Тема 10. Спеціальні види етики та етикету план

1. Особливості дипломатичного протоколу та етикету.

2. Військовий етикет: сутність та поняття.

3. Спортивна етика та етикет.

4. Етика та етикет листування.

5. Етикет в локальних мережах та мережі Інтернет.

6. Етика та етикет у комерційної діяльності.

Література: 1; 2; 3; 4; 7.С.221-230; 8; 36; 40.С.106-122; 65; 71; 79.С.66-80; 87; 88.

Особливості дипломатичного протоколу та етикету

Виникнення дипломатичного етикету. Придворний етикет дав початок етикету дипломатичному, тому що саме при королівських дворах відбувалися прийоми іноземних посольств. У ранньому середньовіччі на церемоніал міжнародного спілкування в Європі вирішальний вплив мали урочисті і пишні ритуали Візантійської імперії, що мали своєю метою переконувати в могутності своєї країни, демонструвати її багатства, силу і перевагу. Пізніше, коли питання першості стали грати при дворі найважливішу роль, виникла необхідність чітко визначити місце кожного дипломата і відповідно його країни в загальному церемоніалі. Дипломату припадало бути ще більш пунктуальним і суворим до дотримання всіх правил етикету, ніж іншим придворним, тому що він представляв не стільки себе, скільки свою країну. Поступово щоб уникнути конфліктів, що могли спалахнути через дійсні або мнимі образи, форми офіційних контактів між представниками різноманітних держав стають все більш і більш регламентованими і залишаються такими й у наш час.

Дипломатичний протокол, що сприяв запобіганню спірних моментів між представниками держав, був офіційно затверджений у 1815 році на Віденському конгресі, де було вирішено приймати послів по даті і часу їхньої появи або за алфавітом. Це дало можливість виключити припущення про перевагу тієї або іншої сторони.

Дипломатичний протокол та етикет - їх складові

Дипломатичний протокол і етикет стали як би синонімом суворого дотримання всіх норм і правил, не тільки міждержавного, але і повсякденного спілкування. Неодмінне дотримання норм етикету підкреслює повагу до іншої країни. За багато років у склалася свого роду «мова» дипломатичного етикету зі своїми термінами і поняттями. Неприпустимо ігнорувати ці правила. «Пропущені» жести ввічливості або компліменти рівнозначні навмисному прояву неповаги.

Багато хто з норм і правил дипломатичних протоколів поступово перейшли в практику ділового етикету.

У основі норм дипломатичного етикету і протоколу лежить принцип, по якому за кожним дипломатом стоїть те, що являє собою його держава. Всі держави суверенні і користуються в практиці міжнародного спілкування рівними правами і привілеями.

Велике значення в дипломатичній практиці має принцип взаємності.

Суворі норми дипломатичного етикету вимагають дотримання правил обов'язковості відповіді (на лист, ноту, прислану візитну картку, на візит ввічливості або поздоровлення), необхідність присутності в офіційному листуванні (ноти, листи) вступного (на початку листа або ноти) і заключного (наприкінці) компліменту.

Велике значення в дипломатичній практиці має дотримання принципу старшинства, що залежить не від значимості країни, що представляється, а від рангу представника і його дати акредитації.

І, нарешті, в основі норм дипломатичного етикету лежить суворе і безумовне дотримання звичаїв і правил країни перебування, її законодавства і встановлених порядків. По суті справи дипломатичний етикет лише доповнює правила загальногромадянського етикету, що повною мірою поширюються і на всіх дипломатів. Фігура Надзвичайного і повноважного посла відповідної країни є повним уособленням відповідної держави. Знаки поваги, що виявляютья послу певної держави, є знаками поваги, насамперед, до країни, яку він представляє.

Прообразом сучасної консульської служби був старогрецький інститут проксенії. При переїзді зі своєї батьківщини грек був чужинцем у сусідній державі. Проксени (представники Афінської держави в інших полісах) захищали їхні інтереси, надаючи їм житло, і гроші, забезпечуючи зручності і створюючи їм звичне середовище. За свою службу проксени одержували ряд привілеїв у тих полісах, громадянам яких вони робили ці послуги. Сучасна консульська служба здійснює такі функції: реєстрація актів цивільного стану, дотримання візового режиму і візової підтримки, захист громадян своєї країни в країні перебування.

Військовий етикет: сутність та поняття

Військовий дух, військова честь - сукупність усіх позитивних якостей, властивих людині у військовій формі. Це мужність і хоробрість, войовничість і шляхетність, дисципліна, свідомість свого обов’язку перед батьківщиною, самовідданість, віра у свої сили, витривалість у нестатках та стражданнях.

Військову людину від звичайного смертного за всіх часів відрізняли мундир, знаки розходження й особливі ритуали в поводженні тощо.

Одним із стародавніх військових ритуалів, що збереглися і понині, є віддання військової честі. У царській армії до військового головного убору прикладали 2 пальці, у сучасній вітчизняної практиці - долоня. Виникла ця традиція ще в 13 сторіччі в лицарів. Коли при зустрічі в «чистому полі» вони не мали наміру вступати в бій, то піднімали забрала своїх металевих шоломів. І хоча пізніше їх замінили каски, трикутні кашкети, папахи і т. п., звичай підносити руку до голови в знак дружелюбності зберігся.

При військовій формі не слід носити в руках нічого, крім планшета, польової торби (як невід'ємної частини військового обмундирування) або, у крайньому випадку, портфеля. Це також дозволяло зберігати поставу і зовнішню гідність. Крім того, весь цей неписаний етикет мав ще і чисто естетичне значення - не виставляв військового в приземленому-побутовому вигляді. Захисник батьківщини в будь-якій обстановці повинний був мати відповідний вигляд.

І ці, здавалося б, дрібниці насправді сприяли привабливості професії військового. Вони служили прекрасною рекламою армії. До речі, усе це дисциплінувало і самих військових. Крім того, старший за званням мав право не тільки в частині, але навіть і в місті зробити зауваження молодшим за званням за порушення статутних вимог до зовнішнього вигляду.

Складовими частинами військового етикету є військова честь, у тому числі - офіцерська честь та честь мундира. На військові суди честі покладалася відповідальність за здійснення нагляду за порядком у військовій сфері.

Дуелі як форма захисту честі військовослужбовця існувала довго, але була заборонена в більшості європейських країн. Лютими супротивниками дуелей були Наполеон Бонапарт і Микола I. Французький імператор вважав, що «ніхто не має права ризикувати своїм життям сварки заради, тому що життя кожного громадянина належить батьківщині; дуеліст - поганий солдат». А от як висловлювався імператор Микола I: «Я ненавиджу дуель. Це - варварство. На мій погляд, у ній немає нічого лицарського. Герцог Веллінгтон знищив її в англійській армії і добре зробив».

У службовий етикет військовослужбовця входять правила побудови відносин: начальник-підлеглий, підлеглий-начальник; поведінка військових у громадських місцях; етикет військовослужбовця на офіційних заходах, а також порядок представлення військових.

Спортивна етика та етикет. Аматори спорту підрозділяються на дві групи: на спортсменів і болільників. Ніхто не має нічого проти активних болільників і вираження ними місцевого патріотизму, проте, якби деякі глядачі поводилися під час гри більш об'єктивно, їм би це не зашкодило. Футболіст, що не потрапив м'ячем у ворота, зовсім не «ідол». Інший глядач, що виносить таку оцінку, сам жодного разу в житті не взував бутсів. Рішення про видалення з поля гравця, що збив із ніг футболіста іншої команди, не обов'язково в усіх випадках буде збігатися з думкою гравців і глядачів. Проте незгода з думкою судді не повинна виливатися в образи. І спортивні пристрасті можуть знаходити вихід без порушень правил гарного тону, чемного поводження. Спортсмени особливо нетерпимі до неконформістської поведінки. У яку б гру ви не грали або яким би ви не займалися видом спорту в складі команди або групи, ви зобов'язані підпорядковуватися прийнятим правилам, якщо, звичайно, більшість гравців не погоджуються дещо пом'якшити їх або навіть прийняти нові правила замість чинних. Але за допомогою одних тільки правил не можна навчити людей поводитися таким чином, щоб не заподіювати занепокоєння, незручності іншим людям. Тут важливо виховання людини. Перед тим, як зайнятися тим або іншим видом спорту, заздалегідь з'ясуйте в приятеля або члена команди, яких правил і традицій притримуються в тій групі, до якої ви маєте намір примкнути.

Кожному виду спорту відповідає своя форма одягу, її необхідно строго додержуватися. Спортивний одяг не повинний бути облягаючим. Адже спорт - це рух, а тісний одяг буде заважати рухові. Величезне значення має і взуття. Безглуздо займатися спортом у туфлях на високому підборі, у шкіряних черевиках, що стискують ногу, або босоніж. Набагато зручніше в кросівках або спортивних тапочках.

Для більш детального вивчення спортивної етики та етикету слід звернути увагу на правила поведінки на тенісному корті; на яхті; на лижах; на ковзанах; під час гри в кеглі (боулінг); на прогулянці верхи; на полюванні.

Етика та етикет листування

Сучасні форми ділового листування, прийняті тепер у міжнародному спілкуванні, склалися біля 150 років тому. Батьківщина їх - Велика Британія. Саме звідти ведуть свій початок основні правила етикету упорядкування кореспонденції. За рубежем формальним сторонам ділової й особистої кореспонденції приділяється більше уваги, ніж у нас. І тому, щоб не зіпсувати по незнанню гарних взаємовідносин із вашими партнерами за кордоном, етикету листування слід суворо дотримуватися.

Сьогодні, в епоху електронної пошти, телефаксу і комп'ютера добре написані особисті, рекомендаційні, поздоровчі та інші листи, різноманітного роду листівки, телеграми, традиційно і красиво виконані запрошення доставлять задоволення одержувачу, а щирі співчуття дозволять скрасити втрату.

Дотримання правил листування буде свідчити про вашу ввічливість і про повагу до адресата.

При вивченні питання щодо ділового листування: види листів (діловий лист; особистий лист; рекомендаційний лист). Вимоги до ділового листування. Форма ділового листа. Складові частини ділового листа. Зразки різних листів (лист подяки; лист - запрошення; лист - прохання; лист - співчуття; лист - поздоровлення.). Папір для особистих і ділових листів. Оформлення конвертів . Листівка (листівки для неофіційної кореспонденції; вдячні листівки з тисненою печаткою; вітальні листівки; різдвяні листівки діловим партнерам.). Оформлення телеграм, факсів і електронної пошти.

Етикет у локальних комп’ютерних мережах. Етикет у мережі Інтернет (правила користування електронної поштою; етикет телеконференцій і дискусійних груп; етикет протоколу FTP - File Transfer Protocol - протоколу переміщення файлів; етикет веб - сторінок.).

В даний час уся структура комп'ютерних мереж може бути розбита на дві основні частини: локальні (місцеві) мережі і мережі Інтернет. Комп'ютер користувача може бути залучений або в локальну мережу і, через неї, до мереж Інтернет, або тільки в локальну мережу (варіант з окремим від мереж комп'ютером тут не розглядається). У кожному з видів мереж є свої сталі правила поводження і спілкування.

Етикет у локальних комп'ютерних мережах

У багатьох організаціях правила поводження користувача в локальних мережах встановлюються у формі інструкцій або офіційних правил. Чимало організацій, у котрих будь-яких правил і інструкцій офіційно не існує, та й далеко не кожна інструкція може охопити всі питання етикету. У процесі розвитку локальних мереж вироблені деякі загальні правила (хоча застосування того або іншого правила залежить від технічного оснащення мережі):

· не передавайте нікому ваше ім'я і пароль для входу в мережу: будь-які дії, зроблені в мережі під вашим ім'ям, потім можуть бути співвіднесені безпосередньо з вами;

· якщо ви лишаєте комп'ютер більш ніж на 10 секунд, перед відходом припиніть виконання всіх програм із мережною підтримкою (або пов'язаних з обміном даних по мережі) і закрийте їх (якщо це неможливо зробити в силу виконуваної задачі, то попередьте про цей факт вашого мережного адміністратора);

· намагайтеся без необхідності не запускати декілька програм із мережною підтримкою;

· перед тим, як почати переміщення великого обсягу даних з іншого комп'ютера на свій або зі свого комп'ютера на інший комп'ютер у мережі, оцініть необхідність цієї дії і можливість розбивки даних на окремі менші за обсягом пакети. Тільки у випадку неможливості рішення питання зазначеним чином удавайтесь до переміщення всіх даних;

· при наявності у вашого комп'ютера свого жорсткого диска віддавайте перевагу зберіганню даних саме на ньому, а не на дисках загального користування (якщо таким не є диск вашого комп'ютера і якщо це правило не суперечить розв'язуваним завданням);

· користуючись загальною (системною) поштовою скринькою, намагайтеся уникати поміщати туди дуже великі повідомлення;

· перед установкою на ваш комп'ютер нового програмного забезпечення з мережною підтримкою або з можливим колективним використанням проконсультуйтесь із адміністратором мережі та перевірте встановлюване програмне забезпечення на ліцензійну чистоту і на незараженість вірусами;

· стежте за тим, щоб працюючі у вас програми не завдавали шкоди яким-небудь загальним (мережним) ресурсам і ресурсам інших користувачів мережі.

Застосування колективного принтера накладає на членів локальної мережі певні додаткові правила:

· стежте, щоб не роздруковувалися зайві копії відправленого вами завдання;

· намагайтеся не роздруковувати будь що (документ тощо) відразу після внесення кожної незначної зміни - багато програм дозволяють переглянути зразок можливої роздруківки на екрані;

· стежте за тим, щоб ваші роздруківки не скопичувались біля принтера - забирайте їх, по можливості, відразу після закінчення друку.

У випадку появи питань по використанню мережі або програм, що використовують мережні ресурси, зверніться до адміністратора мереж або скористайтеся відповідною документацією (при наявності такої).

Етика та етикет у комерційної діяльності (етика маркетингу; етика в рекламній діяльності; етика сфери обслуговування; етика в Паблик Рилейшнз).

Етика відношень із споживачами закріплена в національному законодавстві більшості цивілізованих країн. Для вивчення цього питання в першу чергу необхідно вивчити законодавчі акти про охорону прав споживачів, законодавство, що регулює рекламну діяльність, кодекс етики маркетингової діяльності, кодекс етики рекламної діяльності, кодекс етики маркетингових досліджень, що прийняті в якості нормативних документів різними комерційними і громадськими організаціями, (дивися, наприклад, сайт Американської асоціації маркетингу англійською мовою (www.marketingpower. org).