- •1.Вища освіта в Україні у контексті Болонського процесу. Державний стандарт вищої освіти в Україні
- •2.Організація навчального та виховного процесу у внз та факультеті. Студентське самоврядування
- •2.Організація навчального та виховного процесу у внз та на факультеті. Студентське самоврядування
- •«Викладач з лнту отримав премію від Януковича»
- •4.Професія «менеджер»: зміст, характер та сфера майбутньої професійної діяльності. Галузева специфіка змісту підготовки менеджерів у внз.
- •5.Роль випускаючої кафедри в підготовці фахівців
- •6.Інформаційно – методичне забезпечення навчального процесу внз
- •Планування забезпечення навчального процесу методичною літературою
- •7.Досвід роботи підприємств різних форм власності та організаційно – правових форм господарювання в сучасних умовах
- •8.Роль менеджера у підвищенні соціально – економічної ефективності функціонування сучасних підприємств
- •9.Професійне самовизначення студента
- •1. «Чи здатні ви бути керівником?»
- •2. «Командувати чи підкорятися?»
- •7. Менеджер, його роль і місце в організації – електронний ресурс
7.Досвід роботи підприємств різних форм власності та організаційно – правових форм господарювання в сучасних умовах
Підприємство створено з метою більш повного забезпечення підприємств, організацій, установ, кооперативів і окремих громадян в його товарах і послугах. Підприємство є юридичною особою і діє на підставі повного госпрозрахунку, має Статутною фундацію, самостійний баланс, розрахунковий і інші рахунки в установах банків, друк і штамп з своїм найменуванням. Підприємство володіє власним майном і відповідає за своїми зобов"язаннями в межах майна, що йому належить. Підприємство не відповідає за зобов"язаннями держави, таке точне, як і держава не відповідає за зобов"язаннями Підприємства. Засновник не відповідає за зобов"язаннями Підприємства, окрім випадків передбачених законодавчими актами України.
Свою діяльність Підприємство скоює на території України, а також згідно чинному законодавству, за рубежем. Підприємство має право об"єднуватися з іншими підприємствами, організаціями і громадянами для здійснення спільної діяльності, вступати в асоціації, союзи, створювати дочірній підприємства з правами юридичної особи, включаючи сумісні, з участю вітчизняних і іноземних юридичних осіб і громадян, а також філіали, представництва, відділення і інші відособлені підрозділи з вдачею відкриття потокових і розрахункових рахунків, і затверджувати положення про них, як на території України, так і на території інших держав, згідно чинному законодавству.
Підприємство має право на комерційну таємницю - відомості, які не є державною таємницею, пов"язаними з виробництвом, технологічною інформацією, фінансів і іншою діяльністю підприємства, розкриття (передача, відтік), може заподіяти шкоду його інтересам. Склад і об"єм відомостей, які складають комерційну таємницю, порядок їх захисту керівником Підприємства відповідно до діючому законодавством Підприємство придбаває права юридичної особи з дня його державної реєстрації у виконкомі Рівненської міської Ради народних депутатів.
Основною сферою діяльності підприємства є проектування, виготовлення, модернізація і ремонт магнітних сепараторів і фільтрів.
Для характеристики господарської діяльності підприємств використовують певну систему показників. За способом обчислення ці показники поділяють на первинні, які визначають зведенням даних спостереження і подають у вигляді абсолютних величин, і похідні, що утворюються від первинних. За ознакою часу виокремлюють інтервальні показники, які характеризують явище за певний час, і моментні, які характеризують діяльність підприємства на певний момент часу. Зазначимо, що інтервальні й моментні показники можуть бути як первинними, так і похідними.
Залежно від того, який напрямок діяльності підприємства характеризують показники, їх поділяють на кількісні та якісні. До кількісних належать показники обсягу чи певних процесів (обсяг заготовлених виробничих запасів, виробленої та реалізованої продукції). Якісні показники характеризують економічну ефективність діяльності підприємства. Виокремлюють такі якісні показники:
прибуток – різниця між виручкою підприємства від реалізації продукції (робіт, послуг) і сумою витрат на виконання господарської діяльності;
рентабельність – процентне відношення суми прибутку до обсягу реалізованої продукції (вартості капіталу, вкладеного в підприємство);
ефективність – порівняння показників рентабельності з плановими показниками підприємства чи в динаміці за певну кількість звітних періодів або з показниками інших підприємств, що працюють у таких самих умовах;
собівартість продукції (виробленої та реалізованої);
рівень витрат обігу.
Спеціалізація організації
Основними напрямами діяльності Підприємства є:
- обслуговування і удосконалення магнітних систем, встановлених на заводах (комбінатах) харчової промисловості, для захисту переробляючого устаткування і на контролі готової продукції;
- розробка і упровадження пріоритетних технологій і апаратів для магнітному сепарації продуктів харчової промисловості;
- позавідомчий аналіз продуктів харчової промисловості на зміст магнітних домішок;
- очищення продуктів харчування від магнітних домішок;
- розробка, проектування, виготовлення і упровадження наукоємких високоефективних технологій і устаткування для фільтрації (сепарації) газів, рідин і сипких речовин;
- створення систем зворотного постачання цехів і підприємств технічною водою, а також систем для очищення питної води
- поставка пані систем очищення заводів необхідних матеріалів, що комплектують і устаткування;
- виконання науково-дослідних, проектний розвідувальних і програмно-інформаційних робот;
- придбання і надання ліцензій і "Ноу-хау";
- організація роздрібної і оптової торгівлі, надання комерційних послуг, здійснення торгово-посередницької діяльності, у тому числі проведення бартерних операцій.
Підприємство може скоювати яку-небудь іншу виробничу діяльність, яка не суперечить чинному законодавству.
Організація роботи з персоналом у підприємстві повинна бути спрямована на виконання задач кадрової політики і являє собою певну систему різних видів кадрової роботи.
Усі види роботи з персоналом у підприємстві пов'язані з функціями кадрової служби, взаємозалежні між собою, мають конкретний науковий і практичний зміст, а також мотивують працю працівників кадрової служби щодо їх виконання. Слід зазначити, що робота кадрових служб має свою специфіку відповідно до особливостей керованого об'єкта, що характеризуються профілем його діяльності (виробнича, комерційна, фінансова і т.д.). Структура кадрової служби може бути різною у залежності від специфіки, масштабів діяльності підприємства, стратегії і тактики роботи з персоналом. Для малого приватного підприємства найбільш характерним є здійснення функцій кадрової служби одним працівником або сполучення посади кадровика з якою-небудь іншою (наприклад, часто функції кадрового діловодства виконує секретар, бухгалтер, юрист). А функції менеджера з персоналу приймає на себе сам директор підприємства – сам підбирає працівників, сам призначає їм зарплату, сам вирішує, які курси підвищення кваліфікації їм необхідні і т.д. Світовий досвід показує, що "критичною масою", при якій з'являється реальна потреба у створенні самостійного структурованого управління кадрами за допомогою професіонала в області людських ресурсів, можна вважати наявність у підприємстві 50-70 працівників. Саме в цьому випадку відкриття посади менеджера з персоналу є економічно виправданим.
Ка́дрова полі́тика — сукупність правил і норм, цілей і уявлень, які визначають напрямок і зміст роботи з персоналом. Через кадрову політику здійснюється реалізація цілей і завдань управління персоналом, тому її вважають ядром системи управління персоналом. Кадрова політика формується керівництвом організації, реалізується кадровою службою в процесі виконання її працівниками своїх функцій. Вона знаходить своє відображення в наступних нормативних документах:
Правилах внутрішнього розпорядку
Колективному договорі.
Політика організації — сукупність правил, відповідно до яких веде себе система в цілому і за якими діють люди, що входять в цю систему. Кадрова політика в широкому сенсі — система принципів і норм, які усвідомлені і відповідним чином сформульовані, призводять людські ресурси організації у відповідність зі стратегією фірми. У вузькому розумінні кадрова політика — набір конкретних правил, побажань, часто неусвідомлених у взаєминах людей і організації.
Термін «кадрова політика» має широке і вузьке тлумачення:
1) система правил і норм (які повинні бути усвідомлені і певним чином сформульовані), що призводять людський ресурс у відповідність зі стратегією фірми (звідси випливає, що всі заходи щодо роботи з кадрами: відбір, складання штатного розкладу, атестація, навчання, просування — заздалегідь плануються і погоджуються з загальним розумінням цілей і завдань організації); 2) набір конкретних правил, побажань і обмежень у взаєминах людей і організації. У цьому сенсі, наприклад, слова: «Кадрова політика нашої фірми полягає в тому, щоб брати на роботу людей тільки з вищою освітою» — можуть використовуватися як аргумент при рішенні конкретного кадрового питання.
Суть комерційної діяльності можна побачити у додатку Е.
Маркетингова політика комунікацій — комплекс заходів, які використовує підприємство для інформування, переконання, нагадування та формування поглядів споживача на товар (послугу) та імідж підприємства.
Маркетингові комунікації є основою для всіх сфер ринкової діяльності, мета яких — досягнення успіхів у процесі задоволення сукупних потреб суспільства. Вони застосовуються як ефективний інструмент маркетингу, що включає практику доведення до споживачів необхідної для підприємства інформації, та розглядаються як процес управління рухом товарів на всіх етапах — у момент виведення товару на ринок, перед реалізацією, під час здійснення акту продажу і по завершенні процесу споживання. На рівні підприємства комунікації представляють динамічний процес, який включає не лише потоки інформації, але й всю гаму психологічної взаємодії як всередині трудового колективу, так із зовнішніми партнерами по бізнесу.
Маркетингові комунікації — це процес взаємодії суб´єктів маркетингової системи з приводу узгодження і прийняття тактичних і стратегічних рішень стосовно маркетингової діяльності. Ефективність маркетингових комунікацій залежить від особистих характеристик кожного із суб´єктів маркетингової системи, а також від використовуваних засобів комунікацій і методів їх стимулювання.
В умовах конкуренції та глобалізації для досягнення очікуваного результату, розширення збуту, створення позитивного ринкового іміджу підприємства застосовують комунікаційну модель, яка змушує відмовитись від пасивного пристосування до ринкових умов і перейти до політики впливу на ринок з метою активного формування попиту на продукцію, яка пропонується. Маркетингові комунікації ініціюють і здійснюються комунікатором у визначених умовах (навколишньому середовищі). За допомогою певного матеріального носія (стіни, газети)і певного засобу (плаката, оголошення) об´єкт комунікацій (інформація, повідомлення) доводиться до комуніканта. Всі засоби маркетингових комунікацій тісно пов´язані між собою і мають спільну мету — прискорити просування товарів на цільових ринках, спонукати покупців до активних дій. Проте вони допомагають досягти спільної мети в різні способи і відіграють неоднакову роль у здійсненні завдань маркетингу. За даними зарубіжних фахівців, значущість засобів маркетингових комунікацій можна розподілити таким чином (рис.5). Крім того, маркетингові комунікації коштують неоднаково і недешево. Тому перш ніж починати планування певної акції, потрібно досить ретельно розрахувати її ефективність. Спеціалісти вважають, наприклад, що для продовольчих товарів з високою швидкістю руху на стадії виведення на ринок витрати на маркетингові комунікації становитимуть, %: реклама — 30, персональний продаж — 30, стимулювання збуту — 30, паблік рілейшнз — 10. Для інших продовольчих товарів, які перебувають у фазі розвитку, витрати складають таку структуру: реклама та паблік рілейшнз — до 70 %, стимулювання збуту — 20 %, персональний продаж — 10 %. Може бути й інша структура витрат, вона залежить від конкретних умов конкретного ринку.
Рис.5 Значущість засобів маркетингових комунікацій
Під грошовим обігом розуміється процес безперервного руху грошей до готівкової і безготівкової формах, обслуговуючий процеси звернення товарів, послуг, руху капіталів.
Слід розрізняти поняття «грошовий оборот» і «платіжний оборот». Під платіжним оборотом розуміється сукупність платежів, скоєних контрагентами ринкових взаємин у процесі господарювання. Оскільки далеко ще не все платежі здійснюються у безпосередньо фінансової формі, поняття платіжного обороту значно ширше поняття грошового обороту. Воно включає розрахунки різними сурогатами грошового ринку.
Розділ 8