45

1.1.Поняття соціальної установки та її структура 6

1.2.Поняття «професійної установки» 9

1.3.Взаємозв'язок професійного самовизначення та фахової установки студентів 13

1.4.Формування професійної готовності майбутніх агрономів 17

2.1.Методологічна база для дослідження соціально-психологічних установок професійної спрямованості 22

Тест Х. Хекхаузен є проективної методикою, спрямованої на вивчення мотивації досягнення. Друга назва цього тесту - методика ТАТ (модифікація X. Хекхаузена). Тест спрямований на діагностику двох мотивів: надія на успіх і боязнь невдачі. Обидва мотиву, як вважається, пов'язані з мотивацією досягнення. Однак «надія на успіх» є позитивною мотивацією, яка відображає надію, очікування, припущення суб'єкта про власному успіху в діяльності. Мотив же «боязнь невдачі» пов'язаний з боязню, очікуванням суб'єктом невдачі, припущенням про неуспіх власної діяльності, це негативна мотивація, що має, до речі, багато спільного з мотивацією уникнення. 23

Методи діагностики мотивації досягнення мають в цілому велику історію. Методика тематичного апперцептивного тесту (ТАТ), в тому вигляді, в якому вона була запропонована X. Мюрреєм, не в усьому задовольняла діагностичну потреба вимірювання окремого мотиву. Це і спонукало психологів зайнятися розробкою спеціального інструментарію: проектованого по типу, але спрямованого на вимірювання окремих мотивів. 23

Великий внесок у розробку цього питання внесли Мак-Клелланд (О. С. McClelland), Аткінсон (S/W.Atkinson), Кларк (RA Clark), Лоуел (Е. L. Lowwel). При створенні своєї методики ними було зроблено грандіозні зусилля по валідизації. Ми тут не будемо описувати цю велику роботу, звернемо увагу лише на два принципових і загальних моменту. 23

Піддослідним пропонувалося, так само як і в ТАТ, придумати оповідання за картинками. Однак тематика картинок була цілком визначеною і ставилася до досягнень 24

У процесі експериментів дослідники намагалися створити у випробовуваних різні мотиваційні стану. Це досягалося за рахунок того, що завдання тесту на різних етапах експерименту пред'являлися випробуваним (і відповідно виконувалися ними) в різних умовах спонукання мотиву досягнення. До числа таких умов ставилися наступні експериментальні ситуації: розслаблюючі, нейтральні, що орієнтують на досягнення, ситуації успіху, невдачі, чергування успіху і невдачі. Вся ця робота завершилася цілком чітким визначенням ключових категорій аналізу оповідання і створенням проективної методики діагностики мотивації досягнення. 24

Однак у цьому підході при зміні мотиву досягнення часто змішувалися дві різні мотиваційні тенденції: «надія на успіх» і «страх невдачі». Це змішання мало місце на рівні ключових категорій аналізу , і, природно, тому воно мало місце на рівні укладення та інтерпретації. Разом з тим спеціально проведені дослідження цілком виразно підтвердили необхідність розрізнення цих, двох мотиваційних тенденцій. У зв'язку з цим X. Хекхаузеном була зроблена спроба створення тесту, в якому були б враховані обидві зазначені мотиваційні тенденції. Ця спроба може бути визнана успішною, а її результатом є методика ТАТ (варіант X. Хекхаузена), або тест Хекхаузена на вимірювання мотивації досягнення. 24

2.2.Опис методики 25

ВСТУП

Актуальність теми дослідження.

Соціально-економічні перетворення в Україні визначили потребу держави у висококваліфікованих фахівцях новітніх знань і технологій. Особливо це стосується тих сфер професійної діяльності, які набувають поширеності та вагомого прояву інтересу з боку суспільства.

Проблема вибору особистістю майбутньої професії залежить переважно від особливостей її індивідуальних образів та уявлень про ту чи іншу професійну діяльність. Разом з тим, формування та становлення професійної самосвідомості переважно зумовлене, як раз, тими образами та уявленнями, зокрема соціальними уявленнями особистості, які дають можливість їй класифікувати, описати та зрозуміти зміст діяльності майбутнього фахівця, підготуватись до цієї діяльності та самореалізуватись в ній.

Таким чином дослідивши основні принципи якими керуються майбутні агрономи, в отриманні професійних навичок, можна виявити саме ті фактори які допоможуть краще зрозуміти мотиви а отже, це допоможе розробити кращі підходи до створення певної системи. Дана система насамперед допоможе здійснити заходи, щодо вдосконалення професійного становлення і розробки найкращих соціально-психологічних умов для професійного вдосконалення, працівників саме в аграрній галузі. Оскільки в сучасному світі, а особливо в нашій країні, професії в області аграрії рахуються не надто престижними, то це дослідження допоможе з’ясувати саме ті підходи які допоможуть, виокремити моменти, що наприклад, можуть бути

Об'єкт дослідження: соціально-психологічні установки.

Предмет дослідження: соціально-психологічні установки у професійному становленні майбутніх агрономів.

Мета дослідження: дослідити соціально-психологічні установок у професійному становленні майбутніх агрономів.

Гіпотеза дослідження: Серед показників соціально-психологічних установок у майбутніх агрономів буде переважати результат та свобода.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз за допомогою наукових джерел про розуміння поняття соціально-психологічна установка у підготовці майбутніх агрономів.

2. На основі проаналізованих джерел створити дослідницьку модель з дослідження проблеми.

3. Підбір доцільної методологічної бази для дослідження соціально-психологічних установок у професійнійпідготовці майбутніх агрономів.

4. Дослідити соціально-психологічні установки та провести подальший аналіз.

Методологічна та теоретична основа: дослідження базується на теоретичних засадах (Т.В. Говорун, В.А. Ядов, Е.И.Головаха, С.Д. Максименко, М.М. Нєчаєв, Д.М. Узнадзе) та методологічних направлень (О.Ф.Потьомкіна, А.Л. Свенцицкий, Ф.Н Ільясов, А. Айзен) дослідження соціально-психологічних факторів впливу на професійну спрямованість, поведінку і т. д.

Методи та організація дослідження:дослідження проводилося на теоретичних (розгляд та аналіз понять) та емпіричних (Методика діагностики соціально-психологічних установо особистості в мотиваційно-потребовій сфері О.Ф.Потьомкіної) засадах. Дослідження проводилося в Житомирському національному агроекологічному університеті. У дослідженні взяли участь 30 студентів 1-го та 2-го курсу агрономічного факультету, спеціальності «Агрономія».

Надійність і вірогідність результатів дослідження була забезпечена опрацюванням джерел з даної проблеми; доцільністю використаних методів; послідовною реалізацією теоретичних положень у розв’язанні завдань дослідження; кількісним та якісним аналізом отриманих даних.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому щоб виявити під час аналізу, фактори які впливають на соціально-психологічні установки особистостей, та вплив на професійну підготовку агрономів. В результаті дослідження було виявлено значний вплив відповідних установок на професійну підготовку, тобто вплив на, зокрема мотиваційну сферу особистості.

Практичне значення дослідження: Практичне значення дослідження передбачає подальше використання отриманих в ході дослідження, результатів для подальшого дослідження відповідної проблеми. Таким чином результати дослідження можуть бути використані для подальшого розвитку дослідження направленого на розуміння проблеми соціально-психологічних установок в підготовці агрономів.

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 69 сторінках. Ілюстративний матеріал подано у 8 рисунках, 1 таблиці на 10 сторінках.

Розділ I. Теоретичний аналіз проблеми соціально-психологічних установок в професійній підготовці майбутніх агрономів

1. Поняття соціальної установки та її структура

Соціальна установка - одна з основних категорій соціальної психології. Соціальні установки впливають не лише на наше мислення, але й на поведінку.

Засновником вітчизняної теорії установки є Д.М.Узнадзе. Згідно Узнадзе, установка - це цілісно-особистісний стан готовності до певної поведінкової реакції в даній ситуації й для задоволення певної потреби. У результаті повторення ситуації, установка особистості закріплюється, фіксується. Саме зафіксована (вторинна) установка являє собою соціальну. В англійській мові соціальній установці відповідає поняття «атитюд», який запропонували  у 1918-1920 рр. У.Томас та Ф.Знанецький. Саме вони дали перше визначення атитюду, який розумівся ними як „... стан свідомості, що регулює відношення й поведінку людини у зв'язку з певним об'єктом у певних умовах, і психологічне переживання ним соціальної цінності, змісту об'єкта”.  Згідно, Д.Крему, Р.С.Крачфільду і Е.Балачі: „Атитюди– це довгострокові стійкі системи позитивних і негативних оцінок, емоційних переживань і тенденцій діяти „ за ” або „п роти ” стосовно соціальних об'єктів ”.

Атитюди у вітчизняній соціальній психології позначаються терміном "фіксована соціальна установка".

На відміну від первинної, соціальна установка має:

• соціальний характер об'єктів, з якими пов'язане відношення й поведінка людини;

• усвідомленість цих відносин і поведінки;

• регулятивну роль.

Соціальні об'єкти розуміються в цьому випадку в самому широкому змісті: ними можуть бути інститути суспільства й держави, явища, події, норми, групи, особистості тощо [25].

Звичайна (первинна) установка, позбавлена соціальності, усвідомленості й відображує насамперед психофізіологічну готовність індивіда до певних дій.

Однак, установка й соціальна установка дуже часто тісно пов’язані компонентами однієї ситуації й однієї дії. Найпростіший випадок: спортсмен на старті забігу в змаганнях. Його соціальна установка – домогтися якогось результату, його звичайна установка – психофізіологічна готовність організму до зусиль. Неважко побачити, наскільки тісно взаємозалежні тут соціальна установка й проста установка

У літературі існує величезна кількість визначень соціальної установки, а також інших понять, які близькі до неї за своїм психологічним змістом.

До них можна віднести:

• категорію відносин у концепції В.Мясищева, яка  розумілася ним  як система зв'язків особистості з дійсністю;

• поняття особистісного смислу О.М.Леонтьєва, який виділяв насамперед особистісний характер сприйняття людиною об'єктів реального світу і його відношення до них;

• спрямованість особистості в роботах Л. І.Божович.

Всі ці поняття відбивають у тій або іншій мірі окремі властивості соціальної установки [4].

Як досить складне утворення, соціальна установка має свою структуру. В 1942 р. М.Сміт виокремив три компоненти структури соціальної установки: когнітивний, афективний (емоційний)та конативний (поведінковий),.

Когнітивний компонент містить у собі судження оцінного характеру, думки про об'єкти. На основі цих думок об'єктам приписуються якості корисності-шкідливості, бажаності-небажаності, прийнятності-неприйнятності.

Афективний компонент містить у собі почуття щодо соціального об'єкта: задоволення – невдоволення; симпатія – антипатія; любов – ненависть тощо. Деякі автори вважають емоційний компонент серцевиною атитюду й зв'язують із ним мотивуючу функцію соціальної установки.

Конативний компонент містить у собі тенденції готовності до поведінки щодо соціальних об'єктів й означає готовність до дії, яка не обов’язково співпадає з реальною поведінкою[22].

Цьому може бути декілька пояснень.

По-перше, існує ціла система соціальних установок, які взаємопов’язані, взаємозалежні й нерідко суперечливі. Суперечливість соціальної дійсності неминуче породжує протиріччя в системі соціальних установок і навіть боротьбу між ними.

Приклад:   В 1934р. Річард Ла П'єр звернувся з письмовим запитом до 251 ресторану і готелів:  „чи не погодитеся ви прийняти як гостей китайців?”. Відповіло 128 закладів. 92% з них відкинули пропозицію й тільки одна відповідь була позитивним. Але на той час Ла П'єр і „чарівна” пара китайських молодят уже протягом шести місяців мандрувала по всій країні, де всюди одержували привітний прийом, за винятком одного-єдиного випадку.

„ Парадокс Лап'єра ” породив тривалу дискусію й навіть поставив під сумнів взагалі корисність теорії соціальної установки. Насправді протиріччя мало місце не між атитюдами й поведінкою, а між самими соціальними установками менеджерів, що знайшло відбиття в їхніх діях. З одного боку, вони мали забобони стосовно китайців і не хотіли б їх приймати, а з іншого, у дію вступили їхні соціальні установки стосовно суспільної думки й власної репутації. Якби вони відмовили китайцям, що вже з'явилися в готелі, це могло мати якісь негативні для їхньої репутації наслідки, а відмова під яким-небудь приводом у письмовій формі ні до чого не зобов'язувала.

По-друге, існують фактори, що ускладнюють зв'язок установки й поведінки. Один соціальний психолог нарахував 40 різних факторів, які ускладнюють взаємозв'язок „установка – поведінка”. Підвищити можливість дії відповідно до установок можна, якщо усвідомити їх, проговорити. Для того щоб підсилити зв'язок між об'єктом і його оцінкою, необхідно нагадувати установки (наприклад, постійно говорити їм про їхню любов або ненависть до кого-небудь). Чим частіше повторюють про установку, тим більше міцною стає ланка між об'єктом і оцінкою. Також вірогідність відповідності поведінки установкам збільшується, якщо установки є результатом досвіду. За таких умов, вони, швидше за все, будуть закріплені й почнуть визначати вчинки [30].