56. Ставка і база премії

57. Визначення розміру збитку. Прямий і непрямий збиток

Якщо на підприємстві зафіксовано факти розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей), постає питання визначення розміру понесених збитків.

Розмір збитку пред'являється для відшкодування винній особі, яка повинна його погасити. Проте така особа може не погодитися з визначеним розміром. Остаточна сума збитку, яку повинен відшкодувати винуватець, визначається рішенням суду чи у погодженому з винуватцем наказі керівника підприємства.

Отже, якщо суму збитку з винуватцем узгоджено, він погашає її підприємству (вносить кошти в касу чи на банківський рахунок або передає підприємству в рахунок погашення збитку погоджене сторонами майно).

Зі стягнутої суми збитку насамперед відшкодовуються завдані підприємству збитки (з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення), а залишок перераховується до держбюджету.

Прямі збитки - поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об'єкта оцінки без урахування не отриманих майбутніх вигод.

Не прямі збитки – збитки, що виникають не у наслідок безпосередньої завдання шкоди, а наслідок наступних подій, обумовлених завданням такої шкоди.

58. Збитки, що не підлягають відшкодуванню при страхування майна підприємств

Не підлягають відшкодуванню збитки, які виникли внаслідок проникнення у застраховані приміщення дощу, снігу, граду або бруду крізь незачинені вікна, двері, а також через отвори, що виникли внаслідок ветхості, будівельних дефектів, або інші отвори в будівлях, якщо ці отвори не виникли внаслідок бурі, вихру, урагану або смерчу.

В разі страхування від повені або затоплення не підлягають відшкодуванню збитки від пошкодження водою внаслідок зруйнування (пошкодження) гідростанції, греблі, а також збитки, викликані пошкодженням (протіканням) даху застрахованих будівель, споруд.

Збитки від зсуву, осідання або іншого руху ґрунту не підлягають відшкодуванню в тому випадку, якщо вони викликані проведенням вибухових робіт, вийманням ґрунту із котлованів або кар'єрів, засипкою пустот або проведенням земляних робіт, а також добуванням або розробкою родовищ твердих, рідких або газоподібних корисних копалин.

Збитки від землетрусу підлягають відшкодуванню лише у тому випадку, якщо при проектуванні, будівництві та експлуатації застрахованих будівель та споруд певним чином враховувались сейсмічні та геологічні умови місцевості, в якій розташовані ці будівлі та споруди.

59. Добровільне страхування домашнього майна громадян: основний і соціальний договір

Страхова компанія бере на страхування майно громадян за місцем постійного проживання страхувальника.

Об'єктами страхування можуть виступати: стіни, перестінки, стеля, підлога, дах, огорожа і т. ін., а також меблі, одяг, інші предмети довгострокового користування.

Мінімальний термін страхування — два тижні, максимальний — рік.

• Страховими подіями, з настанням яких страховик зобов'язується виплачувати страхове відшкодування, є знищення або пошкодження домашнього майна внаслідок:

• стихійного лиха (паводку, бурі, смерчу, цунамі, зливи, граду, землетрусу);

• пожежі, удару блискавки, вибуху;

• аварії систем опалення, водопостачання, каналізації;

• крадіжки зі зламом та пограбування.

Страхова сума визначається страховиком, узгоджується зі страхувальником.

Майно може бути застраховане за відновною вартістю, яка визначається:

• для житла — за вартістю будівництва з урахуванням зносу та експлуатаційно-технічного стану;

• для меблів, одягу, предметів довгострокового користування (холодильників, пральних, кухонних комбайнів тощо) — відповідно до суми, необхідної для придбання предмета, аналогічного пошкодженому або знищеному.

Страхова сума кожного застрахованого предмета має бути не меншою його дійсної вартості на момент укладання договору страхування (за винятком страхування за дробовою часткою).

Величина збитку визначається:

• у разі знищення або викрадення предмета — його ринковою ціною, яка визначається страхувальником на момент укладання договору і погоджується із страховиком;

• у разі пошкодження предмета — експертом страховика як різниця між ринковою ціною і вартістю цього предмета з урахуванням знецінення в результаті страхового випадку;

• витрати, пов'язанні з рятуванням майна та обмеженням його пошкодження і знищення, відшкодовуються страховиком страхувальнику.

У разі, коли страхувальнику повернуто украдену річ, він зобов'язаний повернути страховику отримане страхове відшкодування за вилученням витрат на ремонт або доведення до ладу поверненої речі. При цьому страхова сума за діючим договором зменшується на вилучену суму витрат ремонту та доведення до ладу речі.

Якщо страхувальник отримав від особи, винної за спричинені збитки, повне їх відшкодування, він втрачає право на отримання страхового відшкодування від страховика, якщо часткове — страховик виплачує належне страхове відшкодування за вилученням частини, отриманої від винуватця спричинених збитків.

Право позову до суду зберігається за страхувальником протягом трьох років.