засвоєння на світлі вуглекислого газу, розчиненого у воді. Учитель може поставити такі запитання:

Чим зумовлене зелене забарвлення квіткових рослин?

Де в клітинах квіткових рослин міститься хлорофіл?

Де в тілі хламідомонади, що також має зелене забарвлення, міститься хлорофіл?

Що спільного в хроматофора і хлоропластів?

Яке значення має хлорофіл?

Звертається увага на те, що хламідомонада, як зелена рослина, здатна на світлі утворювати органічні речовини й при цьому виділяти у воду кисень. У такий спосіб створюються умови для дихання водоростей, риб та інших водних тварин.

Слід підкреслити, що хламідомонада також дихає киснем, розчиненим у воді.

Значний інтерес становить одноклітинна водорість хлорела. Учням необхідно розглянути її в скупченнях і під мікроскопом, звернути увагу на середовище існування (сирий ґрунт, стовбури дерев, прісна вода), а також на особливості клітинної будови.

Звертається увага на фотосинтезуючу особливість хлорели, що використовує сонячну енергію значно інтенсивніше, ніж наземні зелені рослини.

Увага учнів звертається на те, що зелені водорості розмножуються по-різному.

За нестатевого розмноження хламідомонада втрачає джгутики, після чого з її протопласта — ядра, цитоплазми, хроматофора — шляхом складного поділу утворюється дві-чотири, рідше вісім клітин — зооспор. Після ослизнення і розчинення материнської оболонки зооспори потрапляють у водойму, ростуть і поступово перетворюються на дорослі особини хламідомонади.

Учитель пропонує учням розглянути на рисунку в підручнику послідовні фази поділу хламідомонади та хлорели під час нестатевого розмноження.

Урок 32

Розмаїтість водоростей. Прісноводні водорості

Цілі уроку: ознайомити учнів з особливостями будови та процесами життєдіяльності одноклітинних і багатоклітинних прісноводних водоростей; дати їх порівняльну характеристику.

Базові поняття і терміни уроку: одноклітинні та багатоклітинні водорості, діа-

томові водорості, панцири, хлорела.

Концепція уроку

На цьому уроці вивчаються багатоклітинні прісноводні водорості. Учитель пояснює особливості будови, життя і вегетативного способу розмноження спірогири (частинами ниток). Потім учні розглядають спірогиру в мікроскоп (готовий мікропрепарат або ділянки живої нитки), використовуючи рисунок підручника. Після цього можна ознайомити учнів з діатомовими та іншими водоростями, що мешкають у річках і озерах.

Основний зміст уроку

Цікавим об’єктом для з’ясування особливостей нестатевого розмноження є багатоклітинна водорість улотрикс. Нестатеве розмноження улотрикса здійснюється зооспорами, що мають чотири джгутики. Зооспори вільно плавають у воді, а потім осідають на який-небудь підводний предмет, починають ділитися і поступово перетворюються на багатоклітинну нитчасту водорість. Учитель пропонує учням розглянути ліву половину рисунка в підручнику, на якому зображено нестатеве розмноження улотрикса.

Учні повинні чітко знати, що нестатеве розмноження зелених водоростей здійснюється з допомогою зооспор, з яких утворюються нові особини без попереднього злиття з якою-небудь клітиною.

Вивчення одноклітинних і багатоклітинних нитчастих водоростей завершується демонстрацією першої частини фільму «Водорості» й підсумковою бесідою, у результаті якої формулюються висновки приблизно такого змісту: «Водорості — це одноклітинні й багатоклітинні рослинні організми, що живуть переважно у воді. Клітини водоростей містять хлорофіл, поглинають воду, мінеральні солі й вуглекислий газ усією поверхнею тіла. Вони утворюють на світлі органічні речовини з неорганічних. Розмножуються нестатевим, а також вегетативним способом; не мають коренів, листків, стебел, квіток».

Домашнє завдання

Прочитати текст підручника, відповісти на запитання для самоконтролю.

Урок 33

Розмаїтість водоростей. Морські водорості Цілі уроку: ознайомити учнів з особливостями будови та

процесами життєдіяльності відділів Зелені, Червоні й Бурі водорості; дати їх порівняльну характеристику.

Базові поняття і терміни уроку: одноклітиннійбагатоклітинніводорості,діато-

мовіводорості,панцири,буріводорості,червоні водорості, агар-агар.

Основний зміст уроку

Морські водорості та їх значення

Вивчаючи водорості, не можна обмежитися лише прісноводними формами. Відомо, що в морях і океанах, які займають 2/3 поверхні земної кулі, живуть різноманітні синьо-зелені, зелені, бурі, червоні водорості, які збагачують воду й атмосферу киснем. Великий пізнавальний і практичний інтерес становлять великі багатоклітинні бурі водорості, що утворюють підводні «ліси», займаючи величезні простори.

Унаслідок відсутності в значної частини учнів уявлень про морські водорості та їх використання людиною навчальний матеріал теми викладається вчителем методом розповіді з елементами бесіди. При цьому використовуються гербарні екземпляри бурих і червоних водоростей, а також таблиці підводних «лук» і «лісів» ламінарії. Демонструється друга частина фільму «Водорості». Звертається увага на те, що бурі й червоні водорості — нижчі рослини, які не мають вегетативних органів, хоча й сягають великих розмірів. Ламінарія навіть почленована на частини, що нагадують корінь, стебло, листки. Але це лише частини слані, а не вегетативні органи.

Дуже важливо, щоб учні знали, що в хроматофорах бурих водоростей, крім хлорофілу, міститься бурий пігмент (фукоксантин), а в червоних водоростей — червоний (фікоеритрин). Ці пігменти дозволяють морським водоростям задовольнятися для фотосинтезу зеленими променями сонячного світла й уловлювати їх на значній глибині.

Домашнє завдання

Прочитати текст підручника, відповісти на запитання для самоконтролю.

Урок 34

Значення водоростей у природі й житті людини Мета уроку: ознайомитиучнівзроллюводоростейуприроді

й житті людини.

Базові поняття і терміни уроку: водорості, виробник, планктони, бентос, кор-

мовий білок, агар, «цвітіння води».

Концепція уроку

Метою уроку є з’ясування ролі водоростей у природних екосистемах. Висновки спираються на знання, набуті під час вивчення курсу «Природознавство» поточної теми.

З’ясовуючи питання про практичне значення водоростей, слід сказати, що в недалекому майбутньому вони посядуть у нашому житті не менше місце, ніж риба.

Водорості містять багато цінних поживних речовин. Характеризуючи практичне значення морських водоростей, учитель

може рекомендувати учням скласти в зошитах таблицю «Що одержують із морських водоростей?».

На завершення необхідно висвітлити питання охорони морських водоростей, середовища їх існування від забруднення. Повідомляється, що зменшення водоростей у морях і океанах знижує улов риби — найважливішого джерела харчування людини.

Основний зміст уроку

Урок може бути побудований у вільній формі. Можна використати фільми й відеоматеріали, але найбільш прийнятним є проведення семінару за рефератами, підготовленими учнями з цієї теми (наприклад, «Водорості й людина», «Водорості в медицині й косметиці», «Водорості — продукти харчування, корму» тощо).

Тема 2. Вищі спорові

Урок 35

Загальна характеристика вищих спорових рослин

Цілі уроку: з’ясуватиосновніпроблеми,зякимизіштовхнулисярослинипідчасвиходунасушу;показати, як розв’язання цих проблем позначилося на будові рослин.

Обладнання і матеріали: таблиційзображенняспорових,гербаріймохів, плаунів, папоротей.

Базові поняття і терміни уроку: газообмін, випаровування води, продихи,

галуження, провідні тканини, антеридії, архегонії.

Основний зміст уроку

Упопередній темі ми познайомилися з водоростями — переважно водними рослинами, що мають тіло — талом, досить просто влаштоване. І дійсно, у тому стабільному водному середовищі, в якому вони мешкають, було цілком достатньо одержувати сонячне світло і мінеральні речовини всім тілом з навколишнього водного середовища.

Відомо, що життя зародилося у водному середовищі, і протягом багатьох десятків і навіть сотень мільйонів років ця стихія залишалася основним місцем, де було зосереджене життя. Розвиток рослин у водномусередовищіпройшовдовгийшляхвідодноклітиннихмікроскопічних організмів до величезних, завдовжки кілька десятків метрів гігантських бурих водоростей.

Близько360мільйонівроківтомунаЗемліз’явилисясправжнісухопутнірослини.Вихідрослиннасушуставнайважливішимкроком,щоврештірешт привів до тієї розмаїтості рослин, яку ми можемо бачити сьогодні.

Подальший розвиток органічного світу протікав по шляху пристосування до життя в повітряному середовищі — цьому новому і набагато більш складному середовищі. Водна рослина поглинає їжу всією поверхнею свого тіла. На суші ж необхідно мати спеціальні органи для поглинання води й мінеральних речовин із ґрунту, з одного боку, і газоподібних речовин — вуглекислого газу й кисню з атмосфери — з іншого.

Уводі рослина не має потреби в особливих механічних, захисних тканинах і в тканинах, що проводять воду. На суші ж виникла необхідність надати тілу міцності, укріпити його у вертикальному положенні й забезпечити достатньою кількістю ґрунтової води з розчиненими в ній мінеральними речовинами. Тобто все те, що було набуто рослинами у водному середовищі, мало докорінно змінитися в процесі пристосування до життя на суші, у нових, мінливих умовах.

Вийшовши на сушу, рослини знову повторили ті важкі еволюційні кроки пристосування до навколишнього середовища, які багато мільйонів років до цього пройшли водорості.

Тільки після виходу рослин на сушу і розвитку наземної флори на суші змогли з’явитися тваринні організми, а також бактерії і гриби, живлення яких залежить від рослин.

Відновлюючи за викопними рештками вигляд організмів, що населяли Землю, можна з тим чи іншим ступенем вірогідності зобразити картину ландшафтів Землі у відповідний період. На рисунку в підручнику представлено кілька ландшафтів, що змінили один одного протягом мільйонів років (девон із псилофітами, кінець девону з плаунами й насінними папоротями).

Усі існуючі сьогодні на суші рослини, найімовірніше, мали одного загального предка, що вийшов на сушу багато мільйонів років тому.