usі-uroki-lіteraturnogo-chitan_

Хід уроку

I. Організаційний момент II. Мовленнєва розминка

1 Читання «пірамідок»слів

2Розчитування за складовою таблицею

3Розвиток фонетичного сприймання

Гра «Хто що промовляє»

Пригадайте, діти, вмить, Як пшениченька шумить: ш-ш-ш!

Як в гайку струмок дзвенить: джр! -джр! Як бджола в саду бринить: дз! -дз!

Як шумлять у птаха крила: ш-ш-ш! В морі синьому вітрила: ш-ш-ш! Поміж листячком гуляє: ш-ш-ш!

4Читання скоромовки «дощиком»

Уголубки-горлички туркотливе горличко. Горличка туркоче, горличка воркоче.

III.Перевірка домашнього завдання

Учні розповідають прислів’я про мову, які вивчили вдома.

IV. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

—Любов до рідної мови починається ще з раннього дитинства. Мати, заколисуючи дитину, співає їй колискові пісні, і де, як не

уколисковій пісні, відчувається краса рідного слова, яскравість і милозвучність мови!

—Сьогодні на уроці ми ознайомимося з деякими колисковими піснями.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Опрацювання вірша Миколи Сингаївського «Колискова пісня, колискова…»

1)Читання вірша вчителем.

—З якою інтонацією читається вірш? (Спокійно, тихо, ла-

гідно, розмірено)

—Яку загальну назву можна дібрати до слів другого стовп-

чика? (Рослини)

3)Читання колискової учнями.

—Чим пахне колискова?

—Щоб краще відчути цей запах, давайте понюхаємо ці трави. (Учні нюхають пучечки засушених трав.)

4)Слухання колискової пісні. Бесіда за змістом прослуханого.

—Яка мелодія у колискової? (Ніжна, ласкава)

2 Опрацювання колискової пісні «Ой люлі, ой люлі…»

1)Читання колискової учнем.

—Чому саме гулі-голуби згадуються в колискових?

2)Повторне читання колискової. Добирання слів-рим.

—Знайдіть опис голубів у колисковій.

—Які пестливі слова вживаються у колисковій?

Фізкультхвилинка

Читання колискової сильним учнем

—Хто приносить дітям сон?

—Чому саме котик? Який він?

—Що котик робить зі сном?

—Де ходить котик?

—Чому Марійці котик сон «так дає»?

—Чи можна замінити ім’я у колисковій? Саме так і роблять мами, коли співають колискову. Кожна з них називає ім’я своєї дитини.

54 Усі уроки літературного читання. 2 клас

2 Гра «Розшифруй»

(Пісня — душа народу.)

3 Гра «Складаночка»

Із букв слова колискова складіть нові слова. (Колос, слово, сова,

соло, коло, колиска, слива, олива…)

III.Перевірка домашнього завдання

—Відгадайте загадку.

•Шерсть гладенька І м’якенька. Спинка гнеться, Хвостик в’ється, Тільки лапки — Цап-царапки!

—У якій колисковій котик є головним героєм?

—Хто вивчив цю колискову?

Діти розповідають колискові, які вивчили.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

— Коли ви були маленькими і не вміли говорити, то мами, бабусі забавляли вас дитячими пісеньками. Я впевнена, що ви їх відразу згадаєте, як тільки почуєте.

Учні слухають запис пісеньки-забавлянки «Сорока-ворона».

— Пісня — то душа народу, великий його скарб. Пісня супроводжує людину протягом усього життя. Ми з вами познайомимося з деякими дитячими пісеньками.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Опрацювання пісеньки «Кукуріку, півнику»

1)Читання пісеньки вчителем.

—Який у вас настрій після прослуховування пісеньки?

2)Словникова робота.

—Ви прослухали пісеньку. У ній є слова, які вам незнайомі. Пояснення цих слів уміщені після тексту пісеньки під спеціаль-

ним знаком. (Учні читають пояснення слів. За потреби вчитель додатково їх пояснює, демонструє малюнки.)

—Яке слово в першому стовпчику зайве? (Води — відсутній звук [й].)

—Які слова в другому стовпчику римуються?

—Прочитайте слова з м’якими приголосними; пестливі слова.

3)Читання пісеньки учнями самостійно, напівголосно. Гра «Бджілки».

4)Аналіз змісту пісеньки.

—Де живе півник?

—Де його хатка?

—Із чого вона? А що таке лобода?

—Із чого в хатці крокви?

—Чи уявляєте ви собі таку хатку?

—Чи міцною була така хатка?

—Як півник говорить про свою хатку?

—Про яку рису характеру півника це свідчить?

—З якою інтонацією слід читати слова півника?

—Чи схожа ця пісенька на казку? Чому?

Фізкультхвилинка

5)Читання пісеньки в парах (діалог).

Матеріал для вчителя

Заклички (від слова закликати) — музично-поетичні твори,

воснові яких — вірування у магічну силу слова. Це невеликі пісеньки, призначені для виспівування групою дітей. Належать до народної творчості давнішої фольклорної верстви. На початковому етапі функціонування втілювали вербальну магію дорослих, потім

через християнізацію традиційної культури ця віра поступово втрачала сенс і залишалася жити у світі уявлень дітей.

Адресатом закличок є головні небесні світила та метеорологічні явища. Звернення до сонця, дощу, хмар, вітру пов’язані здебільшого із землеробською працею українців. Заклички багато в чому змінилися від прадавніх часів, але їхня суть та сама — прохання, щоби випав дощ, вийшло сонце чи щезли хмари. Тепер заклички — власне дитяча творчість. Вони звучать найчастіше у період розквіту природи — навесні.

1)Читання закличок «луною» за вчителем.

—Назвіть пестливі слова, які зустрічаються у закличках.

—Чому саме так діти звертаються до сонця, дощу?

2)Робота в парах.

—Прочитайте заклички одне одному.

4 Опрацювання дитячої народної гри «Ой, ходить Іванко»

1)Розповідь учителя.

—Діти, чи можете ви уявити своє життя без гри?

—У які ігри ви любите гратися? (Діти називають ігри, вчи-

тель виділяє серед них народні.)

—Зараз ми ознайомимося з дитячою народною грою «Ой, ходить Іванко». Сподіваюся, вона вам сподобається і ви будете гратися в цю гру разом з друзями.

2)Ознайомлення зі структурою гри.

а) Указівка на те, які дійові особи беруть участь у грі. б) Слова вірша, що промовляють під час гри.

в) Опис правил і проведення гри.

3)Читання гри за частинами.

—Назвіть дійових осіб гри.

—Прочитайте опис проведення і правил гри.

4)Заучування хором слів вірша гри.

Діти утворюють коло і під керівництвом учителя промовляють

слова гри.

VI. Підсумок уроку

—Який настрій був у вас сьогодні на уроці?

—Що створило цей настрій?

—Розшифруйте і відгадайте, з якого твору ці рядки?

тр В сп И к В апд Е нт Д ж о т И кна С аб Е оп Сн Т дч Р ст И аш Ч он К плот У З нен Н онн Е лл В очю О нк Л нпс І

(Виведи сестричку з неволі. Дитяча народна гра «Ой, ходить Іванко»)

VII. Домашнє завдання

1.Вивчити дві заклички (за вибором).

2.Намалювати хатинку півника.

Урок 13

Тема. Поетичні перлини. М. Рильський «Осінні настрої», «Ми збирали з сином…». В. Скомаровський «Лісова колиска». Д. Павличко «Небеса прозорі» (напам’ять). Є. Гуцало «Лосі» Мета: учити учнів правильно, виразно читати поетичні твори; розширювати уявлення

про красу природи восени; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати спостережливість, любов до природи.

Хід уроку

I.Організаційний момент

Зараз почнеться читання урок, Ми з вами зробимо ще один крок В країну чудову, в країну казкову, Що так нас чарує й збагачує мову.

Тож сядьте рівненько, будьте уважні, Щоб працювати було вам неважко.

II. Вправи на розвиток читацьких навичок

1 Розчитування за складовою таблицею

Учитель керує темпом читання (нормально, повільно, повіль-

ніше, швидше).

2 Робота над скоромовкою

Летів горобець, сів на хлівець.

Як вийшов стрілець, то й утік горобець.

Гра «Дощик, дощ, сонце»

«Дощик» — напівголосне хорове читання (пошепки); «дощ» — голосно, швидко; «злива» — голосно, скоромовкою; «сонце» — читання мовчки.

III.Перевірка домашнього завдання

1Перегляд виставки дитячих малюнків півникової хатки

2Конкурс на краще промовляння заклички

Фізкультхвилинка

Що ж, мабуть, прийшла пора Всім нам відпочити.

Хочу на фізкультхвилинку Усіх запросити.

Встаньте, діти, усміхніться, Землі нашій поклоніться За щасливий день вчорашній, І до сонця потягніться, В різні боки нахиліться. Покружляли, потяглися Й до роботи знов взялися.

2 Опрацювання вірша Вадима Скомаровського «Лісова колиска»

1)Повідомлення вчителя.

—Чи доводилося вам бувати в лісі в розпал листопаду, коли в ясну погоду під вечір різко холоднішає, але стоїть безвітряна погода? У цю пору в лісі напрочуд тихо і чітко чути шерех листя, яке опадає з дерев.

Дереву ніхто не говорить, коли треба скидати листя. Короткі осінні дні ніби прокручують у рослині невідомий перемикач. Зелений колір змінюється на червоний, жовтий. Чим сильніше пожовтів чи почервонів листок, тим швидше він обривається.

Що ж відбувається?

Виявляється, восени в основі черешка, в тому місці, де він прикріплюється до гілки, з’явився так званий корковий шар. Він, як перегородка, відокремив черешок від гілки. Тепер тільки декілька тонких волосинок з’єднують черешок листка з гілкою. Навіть легкий вітерець обриває ці волосинки — і тоді настає листопад.

2)Самостійне читання вірша учнями (мовчки).

—Як автор називає листопад? (Падолист)

3)Повторне читання вірша учнями «луною» за вчителем.

—Знайдіть у вірші порівняння.

—Як ви розумієте виділені рядки?

—Де задрімав сухий листок?

—Де ще, за вашими спостереженнями, «вмощується» осіннє листя?

3 Опрацювання вірша Дмитра Павличка «Небеса прозорі»

1)Читання вірша вчителем.

—Яким вам здався вірш — сумним чи веселим? Чому?

2)Повторне читання вірша напівголосно. Гра «Бджілки». Аналіз змісту.

—Який день описує поет?

—Які порівняння вжито у вірші?

—Чому зажурилась квітка?

—Продовжте міркування за зразком:

небеса прозорі — небо високе, чисте, синє; листки, як зорі — … зажурилась квітка — …

4 Опрацювання вірша Євгена Гуцала «Лосі»

1)Самостійне читання вірша учнями (мовчки).

—Як слід читати вірш: швидко чи повільно, голосно чи тихо?

2)Виразне читання вірша вголос. Аналіз змісту.

—Де ходить осінь? лосі?

—Як ходять лосі? А осінь?

—Чим схожі й чим різняться виділені слова?

VI. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять вірш Дмитра Павличка «Небеса прозорі».

VII. Підсумок уроку

—Діти, що ви сьогодні вивчали на уроці?

Технологія «Мікрофон»

—Сьогодні на уроці я…

Урок 14

Тема. Урок позакласного читання. У світі казки чарівної Мета: підтримувати інтерес дітей до казки, закріплювати вміння розрізняти народну

й авторську казки; пробуджувати бажання читати казки самостійно; розвивати пам’ять, спостережливість; викликати бажання творити добро.

Хід уроку

I.Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку

—Сьогодні до нас на гостину завітала казка.

—Розгляньте виставку книг.

—Які казки називають авторськими? Які — народними?

—У сиву давнину, коли люди не вміли писати, улюблені казки передавалися з покоління в покоління «з вуст в уста». Тому автором таких казок уважають народ, а казки називають народними. Авторська ж казка має певного автора — письменника-казкаря.