це положення, учитель ілюструє його прикладами. Підкреслює, що наші культурні рослини — це майже виключно покритонасінні.

Наприкінці уроку учні формулюють висновки:

1.У покритонасінних рослин є квітки, з маточок яких розвиваються плоди з насінням; розмножуються покритонасінні насінням.

2.Покритонасінні рослини зайняли панівне положення серед інших рослин земної кулі, тому що вирізняються найбільшою пристосованістю до різних умов життя. Покритонасінні мають величезне значення в природі й житті людини.

Після формулювання висновків слід підбити підсумки з вивчення

всіх вищих рослин. Складається схема: учитель — на дошці, а учні — у зошитах.

Пам’ятка для вчителя

Для проведення першого уроку — «Різноманіття квіткових рослин» — необхідні живі квіткові рослини, що ростуть у різних рослинних угрупованнях (ліс, лука, болото, поле, город, сад та ін.), а також гербарії тих рослин, які цвітуть навесні й улітку. Необхідний набір роздавального матеріалу для визначення будови квіток, плодів і листків.

Урок 45

Класифікація квіткових рослин. Розподіл квіткових на класи й родини

Цілі уроку: на прикладі групи квіткових рослин вивчити поняття про таксономічні категорії — види, роди, родини, класи; показати більш близьке й віддалене споріднення між рослинами, їх біологічні особливості й народногосподарське значення.

Базові поняття і терміни уроку: вид, рід, родина, клас, відділ, порядок, Одно-

дольні та Дводольні.

Концепція уроку

Після того як учні набули початкових знань про будову і життєві функції квіткових рослин, про основні закономірності індивідуального розвитку, логічно перейти до вивчення їх розмаїтості, встановлення родинних зв’язків між ними, розкриття ідеї історичного розвитку рослинного світу на Землі.

У темі «Класифікація квіткових рослин» передбачено вивчення всього кількох родин, які охоплюють велику кількість видів. Ці родини

є найпоширенішими в нашій зоні, до них належать важливі господарські рослини (Капустяні, Розоцвіті, Бобові, Пасльонові, Айстрові, Злаки, Лілійні). Можлива заміна однієї-двох родин на родини, види яких є найпоширенішими в місцевих умовах і мають особливе практичне значення.

Обмеженість навчального часу не дозволяє включати в програму цілу низку цікавих у біологічному й господарському відношенні родин; їх слід вивчати в позаурочний час на заняттях ботанічного гуртка, під час екскурсій у природу.

Основний зміст уроку

Найбільш раціональний шлях ознайомлення учнів з таксономічними одиницями полягає в тому, щоб після повторення наявних в учнів знань про класи Дводольні й Однодольні перейти до формування початкових понять про вид, рід і родину на прикладі Капустяних або Бобових. З’ясування основних видових ознак, що вказують на близьке споріднення між особинами одного виду, є основою для об’єднання подібних рослин у роди й родини. Причому слід знайомити учнів з однією найпоширенішою формою в межах одного виду, наприклад, редькою дворічною або редисом, кочанною капустою тощо. Про наявність інших форм усередині виду повідомляється у зв’язку зі з’ясуванням ролі людини у створенні культурних рослин. Отже, під час пояснення змісту навчального матеріалу для вивчення родин пропонується така послідовність:

1.Розгляд одного-двох видів рослин, ознаки яких, по-перше, є найбільш характерними для родини, а по-друге, дозволяють продемонструвати ознаки роду.

2.Вивчення інших видів рослин.

3.Виокремлення загальних ознак родини на основі порівняння розглянутих видів рослин.

Характеризуючи окремі види рослин, не слід концентрувати увагу

учнів винятково на особливостях зовнішньої будови рослин і встановленні ступеня спорідненості між ними. Необхідно також ознайомити з біологією цих рослин, середовищем існування, тривалістю життя, особливостями росту й розвитку, розмноженням, географією рослин, значенням у природі та народному господарстві. Причому насамперед необхідно використовувати особистий досвід учнів. Майже в кожній родині рослин є види, що привертають увагу своєю декоративністю.

Неодмінною умовою успішного вивчення теми є наявність квітучих екземплярів рослин у такій кількості, щоб їх можна було використати як роздавальний матеріал (одна рослина на двох учнів). Роздавальний матеріал в основному вирощується на шкільній навчально-дослідній

ділянці в колекційному розділі. Вивчення теми в осінній період уможливлює виконання цієї умови. Вивчення систематики без проведення занять із використанням роздавального матеріалу — марне гаяння часу, що викликає в учнів нудьгу і зубріння. Крім того, необхідне проведення екскурсій у природу, що підвищує інтерес учнів до вивчення рослин, до знайомства їх з місцевою флорою, її охороною.

Гербарії зазвичай використовуються на уроках як роздавальний матеріал для початкового ознайомлення, закріплення і перевірки знань учнів.

Деякі вчителі монтують із гербарію таблиці, що допомагають учням засвоїти поняття «родина», «рід», «вид».

Можна виготовлені гербарії окремих органів рослин, що належать до однієї родини (наприклад, листки, плоди, квітки бобових, розоцвітих, пасльонових та ін.). Подібні гербарії без указівки назви родини зазвичай використовуються для закріплення і перевірки знань.

Вивчення особливостей зовнішньої будови більшості видів рослин здійснюється учнями самостійно на лабораторних заняттях. При цьому слід привчати учнів до певного порядку у вивченні рослин, їх аналізі, а потім і в словесній характеристиці. Справа в тому, що, розглядаючи рослини в певній послідовності, учні набувають прийомів роботи з морфологічним матеріалом, запам’ятовують визначений порядок дій з натуральними об’єктами, розуміють відносини між цілим та його частинами. Певна послідовність у вивченні органів рослин цінна ще й тому, що вона полегшує процес порівняння одного об’єкта з іншими, знаходження ознак подібності й відмінності в головних ознаках, установлення близького або віддаленого споріднення між ними, що необхідно для формування понять про таксономічні одиниці.

Деякі методисти й учителі висловлюють побоювання, що певний порядок у вивченні й розгляданні рослин викличе в учнів нудьгу. Але цього побоюватися не слід, тому що різноманітності уроків можна досягнути за рахунок умілого використання біологічного матеріалу, цікавого розкриття значення рослин у природі й народному господарстві, їх охорони й раціонального використання, а також шляхом застосування різноманітних методів і прийомів, широкого використання наочних засобів навчання.

План вивчення окремих видів рослин може бути таким:

1.З’ясувати, чи знають учні назву рослини, де вона зустрічається в природі (місце її виростання); культурна це чи дикоростуча рослина. Значення рослини в природі й господарській діяльності людини.

2.Квітка, її будова. Формула квітки.

3.Розташування квіток на стеблі (одиночні квітки чи суцвіття). Назва суцвіття.

4.Плід, його будова і назва.

5.Стебло дерев’янисте чи трав’янисте, його розміщення в просторі.

6.Листки, їхня форма і розташування на стеблі.

7.Корінь, його будова.

8.Інші підземні органи (якщо вони є).

9.Тривалість життя рослин (однорічна, дворічна чи багаторічна). Знання з морфології рослин, набуті раніше, допомагають учням

самостійно дати характеристику деяким видам рослин. Але під час вивчення таких складних об’єктів, як будова суцвіть і квіток злакових (пшениця, кукурудза), айстрових (трубчасті та язичкові квітки), потрібна попередня розповідь учителя про їхню будову. Учні повинні розглядати квітку за безпосереднього керівництва вчителя.

Програма не передбачає проведення окремих лабораторних занять з визначення рослин. Цей дуже важливий вид роботи може бути використаний під час вивчення нового матеріалу, його закріплення та перевірки. Для визначення рослин можна користуватися спеціальними картками або визначниками.

Під час вивчення родин квіткових рослин використовують багато загальних методичних прийомів, тому немає необхідності викладати методику всіх уроків. У пропонованому посібнику розглядаються вступний урок і уроки з вивчення першої родини — Капустяні.

Різноманіття квіткових рослин

У процесі бесіди в пам’яті учнів насамперед відновлюється відома їм розмаїтість квіткових рослин: дикоростучих і культурних; дерев, чагарників, трав; однорічних, дворічних і багаторічних. При цьому важливо з’ясувати, чи знають учні флору місцевого краю, умови виростання найбільш типових видів рослин у різних рослинних угрупованнях (ліс, лука, болото тощо), а також рослини різних природних зон земної кулі (зв’я- зок з курсом географії). Узагальнюючи сказане, учитель повідомляє, що Квіткові — найпоширеніша група рослин на земній кулі. Налічується понад 200 тис. видів квіткових рослин.

Виникають запитання:

Що спільного в будові всіх квіткових рослин?

На які дві групи поділяються квіткові рослини?

Розгляд конкретних рослин допомагає учням дати правильні відпо-

віді на поставлені запитання. Учні можуть указати органи рослини — квітку і плід, що утворюється в ній з насіння, стебло, листки, корінь, а також назвати характерні ознаки класів Однодольні та Дводольні. Учнямповідомляється,щоКвіткові —дужеважливагрупарослин.Бага- то квіткових рослин використовується людиною, близько 1,5 тис. видів є культурними рослинами, без багатьох із них неможливо уявити життя