usі-uroki-lіteraturnogo-chitan_

Урок 24

Тема. На язиці медок, а на думці льодок. «Лисиця та Їжак» (українська народна казка). Прислів’я Мета: удосконалювати діалогічне мовлення; розвивати увагу, пам’ять, швидкість

мовлення; навчати дітей давати характеристику дійових осіб; виховувати бажання бути чесним.

Хід уроку

I. Організаційний момент II. Мовленнєва розминка

1Розчитування за складовою таблицею

2Читання скоромовки на одному мовному видиху

Їжачок з їжачихою та їжаченятами наїжачилися.

3Читайте чітко і швидко!

Забажала жабка в жбанку На базар везти сметанку. Їжакам І жукам У банки

Наливає жабка сметанки.

Аколи розпродасть Цілий жбаник —

На зелений заробить жупанчик.

III.Мотивація навчальної діяльності

—Відгадайте загадки.

•В мене шубка з колючок, В мене сіра спинка, Ніс, як чорний п’ятачок, Очі — намистинки.

Здогадався, мабуть, всяк, Що зовуть мене… (їжак).

•В темнім лісі проживає, Довгий хвіст пухнастий має, Їй на місці не сидиться,

Азовуть її… (лисиця).

—Прочитайте заголовок казки, над якою ми будемо працю-

вати.

—Як ви вважаєте, про кого буде казка?

—Що ви знаєте про цих тварин?

II. Мовленнєва розминка

1 Гра «Читай по складах»

Для контролю глибокого, але короткого дихання під час вимовляння коротких складів чи слів: секундний видих-вдих на «раз» — пауза, «два» — видих під час вимови складів і слів, надрукованих на дошці:

Ба-ран, ба-ра-нець, ба-ран-чик, ца-пок, вов-чик.

2Вправа «Голосно — тихо» (вправляння у змінюванні сили голосу і темпу вимовляння)

Учитель підіймає указку вгору — діти промовляють слова скоромовки голосно, з поступовим підсиленням; поволі опускає —го- ворять зі зниженням сили голосу.

Наварили смакоти — Будем їсти я і ти.

А со-рро-ки І во-рро-ни

Будуть їсти макарони!

III.Повідомлення теми і мети уроку

—Як ви гадаєте, що починається такими словами: «Жили собі дід та баба…», «Були собі…»? (Казки)

—Які ще зачини казок пам’ятаєте?

—Які казки є найдавнішими?

—Сьогодні ми продовжимо читати казки про тварин. Про одну з них послухайте вірш Грицька Бойка.

БАРАНЕЦЬ

Ви послухайте, малята! Казка ця Про одного молодого баранця.

Був в кошарі у отарі баранець. На узліссі він одбився від овець. Загулявся і подався напрямки!

—Тупу-тупу, ноженята до ріки! Він із річки пив водичку Й з усіх ніг

Сам, раденький, що дурненький, — В ліс побіг.

В темнім лісі заблудився баранець.

—Як добратись до кошари, до овець?! — А назустріч баранцеві Мчать вовки,

Очі світяться І клацають клики…

Повернув він і подався навтьоки! А назустріч баранцеві ще вовки. Що робити? Зупинився баранець… Тільки казочці, малята, не кінець. Я тоді писав у лісі книжку цю І відкрив одну сторінку баранцю.

В цьому вірші він сховався залюбки… Ви спитаєте у мене:

— Де ж вовки? — Перегризлися від злості Й на траві Розпластались Всі чотири Неживі.

—Чи сподобався вам віршик?

—Яким був баранець?

—Чому він потрапив у халепу?

—Назву наступного героя переплутав вітерець-пустунець.

ПЦА (ЦАП)

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1Читання казки «Цап та Баран» учителем

—Хто автор казки? (Народ)

—Чим сподобалася вам казка?

2Словникова робота

Читання слів «луною» за вчителем: проженімо, компанією, ворожбит, відсіля.

«Довідкове бюро»

Відсіля — звідси.

П’ятами накивати — швидко втекти.

Курінь — легка будівля, сторожка. Прибрались — тут: пішли геть. Ворожити — тут: передбачати, вгадувати. Ворожбит — тут: той, хто ворожить.

3 Самостійне читання казки учнями

— Чому чоловік та жінка вигнали Цапа й Барана?

Читання казки вголос «ланцюжком» до слів «Приходять туди, аж вовки кашу варять». Далі учні читають методом «Незнайко».

4Аналіз казки з елементами вибіркового читання

—Що зробили Цап та Баран, коли хазяї вигнали їх з двору?

—Що вони побачили посеред поля?

—Що робили вовки?

—Як Цап та Баран обхитрили хижаків?

—Як вовки хотіли врятуватися?

—Прочитайте зачин казки; кінцівку.

5Гра «Закінчіть речення»

•А збирайтеся, Цапе й Баране,…

•Ох, тут уже вовки…

•Стали вовки думати-гадати…

6 Характеристика героїв казки

Попрацюйте в групах!

—На початку казки говориться, що Баран був дужий та несміливий, а Цап — сміливий, та недужий. Які ще риси характеру виявили ці герої?

7Читання казки за особами

—Скільки дійових осіб у казці?

8Гра «Ти — мені, я — тобі»

—Придумайте запитання за змістом казки, поставте їх однокласникам.

V.Підсумок уроку

—Чи сподобався вам урок?

—Чого вчить нас казка «Цап та Баран»?

VI. Домашнє завдання

Читати казку. Вміти переказувати її за малюнками підручника.

Урок 26

Тема. По роботі й нагорода. «Кіт і пес», «Півник і двоє мишенят» (українські народні казки). Підсумок за темою Мета: учити глибоко відчувати казку, її добрих героїв, засуджувати хитрість, ледарство,

боротися із цими рисами у повсякденному житті; розвивати вміння читати за особами, переказувати; виховувати бажання допомагати іншим, рости працелюбними.

Хід уроку

I.Організаційний момент

Встаньте всі скоріше, діти! Посміхніться всім миліше! Привітайтесь: «Добрий день!» Пролунав дзвінок: дзелень!

II. Мовленнєва розминка

1Читання прислів’їв

—Учні читають із дошки прислів’я на одному мовному видиху. Після короткого видиху, паузи і вдиху читають прислів’я повністю, повторюючи два-три рази.

Робота спільна, як пісня весела. Умілому всяка робота легка.

2Робота за складовою таблицею

3Робота над скоромовкою

Упечі, у печі Смачні та гарячі Пшеничні калачі. Хочеш їсти калачі— Не лежи на печі!

III.Повідомлення теми і мети уроку

—Сьогодні ми завершуємо подорож сторінками українських народних казок. Наостанок ще ознайомимося із двома чудовими казками.

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1 Опрацювання казки «Кіт і пес»

1)Самостійне читання казки учнями.

— Назвіть дійових осіб казки.

2)Словникова робота.

«Довідкове бюро» (підготовлені учні пояснюють значення слів)

Гасав — дуже швидко бігав.

Череда — стадо.

Клопітне — пов’язане із щоденними турботами. Всмак — із задоволенням.

3)Читання казки учнями «ланцюжком».

4)Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.

—Яким було життя у пса? А чим був незадоволений кіт? Прочитайте.

—Яку пораду пес дав котові?

—Прочитайте виділені речення. Як ви їх розумієте? Запам’я- тайте ці вислови: вони стали народними прислів’ями.

2 Опрацювання казки «Півник і двоє мишенят»

1)Словникова робота.

«Довідкове бюро» (підготовлені учні пояснюють значення слів)

Ціп — знаряддя для обмолочування зерна, яке складається із двох палиць, з’єднаних між собою ременем або ланцюгом.

Млин — споруда для розмелювання зерна на борошно.

2)Читання казки вчителем.

—Хто головні герої казки?

—Як звали півника?

—Як звали мишенят?

—Чому в них такі дивні імена?

3)Читання казки вголос за логічно завершеними частинами. а) Зачин.

—Чи можна дати характеристику героїв? Яку?

б) Читання до слів «…глядіть, скільки я зерна намолотив!».

—Хто виконував роботу?

—Що робили мишенята?

в) Читання до слів «…взяв собі на плечі мішок і пішов».

— Хто поніс зерно до млина? г) «…мабуть, мені доведеться».

—Як ви вважаєте, хто спече пироги?

—Дочитайте казку мовчки і скажіть, як ви розумієте зміст останнього речення?

—Чи справедливо вчинив півник?

4)Читання казки учнями вголос «ланцюжком».

—З якою інтонацією слід читати слова мишенят спочатку? Потім? Чому?

—Хто з героїв казки вам сподобався? Чим саме?

—Які слова слід написати під ілюстрацією у підручнику?

5)Робота над образними висловами.

Голосно закричали; тихіше сказали; зовсім тихо відказали;

ледве чутно пропищали.

6)Читання казки за особами, інсценізація (робота в групах: ав-

тор, герої казки, режисер).