Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Менеджмент - звіт)))прп.docx
Скачиваний:
265
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
392.74 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Луцький національний технічний університет

Кафедра менеджменту

та маркетингу

Звіт про виконання

Програми навчальної практики «Вступ до фаху»

Студент Левчук Ольга Миколаївна

(підпис)

Група МО - 11

Спеціальність «менеджмент організацій»

Строк практики: початок 19.02.2013 p.

закінчення 23.02.2013 p.

Керівник практики к.е.н., професор, Морохова В. О.

(підпис, посада, П.І.Б.)

Оцінка звіту _________ Дата «_____» _________ 2013р.

Луцьк 2013р.

Зміст

Вступ

1.Вища освіта в Україні у контексті Болонського процесу. Державний стандарт вищої освіти в Україні……………………………………………………………….5

2.Організація навчального та виховного процесу у ВНЗ та на факультеті. Студентське самоврядування………………………………………………………12

3.Історія і традиції ВНЗ…………………………………………………………….19

4.Професія «менеджер» : зміст, характер та сфера майбутньої професійної діяльності. Галузева специфіка змісту підготовки менеджерів у ВНЗ………….29

5.Роль випускаючої кафедри в підготовці фахівців………………………………36

6.Інформаційно–методичне забезпечення навчального процесу ВНЗ………..42

7.Досвід роботи підприємства різних форм власності та організаційно-правових форм господарювання в сучасних умовах………………………………………48

8.Роль менеджера у підвищенні соціально-економічної ефективності функціонування сучасних підприємств…………………………………………..55

9.Професійне самовизначення студента………………………………………….59

10.Індивідуальне завдання………………………………………………………...62

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Метою навчальної практики «Вступ до фаху» є ознайомлення студентів з особливостями майбутньої професії, її »містом та завданнями управлінської діяльності, роллю керівників різних рівнів в управлінні сучасними підприємствами, особливостями організації підготовки фахівців з менеджменту.

Основний зміст діяльності менеджера - це управління, керівництво людьми і це є головним особливістю професії менеджера. Управління постає як найважливіший і найефективніший в світі спосіб здійснення влади. У випадку влада - це спроможність населення і можливість здійснювати своєї волі, надавати визначальним чином вплинути на поведінку і діяльність окремих осіб та його груп з допомогою авторитету, права, від грошей і т.д. Натомість, наявність влади є необхідною передумовою ефективного керівництва.

Менеджмент - Інтеграційний процес планування, організації, мотивації та контролю, за допомогою якого професійно підготовлені спеціалісти формують організації всіх галузей економіки та управляють ними шляхом постановки цілей і розробки способів їх досягнення, координуючи діяльність працівників. Менеджмент - це особливий вид самостійної діяльності у фірмі будь-якого напряму , що працює в умовах ринкових відносин для забезпечення поставлених цілей при раціональному, економічному використанні матеріальних і трудових ресурсів на основі господарського й економічного механізму ринкових відносин. Менеджмент - це процес досягнення мети організації зусиллями інших людей. Отже, він має соціальну природу.

Завданнями навчальної практики є:

- ознайомлення студентів з основними положеннями про організацію вищої освіти в Україні та її особливостями у ВНЗ, надання стислої інформації про Болонський процес;

- ознайомлення студентів із загальними питаннями Державного стандарту вищої освіти в Україні та організаційно-методичним підґрунтям навчання у ВНЗ;

- ознайомлення з особливостями організації навчальної, науково-дослідницької, самостійної і виховної роботи у ВНЗ, на відповідному факультеті, на випускаючій кафедрі;

- характеристика новітніх інноваційних та комп'ютерних технологій, методів активізації навчання під час проведення лекційних, семінарських занять, практикумів, поточного та підсумкового контролю знань; державної діагностики якості підготовки студентів;

- визначення місця та ролі фахівця з менеджменту організацій і

адміністрування; - ознайомлення студентів зі змістом навчального плану підготовки

фахівців, структурою, послідовністю і взаємозв'язком між дисциплінами;

- визначення змісту і термінів навчальної практики, а також ролі у

забезпеченні ґрунтовних практичних умінь і навичок у підготовці фахівця; - надання студентам стислого огляду змісту освітньо-професійної програми фахівця відповідного професійного спрямування напряму «Менеджмент», а також ознайомлення з кваліфікаційними вимогами та основними видами і змістом діяльності менеджера.

Результатом навчальної практики повинні стати: усвідомлення студентами майбутньої сфери діяльності, змісту вищої освіти та фахової підготовки, комплексу фундаментальних і професійних знань, особливостей організації та змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівців з менеджменту і адміністрування на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях у ВНЗ, сутності навчального плану щодо підготовки зазначених фахівців; організації виховної роботи у ВНЗ, спрямованої на формування національної свідомості та гідності громадянина України, підвищенню рівня загальної культури, створення умов для розвитку особистості.

Розділ 1

1.Вища освіта в Україні у контексті Болонського процесу. Державний стандарт вищої освіти в Україні

Структура вищої освіти України розбудована відповідно до структури освіти розвинених країн світу, яка визначена ЮНЕСКО, ООН та іншими міжнародними організаціями. Вища освіта є складовою системи освіти України, що визначена Законом України "Про освіту". Вона забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: "Молодший спеціаліст", "Бакалавр", "Спеціаліст, магістр".

На сьогодні вища освіта в Україні перебуває на стадії трансформації від радянської до загальноєвропейської моделі, встановленої відповідно до підписаного Україною в 2002 році Болонського договору. Постійно впроваджуються нові елементи, змінюються стандарти освіти, але у впровадженні цих змін не спостерігається системного підходу. Імплементація нових елементів вищої освіти, як от модульно-кредитної системи, єдиного тестування для випускників шкіл, процедура стандартизації дипломів вищих навчальних закладів – всі ці зміни виконуються хаотично і в більшості випадків без ґрунтовного пояснення їх суті і вагомості основним суб’єктам цих змін – студентам, викладачам, науковцям. В Україні контингент студентів у 2006/2007 навчальному році налічує майже 2,8 млн. осіб, у тому числі за денною формою навчання понад 1,6 млн. осіб. У поточному навчальному році в Україні здобуває освіту понад 36,6 тис. іноземних студентів із 131 країни світу. Навчальний процес забезпечують понад 11,5 тис. докторів наук, професорів та понад 58,7 тис. кандидатів наук, доцентів. У 2005/2006 навчальному році прямі прибутки України від експорту освітніх послуг (навчання іноземних студентів) склали близько 50 млн. доларів США. (Для порівняння: експорт освітніх послуг Сполучених Штатів Америки сьогодні становить близько 15 млрд. доларів на рік.)

Перший етап запровадження системи кредитно-модульного навчання у ВНЗ в Україні пройшов досить успішно. У 2006/2007 навчальному році у вищих навчальних закладах України III-IV рівнів акредитації на всіх програмах підготовки фахівців першого (бакалаврат) і другого (магістратура) циклів запроваджено Європейську кредитно-трансферну систему (ECTS). Це дозволяє здійснювати трансфер (переведення) студентів з одного вищого навчального закладу в інший (включаючи і закордонні ВНЗ) та накопичувати студентами кредити ECTS, які визнаватимуться при подальшому навчанні в будь якому європейському ВНЗ. Студенти отримали інформацію щодо структури курсів, послідовності вивчення навчальних модулів та порядку їх оцінювання викладачами. Це дало більші можливості щодо вибору навчальних курсів та індивідуальних програм здобуття вищої освіти. Самостійна робота стала більш скоординованою, збільшився час безпосереднього спілкування з викладачами. Кафедри поліпшили інформаційно-методичне забезпечення, створюють електронні підручники, комп’ютерні програми, програми самоконтролю, тощо. Визначальним напрямом розвитку системи вищої освіти України задля підвищення її конкурентоздатності є інтеграція у європейський освітній простір у руслі виконання вимог Болонського процесу.

Боло́нський процес — це процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Його метою є створення до 2012 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускників вищих навчальних закладів до працевлаштування, поліпшення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. На сьогодні 46 європейських країн, включно з Україною, є його учасниками. У 2005 міністр освіти Станіслав Ніколаєнко в Бергені підписав Болонську декларацію від імені України. В Україні для досягнення цілей Болонського процесу і підвищення конкурентоздатності системи освіти, найперше, необхідно:

1. Сприяти європейському співробітництву у забезпеченні якості освіти з метою розробки співмірних критеріїв і методологій її визначення.

2. Прийняти систему вищої освіти, що базується на двох основних циклах – переддипломному (бакалаврському) та післядипломному (магістерському).

3. Запровадити загальноєвропейську систему наукових ступенів.

4. Увести систему кредитів за зразком ECTS як ефективний засіб забезпечення широкомасштабної студентської мобільності.

Європейська кредитно-трансферна система (ЕСТS) - це система, яка створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури виміру й порівняння між закладами освіти результатів навчання студентів, їхнього академічного визнання. Вона розроблена для забезпечення мобільності студентів, спрощує розуміння і порівняння навчальних програм та досягнень студентів як між вітчизняними, так і іноземними навчальними закладами.

До навчального навантаження включаються всі види робіт студентів: слухання лекцій, підготовка та участь у семінарах, практичних і лабораторних заняттях, самостійна робота, складання заліків та іспитів, проходження практики, підготовка та захист курсових і дипломних робіт. Система ЕСТS базується на принципах взаємної довіри учасників і передбачає виконання правил щодо всіх її складових: застосування кредитів ЕСТS, шкали оцінювання, угоди про навчання, інформаційних пакетів.

Кредити ЕСТS є числовим еквівалентом оцінки, що призначаються всім розділам програми курсу (дисципліні, модулю) для окреслення навчального навантаження студента та виконують дві функції: визначення трудомісткості роботи та облік її виконання. Кредити ЕСТS зараховуються студентам, які успішно завершили курс і одержали позитивну оцінку виконаної роботи.

Шкала оцінювання використовується для спрощення переведення оцінок отриманих за системою ЕСТS, національною системою і 100-баловою шкалою. Таблицю відповідності шкали оцінювання ECTS в Україні та ВНЗ ви можете побачити у додатку А.

Вища освіта є складовою системи освіти України, що регулюється Законами України "Про освіту" та "Про вищу освіту". Вона забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку студентів. Відповідно до рівня підготовки, матеріально-технічного забезпечення та наявності науково-педагогічних кадрів для визначення статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації:

перший рівень - технікум, училище. Інші, прирівняні до них, вищі навчальні заклади; другий рівень - коледж, інші, прирівняні до нього, вищі навчальні заклади; третій і четвертий рівні (залежно від результатів акредитації) ~ університет, інститут, академія, консерваторія.

Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Ступеневість вищої освіти може бути реалізована як через неперервну програму підготовки, так і диференційовано, відповідно до структури ступеневості.

Структура ступеневості вищої освіти України

Рис. 1

Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:

                    молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші вищі навчальні заклади першого рівня акредитації;

                    бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі навчальні заклади другого рівня акредитації;

  • спеціаліст, магістр - забезпечують вищі навчальні заклади третього і четвертого рівнів акредитації.

Моло́дший спеціалі́ст — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Особам, які завершили навчання в акредитованому вищому професійному училищі, центрі професійно-технічної освіти, може присвоюватись освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за відповідним напрямом (спеціальністю), з якого також здійснюється підготовка робітників високого рівня кваліфікації.

Бакалавр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Спеціаліст — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Магістр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності[1].

Здобуття кваліфікації магістра може також здійснюватися на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста.

Стандарти вищої освіти є основою нормативної бази функціонування си­стеми вищої освіти і спрямовані на досягнення оптимального ступеня упо­рядкування діяльності у сфері вищої освіти. Вони визначають:

• зміст вищої освіти як зумовлену цілями та потребами суспільства си­стему знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських яко­стей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва;

• зміст навчання, тобто структуру, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації;

• засоби діагностики якості вищої освіти — стандартизовані методики для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадянських якостей;

• нормативні терміни навчання — терміни навчання за денною (очною) формою, необхідні для засвоєння особами нормативної та вибіркової частин змісту навчання.

Стандарти вищої освіти базуються на Конституції України, Законах України "Про освіту" та "Про вищу освіту" та інших нормативно-правових ак­тах.

Стандарти вищої освіти є складовою системи вищої освіти, а їх структу­ру утворюють:

• державний стандарт вищої освіти;

• галузеві стандарти вищої освіти;

• стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.

Галузеві стандарти вищої освіти містять складові:

  • освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів;

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищого навчального закладу відображає цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації. Освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі праці та соціальної політики.

  • освітньо-професійні програми підготовки;

Освітньо-професійна програма підготовки визначає нормативний термін та нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця. Освітньо-професійні програми підготовки затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки. Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки встановлюється відповідно до визначеного рівня професійної діяльності.

Галузеві стандарти напряму «Менеджмент» ви можете побачити у додатку А1.

Варіативні освітньо-кваліфікаційні характеристики та освітньо – професійні програми всіх рівнів підготовки з професійного спрямування «Менеджмент організацій і адміністрування» ви можете побачити у додатку А2.

Розділ 2

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.