stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

не влезешь – в чужу душу не влізеш (не заглянеш). Пр. | Выкладывать, выложить [всю свою] душу кому (разг.) – відкривати, відкрити кому, перед ким душу (серце); розгортати, розгорнути душу (серце) перед ким. | Выматывать, вымотать, вытянуть всю душу кому, у кого (разг.) – висотувати, висотати (вимотувати, вимотати) душу з кого; вимучувати, вимучити душу кому. | Вынуть душу кому (разг.) – вийняти (витягти) душу (серце) з кого. | Говорить, поговорить по душе, по душам – говорити, поговорити (побалакати) щиро-відверто (щиро, по щирості, відверто). | Для души – для душі; для своєї втіхи (для свого вдоволення); собі на втіху (на вдоволення). | До глубины души (книжн.) – до глубини душі; [аж] до дна душі; до живого (до самого) серця. | Душа в пятки ушла у кого (разг. шутл.) – душа у п’яти втекла (сховалася) в кого; аж душа в п’яти забігла кому; душа вже кому в п’ятах; на душі похололо; злякався, аж у п’яти закололо; злякався, аж сорочка полотном стала; злякався, аж у серці (у животі) похолонуло; з переляку аж очкур луснув. | Душа горит в ком (разг.) – душа горить чия; горить бажанням (пристрастю, жагою) хто. | Душа меру знает (разг.) – душа міру знає; усе робити в міру; душа на мірі стає. | Душа нараспашку у кого (разг.) – відверта (щира) людина (натура); щира (відверта) душа в кого; (образн.) серце на долоні в кого. | Душа не лежит к этому (разг.) – душа (серце) не лежить до цього; не пристає серце на це. | Душа не на месте у кого (разг.) – душа не на місці в кого; непокоїться хто. | Душа не принимает чего (разг.) – душа не приймає чого; з душі верне що. | Душа разрывается – серце розривається (крається); серце рветься з болю. | Душа согрешила, а спина виновата – душа грішить, а тіло покутує. Пр. | Душа-человек – добросерда (добродушна) людина; добра душа (добре серце). | Душу открывать, открыть – душу (серце) розгортати, розгорнути перед ким; відкривати, відкрити кому, перед ким душу, серце. | Еле-еле душа в теле (разг.) – тільки душа в тілі; Тільки живий та теплий. Пр. Живе як без лою каганець. Пр. Не живе, тільки дні тре. Пр. На тонку пряде. Пр. Доходилися ніжки, доробилися ручки. Пр. Як з хреста знятий. Пр. Як з того світа встав. Пр. | Жить душа в душу (разг.) – жити як одна душа (як один дух); [мов] одним духом жити; жити у добрій з(ла)годі. | За милую душу (разг.) – залюбки; з дорогою душею. | Из глубины души (книжн.) – з глибини душі; [аж] із дна (з самого дна, з самого споду) душі. | Как бог на душу положит – як заманеться кому; як прийдеться; як до душі припаде кому. | Кривить, покривить душой (разг.) – кривити, покривити душею; криводушити, скриводушити; не по правді робити, зробити; (образн.) розминатися, розминутися з правдою; збочувати, збочити від правди; (давн.) узяти гріха на душу. | Лежит на душе (разг.) – лежить на серці (на душі). | Лезть, влезть в душу кому (разг.) –

лізти, залазити, залізти (улазити, улізти) в душу кому; заглядати в душу кому. | Наболевшая душа – наболіла (зболіла) душа; наболіле (зболіле) серце. | На душе кошки скребут – на душі (на серці) скребе [як кішка лапою]. | На душе мутит у кого; с души воротит, тянет – з душі верне кому; вадить (нудить) кого; млосно кому. | Не иметь ничего за душой (разг.) – не мати нічого (нічогісіньки) за плечима (за душею, при душі). | Не по душе – не до душі (не до серця); не до вподоби (не до сподоби); недогода. [Недогода нашій бабі ні на печі, ні на лаві. Пр.] | Не по душе мне это (разг.) – не до душі (не до вподоби, не до сподоби, не до серця) мені це. | Не чаять души в ком – душі не чути за ким, у кому; дух ронити за ким, коло кого; упадати всією душею коло кого; палко любити кого; захоплюватися ким. | Ни души (разг.) – (а)ні [живої] душі; (а)ні [живої] душечки; (а)ні [живого] духа; (розм.) ні хуху ні духу; нікогісінько. | Ни души не видно – (а)ні душі ((а)ні душечки) не видко (не видно); (а)ні лялечки не видно (не видко); нікогісінько не видно (не видко). | Ни душой, ни телом не виноват – і душею, й тілом невинний; (іноді) і на нігтик невинний; і на макове зерня(тко) невинний. | Отвести душу чем, с кем (разг.) – розважити душу чим; спочити душею на чому; (поет.) душу відволожити чим; відвести душу з ким. | От [всей] души (разг.) – від (з) [щирого] серця; від (з) [усієї] душі. | Отдать Богу душу (устар.) – віддати Богові душу; ступити в Божу путь; зажити смерті; (давн.) до свого берега причалити; (поет.) не топтати [вже] рясту; (зниж.) відкинути ноги; дутеля з’їсти; (жарт.) піти до Бога вівці пасти; пішла душа наввиринки. | От души сказать – з (від) душі сказати (вимовити). | Отлегло от души кому (разг.) – відлягло (відійшло) від серця (від душі) кому. | Отпусти душу на покаяние (разг. устар.) – пусти з душею; пусти мене на спокій; даруй мені життя; дай моїй душі спокій. | Погубить душу – згубити (загубити, погубити, запагубити, занапастити, затратити) душу; наложити душею. | Приходиться, прийтись по душе – припадати, припасти до душі (до серця, до вподоби, до сподоби); пристати (прийтися) до душі. | Рад душой – щиро радію (радий); з (від) серця (від душі) радий. | Рада бы душа в рай, да грехи не пускают – рада б душа в рай (до раю), та гріхи не пускають. Пр. Рада б Ганна за Степана, так Степан не бере. Пр. | С душой играть, говорить – з почуттям грати, говорити. | С душой работать – щиро (щирим

169

Російсько-український словник сталих виразів

серцем) робити (працювати). | Сколько душе угодно – скільки душа (душечка) забажає; досхочу; донесхочу. | Стоять, торчать над душой чьей (разг.) – стояти над душею чиєю, у кого, кому; нависати; напосідати(-ся) на кого; просвітку не давати кому; просвітлої години нема кому, кого. [Став мені над душею як кат. Пр. А тут ще й Ліля нависає з дітьми, тягнуть кудись іти з ними. Українка.] | У него ничего нет за душой (разг.) – у нього нічого (нічогісінько) нема за плечима (за душею, при душі); він пуста (порожня) людина. | Хоть мошна пуста, да душа чиста – хоч чоловік убогий, та слово чисте. Пр. | Хоть шуба овечья, да душа человечья – хоч овечий кожух, зате щиролюдський дух. Пр. | Чего душе угодно – чого душа забажає (захоче). | Человек без души – людина без серця (без душі, без почуття); (образн.) камінь, а не людина. | Человек большой души – людина великої душі (великого серця). | Чужая душа — тёмный лес; чужая душа — потёмки – чужа душа (голова) — темний ліс. Пр. В чужій душі — мов серед ночі. Пр. Нікому на чолі не написано, хто він. Пр.

Душевный | Душевный человек – щира (сердечна, щиросерда) людина; душа щира. Душок | Дело с душком (перен. разг.) – діло неладне (нечисте, брудне); справа неладна

(нечиста, брудна); від справи [чимось] тхне. | Мясо, сало… с душком – м’ясо, сало… чути (тхне, зниж. смердить). | Человек с душком (перен. разг.) – людина (іноді про мужчину також чоловік) з душком (з норовом, з примхами); людина вередлива (примхлива); людина з мухами; у нього (у неї) муха в носі.

Дыбом | Волосы встают, встали, становятся дыбом (перен. разг.) – волосся стає, стало диба (дибом, дуба, дубом, стовбура, стовбуром); волосся догори (угору) лізе, полізло; волос (чуб) догори (угору) лізе, поліз; чуприна догори (угору) лізе, полізла; волосся дибиться, здибилося (їжиться, наїжилося, настовбурчується, настовбурчилося, лок. настовпужується, настовпужилося); волос (чуб) дибиться, здибився (їжиться, наїжилася, настовбурчується, настовбурчилася, лок. настовпужується, настовпужився); чуприна дибиться, здибилася (їжиться, наїжилася, настовбурчується, настовбурчилася, лок. настовпужується, настовпужилася); волосся стає, стало (іде, пішло) вгору (догори); волос (чуб) стає, став (іде, пішов) вгору (догори); чуприна стає, стала (іде, пішла) вгору (догори); волосся стає, стало на голові; волосся їжаком стає, стало. | Всё в доме дыбом стало (перен. разг.) – у домі (у хаті) все догори дном (горідна, догори ногами, сподом, сторч, сторчма, перевертом, переверть, шкереберть).

Дыбы | Встать на дыбы (перен. разг.) – диба (дибки, дуба, сторчака, гопки, руба, горою) стати.

Дым | Дым клубами, дым клубится – дим кужелем (кужелить, кужелиться); дим клубами (клубочеться); дим кублиться; дим звоями. | Дым коромыслом, дым столбом (перен. разг.) – гармидер; буча; веремія; шарварок; (лок.) бурло. | Загулял (закрутил) так, что дым коромыслом (разг.) – загуляв (запив, закубрячив), як закуріло. | Нет дыма без огня; дыма без огня не бывает – диму без вогню не буває. Пр. Де не горить, там ся не курить. Пр. Де верба, там і вода. Пр. Де вода, там і верба. Пр. | Обратиться в дым – [Димом] здиміти. | Рассеяться как дым – як здиміти; розвіятися (як дим).

Дыра | Жить в медвежьей дыре – жити в глухому закутку (у норі). | Заткнуть дыру (перен. разг.) – заткнути (залатати) дірку (діру); поповнити нестачу; заповнити прогалину. | Костюм — дыра на дыре – костюм (одяг) — самі дірки (діри); дірка на дірці (діра на дірі); (образн.) куди обернеш, то все дірка зверху. | Ходить в дырах – ходити у дранті (у лахмітті, у рам’ї); дрантям (руб’ям) трясти (трусити); дірами (дірками, голим тілом) світити.

Дырявый | Дырявая голова – голова як решето; дірява (непам’ятуща) голова. Дыхание | До последнего дыхания – до останнього подиху; до [самої] смерті; довіку (до

скону, до загину). | Затаить дыхание – затаїти духа; затамувати подих. | Захватило, сперло дыхание – сперло (заперло) дух (духа); дух забило (захопило, перехопило, затамувало); дух забився (зайнявся). | Переводить дыхание – зводити дух; (стомившись) віддихувати (відсапувати).

Дышаться | Легко дышется, легко дышалось – легко дихати, легко було дихати. Дышать | Дышать на ладан (разг.) – на тонку прясти; три чисниці до смерті; на ладан

дихати; душа на плечі (на рамені); на смертній постелі; на божій дорозі. | Дышать неприязнью, злобой – важким (лихим) духом (пеклом) дихати на кого. | Дышать полной грудью – дихати на повні (на всі) груди. | Еле, едва дышать (прям. и перен.) – дух ледве зводити; ледве дихати; (перен.) ледь тлінна душа в тілі. | От его (от её) лица так и дышет счастьем – від його (від її) обличчя (лиця) так і пашить щастям; його (її) обличчя (лице) щастям сяє.

Дюжина | Не той дюжины – не з таких (не з таківських); не такої (іншої) вдачі; (іноді) не з

170

Російсько-український словник сталих виразів

того кутка. | Чортова дюжина (разг.) – чортове число.

Дюжинный | Дюжинный человек – звичайна (пересічна, рядова, абияка) людина. | Он не из дюжинных (разг.) – він незвичайний (неабиякий); він неабищо.

Дьявол | Какого дьявола; для какого дьявола; за каким дьяволом; на кой дьявол (вульг.) –

якого дідька (гаспида, чорта); на якого дідька (гаспида, чорта). | К дьяволу! – к чорту!; к лихій годині!; до гаспида! | Что за дьявол! (вульг.) – що за дідько (що за чорт!); що за мара!

Египетский | Египетская казнь (разг.) – єгипетська кара (мука); тортури (мордування). | Египетский труд, работа (разг.) – єгипетська праця (робота); виснажлива (каторжна) праця (робота); канальська робота; робота на ворога. | Тьма египетская (разг.) – єгипетська тьма (темінь); темно як у розі (як у льоху, як у мішку).

Егозить | Егозить перед кем (перен. разг.) – запобігати перед ким; підлещуватися до кого; лизати кому п’яти.

Его | А ну его! – та ну його!; та цур його!; та цур йому, пек [йому]!

Еда | Достаточно еды, сытно – доволі (досить) їди (їжі); доїжно. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? Номис.] | Отсутствие еды – нема(є) їди (їжі); без’їжжя. [Одно безпиття, друге без’їжжя. Сл. Гр.] | Постоянный позыв к еде («едун») – йому завжди хочеться їсти; (розм.) їстовець; ненасит (ненажир).

Едва | Едва-едва – ледве-ледве (ледь-ледь); тільки-тільки; тіль-тіль що; тільки що; (лок.) лельом-полельом (лелю-полелю). | Едва-едва (с трудом) – ледве-ледве; ледве-не-ледве; силу-всилу; насилу-силу; на превелику силу; через силу; від сили. | Едва… как – скоро (тільки)… аж (як). | Едва ли (ль) – ледве [чи]; навряд [чи]; навряд щоб; трохи лиш (розм. троха лишень); троха чи; заледве; навдак(у) (навдаку чи). | Едва ли не – ледве не; мало не; [ледве] чи не; трохи чи не; мабуть, чи не. | Едва лишь; едва только – ледве-но; тільки-но; тільки що; скоро (скоро-но). | Едва не; едва-едва не – ледве не; мало не; трохи [що] не; замалим не; як не; ледве-ледве не; мало-мало не; трохи-трохи не.

Единение | В единении сила – у єднанні (у єдності) сила.

Едино | Всё едино (разг.) – все одно; байдуже; однаково; про мене.

Единственный | Единственный в своём роде – свого роду єдиний; єдиний серед (з-між, з- поміж) свого роду. | Единственный раз – єдиний (один) раз; тільки (лише) [один] раз; один тільки раз.

Единый | Все до единого, до едина (разг.) – усі до одного; геть усі; геть-то всі; (геть-)чисто всі. | Единый раз – (те саме, що) Единственный раз. Див. единственный. | Единым духом, махом – духом (душком); одним духом; за один дух; миттю; умах; одним махом; з [одного] маху; за один мах. | Не обмолвился ни единым словом – не прохопився й словом; не мовив і слова (і словечка). | Ни единой души – (а)ні [живої] душі (душечки); (а)ні [живого] духа; ні хуху ні духу; (а)ні лялечки; (а)нікогісінько. | Подходить с единой меркой

– підходити (заходити, підступати) з єдиною міркою; прикладати до всього одну (ту саму) мірку; міряти все на один копил (на одну мірку).

Едун | Едун напал – ненажир (ненасит) напав; їстівець у кого.

Ежовый | Держать его в ежовых рукавицах (перен. разг.) – у шорах (у лабетах, у лещатах) тримати (держати) кого; у тісних (у цупких) руках тримати кого; до рук прибрати кого; держати кого в залізних кліщах.

Ездить | Ездить верхом – їздити верхи (про багатьох ще верхами); їздити конем (про багатьох кіньми); (арх.) їздити кінно. | Ездить [верхом] на ком (разг.) – їздити [верхи] на комусь; водити за чуба (за чуприну) кого. | Кто прямо ездит, дома не ночует – хто простує (навпростець іде), той дома не ночує. Пр. Хто простує, той у дорозі ночує. Пр. Як підеш навпростець, то дома не ночуватимеш. Пр. Пішов батько навпростець — не скоро вернеться. Пр. Хто ходить на манівці, той падає в рівці. Пр.

Ездок | Туда я больше не ездок – туди я вже більше не поїду, не піду; там уже мене не побачиш; я туди дорогу (стежку) переорав (перекопав); (іноді) туди я більше не їздець.

Эзоповский | Эзоповский (эзопов) язык – езопова (рідше езопівська) мова.

Ей-богу | Ей-богу; ей-ей; ей же ей – їй-бо(гу); їй же богу; бігме; далебі; присяй-бо(гу); їйправо; справді ж [бо]; далебі, що так; справді так.

Екать | Сердце ёкает (разг.) – серце тьохка(є) (йойкає).

Экзамен | Держать, выдержать экзамен – складати, скласти іспит (екзамен). | Провалиться на экзамене – провалитися (завалитися, зрізатися) на іспиті (на екзамені). | Экзамен по украинскому языку, по истории, по физике… – іспит (екзамен) з української мови, з історії, з фізики…

Экий | Эка важность! (разг.) – [От, ото] як важно (яка важниця)!

171

Російсько-український словник сталих виразів

Екнуть | У меня сердце так и ёкнуло (разг.) – у мене (мені) серце так і тьохнуло (йойкнуло).

Елейный | Елейная душа – єлейна душа; прикидлива (масткослова, облудна, лукава) людина. | Елейный тон, елейная речь – масний (солоденький, улесливий) тон, єлейна (єлейкувата) мова.

Еле | Еле-еле – Див. едва-едва. | Еле-еле душа в теле – тільки душа в тілі. Пр. Тільки живий та теплий. Пр. Живе як без лою каганець. Пр. Тільки дні тре. Пр. На тонку пряде. Пр. Доходилися ніжки, доробилися ручки. Пр. Як з хреста знятий. Пр. Як з того світа встав. Пр. День біжить, а три дні лежить. Пр. На ладан дише. Пр.

Еловый | Еловая голова (разг. фам.) – дурна (капустяна) голова; капустяний качан; бараняча голова; дурна (пуста) макітра; голова неначе клоччям (пір’ям) набита (начинена); не має розуму за курку.

Емеля | Мели, Емеля, твоя неделя – мели, Іване, доки вітру стане. Пр. Плети, плети, я чув таких, як ти. Пр. Говорив Мирон рябої кобили сон. Пр. Лепечи що хоч, аби губа не гуляла. Пр. Говорить, що слина до губи принесе. Пр.

Энциклопедия | Живая (ходячая) энциклопедия (шутл.) – жива (ходяча) енциклопедія.

Ересь | Городить, нести ересь – провадити (нести) не знать що (казна-що); городити (верзти, правити) нісенітницю (нісенітниці, дурницю, дурниці); рябої кобили (шарої кішки) сон розказувати; (іноді) ліпити харки-макогоники; (лок.) ханьки мняти.

Ерунда | Говорить ерунду – нісенітницю (нісенітниці) верзти (плести, правити); плести (верзти, правити) абищо (казна-що, дурниці, бредню); городити таке — ні літо, ні зима; як скаже, то ні пришити, ні прилатати; галамагати. Див. іще вздор.

Ершистый | Ершистый парень (перен. разг.) – упертий (завзятий, затятий, запеклий) хлопець; задирливий (задиркуватий) хлопець; задерика; перекірливий (сперечливий, тугий) хлопець; (лок. згруб.) упертюх.

Ерш | Клевать ершей (разг.) – ловити окунів; куняти.

Если | Если бы да кабы да во рту росли бобы — был бы не рот, а огород – ех, якби та якби та виросли на голові гриби, то був би город. Пр. | Если гора не идёт к Магомету, Магомет идёт к горе – не прийшла гора до Магомета, то прийшов Магомет до гори. Пр. Не ясла до коней ходять, а коні до ясел. Пр. Як захоче коза сіна, то до воза прийде. Пр. | Если уж так – якщо вже так; коли [вже] на те пішло.

Естественный | Естественное дело, естественная вещь (разг.) – природна (звичайна) річ; звичайне діло; світова річ (річ світова); природно (звичайно, звісно). | Естественным образом (разг.) – звичайно; натурально (природно); (іноді) звичайним ладом (робом, чином). | Самым естественным образом (разг.) – (як)найзвичайніше; (як)найприродніше ((як)найнатуральніше); звичайнісінько.

Естся | Не естся – не їсться; їжа в рот не йде. [Їда мені в рот не йде — встидно мені… Кобилянська.]

Есть | Есть борщ – їсти борщ; (розм.) борщувати. [Будем борщувати, коли дали борщу. Сл. Гр.] | Есть глазами кого, что-либо (шутл.) – їсти очима кого, що; (образн.) пасти очима (оком) кого, що. | Есть досыта – їсти досхочу (досита, до ситості). | Есть кого – їсти кого; уїдатися на кого. | Есть поедом кого (разг.) – їдцем (їдьма, їдом, поїдом) їсти кого; жерцем жерти (пожирати) кого; (іноді) не давати просвітку кому. | Ешь больше, а говори меньше –

більше їж, а менше говори. Пр. | Ешь пирог с грибами, да держи язык за зубами – їж борщ з грибами, держи язик за зубами. Пр. | Кто не работает, тот не ест – хто не працює, той не їсть. Пр. | Ничего не ел и не пил – нічого не їв і не пив; і ріски в роті не було; і ріски в рот не брав; і крихти в устах не було. | Сильно есть хочется – дуже їсти хочеться; (образн.) їсти — аж шкура болить; їсти — аж живіт до спини тягне (аж шкура труситься, аж за печінки тягне); з’їв би й вола (і дідька). | Хлеб-соль ешь, а правду режь – хліб їж, а правду ріж. Пр. Хліб-сіль їж, а правду ріж. Пр. Їж хліб із сіллю та з водою, живи правдою святою. Пр. На рідного батька правду кажи. Пр. Щирая правда всюди куток (з)найде. Пр. Правда кривду переважить. Пр. Що правда, то не гріх. Пр. | Вот то-то и есть, что… – отож-то (-бо) й є, що…; тож-бо й є, що…; то-то-бо й є, що…; отож-то й воно, що…; тим-то й ба (тим-бо й ба), що… | Всё как есть – геть усе; чисто все; геть-чисто все. | Всех как есть – геть усіх; чисто всіх; геть-чисто всіх. | Всё что ни есть (разг.) – геть(-то) усе; чисто все; все чисто; геть-чисто все. | Говори как єсть – кажи як є (усе по правді, наголо). | Есть, да не про вашу честь – єсть, та не про вашу честь. Пр. Не для пса ковбаса, не для Кузьми гроші. Пр. Не для Гриця паляниця. Пр. Є сало, та не для кота. Пр. Не для пса ковбаса, не для кицьки сало. Пр. | Есть такое дело! (разг.) – гаразд!; хай буде так! | Есть тот грех (разг.) – було таке; нема де (ніде) правди діти. | Как есть вовремя (разг.) – саме вчас (у свій час); саме впору; саме свого часу. | Как есть кто, что – чисто, чистий (-та) [тобі] хто,

172

Російсько-український словник сталих виразів

що; зовсім (цілком) як хто, що. | Как есть ничего не вижу, ие слышу, не понимаю… (разг.)

– нічогісінько не бачу, не чую, не розумію; отакечки нічого (нічогісінько) не бачу, не чую, не розумію…; геть [нічого] не бачу, не чую, не розумію… | Какой, какая ни есть (разг.) – хоч який, хоч яка (хоч який би, хоч яка б) був, була; будь-який, будь-яка; абиякий, абияка; який, яка припаде (трапиться). | Кто ни есть; кто ни на есть (разг.) – хоч хто; хоч хто був би; будь-хто; абихто; дарма хто; хто припаде (хто трапиться). | На всё есть время – на все є час; усьому час. | Один, одна как есть – одним один (один одним), одною одна (одна одною, іноді одним одна); (сам-)самісінький. | Сколько ни на есть (разг.) – хоч скільки є; хоч би скільки було, буде. | Так и есть (разг.) – так воно й є. | У меня есть – я маю; у мене є. | Что есть силы, что есть духу бежать – з усієї сили (що (є) сили), що (є) духу (чимдуж) бігти. | Что ни есть; что ни на есть; самый что ни на есть обыкновенный (разг.) – звичайнісінький собі (якнайзвичайніший, щонайзвичайніший).

Этаж | Дом в несколько этажей – будинок (дім) на кілька поверхів (кількаповерховий будинок).

Этап | По этапу – етапом (рідше по етапу).

Ехать | Дальше ехать некуда (разг. фам.) – доїхати до краю; далі йти нема куди (нікуди); уже далі не йти; гірше не може бути; оце вже й глухий кут. | Едешь на день, а хлеба бери на неделю; едешь на неделю, хлеба бери на месяц – їдеш на один день, а хліба бери на тиждень. Пр. Хоч їду в гостину, та беру хліба в торбину. Пр. | Ехал к брату, а заехал к свату – їхав до Хоми, а заїхав до куми. Пр. | Ехать в гору – їхати на (під) гору. | Ехать верхом – їхати (бігти) верхи (про багатьох іще верхами); бігти конем (про багатьох кіньми; арх. кінно). | Ехать в Киев, Полтаву… – їхати до Києва (у Київ), до Полтави (у Полтаву)… | Ехать в направлении к… – їхати у напрямі до…; прямувати (простувати) до… | Ехать галопом – їхати (бігти) учвал (чвалом, навскач, галопом, угалоп, упроскік); чвалувати. | Ехать на автомобиле, по железной дороге, на пароходе… – їхати автомобілем, залізницею, їхати (пливти) пароплавом… | Ехать на долгих (устар.) – їхати, не міняючи (не мінявши) коней; їхати тими самими кіньми. | Ехать на перекладных (устар.) – їхати, перепрягаючи [коней]; їхати на підставних конях. | Ехать на своих двоих (шутл.) – їхати (іти) своїми (батьківськими). | Ехать (плыть) по морю – пливти морем. | Ехать под гору – їхати з гори. | Ехать поездом – їхати поїздом. | Ехать по проталинам –

їхати таловиною (протавками, талом); (іноді) [талом] талувати. | Ехать порожняком – упорожні (порожняком, порожнем) їхати; (образн.) торохтія везти. | Ехать рысцой – їхати тюпцем (тюпки); тюпати (трюхати, трюхикати). | Ехать цугом – упростях (цугом, разг. шилом) їхати; їхати витягом. | Ехать шагом – їхати ступою (ходою); їхати тихо. | Ехать шажком – їхати тихою ступою (ходою). | Не я еду, нужда едет – не я скачу, біда скаче.

Пр. | Тише едешь — дальше будешь (устар.) – помалу (поволі) їдь, далі заїдеш. Пр. Тихше їдь, дальше станеш. Пр. Іди помаленьку, доженеш і стареньку. Пр. | Улита едет, когдато будет – поки хвалько нахвалиться, будько набудеться. Пр. Поки (доки, заким) сонце зійде, роса очі виїсть. Пр. Поки найде, то й сонце зайде. Пр. Поки бабуся спече книші, у дідуся не буде душі. Пр. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. Пр. Поки багатий стухне, то убогий опухне. Пр. Поки гладкий схудне, то худий здохне. Пр. Чекай, собачко, здохне конячка — матимеш м’ясо. Пр. Його по смерть добре посилати, то нажитися можна. Пр.

Ехидство | С ехидством – єхидкувато.

Эхо | Отдаваться эхом – лунати; битися (відбиватися) луною; відлунювати. | Эхо пошло по лесу… – пішла луна гаєм (лісом…).

Еще | А ещё… (разг. фам.) – а ще… | Вот ещё! – ото ще!; оце!; ото!; ат (ет)!; ще чого!; авжеж! | Вот ещё выдумал! (разг.) – оце (ото) вигадав!; от іще вигадав! | Всё ещё – усе ще; і досі. | Ещё бы (разг.) – ще б пак; тож пак; отож пак; аякже. | Нет ещё – поки що (доки що) нема(є); нема(є) ще. | Это ещё ничего (разг.) – це ще нічого; це ще дарма; це ще дурниця; це ще півбіди лиха.

Жабры | Взять за жабры кого (разг. вульг.) – узяти (ухопити, схопити) за горло (за горлянку) кого; ухопити (схопити) за карк кого; узяти (ухопити) за петельки кого; узяти за зябра кого.

Жадный | Жадный к деньгам, до денег – жадібний (жадний, жадливий) на гроші; ласий до грошей (на гроші); невситимий на гроші. | Слушать с жадным вниманием – слухати напружено (з напругою, з напруженою увагою, застар. із згагою). | Смотреть жадными глазами – дивитися пожадливими (жадібними, жадними, жадливими) очима (пожадливим, жадібним, жадним, жадливим оком); дивитися неситими (захланними) очима (неситим, захланним оком).

Жаждать | Жаждать чего (славы, знаний) – прагнути (жадати) чого (слави, знання); бути

173

Російсько-український словник сталих виразів

жадібним на що (на справу, на знання).

Жажда | Жажда жизни – жадоба життя; спрага до життя. | Жажда знания, знаний –

жадоба до знання; жадоба знань. | Жажда славы – жадоба (жадання, жага, прагнення) слави. | Истомлённый жаждой – спрагою (згагою) знеможений; спраглий. | Томиться жаждой – на спрагу (на згагу) знемагати; згагою томитися. | Утолить жажду – угамувати (заспокоїти, наситити) спрагу (згагу, жадобу); заспокоїти смагу.

Жаждущий | Алчущие и жаждущие (библ.) – прагнучі і жадні (жадаючі).

Жалеть | Есть о чём жалеть! (разг.) – було б за чим жалкувати (жаліти)!; мав би чого жалувати!; (розм. жарт.) жалю по киселю! | Жалеть здоровье – жаліти (шанувати, шкодувати) здоров’я. | Жалеть о ком – жалкувати (шкодувати) за ким. | Жалею о чём, чего (о потерянном времени, потерянного времени) – шкода (жаль) чого (згаяного часу); жалкую (шкодую) за чим (за втраченим, згаяним часом). | Не жалей алтына: отдашь полтину – не жалій (не шкодуй) ухналя, бо підкову загубиш. Пр. Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить. Пр. | Не жалеть сил – не жаліти (не шкодувати, не жалкувати) сил(и). | Не жалея – не жалкуючи (не жалкувавши, не жаліючи, не жалівши); (іноді) без жалю; без ощадку.

Жалкий | Влачить жалкое существование – [Ледве] животіти; волочити (тягти) мізерне життя (животіння); нидіти (скніти, гибіти); поневірятися; (образн.) дні терти. | Жалкие слова (в утешение) – жалісні (жалібні, жалісливі, сердечні, зворушливі) слова. | Жалкий трус – нікчемний (жалюгідний) боягуз (страхополох, страхопуд). | Играть жалкую роль – грати жалюгідну (нікчемну) роль; мати дуже мізерну (нікчемну) вагу; дуже мало важити.

Жалко | Жалко до слез – жаль (жалко) до плачу (до сліз); жаль — аж плач бере. | Жалко на него смотреть – жаль бере, як подивишся на нього. | Мне его очень жаль – мені дуже його шкода (жаль, жалко).

Жалоба | Достигнуть жалобой чего – [Судом] випозивати (вискаржити) що. Жаловаться | Жаловаться на боль – жалітися на біль; кородитися. [Як прийшла косовиця,

то й жінка кородиться. Номис. Та нуте лиш перестаньте кородиться; випийте кубочок меду, то горло і прочиститься. Котляревський.] | Жаловаться на судьбу – нарікати (скаржитися, жалітися) на [свою] долю; бідкатися.

Жаловать | Давно к нам не жалует – давно до нас не ходить (не заходить); давно нас не відвідує; давно у нас не бував. | Жаловать в гости (образн.) – відвідувати (навідувати) кого; бувати в кого; ходити (заходити, іноді заходжати) до кого. | Жаловать чем (устар.) – дарувати (обдаровувати) кого чим; [ласкаво] дарувати кому що; шанувати кого чим; наділяти кому що. | Он его не жалует – він його не полюбляє; він до нього не прихильний. | Прошу любить и жаловать (шутл.) – просимо (прохаємо) любити й жалувати (шанувати).

Жалость | Возбудить жалость в ком – викликати (збудити) жаль у кому. | Из жалости к кому – з жалю (з жалощів) до кого; жаліючи (шкодуючи) кого. | Какая жалость! (разг.) – яка шкода!; який жаль!; як жаль (жалко)! | Меня охватывает, охватила жалость к кому; я проникся жалостью к кому; я почувствовал жалость к кому – жаль мене бере, узяв (проняв) до кого; пориває мене жаль до кого; чую (почуваю) жаль до кого.

Жаль | Мне становится, стало его жаль – мені стає, стало (зробилося) його шкода (жаль, жалко); жаль мене бере, узяв (пориває) за нього. | Очень, в высшей степени жаль – дуже шкода (велика шкода); луже жалко (жаль); живий жаль бере.

Жареный | Пахнет жареным (разг.) – пахне (смердить) смаженим (смаленим); чути смалятину.

Жариться | Жариться на солнце – пектися (смалитися, жаритися) на сонці.

Жарить | Жарить в карты (разг.) – різати, -ся (тнути, смалити) в карти. | Жарить во все лопатки (вульг.) – бігти (чухрати, гнати, чесати, чкурити) на всі заставки (чимдуж, з усієї сили). | Жарить на велосипеде (вульг.) – гнати (котити, катати, вульг. махати, драти, чесати) велосипедом. | Жарить на гармошке (вульг.) – шкварити (чесати, тнути) на гармонії; вигравати на гармонії. | Жарь отсюда! (вульг.) – катай (чухрай, махай) звідси!

Жарко | Мне от этого ни холодно ни жарко (разг. фам.) – це мені байдуже; це мені і не свербить, і не болить; мені від цього не холодно й не жарко. | Небу жарко станет (будет) (разг. фам.) – аж небу гаряче стане; аж небо зажевріє (займеться). | Пока не жарко – поки (доки) не жарко; (розм.) захолодки.

Жар | Бросает в жар и холод кого – поймає (понімає) кого вогнем і морозом (холодом); палить і морозить кого. | Бросать, бросить в жар кого (безл.) – брати, узяти (понімати, пойняти) жаром (палом, вогнем) кого; обсипати, обсипати (усипати, усипати) жаром (вогнем) кого; кидати, кинути (укидати, укинути) в жар кого. | Быть, лежать в жару –

174

Російсько-український словник сталих виразів

горіти; лежати у гарячці (на гарячку, в жару). | В жару битвы, работы – у розпалі бою, праці (роботи); у гарячий час бою, роботи; під гарячий бій; під гарячу роботу. | В жару спора – у розпалі (у палу) суперечки (спірки). | В самый жар – у (під) саму спеку (пекоту, жару, жароту); у самий пал. | Жар свалил – жара (жарота, спека, спекота) спала. | Задать жару (разг.) – завдати гарту (бобу, чосу); дати затірки (перцю з маком). | Как жар, гореть

– горіти, як жар; жаріти (жахтіти). [Купа жару, то аж жахтить, червоніє. Барвінок.] | Поддать жару кому (разг.) – піддати (додати) духу (охоти) кому; підохотити (заохотити) кого; піддати жару (вогню) кому. | С жаром говорить, делать что – з запалом (запально, палко) говорити (казати), робити що. | Чужими руками жар загребать (перен. разг.) –

чужими руками жар загрібати (вигрібати, вигортати, брати); чужими пирогами батька поминати. Пр.

Жатва | Во время жатвы – жнивами; у (під) жнива; під час жнив; за жнив. | Время перед жатвой – переджнив’я; (давн.) переднівок.

Жвачка | Жевать (пережёвывать) жвачку (перен. презр. ирон.) – кувати (пережовувати) жуйку; те саме (одно) товкти.

Жгучий | Жгучая боль – пекучий (болючий) біль. | Жгучая обида – пекуча (тяжка) образа. | Жгучие слёзы – палючі (палкі, пекучі) сльози. | Жгучий брюнет (шутл.) – з чорним, як (гай)-ворон, волосом (чорний волос, аж вилискує(ться)); чорнолискучий брюнет; чорний (чорнявий), як жук. | Жгучий вопрос (проблема) – пекуче питання (пекуча проблема). | Жгучий мороз – пекучий (лютий, гострий, смалкий, жалкий) мороз.

Ждать | Время не ждёт – час не жде (не чекає); час тіснить. | Всё приходит вовремя для того, кто умеет ждать – хто жде, той діждеться. Пр. Чекай, аж час прийде. Пр. | Дело не ждёт – діло (справа, праця) не жде (не чекає); діло пильне (справа пильна, нагальна). | Ждал не дождался (разг.) – ждав не діждався; чекав не дочекався; ждав, ждав та й годі сказав; (жарт.) ждав та й жданики (жданки) поїв (розгубив). | Ждали, ждали, да и ждать перестали – ждали, ждали, та й годі сказали. Пр. Ждали, ждали, та й жданки погубили. Пр. | Ждать в очереди – застоювати чергу; стояти в черзі. | Ждать кого, чего – ждати (чекати) кого, чого, на кого, на що; сподіватися кого, чого; (іноді) надіятися кого, чого. | Ждать-пождать кого (разг.) – чекати та й чекати кого, на кого; ждати та й ждати кого; ждати-чекати кого. | Ждать удобного случая – чекати [доброї (слушної)] нагоди; чекати (ждати) оказії. | Ждать у моря погоды (разг.) – виглядати над морем години (погоди); чекати (ждати) біля (коло) моря погоди; марно сподіватися (чекати, дожидати) чого. | Жди, ждите (беды, неприятностей) – начувайся, начувайтеся. | Не без конца же нам здесь ждать – не доки ж тут нам чекати (ждати). | Не ждал, не гадал (разг.) – і гадки, і думки не мав; і гадки не гадав; і в голові не покладав; і на (в) думці не було. | Не заставил [себя] долго ждать – не забарився (не загаявся). | Семеро одного не ждут –

два (двоє) третього не ждуть (не чекають). Пр. Як двоє, то одного не ждуть (не чекають). Пр. | Того и жди – от-от (ось-ось); затого; тільки (лиш) не видно; тільки що не. [Сидить у хаті, а затого хата повалиться. Сл. Гр. Андрій не покидав надії, що ось-ось не видно як найдуть пани, усе полагодять і пустять фабрику. Коцюбинський.] | Я не могу больше ждать – я не можу більш (є) чекати (ждати); (розм. жарт.) не до ждан(и)ків мені.

Жевать | Жевать вопрос (перен. разг. фам.) – жувати (пережовувати) питання. Жевать жвачку. Див. жвачка.

Жезл | Архиерейский жезл – патериця. | Волшебный жезл – чарівна (чарівнича) паличка. | Жезл правлення (перен. презр. устар.) – урядове жезло; берло влади.

Желание | Возыметь желание – захотіти (забажати). | Выражать, выразить, высказать желание – висловлювати, висловити (виявляти, виявити) бажання; охотитися, заохотитися; (іноді про участь у чомусь) зголошуватися, зголоситися. | Гореть, пылать желанием – палко бажати (жадати, прагнути); палати (горіти) бажанням; жадати. | Делать против чьего желания – робити (чинити) проти чийого бажання (проти чиєї волі); іти на супереки з ким. | Изъявлять, изъявить желание – виявляти, виявити бажання (охоту, хіть); (лок.) охотитися, захочатися, захотитися. | Исполнять, исполнить желание чьё – уволяти, уволити волю (бажання) чиє; чинити, учинити чию волю (чиє бажання); виконувати, виконати чиє бажання (чию волю); здійснювати, здійснити (справджувати, справдити) бажання чиє. | Освободиться от желания – позбутися охоти (бажання); знеохотитися до чого. | Помимо моего желания – проти мого бажання; не зважаючи на моє бажання; (іноді) попри моє бажання. | По моему (по вашему…) желанию – на моє (на ваше…) бажання (жадання); з мого (з вашого…) бажання (жадання); на мій (на ваш…) вибір. | По собственному, по своєму желанию сделать что –

з власного бажання зробити що; з власної, з своєї волі ([своєю] волею, по своїй волі) зробити що; з своєї охоти ([своєю] охотою, самохіть, самохіттю) зробити що. | По

175

Російсько-український словник сталих виразів

собственному желанию или по принуждению – чи по волі, чи по неволі; волею чи неволею; з бажання чи з принуки. | При всём моём желании сделать что-либо – хоч і як хотів би (бажав би) я зробити що; попри все моє бажання зробити що; з усім моїм бажанням зробити що. | При желании – якщо є охота (бажання); якщо (коли) маєш (маєте) бажання (охоту). | Против желания – проти (мимо) волі; неволею; через силу; проти бажання (всупереч бажанню); не хотячи (не хотівши). | Сделать по чьему желанию

– зробити на чиє (іноді з чийого) бажання; учинити чию волю; уволити волю чию. | Удовлетворить желание – удовольнити (задовольнити) бажання; загодити бажанню чиєму.

Желать | Желать добра кому – добра бажати (зичити) кому; добра мислити кому. | Желать доброго утра, спокойной ночи кому – на добридень, на добраніч давати кому; доброго ранку, доброї ночі бажати кому. | Желать зла кому – злого кому бажати (зичити); лиха мислити кому. | Желаю всего доброго – бажаю (зичу) всього доброго; на все добре. | Желаю всех благ – бажаю (зичу) усього найкращого (усіх благ). | Желаю здравствовать, здравия желаю – доброго здоров’я зичу (бажаю) вам. | Желаю тебе всех бед – бодай (щоб) на тобі уся біда окошилася; щоб на тебе вся біда злізлася; бодай тобі ніколи добра не було. | Желаю тебе смерти! – щоб тебе положили на лаву!; бодай (щоб) тебе на марах винесли!; бодай (щоб) ти зозулі не почув! | Оставляет желать лучшего [многого] – не таке як слід (як треба); не таке, як мало б (має) бути; не відповідає всім вимогам; лишає багато бажати [кращого]; потребує багато кращого.

Железный | Железная дорога – залізниця (давн. розм. чавунка). | Железная завеса, железный занавес (перен.) – залізна завіса (заслона). | Железный характер, железная воля – залізна (незламна) вдача, воля. | За [железной] решёткой – за гратами. | Человек железного здоровья – людина залізного здоров’я; (іноді розм.) залізняк.

Железо | Заковать в железо (книжн. устар.) – закувати (закути, забити) [в кайдани]; узяти (забити) в заліза. | Куй железо, пока горячо – коваль клепле, доки тепле. Пр. Куй залізо, поки не згасло. Пр. Хапай, Петре, доки тепле. Пр. Хапай, дяче, поки гаряче. Пр. Коси, косо, доки роси. Пр. Тоді дівку віддавай, як люди трапляються. Пр. | Жёлтая пресса (перен. пренебр.) – жовта (продажна) преса. | Жёлтый дом (разг.) – божевільня; дім для божевільних (навіжених).

Желудок | На тощий желудок, натощак – натще (натщесерце).

Женатый | Женатый на ком – одружений с кем; (розм. застар.) держить кого. [Іван держить Степанову сестру. Сл. Гр.]

Жена | Брать, взять себе в жёны кого – брати, взяти собі за дружину (за жінку) кого; брати, взяти за себе кого; братися, побратися з ким; (давн.) пойняти [за себе] кого. | Брошенная жена – [Жінка, дружина] лишена (залишена); (зневажл.) лишанка (покидька, покидячка, покидище). | Видима беда, коли у старого жена молода – біда, коли в старого жінка молода. Пр. Молода жінка старому трутизна. Пр. Де муж старий, а жінка молода, там рідко згода. Пр. | Где муж, там и жена – куди чоловік, туди й жінка. Пр. Куди голка, туди й нитка. Пр. | Добрая жена — веселье, а худая — злое зелье – добра жінка мужеві своєму вінець, а зла — кінець. Пр. | Железо уваришь, а злой жены не уговоришь – ліпше залізо варити, ніж злу жінку вчити. Пр. Краще камінь довбати, ніж лиху жінку навчати. Пр. Діжі не перемісити, а жінки не перебити. Пр. Шафрану не перетреш, а жінки не переб’єш. Пр. | Жена брата, дяди – братова жінка (дружина); братова, дядькова жінка (дружина); дядина. | Жена — не башмак: с ноги не сымешь – жінка не черевик: із ноги не скинеш. Пр. | Муж и жена — одна душа – чоловік та жінка — одна спілка. Пр. | Не тот счастлив, у кого много добра, а тот, у кого жена верна – у того добра годинка, у кого вірна жінка. Пр. З лихою жінкою сварка та розлад, а з доброю і без грошей лад. Пр. | От плохой жены состаришься, от хорошей помолодеешь – від сердитої жінки постарієш, а від доброї помолодієш. Пр. | У хорошей жены и плохой муж будет молодцом – добра жінка й лихого чоловіка направить. Пр.

Женин | Держаться за женин подол (лок.) – держатися за жіночу спідницю (запаску, плахту); держатися жінки за спідницю (за запаску, за плахту); держатися (триматися) жіночої спідниці (запаски, плахти); (іноді) носити жінчину плахту.

Жениться | Жениться на ком – жениться (оженитися, дружитися, одружуватися, одружитися) з ким; братися (побратися, давн. пойнятися) з ким; брати (узяти) [за себе] кого; паруватися, спаруватися з ким; (про багатьох) поженитися (подружитися, поодружуватися, попаруватися) з ким. | Жениться — не лапоть надеть – заміж вийти — не дощову годину пересидіти (перестояти). Пр. Зашлюбитись — не дощик переждати (перечекати). Пр. | Жениться по любви, по расчёту – одружуватися (оженитися) з любові (з кохання), з інтересу. | Не хочу учиться, а хочу жениться – ще книжки в сумці, а вже

176

Російсько-український словник сталих виразів

дівки (парубки) в думці. Пр. Як задумав женитися, то вже пізно вчитися. Пр.

Женить | Без меня меня женили – оженили (одружили) мене не спитавши. Не хоче курка на весілля, та несуть. Пр. Гнись, не гнись, а женись (а в голоблі становись). Пр. | Женить на ком – женити, оженити (дружити, одружувати, одружити, спаровувати, спарувати) з ким; (про багатьох) поженити (подружити, попарувати) з ким.

Жених | Невеста без места, жених без ума – молода — грошовита: вся в дірках свита. Пр. Молодий — тямуха: в голові макуха. Пр. Спарувались двоє: одне дурне, а друге нерозумне.

Пр.

Женский | Родство по женской линии – жіноче коліно роду; споріднення по матері (по жіночій лінії). | Это не женское дело – це не жіноча річ; це не жіноче діло.

Жертва | Отдать в жертву кому – віддати як (за) жертву кому; дати (віддати) на поталу кому; попускати (попустити, кинути) на поталу кому. | Пасть жертвой чего – стати жертвою (іноді офірою) чого; упасти як жертва (жертвою) чого. | Пойти на жертвы – піти на жертви. | Приносить, принести в жертву что (книжн.) – приносити, принести (дати) в (на) жертву (іноді на офіру) що; пожертвувати (іноді офірувати) чим.

Жертвовать | Жертвовать своей жизнью для отчизны – жертвувати своїм життям заради батьківщини (вітчизни); життя своє віддати за батьківщину (за вітчизну); наложити (накласти) головою (душею, життям) за батьківщину (за вітчизну). | Жертвовать собой – віддавати себе на (в) жертву; жертвувати (офірувати) собою.

Жёсткий | Жёсткая вода – тверда вода. | Жёсткая откровенность (перен.) – гостра (сувора, груба) відвертість. | Жёсткие меры (перен.) – тверді (жорсткі) заходи. | Жёсткий вагон – твердий вагон. | Жёсткий срок – певний (точно визначений) термін (строк); жорсткий строк (термін). | Жёсткое слово – різке (жорстке, грубе) слово.

Жестко | Жёстко спать – твердо спати. | Мяко стелет, да жёстко спать – м’яко стеле, та твердо спати. Пр. Дивиться лисицею, а думає вовком. Пр. Добре говорить, а зле творить. Пр. У вічі як лис, а за очі як біс. Пр. Слова ласкаві, та думки лукаві. Пр. Тіло обіймає, а душу виймає. Пр.

Жестокий | Жестокая боль – пекучий (прикрий, лютий, тяжкий, нестерпний) біль. | Жестокая необходимость – пекуча (конечна, неминуча, прикра, крайня) потреба. | Жестокая обида – тяжка (прикра) образа. | Жестокое наказание – сурова (люта, жорстока, іноді нелюдська) кара. | Жестокое разочарование – тяжке (прикре) розчарування.

Жестоко | Жестоко ошибаться – тяжко (прикро) помилятися.

Жест | Объясняться жестами – на мигах говорити; порозумітися жестами (за допомогою жестів).

Жечь | Жечь кого словами (перен. книжн.) – пекти (ятрити) кого словами; запалювати (розпалювати, розбурхувати) кого словами. | Жечь корабли, мосты – палити кораблі, мости. | Жечь фимиам перед кем (перен. книжн.) – курити фіміам перед ким, кому; кадити [фіміам] кому; (розм.) мастити словами (речами) ласкавими кого; язиком мастити кого. | Жжёт в груди, в сердце (разг.) – пече в грудях, коло серця. | Жжёт во рту – пече в роті.

Же | Все же – проте; все [ж] таки. | В том же письме он пишет – у тім самім (у тому ж таки) листі він пише. | Если же – коли ж; як же; а якщо; як же що. | Или же – або ж; а чи. | Как же быть? – а як же [його] бути?; що ж [його] діяти?; що ж [його у світі] робити?; що ж [його] почати? | Ну же, да ну же – ну-бо, та ну-бо; (про багатьох) нумо ж (нум же). | Один и тот же, одна и та же, одно и то же, одни и те же – той самий, та сама, те саме, ті самі; той [же] таки, та [ж] таки, те [ж] таки, ті [ж] таки. | Полно же, перестань – годі-бо (ну-бо годі), перестань. | Приходи после, теперь же мне некогда – приходь опісля, а (бо) тепер мені ніколи. | Разве же – хіба ж; хіба пак. | Так же, точно так же – так само, так самісінько. | Тот же – той самий; той [же] таки. | Тут же (о месте) – тут [же] таки; тут таки ж; (про час) зараз же (зразу ж таки).

Жженый | Жжёный плут (перен.) – неприторенний (несосвітенний) шахрай (крутій, крутар, вертій, дурисвіт, махляр, ошуканець, шалапут).

Живее | Делаться живее – жвавішати; моторнішати.

Живьем | Живьём бы съел кого – живцем би з’їв кого; утопив би кого в ложці води. | Живьём взять, захватить кого – (те саме, що) Захватить живым в плен кого. Див. живой.

Живой | Живая действительность (перен.) – жива дійсність. | Живая женщина, девушка

– жвава (моторна) молодиця (жінка), дівчина; моторуха. | Живая изгородь – живопліт

(іноді обсада). | Живая и мёртвая вода (в сказках) – цілюща та мертвяща вода; вода

177

Російсько-український словник сталих виразів

живляща і мертвляща. | Живая улика – живий (наочний) доказ. | Жив-живёхонек (разг.) – живий-живісінький. | Жив-здоров; жив и здоров – живий-здоровий; живий і здоровий. | Жив, курилка (разг.) – він ще живий; нічого йому не сталося. | Живого места нет (не осталось на ком) – геть побитий (зранений, порубаний, постріляний…). | Живой живое и думает – живий живе й гадає. | Живой портрет кого (перен.) – справжнісінький портрет чий, з кого; правдивий (достеменний) портрет чий, з кого. | Живой ум – бистрий розум. | Живым манером (сделать что) (нар.) – швидко (хутко, прудко, живо, притьмом) (зробити що). | Задеть (забрать, затронуть) за живое кого (разг.) – за живе взяти (забрати) кого; дойняти (вразити) до живого кого; допекти кому, кого; допекти до живого (до живого серця) кому, кого. | Захватать живым в плен кого – захопити (зайняти) живого (живцем) у полон (у неволю) кого. | На живую нитку (разг.) – нашвидку; на швидку руку (нашвидкуруч); похапцем; на живу нитку. | На живую руку (делать что) (разг.) – нашвидкуруч; на швидку руку (робити що). | Нет в живых кого – немає живого [серед живих] кого; нема й на світі кого. | Ни жив, ни мёртв – ні живий, ні мертвий. | Ни [одной] живой души (разг.) – (а)ні живої душі; (а)ні живого духа; (а)ні лялечки; ні душечки, ані лялечки. | Оставлять, оставить в живых – лишати, лишити (зоставляти, зоставити) живим; дарувати життя кому. | Остаться в живых – залишитися (зостатися) живим [серед живих]; вижити (про багатьох повиживати). | Пока жив буду – поки (й) житиму; поки мого віку. | Принимать, принять живое участие в чём – брати, узяти жваву (пильну) участь у чому. | Сжечь живым – спалити живцем (живого). | С живого кожу драть (разг.) – у живого шкуру драти; живого білувати.

Животик | Надрывать, надорвать животики со смеху (разг.) – (те саме, що) Надрывать, надорвать живот (животы) со смеху. Див. живот. | Подводит, подвело животики – (те саме, що) Подводит, подвело живот. Див. живот.

Животное | Трёхлетнее животное – третяк (трояк). [Місяць марець з трояка бика ріг збиває. Номис.]

Живот | Биться не на живот, а на смерть – битися не на життя, а на смерть; битися [на життя і] на смерть; битися до загину. | Вверх, вниз животом – догори, донизу (униз) черевом; горічерева (голічерева), долічерева. | Лишать, лишить живота кого – позбавляти, позбавити життя кого; укорочувати, укоротити віку (життя) кому; заподіювати, заподіяти смерть кому. | Надрывать, надорвать живот (животы) со смеху

– рвати, порвати кишки (боки) з реготу. | Надрывать, надорвать себе живот (разг.) –

надсаджуватися, надсадитися (підвереджуватися, підвередитися) [з надсильної праці]; надсаджувати, надсадити (підривати, підірвати) груди (живіт) [надсильною працею]; підвереджувати, підвередити, увереджувати, увередити живіт [надсильною працею]. | Отрастить, отгулять себе живот – відпасти [собі] живіт. | Подводит, подвело живот –

[З голоду] живіт затягло (животи позатягало); [з голоду] аж живіт запався. | Положить живот за кого, за что – головою (душею, життям) накласти (наложити) за кого, за що; трупом лягти за кого, за що; життя своє (душу свою) віддати за кого, за що. | С большим животом, пузатый – з великим черевом; череватий (пузатий); черевань.

Жидкий | Жидкие аргументы (перен.) – слабкі (хисткі) аргумента; не досить (мало) обгрунтовані докази (доводи). | Жидкие знания – хи(с)ткі знання. | Жидкий голос (звук, смех) – слабкий (слабенький, кволий) голос; негучний голос (звук, сміх). | Жидок на расправу (перен.) – кволий на розправу; боїться відповідальності (кари).

Жизненный | Жизненная сила – життьова сила; живець.

Жизнь | Бороться не на жизнь, а на смерть – боротися на життя і на смерть; боротися до загину. | Будничная жизнь – буденне життя; буденщина (щоденщина). | Вести жизнь – провадити життя; жити. | Вести тяжёлую, безрадостную жизнь – безрадісно (безпросвітно) жити; просвітку не мати. | В жизни – за життя (у житті); на віку; живши. [Перший раз за мого життя чую, що я щасливий. Н.-Левицький.] | Влачить жизнь – бідувати (животіти, скніти, гибіти); дні терти; (образн.) тягти нужденний жереб. | Вокруг кипела жизнь – навкруги (навколо) вирувало (шумувало, кипіло, буяло) життя. | Воплощать, воплотить в жизнь что – утілювати, утілити в життя що; здійснювати, здійснити (реалізувати, зреалізувати, справджувати, справдити) що. | В первый раз в жизни – уперше на віку. | Всю жизнь, в продолжение всей жизни – протягом цілого життя; усе (ціле) життя; через усе життя; [через] увесь (цілий) вік; поки (покіль) віку (життя); до віку. | Вызвать к жизни – покликати до життя; (іноді) сплодити. [Трудно думи всі разом сплодити. Руданський.] | Доживать, дожить жизнь – доживати, дожити (добувати, добути, добивати, добити) віку; довікувати; зійти з світу. [З ким дожить? Добити віку вікового? Шевченко.] | До конца жизни – довіку (поки віку); довічно; до смерті-віку; [аж] до [самої] смерті. | Долгая, долговременная жизнь – довге (довгочасне) життя; вік

178