структура пористість і будова.
Рідка фаза ґрунту (ґрунтовий розчин) – це вода в ґрунті з розчиненими мінеральними й органічними сполуками. Це динамічна фаза, яка має дуже важливе значення для ґрунтоутворення. Під її впливом відбуваються майже всі елементарні ґрунтові процеси.
Газова фаза ґрунту – це ґрунтове повітря, яке заповнює вільні від води пори. У зв’язку з біологічними процесами склад ґрунтового повітря відрізняється від атмосферного. Рідка і газова фази ґрунту є антагоністами і тому перебувають у динамічній рівновазі.
Жива фаза ґрунту - сукупність організмів, які населяють ґрунт і беруть безпосередню участь у ґрунтоутворенні.
Завдяки тісному взаємозв’язку між фазами ґрунт функціонує як єдина система. Співвідношення між об’ємами та масами твердої, рідкої та газоподібної фаз визначає умови прояву ґрунтової родючості, залежить від ґрунтових і кліматичних умов, а також від характеру рослинного покриву.
4.2 Основні поняття морфології ґрунтів
Ґрунт являє собою ієрархічно побудовану природну систему, яка складається з морфологічних елементів різного рівня. Це природні тіла всередині ґрунту, які мають чіткі або дифузні границі, а також свої специфічні форму та властивості.
Морфологічними елементами ґрунту є генетичні горизонти, структурні агрегати, новоутворення, включення і пори. Різняться вони між собою за формою і зовнішніми властивостями – морфологічними ознаками.
Морфологічними ознаками ґрунтів є форма елементів, характер їх меж, забарвлення, гранулометричний склад, взаємне розташування і співвідношення в просторі твердих часток і зв’язаних з ними пор, характер поверхні, щільність, твердість, деякі фізичні властивості (липкість, пластичність). Їх специфіка залежить від фазового складу ґрунту.
Розділ ґрунтознавства, який вивчає морфологічні ознаки ґрунту, називається морфологією ґрунтів. Морфологія ґрунтів – це сконцентроване відображення генезису, історії розвитку ґрунту.
Морфологічна організація ґрунту складається з п’яти рівнів.
І рівень – ґрунтовий профіль, тобто вертикальна послідовність генетичних (ґрунтових горизонтів).
ІІ рівень - генетичні горизонти – шари, на які диференціюється вихідна материнська гірська порода.
Ґрунтовий горизонт також не є однорідним. Він складається з морфологічних елементів ІІІ рівня морфонів. Це внутрішньогоризонтні морфологічні елементи, відокремлені тріщинами або натічними потоками верхнього матеріалу, який складається зі структурних відокремлень. Крім того, у ролі морфонів виступають включення й новоутворення. Однорідний ґрунтовий горизонт може являти собою єдиний морфон, який не поділяється на структурні відокремлення (наприклад, суцільний глейовий горизонт).
На ІV рівні виділяються ґрунтові агрегати (педи, структурні відокремлення), на які ґрунт розпадається в межах генетичних горизонтів або їх морфонів.
V рівень морфологічної організації ґрунтів – їх мікробудова, яку можна виявити та дослідити лише за допомогою мікроскопа. Його вивченням займається мікроморфологія ґрунтів.
Розглядаючи ґрунт як природне тіло, розмежовують такі поняття: будова ґрунту, складення ґрунту, структура ґрунту, структурність ґрунту, склад ґрунту.
Будова ґрунту – специфічне для кожного ґрунтового типу сполучення генетичних горизонтів, яке складає ґрунтовий профіль.
Складення ґрунту – фізичний стан ґрунтового матеріалу, який обумовлює взаємне розміщення та співвідношення в просторі твердих часток.
Склад ґрунту – співвідношення компонентів ґрунтового матеріалу. Розрізняють фазовий, агрегатний, мікроагрегатний, гранулометричний, мінералогічний та хімічний склад ґрунту.