stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

затягнутися) у борги (у довги, у позички); (згруб.) укачуватися, укачатися у борги (у довги); топитися, утопитися в позиках; заборговуватися, заборгуватися (задовжуватися, задовжитися); (образн.) набиратися [боргів] по шию; набиратися, набратися боргів, як реп’яхів. | Залезать, залезть в душу, в сердце – залазити, залізти (улазити, улізти) в душу, в серце кому; заглядати, заглянути в душу, в серце кому. | Залезать, залезть в чужой карман (разг.) – залазити, залізти до чужої кишені (в чужу кишеню); залазити, залізти до чужого гаманця (у чужий гаманець); залазити, залізти до чужої калитки (у чужу калитку); заглядати, заглянути (зазирати, зазирнути) в чужу кишеню.

Залепить | Залепить в ухо (вульг.) – затопити (загилити, зацідити) кого у вухо; затопити (уліпити) по вусі (у вухо) кому. | Залепить двойку – (те саме, що) Влепить двойку. Див. влепить. | Залепить по щеке, пощёчину кому (вульг.) – дати ляпаса (ляпанця, ляща, поличника) кому; (зниж.) затопити (уліпити, загилити) по пиці (у пику) кому; ляснути по пиці кого.

Залетный | Залётная голова, залётный парень, малый (перен. разг.) – шибайголова (зайдиголова, пробийголова). | Залётная птица – залітний птах (залітна птаха, залітна птиця); залетуха; пташечка-залетушечка. | Залётная тройка – летюча трійка; (фольк.) соколи-літуни. | Залётный гость (перен.) – залітний гість.

Залечить | Залечить до смерти (фам.) – залікувати [насмерть]; (іноді вульг.) законовалити кого.

Заливаться | Заливаться, залиться слезами – заливатися, залитися, заллятися (обливатися, облитися, обіллятися, умиватися, умитися) сльозами (слізьми, сльозою); заходитися, зайтися сльозами (слізьми, плачем); підпливати, підплисти, підпливти сльозами (слізьми); розливатися сльозами (слізьми); ревно (гіркими) плакати. | Заливаться, залиться смехом – заливатися, залитися, заллятися сміхом (зо сміху); розлягатися, розлягтися сміхом; заходитися, займатися (залягатися, залягтися) від сміху (зо сміху, сміхом); зареготіти, зареготати(ся); сміятися, аж заходитися. | Заливаться соловьем – співати (виводити, розлягатися) як соловейко; соловейком розкочуватись.

Заливать | Заливать, залить горе вином, водкой (перен. разг.) – топити, утопити лихо (горе) у вині, у горілці. | Заливать, залить за ворот, за галстук (фам.) – заливати, залити очі (сліпи, памороки); [кварту] вилити в горлянку; улити в себе; (образн.) не в одній чарці денце бачити; до скляного бога голінним бути.

Залив | Речной залив – сага; зарічок.

Залог | Брать, взять в залог – брати, узяти у (на) заставу (іноді застанову). [Брати на заставу коня вороного, Коня вороного, всю збрую на його. Н. п.] | Выкупать, выкупить изпод залога – викуповувати, викупляти, викупити з (з-під) застави (часом застанови) що; викуповувати, викупляти, викупити заставу (іноді застанову, заставщину). | Давать, дать что под залог – давати, дати що під заставу (застанову, заклад) що. | Залогом этого является… – запорукою (іноді за рукою) цього є…

Залп | Выпить залпом – випити одним духом (за одним духом); випити душком; відразу (з одного разу) вихилити; одним махом (за одним махом) випити (вихилити, вульг. шелепнути); хильнути; одним хилом випити. | Сказать всё залпом – сказати все (за) одним духом; відразу випалити.

Залюбиться | Не залюбился я ему – не вподобав він мене; не сподобався (не полюбився) я йому; не припав до вподоби я йому; не на очі я йому.

Замазывать | Замазывать, замазать рот кому (вульг.) – замазувати, замазати (замуровувати) рот(а) кому; замикати, замкнути губу (уста) кому; зав’язувати, зав’язати язик(а) кому. | Людям уст не замажешь – людям губи (рота) не затулиш (не замкнеш).

Пр.

Заманить | Калачом не заманишь (разг.) – калачем не заманиш (не принадиш, не звабиш, не спонадиш); (іноді) ніякою цяцькою не принадиш (не звабиш).

Замахиваться | Замахнись, да не ударь – замірся, та не вдар; розсердься, та не вдар. Замедлить | Замедлить шаги, ход – піти тихше (повільніш(е)); притишити (сповільнити,

уповільнити, іноді звільнити) ходу; укоротити ходу. [Він звільнив ходу. Коцюбинський.] | Он не замедлил явиться – він негайно з’явився (прийшов); він не забарився прийти. | Он не замедлит с ответом – він не забариться (не загаїться) відповісти (з відповіддю). | Случай не замедлил представиться – незабаром трапилася (випала) нагода.

Замедляться | Движение поезда замедлилось – поїзд пішов повільніш(е); поїзд сповільнив (уповільнив, притишив) рух; поїзд притишивсь. [Поїзд коло мосту притишивсь. З нар. уст.]

Заменять | Заменять, заменить кого, что – заступати, заступити кого, що; заміняти, замінити кого, що; ставати, стати за кого, замість кого. | Не могу уйти из дому, некому

189

Російсько-український словник сталих виразів

меня заменить – не можу піти з дому (з хати), бо нема кому заступити мене; ні від кого (нема від кого) мені з дому піти (йти) [бо сам-один, сама-одна]. | Он заменён новым лицом

– його заступила (замінила) нова людина.

Замерзание | Дело остановилось на точке замерзания (перен.) – діло зупинилося (спинилося, стало) на мертвій точці; справа зупинилася (спинилася, стала) на мертвій точці; діло замерзло (загальмувалося); справа замерзла (загальмувалася).

Замертво | Упал замертво – упав як мертвий (без духу).

Замести | На дворе замело – надворі почалася метелиця (віхола, завірюха); надворі почало мести (завіхолило).

Заметать | Заметать на живую нитку – зашити абияк (на швидку руку, нашвидкуруч).

Заметить | Дать заметить кому – дати навзнаки кому. | Заметьте [себе] – візьміть до уваги; зауважте; затямте [собі]; майте собі [на увазі]. | И не заметить, как… – і незчутися, як…; і не помітити, як… | Он её заметил – вона йому впала в око; він звернув на неї (іноді на ню) увагу; він помітив її. | Следует заметить – треба (слід) сказати (зазначити).

Заметка | Брать, взять на заметку (канц.) – брати, узяти на замітку; записати (відзначити) кого, що.

Заметно | Чуть заметно вдали – ледве (тільки) мріє(ться); (іноді) мрітно; ледве помітно віддалік. [А там щось мрітно: чи то люди, чи то коні, а може, копиці сіна. Сл. Гр.]

Заметный | Быть едва заметным вдали – мріти(ся); (іноді) бриніти. [А під лісом край дороги, Либонь курінь мріє. Шевченко. Орел під хмарою тільки бринів. Сл. Гр.] | Он человек заметный – він людина значна (визначна); з нього людина значна (помітна). Замечание | Быть на замечании (канц. устар.) – бути на прикметі (на замітці); бути на

оці. | Иметь на замечании кого – мати на увазі (на оці) кого. | Он получил строгое замечание – йому зроблено суворе (гостре) зауваження; йому зроблено сувору (гостру) увагу; він дістав суворе (гостре) зауваження; йому суворо (гостро) зауважено про що. | Получить замечание – дістати зауваження.

Замечательно | Замечательно, что… – гідне уваги (гідна уваги річ), що…; позначна річ, щ о…; (іноді) дивно (дивна річ), що…

Замечательный | Быть замечательным чем – визначатися чим.

Замечать | Замечу при этом, что… – зауважу (зазначу, скажу) до цього, що… Замешанный | Замешанный в чём – причетний до чого; уплутаний у що; (розм.) пришитий

до чого.

Замешательство | В замешательстве сказать, ответить… – у замішанні сказати (відказати, відмовити); відповісти, замішавшися (зніяковівши, збентежившись, розгубившись); сказати (відказати, відмовити) відповісти… | Вызвать замешательство в ком – викликати замішання в кого; (іноді розм.) сколотити кого. | Привести в замешательство кого – змішати кого; збити з пантелику (з плигу, з пливу) кого; збентежити кого; (образн.) на лід посадити кого. | Прийти в замешательство – замішатися; бути (стати) ні в сих ні в тих; збентежитися; зніяковіти.

Заминка | Заминка в деле, работе (разг.) – затримка (запинка) в ділі, роботі.

Замирание | С замиранием сердца он смотрел на картину – серце йому завмирало (мерло, мліло), як він дивився на картину; затаївши (затамувавши) дух, він дивився на картину.

Замирать | Движение в городе ночью замирает – рух у місті вночі завмирає (припиняється). | Замирать от восторга перед чем – завмирати (умлівати) у захваті (від захвату, у захопленні, від захоплення) над чим, перед чим. | Сердце замирает, замерло – серце завмирає, мре, завмерло (мліє, умліває, зомліло, в’яне, зав’яло, холоне, холодіє, похололо); серце зайшлося.

Замкнутый | Вести замкнутую жизнь – жити відлюдно (замкнено, замкнуто, іноді відлюдьком). | Замкнутый характер – замкнена (замкнута, потайна, відлюдькувата) вдача; замкнений (замкнутий) характер. | Замкнутый человек – замкнена (замкнута) у собі людина; закрита людина; відлюдько; (образн.) застебнений (застебнутий) на всі ґудзики.

Замок | Строить воздушные замки – у хмари (у хмарах) заноситися думкою; у хмарах літати; надхмарні замки будувати; будувати замки на льоду; удаватися в химери; химери ганяти; думкою багатіти. | Держать под замком, на замке – тримати на замку (під замком, під ключем); тримати замкненим. | За семью (десятью) замками (разг.) – замкнений на сім (на десять) замків; за сімома (за сьома, за десятьма) замками; старанно захований; пильно стережеться. | Поцеловать замок (перен. разг.) – поздоровкатися

190

Російсько-український словник сталих виразів

(повітатися, привітатися) до замкнених (замкнутих) дверей; поцілувати замок (колодку); застати замкнені (замкнуті) двері; не застати (в)дома.

Замолвить | Замолвить словечко у кого, перед кем за кого, за что – закинути [добре] слівце за (про) кого, за (про) що; сказати (замовити) [добре] слово за (про) кого, за (про) що; озватися [словом] за кого, за що; попрохати (попросити) за (про) кого, за (про) що.

Замолкать | Заставить замолкнуть кого – примусити (змусити) замовкнути кого; замкнути (затулити) кому рота (устар. згруб. губу); (зниж.) зацитькати кого.

Заморить | Заморить голодом кого – заморити голодом кого; захарчувати (захарчити) кого; (про багатьох) позаморювати, позахарчовувати кого. | Заморить червячка (разг. фам.) – трохи вгамувати голод; трохи перекусити (під’їсти, підживитися); (образн.) комара задушити.

Замотать | Замотать кого работой, хлопотами… – засмикати (змучити, затомити) кого роботою, клопотом…; (іноді лок.) ухоркати кого роботою, клопотом…

Замуж | Выдавать, выдать замуж за кого – віддавати, віддати [заміж] за кого; давати, дати [заміж] за коро; видавати, видати [заміж] за кого; дружити, одружувати, одружити з ким. | Выйти замуж раньше старшей сестры – вийти заміж раніше за старшу сестру, (образн., давн.) під корито підвернути старшу. [Менша, та раніш піде заміж, підверне старшу під корито. Барвінок.] | Выходить, выйти, идти, пойти замуж за кого –

віддаватися, віддатися за кого; виходити, вийти заміж за кого; іти, піти заміж за кого; дружитися, одружитися з ким; зашлюбитися з ким; (про багатьох) повіддаватися за кого, повиходити заміж за кого, поодружуватися з ким; (образн. давн.) покривати, покрити косу; завити голову рушником; (з негат. оцінкою) зав’язати голову (коси, косу); (про нещасливе одруження) світ собі зав’язати.

Замурлыкать | Замурлыкать песню – замугикати (закурникати) [пісні].

Замутить | Он воды не замутит – він води (водою) не скаламутить (не закаламутить); він води (водою) не помутить (не замутить).

Замышлять | Замышлять многое сделать – замишляти багато чого зробити; широко загадувати (задумувати, замишляти).

Заниматься | Деньги легко занимаются, нелегко отдаются – позичати легко, а віддавати важко. | Давайте займёмся делом, пением, музыкой… – берімся (нум(о)) до праці, до співів, до музики…; берімося (нум(о)) працювати, співати, грати… | Доктор занялся больным, пациентом – доктор (лікар) заходився коло хворого, пацієнта. | Заниматься в учреждении – працювати в установі. | Заниматься делом – бути при ділі (коло діла); працювати. | Заниматься земледелием – працювати (ходити) коло землі; (у вужчому значенні) коло хліба ходити; хліборобити; жити з хліборобства. | Заниматься изучением, исследованием чего – вивчати, досліджувати що; працювати над вивченням, над дослідженням чого; працювати коло вивчення, коло дослідження чого. | Заниматься ничегонеделанием – нічого не робити; (розм.) справляти гулі (гульки), сидні, лежні; байдики бити (байдикувати). | Заниматься пустяками – бавитися дурницею (дурницями, пустим); марнувати (гаяти, тратити) час на дурниці. | Заниматься своими делами – робити своє діло (свої справи); пильнувати свого діла (своїх справ); поратися коло свого діла (своїх справ). | Заниматься с любовью чем – кохатися у чому; упадати за чим. | Заниматься собой – приділяти своїй особі (собі) увагу (багато уваги); багато віддавати собі уваги; (іноді) чепуритися. | Заниматься сплетнями – плескати; плітки розводити. | Заниматься с учениками – учити школярів (учнів); працювати з школярами (з учнями). | Заниматься торговлей, рыболовством, ремеслом… – торгувати, рибал(ч)ити, ремісникувати… | Заниматься хозяйством – господарювати (хазяйнувати); ходити (працювати) коло господарства. | Заниматься частными уроками – давати приватні уроки (лекції). | Заниматься чем – робити що; працювати над чим; ходити (поратися, робити, працювати) коло чого; (іноді) удаватися до чого; заходжуватися кого чого; учитися. | Не знаю, чем заняться (о профессии) – не знаю, до чого взятися (коло чого заходитися); (іноді образн.) не знаю, у який хліб кинуться. [От і поженилися да й думають, у який хліб кинутись: у столяри піти — хліб треба купувати. — Підемо у хлібороби, каже. Сл. Гр.] | Ничем не заниматься, кроме… – нічого не робити, крім (окрім, опріч)…; ніякої роботи не мати, крім (окрім, опріч)… | Он занялся изучением (принялся за изучение) чего – він узявся (заходився) вивчати що; він узявся до вивчення (заходився коло вивчення чого). | Он занялся своим делом – він узявся (заходився) коло своєї роботи (коло свого діла). | Он этим не занимается – він коло цього не працює (іноді над тим не працює); він не ходить коло цього [діла]; (іноді також) це не його діло (справа). | Целый день занимаюсь чтением, шитьём, хозяйством… – увесь (цілий) день читаю, шию, господарюю (хазяйную)… | Занимается утро – займається ранок; дніє. | Заря занимается – на зорю

191

Російсько-український словник сталих виразів

(на світ) займається; зоря займається; на світ благословляється; зоріє; зоряється; сіріє; світає.

Занимать | Здоровья ему не занимать стать (разг.) – він при здоров’ї; він здоровий собі [нівроку]; здоров’я йому не [треба] позичати; здоров’я в нього подостатком. | Занимайте, займите свои места – сідайте, посідайте на свої місця. | Занимать высокое, видное положение (перен.) – посідати високе, визначне становище; (фам. негат.) сидіти на високому стільці. | Занимать, занять очередь – ставати, стати в чергу. | Эта работа занимает много времени – ця робота бере (забирає) багато часу. | Занимать учеников работой – давати (загадувати) учням (школярам) роботу.

Заноситься | Он заносится, занёсся – він високо (вгору, гордо) несеться, заноситься; він заноситься, занісся, він великоноситься; він удається, удався (укидається, укинувся) в пиху; він пишається (чваниться, зачванився, зарозумівся, бундючиться, забундючився); (іноді) він несеться, заноситься, занісся поверх дерев.

Заносить | Заносить, занести в протокол, в список (книжн. офиц.) – записувати, записати до протоколу, до списку; заводити, завести у протокол, у список. | Заносить, занести для удара руку над кем – знімати, зняти (підносити, піднести, піднімати, підіймати, підняти) руку вдарити кого; замірятися, заміритися на кого. | Заносить, занести илом – замулювати, замулити. | Каким ветром, какими судьбами вас сюда занесло? (разг. фам.) – яким вітром вас сюди завіяло?; яка доля вас сюди закинула (занесла)? | Куда тебя занесла нелёгкая? (фам.) – куди тебе занесла нечиста [сила] (лиха година)?; куди тебе чорти понесли (занесли)?; куди ти к бісу подівся?; куди тебе занесло (завіяло)? | Нелёгкая (чёрт) занесла (занёс) его сюда (фам.) – сам чорт (дідько) приніс (заніс) його сюди.

Занятие | Вибирать, выбрать занятие – вибирати, вибрати (обирати, обрати) собі працю (фах, професію); (іноді розм. докон.) пристановитися до чого. | Род занятий – праця (фах, професія).

Занятый | Быть занятым по горло – діла (роботи) аж по [саме] горло (по саме нікуди); діла — і вгору нема коли (ніколи) глянути; такої роботи, що й носа ніколи (нема коли) втерти; діла, діла — аж голова біла; ходячи їсть, а стоячи спить. | Все одним заняты – усі коло одного працюють (ходять); (часом) усі над одним працюють; усі про одно клопочуться (дбають); усі одним заклопотані; (образн. іноді) всі в одну дуд(оч)ку грають. | Место занято – місце не вільне. | Он делом занят – він діло робить; він при ділі (коло діла). | Он занят на заводе, в канцелярии… – він працює на заводі (у заводі), в канцелярії… | Он занят своими делами – він робить свої справи (своє діло); він заклопотаний своїм ділом (своїми справами); він працює коло свого діла. | Я ничем не занят – я вільний; я нічого не роблю (не маю ніякої роботи); я ні коло чого (іноді ні над чим) не працюю. | Я очень занят – мені дуже ніколи (нема коли, ніколиться); мені (у мене) геть-то (зовсім) нема часу; я зовсім не маю часу.

Заоблачный | Заоблачная высь – надхмарна (захмарна) височінь (височина); надхмарні (захмарні) високості; надхмар’я. | Заоблачное пространство – захмарний (надхмарний) простір; захмарна (надхмарна) просторінь; захмар’я (надхмар’я). | Заоблачные мечтания – надхмарні (понадхмарні, захмарні, позахмарні) мрії; марні (химерні) мрії.

Заодно | Действовать заодно – діяти спільно (разом, одностайно, у згоді); (іноді) спільно стояти; (образн.) в один гуж тягти; (жарт.) в одну дуд(оч)ку грати. | Купил заодно и краски – купив заразом (за одним разом, за одним заходом) і фарби.

Заорать | Заорать благим матом – несамовито (щосили, щодуху) загукати (загорлати); загаласувати на все (на ціле) горло; репетом зарепетувати.

Заострять | Заострять внимание на чём (перен.) – звернути пильну (найпильнішу) увагу на що. | Заострять какой-либо вопрос (перен.) – підкреслювати якесь питання; акцентувати (наголошувати) на якомусь питанні; гостро ставити (загострювати) якесь питання.

Западать | Западать, запасть в душу, в сердце кому (перен.) – западати, запасти у душу, у серце кому. [Лаврінові слова запали Карпові в душу. Н.-Левицький.] | Западать, запасть в память – западати, запасти у пам’ять (упам’ятку); (розм.) убиватися, убитися в тямки; уїдатися, уїстися в голову. | Запала ему ко мне дорога – заросла йому стежка до мене; уже [ж] йому до мене не ходити.

Западня | Попадать, попасть в западню – попасти (попастися, пійматися) у западню (у пастку, у лабети).

Запальчивость | В запальчивости – зопалу (у запалі); запалившися.

Запас | Запас беды не чинит – з прибутку голова не болить. Пр. Запас біди не чинить [і їсти не просить]. Пр. Нехай лежить, воно їсти не просить. Пр. Хліб у дорозі не затяжить. Пр.

192

Російсько-український словник сталих виразів

Що більше, то ліпше. Пр. Не з прибутку, а з убутку голова сохне. Пр. | Иметь в запасе – мати (тримати, держати) про запас; держати про кого, про що. [Яка з мене питуха?.. Єдине про людей держу; без чарки не можна. Кониський.] | Кто запасом живёт, а кто из кулака в рот – розумний чоловік заздалегідь готує. Пр. | Про запас (разг.) – про запас; (іноді) на схов. [Арійці солили м’ясо на схов. Українка.]

Запах | Издавать запах – пахнути (пахтіти, душіти, пашіти); пускати (видавати, видихати) пахощі; (поет.) дихати пахощами. | Пропитаться запахом чего – пропахатися (напахатися) чим, чого. [Годі вам усе з панами та з панами. Чи бач, як панами пропахалися. Мирний.]

Запекаться | Губы, уста запеклись – губи, уста запеклися (посмагли, засмагли); на губах смага лягла (пала).

Запечатлеться | Запечатлеться в памяти – упасти (запасти) в пам’ять (упам’ятку); відтиснутися (відпечататися) в пам’яті; урізатися (утиснутися) у пам’ять; запам’ятатися.

Запечатлеть | Запечатлеем его образ в сердцах – збережімо його образ у серці (у серцях); образ його вічно (довіку) житиме у наших серцях. | Запечатлеть поцелуй на чём (устар.)

– поцілувати що; покласти поцілунок на що.

Запиликать | Что запиликал, то и пропиликал – що затирликав, те й протирликав. Пр. Запилить | Запилить кого упрёками (перен. фам.) – заїсти (загризти) кого докорами

(доріканнями).

Запинка | Без запинки говорить – говорити не запинаючись (не затинаючись). | Врёт без запинки – бреше і не оглядається (і оком не змигне, не моргне); бреше, як шовком шиє; бреше, як хліб з маслом їсть; гладко бреше.

Запить | Он запил (разг.) – він запив (запиячив); він завадив пити; він у горілку вкинувся; (образн.) він вербу носити почав.

Заплакать | Заплакать по кому – заплакати за ким (рідше по кому).

Заплата | У него вся одежда в заплатах – у нього вся одежа в латках; у нього вся одежа — латка на латці; у нього одяг саме лаття; у нього на одягу (на одежі) стільки лат, як на селі хат; має на одягу стільки латок, як на селі хаток.

Заплатить | Заплатить жизнью, головой за что (книжн.) – наложити головою (життям, душею) за що; віддати життя (душу) за що; заплатити життям, головою за що; життя (душі) позбутися за що. | Заплатить лишнее – переплатити; переплатитися. | Заплатить по счёту – сплатити рахунок. | Заплатить следуемое – заплатити належне; оплатитися.

Заплетаться | У пьяного ноги заплетаются – у п’яного (п’яному) ноги заплітаються; п’яний ногами плете (плутає); п’яний іде то сторч, то боком. | Язык заплетается у кого (разг. фам.) – язик плутається кому, у кого.

Заплечный | Заплечных дел мастер, заплечный мастер (устар.) – кат (катюга); майстер голови стинати.

Заплывать | Заплывать жиром – запливати салом; гладнувати (гладшати).

Заплывчивый | Дело забывчиво, а тело заплывчиво – було, було, забулося, із тим часом минулося. Пр.

Заподозрить | Заподозрить кого – підозру мати (узяти) на кого; узяти кого на підозру; запідозрити кого; (розм.) подумати на кого; погріхувати на кого.

Запоем | Пить запоєм (разг.) – запивати (запитися); пити в запій (запоєм). | Читать, работать запоєм (перен. разг.) – з захватом (не відриваючись) читати, працювати (робити).

Запомнить | Я это запомнил хорошо – я це добре запам’ятав (затямив, узяв у тямки); це добре мені втямки (утямку) вбилося; (негат.) це добре мені втямки далося.

Запор | Дверь на запоре – двері на замку (на засуві); двері замкнені (засунені). | Держать на запоре (разг.) – держати на замку (під замком, під ключем, на засуві).

Запрашивать | Запрашивать, запросить втридорога – правити, заправляти, заправити (загнати, загнути, загилювати, загилити) надто дорого; (образн.) правити, заправляти (загилювати, загилити, загинати, загнути) як за [рідного] батька (тата, як за рідну маму); правити, заправляти, заправити (загилювати, загилити, загинати, загнути) таку ціну, що ні приступу.

Запретный | Запретный плод сладок – заказана (заборонена) грушка солодка. Пр. Чого не вільно, те й кортить. Пр.

Запрет | Наложить запрет на что – накласти заборону нащо; заборонити що. | Находиться под запретом – бути під забороною; бути забороненим (заказаним).

Запрос | Входить с запросом – удаватися (звертатися) з запитом. | Животрепещущие вопросы жизни – животрепетні (пекучі) потреби життя. | Запрос в карман не лезет;

193

Російсько-український словник сталих виразів

запрос по рылу не бьёт – заправа лиха не чинить. Пр. Дадуть не дадуть, а заправити можна. Пр. | По запросу о… – на запит про… | Сделать запрос – подати запит; запитати. | Цены без запроса – ціни без заправи (без торгу).

Запускать | Запускать, запустить болезнь – задавнювати, задавнити хворобу. | Запускать, запустить глаза куда (разг. фам.) – закидати, закинути оком куди; зиркати, зиркнути (зирнути) [кутиком ока] куди. | Запускать, запустить камнем в кого, во что (фам.) – шпурляти, шпурнути (шпурити, пошпурити, жбурити, жбурляти, жбурнути, пожбурити) каменем на (в) кого, що. | Запускать, запустить работу, хозяйство, дела –

занедбувати, занедбати (занехаювати, занехаяти, занехати) роботу, господарство, справи (діла). | Запускать, запустить руки, лапы во что (разг.) – простягати, простягти руки, лапи куди; засувати, засунути руки, лапи куди; нечесно наживатися, нажитися чим; гріти, погріти руки чим. | Запускать, запустить руку в чужой карман (разг.) – засувати, засунути руку до чужої кишені (в чужу кишеню); сягати, сягнути [рукою] до чужої кишені. | Запускать, запустить спутник – (за)пускати, (за)пустити спутник(а).

Запустение | Мерзость запустения (устар.) – гидотне (мерзотне) запустіння (спустошення).

Запустить | Запустить гусара – запустити пинхву кому. | Запустить за галстук – залити очі (сліпи, памороки); залитися; смикнути (торкнути, лизнути); [кварту] вилити в горлянку; улити в себе. | Запустить удочку – закинути вудку (гака). | Запустить шпильку (устар. брандера) кому – пустити шпильку (шпичку, іноді шпигачку) кому; пришити гаплика кому; шпигнути кого; голку загнати кому.

Запутанный | Запутанное дело (перен. разг.) – заплутана справа (річ); неясна річ; плутання. | Он запутан в это грязное дело – його заплутано (уплутано) в це нечисте (брудне) діло; він заплутаний (уплутаний) у це нечисте (брудне) діло; його пришито до цієї нечистої справи.

Запутывать | Запутывать вопросами – заплутувати (збивати) питання. | Запутывать,запутать кого чем – заплутувати, заплутати кого чим; збивати, збити [з пантелику (з плигу, з пливу)] кого чим.

Запятая | Вот тут-то и запятая! (разг. шутл.) – оце тут і зачіпка (і гачок)!; ось де вона, запинка (зачіпка)!

Запятки | Стоять на запятках у кого (перен. разг.) – прислужуватися кому (перед ким); годити (догоджати) кому; (образн.) вигинати карка перед ким; колінкувата (плазувати, стелитися, пристелятися) перед ким.

Зарабатывать | Зарабатывать, заработать тяжёлым трудом что – загорьовувати, загорювати (замозолювати, замозолити) що; заробляти, заробити тяжкою працею що. | Зарабатывать хлеб в поте лица – заробляти хліб (на хліб) у поті чола; кривавим потом заробляти хліб (на хліб). | Что заработал, то и получил – добре роби — добре й буде. Пр. Як дбаєш, так і маєш. Пр. Що зароблю, те й маю. Пр. Щоб заможно жити, добре треба робити. Пр. Хочеш їсти калачі — не сиди на печі. Пр. Лежачого хліба ніде нема. Пр.

Заработанный | Заработанный ломоть лучше краденого каравая – ліпше заробити, як украсти. Пр. Зароблена копійка краща за краденого карбованця. Пр.

Заработки | Идущий, уходящий на заработки – заробітчанин. | При таких заработках –

так заробляючи, по таких заробітках (іноді зарібках). | Там хорошие заработки – там добрі заробітки (іноді зарібки); там заробітно (зарібно).

Заразительный | Дурные примеры заразительны – за лихим (поганим) прикладом і сам лихий станеш (споганишся). Лихий призвід — людям заохота. Пр. Старі крутяться, а молоді учаться. Пр.

Зарастать | Зарасти м(о)хом (перен.) – мохом обрости (порости, зарости); обмохнатіти (обмохніти); узятися мохом (цвіллю); здичавіти (здичіти).

Зареветь | Зареветь белугой – заревти як корова (коровою); несамовито закричати (зарепетувати, залементувати).

Зарево | Подымается, поднялось зарево – береться, узялося (устає, устала) заграва. Зарезанный | Кричит как зарезанный – кричить, наче його ріжуть; кричить, мовби його

на ножі беруть.

Зарезать | Без ножа зарезать кого (разг.) – без ножа зарізати кого; загубити кого. | Хоть зарежь(те) (нар.) – хоч заріж(те). [Хоч заріж, то не хоче. Номис.]

Зарез | Без него мне зарез – без нього мені хоч у яму лізь (хоч умирай); без нього мені край (кінець). | Мне это нужно до зарезу – мені це край потрібне; мені цього край (аж ґвалт) треба; мені це аж-аж-аж як потрібне; мені це до зарізу (хоч повісься) потрібне. | Чистый зарез – видима смерть (біда); прямо заріз (смерть, біда); чисте нещастя (чиста біда).

194

Російсько-український словник сталих виразів

Зарок | Давать, дать зарок не делать чего – зарікатися, заректися не робити чого; давати, дати зарік (іноді обрік) не робити чого; класти, покласти зарік не робити чого; (іноді) обрікатися, обректися не робити чого. [Христя дала собі зарік більше не йти на гулянки. Мирний.]

Заронить | Заронить искру надежды, любви… (перен. книжн.) – заронити (закинути) іскру надії, любові (кохання)… у кого, у кому.

Заросший | Заросший сорняками – забур’янений (забур’янілий, бур’януватий).

Зарубить | Зарубить себе на носу, на лбу, зарубить в памяти (разг. фам.) – закарбувати собі на носі, на лобі; зарубати собі на пеньку; закарбувати в пам’яті; запам’ятати (затямити).

Зарывать | Вот где собака зарыта (разг.) – так от у чім сила (суть); ось де притичина. Видно, де дно. Пр. | Зарывать, зарыть талант в землю – закопувати, закопати талант (хист) у землю; занапащати, занапастити талант (хист).

Зарядить | Дождь зарядил на целую неделю – задощило(ся) на цілий тиждень; дощ завзявся (заторочив, занадився) на цілий тиждень; дощ розгостився.

Заря | Бить зарю (воен.) – бити зорю; бити у вранішній, у вечірній барабан. | Занимается заря чего – світає (зоряє) на що. | Заря вечерняя – вечірня зірниця (заграва). [Уже зірниця На небі ясно зайнялась. Шевченко.] | Заря денежку даёт, заря денежку куёт – хто рано підводиться, за тим діло водиться. Пр. Ранні пташки росу п’ють, а пізні — слізки ллють. Пр. | Заря занимается, занялась – світає, свінуло; зоріє, зазоріло, зоряє(ться), зазоріло(ся); на світ благословляється, благословилося (займається, зайнялося). | На заре

– на світанку (на світанні); удосвіта; (іноді) на зорі. | На заре жизни – на світанку життя. | Ни свет ни заря (разг.) – рано-вранці; ще й на світ не займалося, не зайнялося (не благословилося); ще й на світ не зазоріло; ще й не зорялося; (образн. згруб.) ще й чорти навкулачки не билися. | От зари до зари – від світання до смеркання; від смеркання до світання; від сонця до сонця. | Утренняя заря – світанок (світання); світова зоря (зірниця, зоряниця).

Засасывать | Среда засасывает, засосала кого (перен.) – оточення затягає, затягло (засмоктує, засмоктало, губить, згубило) кого.

Засверкать | Побежал, только пятки засверкали (фам.) – побіг, тільки п’ятки замигтіли (тільки курява встала).

Засветиться | Небо засветилось звёздами – небо засвітилося зорями (зірками); небо зазоріло.

Засвидетельствовать | Засвидетельствовать почтение (устар.) – засвідчити (виявити, скласти) пошану (повагу) кому; (словами) висловити пошану кому.

Заседание | Заседание при открытых, при закрытых дверях – засідання при відчинених, при зачинених дверях; (іноді) прилюдне, неприлюдне засідання.

Засесть | Засесть в голове – запасти в голову (до голови); запасти в думку; думка зав’язла в голові; (образн.) засісти, мов цвях (мов цвяшок), у голові; (безособове) уроїтися кому.

Засидеться | Засидеться в девках (нар. устар.) – засидітися дівкою; (образн.) досидітися (додівуватися) до сивої коси (до сивого волосу); посивіти дівкою (в дівках); (жарт. глузл.) на висадки зостатися. | Засидеться дома – засидітися (в)дома; задомувати(ся).

Засиять | Засиять звездой – засяяти як зоря (зорею); зазоріти.

Заскок | Заскок в голове (перен. фам. ирон.) – затемнення (запаморочення) у голові; завороть (заскік, заскок) у голові; заскочило (трохи) кому; сприснуло щось у голові. | Он с заскоком – у нього (йому) часом випадає (вискакує) якась клепка з голови; у нього не всі клепки в голові; він має не всі клепки в голові; у нього (йому) сприсає щось у голові; у нього часом (інколи) не всі (в)дома.

Заслуга | Воздать, наградить по заслугам – віддати заслужене (шану, честь); нагородити (відзначити) кого по заслузі (відповідно до заслуг). | Каждому по заслугам – кожному по заслузі (відповідно до його заслуг). [Як ти до діла здатний, будеш і в людях знатний. Пр.] | По заслугам наказан кто – по заслузі покарано кого. [Катюзі по заслузі. Пр.] | Ставить, поставить в заслугу кому – ставити, поставити на заслугу (як заслугу) кому; признавати, признати заслугу кому.

Заслуживать | Заслуживать внимания – заслуговувати (заслужувати) на увагу (уваги). | Заслужить славу – зажити (заслужити) слави. | Он это заслужил – він того вартий; він заробив (заслужив) це. | Что заслужишь, то и получишь – що заробиш, те й матимеш.

Пр. Як дбаєш, так і маєш. Пр. Як заробив, так і відбудеш. Пр. Хто як постелить, так і виспиться. Пр.

Заснуть | Заснуть вечным сном (книжн.) – заснути вічним сном; навіки заснути (про

195

Російсько-український словник сталих виразів

багатьох поснути).

Заставлять | Заставить замолчать кого – примусити (змусити) кого замовкнути; замкнути (затулити) кому рота (уста, згруб. губу); зав’язати язика кому; (зниж.) зацитькати кого. | Заставлять думать о чём – завдавати думки кому, про що; примушувати (змушувати) думати про що. | Заставлять, заставить кого-либо что делать – загадувати, загадати кому що робити; примушувати, примусити (змушувати, змусити) робити кого, що. [Не зараз робила, що загадав… Коцюбинський.] | Заставь дурака Богу молиться — он и лоб расшибёт – загадай дурневі (дурному) Богу молитися, він і голову (лоба) розіб’є. Пр. Кажи дурневі поклони бити, а він і лоба (чоло) розіб’є. Пр. Дай дурневі товкача (макогона), він і вікна поб’є. Пр. Пошли дурня по раки, а він жаб принесе (наловить). Пр. Послав дурня по масло, та й у печі погасло. Пр. | Не заставить ждать, просить себя – не заставити (не дати, не примусити) чекати (ждати), просити себе.

Застигать | Застигнуть врасплох кого – захопити (спобігти, зуспіти) зненацька кого; захопити розполохом кого; застукати (заскочити) кого.

Застопориться | Дело застопорилось (разг.) – діло загальмувалося (стало, спинилося, застря(г)ло, іноді загрузло, зав’язло).

Заступить | Заступи чёрту дверь, а он в окно – заступи чортові двері (чорта дверима), то він тобі вікном (то він у вікно). Пр.

Застывать | Застывать, застыть от ужаса, удивления (книжн.) – застигати, застигнути (холонути, захолонути, похолонути, дубіти, задубіти) з жаху, з подиву (від здивування).

Засуха | Во время засухи – під час посухи (суші); під [у] посуху (під суш(у)); за посухи. Затаиться | Затаиться в себе (разг.) – затаїтися (замкнутися) в собі.

Затаить | Затаить дух, дыхание – дух (подих, віддих) затаїти (затамувати, запинити); (іноді) мовчати та дихати.

Затемнение | Затемнение ума (разг.) – запаморочення (затьмарення) розуму (ума); (іноді) заморок.

Затемнять | Затемнять сознание, смысл (книжн.) – затемняти (притемняти, тьмарити, затьмарювати, притьмарювати, затуманювати) свідомість (голову) кому, зміст; запаморочувати свідомість (голову) кому.

Затеять | Затеять ссору – завести сварку (зваду); зайти у сварку (у зваду); завестися (сваритися); зачати (почати, узяти)сваритися.

Затирать | Его затирают на службе (перен. фам.) – його затирають на роботі (на службі); не дають ходу йому на роботі (на службі); не дають йому посуватися вперед по роботі (на службі); (іноді) відсувають (відпихають) його набік на роботі (на службі); відсторонюють його (потроху) на роботі (на службі).

Заткнуться | Заткнись! (вульг.) – Див. заткнуть.

Заткнуть | Заткни рот, горло, глотку! (вульг.) – заткни пельку (горлянку, рота, вершу, пащу, пащеку)!; стули (затули, примкни) губу (губи, рота)!; (згруб.) засупонь пащу! | Заткнуть дыру (перен. разг.) – заткнути (залатати) дірку (діру), (про багато дір позатикати, позалатувати) поповнити нестачу; заповнити прогалину. | Заткнуть за пояс кого (перен.) – заломити (про багатьох позаломлювати) кого; гору (верх) над ким узяти; переважити (перевершити) кого. | Заткнуть рот, глотку кому (фам. вульг.) – забити рота кому; заткнути (стулити) пельку (губу) кому; (згруб.) заціпити (засупонити) пащу кому.

Затоптать | Затоптать в грязь кого (разг.) – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; у багно (у грязь) утоптати кого; упослідити (спаплюжити) кого.

Затрагиваться | Здесь затрагиваются многие вопросы – тут порушується (зачіпається) багато питань; тут порушують (зачіпають) багато питань.

Затрагивать | Затрагивать, затронуть вопрос – порушувати, порушити питання; торкатися, торкнутися питання; зачіпати, зачепити питання. | Затрагивать, затронуть вскользь что – торкатися, торкнутися побіжно чогось. | Затрагивать, затронуть за живое – уражати, уразити кого; діймати, дійняти (доходити, дійти, дошкуляти, дошкулити) до живого кому. | Затрагивать, затронуть сердце чьё, душу чью – займати, зайняти (порушувати, порушити) серце, душу кому; брати, узяти (халати, вхопити) за серце кого. | Затронуть честь чью – зачепити (ушербити) чию честь (іноді чий гонор); на честь чию наступити. | Чем тебя особенным затронули? – чим тебе дуже так зачеплено (зачепили, дійнято, дійняли)?; (образн.) хіба (чи) тебе возом зачеплено (зачепило)?

Затруднение | Быть (оказаться) в затруднении – бути у скрутному (сутужному, прикрому) становищі; бути у скруті (в сутузі). | Встретить затруднения, встретиться с затруднениями – натрапити на труднощі (на заваду); (іноді) зустріти труднощі; зустрітися

196

Російсько-український словник сталих виразів

(спіткатися) з утрудненнями. | Вывести из затруднения – вивести (вирятувати) з труднощів (з скрутного становища, з клопоту). | Выйти из затруднения – вийти з труднощів (з скрутного становища); вийти (виборсатися) із скрути; позбутися скрути (іноді перебути скруту); (розм.) викрутитися; вирятуватися. | Это сопряжено с большими затруднениями – це пов’язане(но) (зв’язане(но)) з великими труднощами (утрудненнями).

Затруднительный | Затруднительное дело – трудна (тяжка, важка, морочлива) річ (справа); трудне (тяжке, важке, морочливе) діло. | Затруднительное положение – трудне (прикре, сутужне, скрутне) становище; трудний (прикрий, сутужний, скрутний) стан; скрут(а) (сутута, притуга, халепа). | Он попал в затруднительное положение, он очутился в затруднительном положении – він попав (потрапив) у трудне (прикре, сутужне, скрутне) становище (у скрут(у)); він опинився у трудному (прикрому, сутужному, скрутному) становищі; сутужно стало йому; прийшов (настав) йому скрут. | Поставить в затруднительное положение кого – поставити кого в трудне (прикре, сутужне, скрутне) становище; (образн.) загнати кого на слизьке; посадити кого на лід.

Затрудняться | Не затрудняйтесь! – не трудіться (не клопочіться)! | Он не затрудняется в выборе средств – він не вагається, вибираючи засоби (добираючи, у виборі засобів). | Я затрудняюсь вам ответить – мені тяжко (важко, трудно) дати вам відповідь (вам відповісти).

Затруднять | Если не очень затруднит вас, то… – якщо це не дуже вас обтяжить, то…; якщо це не завдасть вам великого клопоту, то…

Затылок | Дать (получить) по затылку (фам.) – дати (дістати) по потилиці; дати (дістати) (за) потиличника; (лок.) дати (дістати) по гамалику; (згруб.) зацідити по потилиці. | На затылке глаз нет – я ззаду очей не маю. Пр. | Становиться в затылок (разг.) – ставати один за одним (одне за одним); ставати в тил один одному (одне одному).

Затычка | На затычку (груб.) – на затичку. (іноді) На безлюдді й Хома чоловік. Пр. [Того мені на затичку мало. Пр.]

Затягиваться | Дело затянулось – справа затяглася (заллялася). | Небо затянулось облаками – небо вкрилося (заволоклося) хмарами; небо захмарилося; (безособове) захмарило.

Затягивать | Затянуть Лазаря – заспівати Лазаря; жалібно (жалісної) заспівати; забідкатися.

Заупрямиться | Заупрямился кто – уперся (затявся, затнувся, занатурився) хто; пнем (на пню, як на пню) став хто; цапком став хто.

Заучить | Заучить назубок – вивчити (завчити, задовбати, задовбти, витовкти) напам’ять.

Заушина | Такую заушину дам, что трое суток в голове трезвон будет – як дам тобі, то й зорі позбираєш; як дам тобі бобу, то й крякнеш «пробу»; я як дам тобі, то знатимеш, почім у Тростянці гребінці; як дам тобі, аж у п’ятах похолоне (постигне).

Захватить | Всех захватила радость – усіх пойняла (обняла) радість; усіх пойняли (обняли) радощі; усі дуже пораділи. | Захватить на месте преступления кого – захопити (схопити, піймати, запопасти) на гарячому [вчинку] кого; захопити (схопити, застукати) на місці злочину кого. | Захватить с собой что – узяти [з собою] що. | Захватывает, захватило дух (дыхание) – захоплює, захопило (перехоплює, перехопило, займає, зайняло, забиває, забило, запинає, запнуло) дух; дух займається, зайнявся (забивається, забився); (також образн.) дух духа пошибає, пошибав. [Дух духа пошибав, аж вилазили очі, а він усе біжить. Сл. Гр.] | Захватывать врасплох – [Зненацька, несподівано] заскочити (застукати); захопити розполохом; (образн.) мокрим рядном накрити. | Захватывать, захватить в плен – забирати, забрати (займати, зайняти) в полон (у бран, у неволю); полонити, заполонити (усіх виполонити); ясирити, поясирити. | Не забудьте захватить зонтик – не забудьте взяти парасольку. | Я успел захватить последний поезд – я встиг попасти ще на останній поїзд.

Заходиться | Руки, пальцы зашлись у кого – зашпори (давн. шпари) зайшли (позаходили) у руки, у пальці кому.

Заходить | Его слава заходит, зашла – його слава гасне, згасає, погасла. | Зайти в тупик –

зайти у безвихідь; зайти у глухий (у тісний) кут; зайти у глухий (сліпий) завулок. | Заходить, зайти в гости – заходити, зайти в гостину (в гості). | Заходить, зайти за кем, чем – заходити, зайти до кого, по що. | Заходить слишком далеко (перен.) – далеко заганятися; заходити дуже вже далеко; [надто] багато дозволяти собі; перебирати міру; переходити всі межі; заходити за край; (іноді) переходити за край. | И на минуту не зайдёт – і на хвилину не зайде (не заскочить); (жарт. фам.) і в хату (і за поріг) не наплює (не плюне). | Он заходил взад и вперёд – він почав ходити сюди й туди. | Солнце заходило, зашло в тучах – сонце за стіну заходило, зайшло (сідало, сіло). [Сонце сіло за стіну.

197

Російсько-український словник сталих виразів

Манжура.] | Ум за разум заходит, зашёл у кого (фам.) – ум (глузд) за розум завертає, завернув кому, у кого; ум за розум заходить, зайшов кому, у кого; ум за ум заорав у кого, кому.

Заходящий | Заходящее солнце – призахідне (західне) сонце; сонце на заході (навзаходи); сонце, що заходить (що заходило); (образн.) сонце на вечірньому прузі.

Захождение | При захождении солнца – під захід сонця; як заходило (заходить, заходитиме) сонце.

Захожий | Захожий человек – захожа (зайшла, заходжена) людина; (як імен. зневажл.)

зайда (заволока, приблуда).

Захотеться | Чего бы ни захотелось – хоч би чого заманулося; чого душа забажає. Захудать | Их род захудал – їхній рід зубожів (підупав, занепав, здрібнів). Зацветать | Рожь зацвела – жито закрасувалося (заполовіло).

Зацепить | Зацепить за живое – (те саме, що) Задевать, задеть за живое кого. Див. задевать.

Зачаточный | В зачаточном состоянии – у зародковому (у початковому) стані; у зародку (у пуп’янку).

Зачем | Зачем-то – чогось; на(ві)щось; чомусь; (за)для чогось. | Ну, нет, зачем – ну, ні, це ви дарма.

Зачитывать | Зачитывать, зачитать книги (присвоить) – не повертати, не повернути книжки; привласнювати, привласнити книжку; брати, узяти на вічне віддання книжку; захарлати книжку.

Зашагать | Зашагал по направлению к деревне – попрямував (попростував) до села; пішов у напрямі села (до села). | Мы бодро зашагали – ми жваво рушили; ми рушили бадьоро (бадьорою ходою).

Зашевелить | Зашевелить мозгами (разг.) – покрутити мозком; почати мізкувати; помізкувати.

Зашелестеть | Ничего не зашелестит – ніщо ані шерхне (ані чичиркне, ані шиширхне). Зашелохнуть | Ни зашелохнёт, ни прогремит – ані шиширхне, ні загримотить.

Зашибать | Зашибать деньгу (копейку) (разг.) – копійчину (добрий фіш, іноді грошву) загрібати. | Он зашибает – він п’є (запиває, запивається); він укидається в горілку (торкає чарку); він заливає очі (згруб. сліпи). | Хмель зашиб – хміль у голову вдарив.

Зашиваться | Зашиваться с чем (перен. фам.) – потопати в праці; невправка у кого, кому з чим; роботи — не прогорнеш (невпрогорт, не прогребти).

Зашуметь | Зашумело в голове (от вина) – зашуміло (загуло) в голові; джмелі загули в кого, кому.

Защемить | Защемило на сердце – защеміло (зайшлося) серце; колупнуло за серце.

Защита | Взять под свою защиту (покровительство) – узяти під свій захист (під свою охорону). | Говорить в (на) защиту кого, чего – ставати, стати до оборони (в оборону, на захист) кого, чого; обставати, обстати за кого, за що, за ким, за чим; ставати (стояти), стати за кого, за що, за ким, за чим. [Корнієві прийшлося не раз обставати за свою волю. Українка.]

Защищенный | В защищенном месте – у захисті (у захистку, іноді у хистку, за захистком); (від вітру) у затишному місці (у затишку).

Заявление | По заявлению – на заяву; за заявою.

Заяц | За двумя зайцами погонишься и одного не поймаешь – за двома зайцями поженешся, жодного (і одного) не впіймаєш. Пр. Хто два зайці гонить, жодного не здогонить. Пр. Двох зайців поженеш — жодного (і одного) не доженеш. Пр. Як відкусиш (за)багато, ковтнеш мало. Пр. | Зайцем ехать – їхати зайцем; зайцювати. | Труслив что заяц, блудлив что кошка – лякливий як заєць, шкідливий як кішка. Пр.

Заячий | Заячья душа (разг.) – заяче серце; боягуз (страхополох).

Званый | Званый гость – званий (кликаний, проханий, прошений) гість. | Званый обед, вечер – званий (кликаний, проханий, прошений) обід, вечір; звана (кликана, прохана) бесіда, учта. [Їде Журавель на прошений обід… Франко.] | Много званых, да мало избранных – багато званих (кликаних), та мало вибраних.

Звать | Звать по имени – звати (кликати) на ім’я (на імення). | Как тебя, вас… зовут? – як тебе, вас звуть (кличуть)?; як ти звешся?; як ви зветеся?; як тебе, вас на ім’я (на ймення)?; (іноді) як на тебе, на вас кажуть? | Поминай как звали – шукай вітра в полі; шукай його; згадуй лиш як звали.

Звезда | Верить в свою звезду – вірити в свою (щасливу) зірку; покладатися на долю. | Его звезда угасает, закатывается (книжн.) – його слава никне (падає); його день вечоріє. |

198