- •1. Економічна природа страхування.
- •2.Економічний інтерес страховика.
- •3.Економічний інтерес страхувальника
- •4. Функції страхування.
- •5.Страховий випадок.Страхова подія.
- •6.Страховий договір, свідоцтво, внесок.
- •7.Страхова сума, страхове відшкодування.
- •10. Суть та характеристика принципу страхування: франшиза. Її види.
- •11.Суть та характеристика принципів страхування: «суброгація» та «контрибуція»
- •12.Суть та характеристика принципів страхування: співстрахування і перестрахування.
- •13.Суть та характеристика принципу страхування диверсифікація.
- •14. Страховий ризик: суть та значення при укладанні страхових угод
- •15.16.17 Класифікація ризиків
- •18.Чистий і спекулятивний ризик
- •20. Аналіз ризику, його складові.
- •21.22 Контроль та фінансування ризиків
- •23. Управління ризиком
- •24. Форми(методи) антикризової діяльності: компенсація збитків, репресія(подолання), превенція(запобігання)
- •25. Суб’єкти і об’єкти страхування
- •27. Клас. За об’єктами страх.
- •30. Клас. За юридичною ознакою
- •32.Структура страхового ринку
- •33.Страхові агенти
- •34. Страхові брокери
- •35.Майнове страхування
- •36.37.38.Системи відшкодування
- •39. Підгалузі майнового страхування
- •40. Етапи державного регулювання страхової діяльності в Україні
- •41. Типи державного регулювання страхової діяльності
- •44. Структура Закону у. Про страхування. Коротка характеристика його розділів
- •45. Функції та завдання органів нагляду за страховою діяльністю
- •46. Регламентація фінансово-господарської діяльності страховика. Вимоги до страховика згідно чинного законодавства
- •47. Ліцензування страхової діяльності в Україні
- •48. Організаційно-правові форми страхових організацій
- •49. Добровільне страхування майна підприємств: основний і додатковий договір
- •50. Майно що не приймається на умовах добровільного страхування майна підприємств
- •51. Оцінка майнових цінностей (осн. Фондів, тмц, незав. Виробництво, експонатів, виставок)
- •52. Страхове відшкодування, порядок його визначення
- •53. Договір страхування, порядок його укладання та строки чинності
- •54. Обов’язки страхувальника
- •55. Обов’язки страховика
- •56. Ставка і база премії
- •57. Визначення розміру збитку. Прямий і непрямий збиток
- •58. Збитки, що не підлягають відшкодуванню при страхування майна підприємств
- •59. Добровільне страхування домашнього майна громадян: основний і соціальний договір
- •60. Обмеження щодо прийняття домашнього майна на страхування
- •61. Оцінка вартості домашнього майна при страхуванні
- •62. Визначення розмірів збитків при страхуванні домашнього майна громадян
- •63.Субєкти , об’єкти страхування тз
- •64. Ризики страхування тз
- •65.Страховий тариф страхування тз
- •67. Випадки за яких не відшкодовується виплата
- •85. Необхідність, сутність та принципи перестрахування
- •86. Співстрахування і механізм його застосування
- •87. Методи перестрахування та їх характеристика
- •88. Пропорційна форма перестрахування. Види договорів пропорційного перестрахування
- •89. Непропорційна форма перестрахування. Види договорів непропорційного перестрахування
- •90. Доходи страховика. Склад доходів від страхової діяльності
- •91. Витрати страхової компанії. Склад витрат на проведення страхової діяльності.
- •92. Прибуток страховика
- •93. Оподаткування страхових компаній
1. Економічна природа страхування.
Страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).
Економічні відносини страхування є складними та багатогранними. Економічну категорію страхування характеризують такі ознаки:
1. Під час страхування виникають грошові перерозподільчі відносини, зумовлені наявністю страхового ризику як імовірності та можливості настання страхового випадку, здатного завдати матеріальних та інших збитків.
2. Для страхування характерні замкнені перерозподільчі відносини між його учасниками, які пов'язані з солідарним розподілом суми збитку одного чи кількох суб'єктів на всіх суб'єктів, залучених до страхування.
3. Для організації замкнені розподілу збитку утворюють грошовий фонд цільового призначення, який формують за рахунок фіксованих внесків учасників страхування. Оскільки кошти фонду використовують тільки між учасниками його створення, розмір страхового внеску відображає частку кожного з них у розподілі збитку. З огляду на це, чим ширше коло учасників страхування, тим менший розмір страхового внеску, тим доступніше та ефективніше страхування.
4. Страхування передбачає перерозподіл збитку як між різними територіальними одиницями, так і в часі.
5. Характерною рисою страхування є повернення мобілізованих у страховий фонд платежів.
2.Економічний інтерес страховика.
Страховик вбачає свій економічний інтерес у тому, що за певних обставин ризик не реалізується, певна подія не відбудеться, і він отримає сплачену страхувальником премію для власного використання. Економічний інтерес страховика спонукає цого до пошуку дієвих механізмів обмеження втрат від можливого настання застрахованого ризику. Цього можна досягти кількома шляхами:
По-перше, стимулювати страхувальника провести необхідні запобіжні заходи щодо усунення, або обмеження факторів, що породжують ризик.
По-друге, страховик прагне розкласти втрати від настання страхового випадка на найширше коло страхувальників, тому,страховик проводить активну економічну політику щодо збільшення чисельності страхувальників. Чим більшою є кількість бажаючих застрахуватись від певного ризику, тим реальнішою є ймовірність, що з кожним окремим страхувальником певна страхова подія не відбудеться, отже, і не виникає потреби для страховика відшкодовувати йому збитки, а сплачена страхувальником страхова премія може бути використована страховиком на свій розсуд.
3.Економічний інтерес страхувальника
Економічний інтерес страхувальника виявляється у тому, що він знає про імовірність певного ризику, реалізація якого може призвести до небажаних економічних наслідків. Аби уникнути втрат від ризикових подій чи зменшити їх економічні наслідки страхувальник погоджується за певну плату перекласти повністю або частково свій ризик на страховика. Таким чином, страхувальник свідомо погоджується сплатити страховику певну частку своїх коштів заради відшкодування втрат при настанні страхового випадку. Але, якщо страховий ризик не реалізується, страхувальник, згідно умов договору, втрачає повністю чи частково сплачену страховику страхову премію.
Таким чином страхувальник економічно зацікавлений сплачувати частину можливих втрат в сбмін на право отримати відшкодування усього обсягу страхової суми у разі настання страхового випадку. Страхувальник платить за гарантію підтримки у скрутних умовах, за впевненість у стабільному розвитку, за можливість забезпечення безперервності процесу відтворення господарської діяльності.