Урок 15

Клітинна будова кореня

Лабораторна робота № 3. Внутрішня будова кореня у зв’язку з його функціями

Цілі уроку: разомзучнямирозібратисяувнутрішнійбудові кореня у зв’язку з виконуваними ним функціями; навчити учнів розпізнавати на корені окремі його ділянки, знати їх назву, будову і значення.

Матеріали й обладнання: таблицівнутрішньоїбудовикореня,проростки пшениці, мікроскопи, предметні й покривні скельця, склянки з водою, живі рослини, гербарний матеріал.

Базові поняття і терміни уроку: корінь,кінчиккореня,кореневийчохлик,зона

поділу,зонаросту,зонапроведення,зонавсмоктування, пікіровка розсади, бічні корені.

Концепція уроку

Урок передбачає бесіду й виконання учнями практичних завдань із використанням таблиць, живих рослин, гербарного матеріалу.

Пристосованість кореня до поглинання поживних речовин із ґрунту особливо помітно під час вивчення мікро- і макроскопічної будови всіх його ділянок і взаємозв’язку між ними.

На цьому уроці розглядається зовнішня будова всіх ділянок кореня, а також мікроскопічна будова кореневого чохлика і кореневих волосків.

На уроці вивчаються ріст і розвиток кореня. При цьому важливо показати учням корінь у розвитку, послідовну зміну одних ділянок іншими. Усмоктувальна ділянка з кореневими волосками в міру їх відмирання стає провідною, усередині неї утворюються судини. На місці ділянки росту, розвиваються кореневі волоски; нова ділянка росту утворюється за рахунок поділу і росту клітин верхівкової частини кореня. При цьому необхідно пояснити учням, що така зміна ділянок кореня є важливим пристосуванням до поглинання води й поживних речовин на нових ділянках ґрунту. Корінь ніби женеться за водою і поживними речовинами в ґрунті, просуваючи до них ділянку поглинання. Поглинувши воду й поживні речовини в певній ділянці ґрунту, кореневі волоски відмирають. От чому їхнє життя нетривале. Важливо, щоб учні зрозуміли, що корінь у процесі росту змінюється не тільки зовні, але і внутрішньо.

Основний зміст теми

На початку уроку вчитель демонструє результати досліду з нанесенням тушшю позначок на корені та звертає увагу учнів на збільшення відстаней між мітками та на загальну довжину ділянки росту кореня.

Учитель пропонує учням запитання:

Якою є будова клітин ділянки росту кореня?

Як відбуваються поділ і ріст клітин?

Перш ніж відповідати на ці запитання, учні розглядають внутрішню

будову ділянки росту кореня на рисунку підручника й у таблиці. Роздивляються під мікроскопом готовий мікропрепарат молодого корінця цибулі та його ділянку, де видно окремі фази поділу клітини.

Узагальнюючи відповіді учнів на поставлені раніше запитання, учитель розкриває поняття про твірну тканину верхівкової частини кореня та її функції.

Після цього учні на основі проведених спостережень за розвитком кореня роблять висновок про значення видалення кінчика кореня під час пікірування розсади. Учитель зазначає, що розростання кореня у верхньому, родючому шарі ґрунту збільшує надходження в рослину поживних речовин, що сприяє підвищенню врожаю в 1,5 раза і більше.

На уроці учні виконують кілька завдань.

Завдання 1

1.Розглянути неозброєним оком і з допомогою лупи корені проростків пшениці, поміщених у пробірку з водою. Чи однаковий зовнішній вигляд має корінь, починаючи від його верхівки й до основи? Скільки ділянок можна виділити на корені? Який їх зовнішній вигляд?

2.Розглянути корінь проростків пшениці, вийнятих із ґрунту. Злегка струсити їх. Чи до всіх ділянок кореня щільно прилипли частинки ґрунту?

Унаведених спостереженнях і розповіді учнів мають відбитися характерні ознаки зовнішньої будови кореня: кінчик корінця (верхівка) жовтуватого кольору та загострена; далі йде зовсім гладенька частина кореня, без бічних виростів, до якої ґрунт майже не прилипає; потім розташовується ділянка кореня, вкрита великою кількістю виростів, що нагадують пушок. До цієї частини кореня щільно прилипли частинки ґрунту. Ближче до основи корінь знову гладенький. Учитель повинен допомогти правильному сприйняттю учнями будови окремих ділянок кореня, ставлячи їм під час виконання завдання додаткові запитання, наприклад: «Зверніть увагу на кінчик кореня. Якого він кольору та форми?» Тощо.

Учні замальовують у зошитах зовнішню будову кореневого чохлика, кореневого волоска і ділянок кореня, підписують їх назви.

Потім учитель звертає увагу учнів на внутрішню будову ділянок кореня, пропонує уважно розглянути їх на рисунку в підручнику й на таблиці та відповісти на такі запитання:

Якою є внутрішня будова кореня?

Чи однакові клітини за розміром і формою?

Вислухавши відповіді учнів, учитель доповнює їх розповіддю про

особливості будови клітин кореневого чохлика та його функції: зовнішні його клітини досить великі за розмірами, з товстими оболонками; деякі клітини зовнішнього шару чохлика легко відокремлюються, їхні оболонки змінюються, відбувається розчинення міжклітинної речовини, утворюється слиз, що служить «змащенням» під час просування кореня в ґрунті, нові клітини чохлика поступово наростають зсередини за рахунок клітин твірної тканини, вони захищають ніжний кінчик кореня, що росте, від ушкоджень під час зіткнення з грубими часточками ґрунту.

Бесіда про ділянку росту кореня проводиться як повторення, тому що особливості його внутрішньої будови розглядалися на минулому уроці. Слід підкреслити, що частина кореня, яка росте, не має жодних бічних виростів і цілком гладенька. Це має велике значення, тому що будь-які бічні вирости зробили б неможливим просування верхівки кореня в ґрунті. Під час росту кореня розтягуються клітини всієї його гладенької верхівкової частини.

Особливу увагу слід звернути на всмоктувальну ділянку кореня, на розвиток і будову кореневих волосків.

З метою підготовки до розглядання під мікроскопом кореневих волосків учні на рисунках підручника й таблиці розглядають утворення найтонших виростів на шкірочці кореня, які утворюють пушок. Учитель розповідає про виникнення кореневого волоска спочатку як невеликого випинання поверхневої клітини шкірочки кореня, що потім збільшується, витягується в довгу трубочку. Цю особливість розвитку потрібно обов’язково підкреслити, тому що багато учнів, замальовуючи кореневий волосок, відокремлюють виріст перегородкою від клітини, що створює його.

Для того щоб з’ясувати, наскільки учні зрозуміли утворення кореневих волосків, учитель ставить запитання:

Що таке кореневий волосок?

Яку будову він має?

Вислухавши відповіді учнів, учитель надає додаткові відомості про

кореневий волосок. Відзначає, що його оболонка дуже тонка і гнучка. Це дає можливість кореневому волоску тісно стикатися із часточками ґрунту. Ядро зазвичай розташоване поблизу кінчика кореневого волоска. Повідомляє також про кількість кореневих волосків. Тепер, коли

учні знають будову й функцію кореневих волосків, їх можна запитати: чому ділянку кореня, на якому розвиваються кореневі волоски, називають усмоктувальною? У зошитах до відповідної частини малюнка кореня учні пишуть назву цієї ділянки кореня, після чого виконують друге завдання.

Завдання 2

1.Приготувати мікропрепарат корінця пшениці з кореневими волосками.

2.Знайти та розглянути на препараті під мікроскопом будову кореневих волосків, наймолодших і більш старих. У чому полягає їх відмінність?

3.Замалювати будову кореневого волоска і зробити надписи.

Щодо виготовлення мікропрепарату вчитель інструктує учнів усно. Зразок малюнків, що розкривають утворення, ріст, будову і розви-

ток кореневого волоска, надписи до них доцільно подати на дошці. За ними учні перевіряють правильність своїх спостережень і виконаних замальовок.

Після цього вчитель готує учнів до перегляду готових мікропрепаратів поздовжнього й поперечного зрізів кореня.

Показуючи учням на таблиці поперечний і поздовжній зрізи кореня, необхідно звернути увагу на найбільш важливе: щільно прилеглі дрібні клітини зовнішнього шару шкірочки, частина з яких видовжена в кореневі волоски; клітини основної тканини (кори) розташовані безпосередньо під шкірочкою кореня. У молодого кореня ці клітини живі, з тонкими оболонками, по деяких із них рухаються вода й мінеральні солі, поглинуті кореневими волосками або клітинами шкірочки рослин із ґрунту.

Більшість клітин кори має округлу форму, і між ними утворюються повітроносні міжклітинники, що дуже важливо для дихання кореня. Судини розташовані в центральній частині кореня.

Учитель указує, що в стінці судини є численні дрібні пори. Крізь них із сусідніх клітин швидко проникають розчини солей.

З метою виявлення судин учні виконують таке завдання: кінець відрізка висушеного кореня гарбуза занурюють у воду, а в інший вдмухують повітря. Проходячи по судинах кореня, повітря виділяється у воду.

Далі учні переглядають готові мікропрепарати поздовжнього й поперечного зрізів кореня.

Можна приготувати поперечний зріз кореня проростків бобів.

Узагальнення і висновки

Після закінчення роботи проводиться узагальнювальна бесіда за такими запитаннями:

Назвіть і покажіть зони на головному й бічному коренях проростка гороху й редису (можна запропонувати проростки інших рослин).

Що розміщується на кінчику кореня?

Якою є будова кореневого чохлика та яке він має значення?

Якою частиною росте корінь, і як це можна довести?

Що станеться з головним і бічним коренями, якщо в них відрізати верхівки?

Як розростаються в ґрунті корені різних рослин?

На якій ділянці кореня та як саме утворюються кореневі волоски?

Якою є їхня будова і значення?

У чому полягає подібність і відмінності в будові клітин шкірочки цибулі й кореневого волоска?

Пам’ятка для вчителя

За два тижні до уроку в горщики, наповнені піском з тирсою, саджають насіння квасолі або бобів. Перед приготуванням препарату проростки викопують, корені відмивають і поміщають у банку з водою. З бульби картоплі вирізують два невеликі бруски, посередині роблять жолобок, у який поміщають коріння проростків і закріплюють їх між брусками. Зрізи роблять гострим лезом і поміщають у краплю води, нанесену на предметне скельце.

Учні на поздовжньому розрізі розглядають кореневий чохлик. Потім, повільно пересуваючи препарат, знайомляться з будовою частини росту, поглинальної та провідної частин (розглядати необхідно центральну частину кореня, що дає можливість спостерігати поступове подовження клітин і утворення судин).

Якщо немає можливості провести лабораторне заняття, то вчитель організує перегляд препаратів на двох-трьох мікроскопах. Послідовно показує учням будову окремих ділянок.

У зошитах учні малюють схему поперечного розрізу кореня і роблять відповідний надпис до неї. У ході роботи вчитель перевіряє, чи знають учні, яку саме ділянку кореня розглядають, за якими ознаками вони відрізняють її від інших ділянок.

Узагальнення знань про корінь

Узагальнювальне повторення має на меті дати можливість учням більш поглиблено осмислити значення кореня в житті рослини, зрозуміти взаємозв’язок між його будовою і функціями, середовищем існування, запам’ятати шляхи створення людиною найбільш сприятливих умов для росту і розвитку коренів з метою поліпшення живлення рослин, а отже, підвищення їх урожайності, уміти поставити найпростіші досліди, забезпечити догляд за кімнатними рослинами.