stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

воду. Пр. | Я испытал это на себе, на личном опыте – я сам собі зазнав (дізнав) цього;

(згруб.) я на власній шкурі спробував (досвідчився) цього.

Исследование | Исследования по истории Украины – дослідження (досліди, студії, розвідки) з історії України.

Исступление | В исступлении – у нестямі (у тестянці, у нестямку); знестями (знестямки); не тямлячи себе; нестямившися. | Довести до исступления – довести до нестями (до нестяму). | Прийти в исступление – знетямитися (знестямитися); знесамовитіти.

Иссякать | Весь запас хлеба иссяк – увесь запас хліба вичерпався; (розм.) [геть] увесь хліб вийшов. | Терпение иссякает – терпіння вичерпується (виходить, доходить [до] краю); не стає терпіння (терпцю); терпець уривається. | У больного силы иссякают – у хворого (хворому) сили не стає; у хворого (хворому) сила виснажується (вичерпується); хворий геть знесилюється (висилюється).

Истекать | Срок договора истекает, истёк – термін (строк) договору минає, минув (виходить, вийшов, кінчається, кінчився, закінчується, скінчився).

Истекший | В истекшем году – минулого (того) року; торік.

Истереть | Истереть в порошок кого (разг.) – стерти на порох (попіл) кого; на табаку стерти (зім’яти) кого.

Истерика | Устроить (закатить) истерику (разг.) – учинити (зчинити, зняти) істерику. Истертый | Истёртая, истёршаяся вещь – стерта річ; стирок.

Истечение | До истечения весны, лета, осени, зимы – до кінця весни, літа, осені, зими; поки не закінчиться (не скінчиться) весна, літо, осінь, зима. | До истечения срока, года – до кінця (закінчення) строку, року, до терміну, до року. | За истечением срока договор аннулирован – умову (договір) анульовано (скасовано) через те (зважаючи на те), що минув термін (вийшов строк). | По истечении года, срока – як (коли) вийде (закінчиться, кінчиться, скінчиться, вийшов, скінчився) рік, строк; як мине (минув) рік, термін; після року, терміну; (книжн.) по закінченні (скінченні) року, строку. | По истечении многих лет, много лет спустя – після того, як мине (минуло) багато літ (років); по багатьох роках; через багато років (літ). | По истечении трёх недель – по трьох тижнях; після трьох тижнів; через три тижні; за (у) три тижні.

Истина | Избитая истина – заяложена (утерта) істина; банальне твердження; загальник;

(іноді розм.) оклепана правда. | Наставлять, наставить на путь истины кого – на путь (шлях) істини (правди) навертати, навернути (настановляти, настановити) кого; на добру (правдиву) путь (на добрий розум) навертати, навернути кого; напутити на добре кого. | Святая истина (разг.) – свята правда (істина). | Узнать истину – дійти (пізнати) правди. | Это старая истина – це стара (давня, відома) істина (річ).

Истинный | В истинном смысле слова – у справжньому (правдивому) розумінні слова. | Истинное положение вещей – справжнє становище (дійсний стан) речей.

Исток | Исток (истоки) Днепра – джерело (джерела, іноді джереловище) Дніпра; початок (верхів’я, верховина) Дніпра; Дніпрове джерело (Дніпрів початок, Дніпрове верхів’я, Дніпрова верховина). | У истоков цивилизации – біля (коло) джерел (початків) цивілізації.

История | Вечная (обычная) история! (разг. фам.) – вічна (одвічна) історія!; стара казочка (пісенька)!; знову (завжди) це саме!; це ми вже чули! | Вот история!; вот так история! – оце історія (пригода, оказія)!; оце маємо! | История умалчивает о чём (шутл.) – історія мовчить (не згадує, не каже) про що. | Попал в неприятную историю кто – ускочив у неприємну історію (лихо, біду, халепу) хто; сталася пригода кому; стала пригода на кого; (іноді зниж.) ушелепався хто. | Это долгая история – це довга історія (пісня). | Это совсем другая история – це зовсім інша річ; це щось інше.

Источник | Богатый источник – джерелястий.

Истратить | Истратить попусту время – марно стратити час; змарнувати час; (марно) звести (перевести) час; по-дурному згаяти час; збавити (здармувати) час. | Истратить попусту деньги – марно стратити (протринькати) гроші; змарнувати гроші; перевести, попереводити гроші. | Истратить потчуя, истратить на угощение – вичастувати.

Истреблять | Истребить до последнего человека – геть-чисто всіх винищити (виполонити, розм. образн. вилущити); до ноги винищити (вибити, вирізати); вирубати впень.

Истрепанный | Истрёпанная книга – пошарпана (потріпана) книжка; (зовні) обшарпана (обтріпана) книжка.

Истрепать | Истрепать нервы (разг.) – потріпати (пошарпати, висотати) нерви.

Истукан | Стоит, сидит истуканом, как истукан (разг.) – стоїть, сидить, як [той] бовван (стовп, слуп).

Истязание | Подвергать, подвергнуть истязанию кого – брати, узяти на муки (тортури,

219

Російсько-український словник сталих виразів

катування) кого; завдавати, завдати муки кому.

Исходить | Исходить, блуждая, что – виходити що блукавши; зблукати що. | Исходить, всюду заглядывая – виходити, заглядаючи, також виникати. [Туди ник, сюди ник — увесь двір виникав, а діла не робить. Сл. Гр.]

Исходный | Иметь своим исходным пунктом, исходной точкой что – мати що за вихідний пункт, за вихідну точку; виходити з чого. | Служить исходным пунктом, исходной точкой – правити (бути) за вихідний пункт, за вихідну точку.

Исход | Деньги на исходе – гроші виходять (сходять, доходять до краю, кінчаються). | День, год, лето… на исходе – день, рік, літо… кінчається (минає); день, рік, літо… при кінці (наприкінці, на скіну). | Ждём исхода дела – чекаємо, чим справа закінчиться (розв’яжеться); чекаємо кінця справі (справи). | Исход войны – кінець війни; результат (наслідок) війни. | На исходе дня (книжн.) – наприкінці (у кінці, на кінці, при кінці) дня. | Не было другого исхода, как… – не було іншого виходу (іншої ради), як…

Исхудать | Покуда жирный исхудает, худого чёрт возьмёт – поки гладкий схудне, то худий здохне. Пр.

Исцарапать | Исцарапать друг друга – подряпати одне одного; подертися (подряпатися). [Подерлися, як пес з котом. Сл. Гр.]

Исчадие | Исчадие ада – сатанинський (диявольський) виплодок; пекельний (бісової душі) вилупок; (збірн.) пекельне (бісове, сатанинське, диявольське) кодло.

Исчезать | Бесследно исчез кто – і сліду не стало чийого; загув і слід за ким; як за водою пішов хто; як вода вмила (змила) кого; наче (мов) корова язиком злизала кого; як віл лизнув кого; [щез] як здимів (як димом здимів) хто; як лиз(ень) злизав кого. | Исчезнуть со света, с лица земли (книжн.) – зійти (зникнути) з світу; зникнути з лиця землі; з блиску-світа зійти.

Исчерпанный | Вопрос исчерпан – (закінченість дії) Питання вичерпано; (властивість, стан) питання вичерпане. | Все средства исчерпаны – усі кошти (засоби) вичерпано (вичерпані). | Инцидент исчерпан – інцидент вичерпано.

Исчисление | В золотом исчислении – золотом; на золото; рахувавши (обчислюючи) на золото. | По предварительному исчислению – за попереднім обрахунком (обчисленням).

Итог | В итоге переговоров (перен.) – як наслідок переговорів; у результаті переговорів. | В итоге получается – разом (усього) виходить. | В конечном итоге (бухг.) – отже, разом; а всього разом; загалом; (перен.) кінець кінцем; як остаточний підсумок (результат); (іноді)

після всього. | Подводить, подвести итог, итоги чему, итожить, подытожить что –

підбивати, підбити (робити, зробити, складати, скласти) підсумок, підсумки чому; підсумовувати, підсумувати що.

Ишь | Ишь какой, каков! – ач (бач, ба, чи ба) який! | Ишь ты! – ач (бач, ба, чи ба)!; чи ти ба! | Ишь ты, так я тебе и поверю! – овва (ов, аякже), так я тобі й повірю!

Йота | Не отступать ни на йоту – не відступати і ((а)ні) на йоту (і ((а)ні) на волосину, і на нігтик). | Ни на йоту, – і ((а)ні) на йоту; і ((а)ні) на волосинку; і ((а)ні) на макове зерня; (а)ні на крихту.

Кабак | Содержать кабак (арх.) – держати шинок (корчму); шинкувати; (іноді) шинкарювати (шинкарити). | Ходить в кабак (арх.) – ходити до шинку (до корчми); (розм. образн.) ходити до чопа.

Кабала | Находиться в кабале у кого – бути в неволі (кормизі, рабстві) у кого; бути чиїм невільником.

Кабацкий | Голь кабацкая (устар.) – голь корчемна; чопова голота. | Кабацкая совесть (устар.) – пропита совість (пропите сумління); корчемна совість.

Каблук | Быть под каблуком у кого (разг. фам.) – бути чиїм підніжком; бути підніжком (за підніжок) у кого; бути під закаблуком (під ногами) в кого; бути під пантофлею (під п’ятою) чиєю, у кого; жити за чиїм загадом (розказом). [І старшина у нього під п’ятою і становий під пахою!.. Кропивницький.]

Кабы | Если бы да кабы да во рту выросли грибы – якби та якби та виросли в роті гриби. Пр. Якби хліб та одежа, то їв би лежа. Пр. | Кабы знал, что у кума питьё, так бы и ребятишек привёл – якби знаття, що в кума пиття, то б сам пішов і дітей забрав. Пр. | Кабы знать да ведать – якби (коли б) знаття. | Кабы свинье рога — всех бы со свету сжила – якби (коли б) свині роги, то б усіх поколола (то б цілий світ виколола). Пр. Якби свиня роги мала, то всіх би людей виколола. Пр. Якби на кропиву не мороз, вона б усіх людей пожалила. Пр.

Кавычки | Учёный в кавычках (перен. разг. ирон.) – учений у лапках; тільки і ті(є)ї слави, що вчений.

220

Російсько-український словник сталих виразів

Каждый | Всем и каждому (разг.) – геть [чисто] усім; усім і кожному; усім чисто. | Каждое воскресенье – щонеділі; кожної неділі; (рідше) щонеділя; кожну неділю. | Каждое лето, каждым летом – щоліта; кожного літа; (рідше) щоліто; кожне літо. | Каждое утро, каждым утром – щоранку; кожного ранку; (рідше) щоранок (щорання); кожний (кожен) ранок. | Каждую минуту – щохвилини; кожної хвилини; (рідше) кожну хвилину. | Каждую неделю – щотижня; кожного тижня; (рідше) кожний (кожен) тиждень. | Каждую ночь – щоночі; кожної ночі; ніч у ніч; (рідше) щоніч; кожну ніч. | Каждую среду – щосереди; кожної середи; (рідше) щосереду; кожну середу. | Каждые два дня, каждые пять дней – що два дні, що п’ять днів; кожні два дні, кожні п’ять днів. | Каждые два часа, каждые пять часов – що дві години, що п’ять годин; кожні дві години, кожні п’ять годин. | Каждый вечер – щовечора; кожного вечора; (рідше) щовечір; кожний (кожен) вечір. | Каждый год – щороку; кожного року; (рідше) щорік; кожний (кожен) рік. | Каждый день – щодня; кожного дня; (рідше) щодень (щоднини), кожний (кожен) день; день у (крізь) день; день при дні; (давн.) що в Бога день. | Каждый из нас (обобщенное) – кожне з нас; (ч. р.)

кожний (кожен) з нас; (ж. р.) кожна з нас. | Каждый, каждая в отдельности – кожний (кожен, кожна) зокрема; кожне зокрема. | Каждый месяц – щомісяця; кожного місяця; (рідше) щомісяць; кожний (кожен) місяць. | Каждый раз – щоразу; кожного разу; раз у (по) раз; (рідше) щораз; кожний (кожен) раз. | Каждый час – щогодини; кожної години; (рідше) щогодину; кожну годину. | На каждом шагу – на кожному (на кожнім) кроці; що не крок (не ступінь), то й…; (розм.) що [не] ступне, то й… [Що ступне, то й брехне. Пр.] | Одежда на каждый день – одяг (убрання) про кожний (кожен) день (про щодень, про будень); (про тужурку) буденка. [Оце моя буденка — щодня у ній… З нар. уст.] | Решительно каждый – (кожний-)кожнісінький; абсолютно кожний; (іноді) жаднісінький. | С каждым годом – що [не] рік, то…; щороку; кожного року; (рідше) кожний (кожен) рік. | С каждым днём – що [не] день, то…; щодня; кожного дня; (рідше) кожний (кожен) день. | Через каждые два, три километра – через кожні два, три кілометри; що два, що три кілометри, то й… | Через каждый понедельник – що другого понеділка; (рідше) що другий понеділок. | Это каждый знает – це кожне (всяке, кожен, кожний, усякий, усяка жива душа) знає.

Кажущийся | Кажущаяся опасность – уявна (гадана, позірна) небезпека. | Кажущийся сильным – на позір сильний (дужий). | Ошибка лишь кажущаяся – тільки (лише) на око помилка; помилка лише гадана (тільки позірна).

Казак | Быть казаком, казаковать – козакувати. | Запорожский казак – запорозький (січовий) козак; запорожець (січовик); низовий козак (низовець). | Сын казака – козаків син (іноді син козака); козаченко. | Терпи, казак, атаманом будешь – терпи, козаче, отаманом будеш. Пр. Терпи, козаче, горе, то питимеш мед. Пр.

Казаться | Кажется, десятый год, как… – здається, вже десятий рік, як…; либонь, уже десяте літо, як… [Либонь, уже десяте літо, Як людям дав я «Кобзаря». Шевченко.] | Как вам кажется? – як вам здається?; як на вашу думку (гадку)?; як [ви] гадаєте?; як на вас? | Как мне кажется – як мені здається (застар. бачиться); як на мене.

Казать | Не казать глаз, носа (носу) (разг.) – (і) на очі не навертатися (не показуватися); не показувати (не навертати) очей.

Казацкий | Казацкая жизнь – козацьке життя; козакування.

Казенный | На казённый счёт – державним (урядовим) коштом; на (за) рахунок державної скарбниці; безкоштовно; (розм.) дурно (даром, задарма, задурно).

Казна | У него казны много – [Він] має багато грошей; у нього багато грошей (грошви); (образн.) важку калитку (кишеню) має.

Казнить | Казнить невежество, пороки – картати неуцтво, вади.

Казнь | Казнь египетская – єгипетська кара. | Подвергать, подвергнуть смертной казни

– страчувати, стратити; карати, покарати, скарати на смерть (давн. на горло). | Приговорить к смертной казни – засудити на смерть (до страти). | Смертная казнь –

страта; кара на смерть (давн. на горло).

Каинов | Каинова печать – каїнова печать; каїнів знак. | Каиново отродье (бранное) –

каїнове кодло; каїнів виплодок.

Кайка | Кайка-то есть, да воротьки-то нету (прост.) – є каяття, та нема вороття. Пр. Каково | Каково аукнется, таково и откликнется – як гукають, так і відгукуються. Пр. Як

зовуть, так і обзиваються. Пр. Як у лісі гукнеш, так і відгукнеться. Пр. | Каково было моё удивление – як же я здивувався; яке ж мене диво взяло. | Каково постелешь, так и уснёшь – хто як постеле, так і виспиться. Пр. Як постелиш, так і спатимеш. Пр.

Каков | Каков молодец! – ото молодець (козак)!; ото птах! | Каков он собой, из себя? (разг.)

– який він із себе?; який він на вроду (на лице, з лиця)? [Де він живе?.. Який він з себе?..

221

Російсько-український словник сталих виразів

Коцюбинський.] | Каков поп, таков и приход – який піп, така його й парафія. Пр. Який пастух, така й череда. Пр. Який цар, такий і псар. Пр. Яка хатка, така й паніматка. Пр. | Каково семя, таков плод – яка нива, таке й насіння. Пр. Яке зілля, таке й насіння. Пр. Яке коріння, таке й насіння. Пр. Яке дерево, такі й паростки (відмолодки). Пр. Яка шепа, така яблуня. Пр. Який дід, такий його плід. Пр. Який батько, такі й діти. Пр. | Каков привет, таков и ответ – яке помогайбі, таке й бувай здоров. Пр. Який здоров, такий і помогайбі. Пр. Який добридень, такий і бувай здоров. Пр. | Каков Савва, такова ему и слава – який Сава, така й слава. Пр. Який Яків, стільки й дяки. Пр. | Каков у хлеба, таков у дела – як їсть, так і робить. Пр. | Какова Аксинья, такова у неё и Меланья – дурна мати

— дурні діти. Яка трава, таке й сіно. Пр. Сова не приведе сокола. Пр. Тернина грушок не родить. Пр. | Какова псу кормля, такова от него ловля – як собаку (пса) годують, так він і гавка. Пр. Як Рябка годують, так Рябко і бреше. Пр. Сип коневі мішком — не ходитимеш пішком. Пр. | Какова яблоня, таковы и яблочки – яка грушка, така й юшка. Пр. Яка пшениця, така й паляниця. Пр. Яка пряжа, таке й полотно. Пр. Яке частування, таке й дякування. Пр.

Какой | Бог знает какой – бозна-який (Бог віда який); святий знає який; казна-який. | В какое время? – якого часу (у який час)?; коли саме? [Де вбито Саву? У який час? Вовчок.] | Вот какой! – от(т)акий!; (емоц.) от(т)акенний!; от(т)акезний!; отакісінький! | Какая нужда знать? – яка (що за) потреба знати? | Каким образом – яким чином (способом, ладом, побитом, робом, світом); як; по-якому. | Какое! (разг.) – де там! | Какое тебе дело? (фам.) – що тобі до того?; яке тобі діло?; тобі якого батька горе? | Какой дорогой? – яким шляхом (якою дорогою)?; (розм.) кудою? | Какой из вас – котрий [із вас]; хто з вас. | Какойлибо, какой-нибудь – будь-який (який-будь); який-не-будь; (розм.) який-такий; (з кількох) який; котрий; котрий-небудь (рідше котрий-будь). | Какой ни есть, какой ни на есть (разг.) – хоч би там який; будь-який; хоч (і) який. | Какой-то – якийсь (котрийсь);

(зневажл.) якийсь-там. | Какой угодно – хоч який; який завгодно. | Какой ширины, длины, величины – який завширшки (ушир(ш)ки), який завдовжки (удовжки), який завбільшки (убільшки). | На какого чёрта – на якого дідька (біса); на лихої години. | Не бог весть какой – не бозна-який; не який. | Не какой-нибудь – не абиякий; не будь-який (не якийбудь). | По какому случаю? – з якої нагоди (причини)?; (іноді) заради чого? | Смотря какой – як який; як до. [Се як до чоловіка: один зробить, а другий ні. Сл. Гр.] | Хоть какойнибудь – хоч який; хоч будь-який (хоч який-небудь).

Как | А как же! – аякже!; ато(ж)!; авжеж! | А так как… то – а що (а як)… то; а як же… (то). [Гроші, звичайно, присуджено з Семена, а що Семен не мав чим заплатити, то продали три морги родючої землі. Коцюбинський.] | Вот как! – ось як!; он як! | Всякий раз как – щораз(у) як (коли); кожного разу як (коли); що [тільки]; аби [лиш]. | Да как не – та як не; як же не. | Как (в сравнениях) – як ((не)мов, (не)наче, ніби(то)); як (мов…) той, як (мов…) та(я), як (мов…) те(є), як (мов…) ті (і). [Лізе в очі, наче та оса. Номис. Була б долинонька неначе пустка тая. Глібов.] | Как бишь – як пак; як-бо. | Как будто – як; якби; наче (неначе); ніби; мов (немов); буцім(то). | Как будто бы – начеб(то) (неначебто); нібито; мовби (мовбито, немовби, немовбито). | Как бы не (разг.) – як би не; коли б не. | Как бы не так! (фам.) – овва (ов)!; та ба!; авжеж!; але ж [бо]!; але!; але-але!; еге!; де ж пак! ? І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! Сл. Гр. Годі вилежуватись, іди молотити! — Але ж!

Сл. Гр. | Как бы ни – хоч би як; (перед прикм.) хоч би який (-ка, -ке). | Как бы то ни было –

хоч би й що; хоч би [там] що; хоч би [там] як; хоч би що там було; будь-що-будь; будь-як- будь; хоч що; хоч як. | Как быть? – як [його] бути?; що [його] діяти?; що його [у світі] робити?; що [його] почати? | Как ваше здоровье? – як здоров’я ваше?; чи живі-здорові?; чи здоровенькі?; чи живенькі-здоровенькі?; чи здужаєте?; (іноді) чи добре маєтеся?; як ся маєте?; як себе маєте? | Как вдруг – як [аж] ось; аж [гульк] коли; коли [як] раптом; коли це [враз]. | Как велик? – який завбільшки? | Как видно – знати; мабуть; либонь; (зах.) відай. | Как водится – як заведено; як [воно] ведеться (поводиться); звісно; [як] звичайно. [На бесіді, вже, звісно, попились. Глібов.] | Как вот – аж; аж ось (аж от); аж тут; як ось (як от); коли; коли ось; коли це; коли тут. [Лечу, дивлюся, аж світає, Край неба палає. Шевченко. …аж ось із неба дощ полився. Котляревський.] | Как вы говорите? – що ви кажете?; як [ви] кажете? | Как горохом об стену – як горохом об стінку; як пугою по воді. | Как дважды два четыре – я к двічі (як два рази) по два чотири. | Как должно – як слід; як треба; як годиться (як гоже); як належить (належно, належите); як має бути. | Как есть (разг.) – як є; все по правді; наголов; зовсім (цілком). [Нехай же батько зна все чисто, наголо. Самійленко.] | Как есть все (разг.) – геть [чисто] усі; чисто всі. | Как же! (разг.) – аякже!; авжеж!; атож!; звичайно! | Как же так? – як же [воно] так?; як пак так?; як-таки так? | Как-как? (переспрашивая) – що-що? | Как-либо – хоч так, хоч так; якось; будь-яким

222

Російсько-український словник сталих виразів

(яким-будь) способом. | Как много – як багато; якого багато. | Как можно! – хіба ж можна!; як то так!; як можна! | Как можно? – як [же] можна?; як то можна?; де ж [то] можна? | Как можно, как нельзя больше, лучше… – якомога більше (якнайбільше, щонайбільше), якомога краще (якнайкраще, щонайкраще, якомога ліпше, якнайліпше, щонайліпше)… | Как назло – як на те; як на ту пеню; як на ту причину; як (наче) навмисне. | Как например

– як-от; як наприклад. | Как на чей вкус – як на чий смак; як на чию уподобу; як на кого; що кому до смаку (до вподоби, до сподоби, до уподобання). | Как ни – хоч (і) як; як не. | Как-нибудь будет – якось-то буде; (іноді розм.) якось-такось буде. | Как-нибудь (когданибудь) зайду – якось зайду, колись (коли-небудь, як-небудь) зайду. | Как-нибудь (кое-как)

– як-небудь; абияк; аби-то; деяк; якось; сяк-так; будь-як; (іноді) ледь-як. | Как ни в чём не бывало – наче (мов…) і не було нічого; любенько (любісінько); наче (мов…) нічого й не було; наче (мов…) й не він (вона); як ніде нічого. [Я не так, як звичайно, а сердито спитав його, де він цілий день тинявся. — Та на Подолі ж, — як ніде нічого одповів він. Ковганюк, перекл. з Шевченка.] | Как-никак – як-не-як; хоч і як там; сяк чи так. | Как очумелый – як очманілий; як навіжений; як скажений; (іноді) як зачумлений. | Как поживаєте? – як поживаєте?; як маєтеся?; як ся маєте?; як себе маєте?; як вам ідеться (ведеться, живеться)?; чи живенькі-здоровенькі? | Как по имени? – як на ім’я?; як звати?; як зветеся?; як звешся? | Как полагается – як слід; як годиться (минулий час як годилося); як треба; як має (минулий час як мало) бути. | Как попало – як попало; як попадя; абияк; як-небудь; жужмом (лок. троском); на галай-балай. | Как придётся – як прийдеться; як трапиться; до чого дійдеться; як набіжить; як вийде; як випаде. [Треба жить, як набіжить. Пр.] | Как пришло, так и пошло – як набув, так і забув. Пр. Як зробив, так і відбудеш. Пр. Яким мечем воював, таким і поліг. Пр. | Как раз! (ирон.) – ага!; авжеж!; еге ж! [Зробив же він своє діло? — Ага! Сл. Гр.] | Как скоро (устар.) – скоро (скоро тільки, скоро-но); як тільки. | Как следует – як слід; як треба; до ладу (доладно, улад); до діла; до пуття; до ума; як годиться; належно; гаразд; добре. | Как снег на голову – як сніг (грім) на голову; як сніг улітку; як (мов) грім з ясного неба; зненацька; як стій. | Как сумасшедший – як божевільний [якийсь]; як той божевільний (навіжений). | Как… так… – як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо. Номис.] | Как тебе не стыдно! – як тобі не сором (соромно)!; ти б стидався (стидалася)!; чи тобі не сором (не соромно)? | Как-то раз (однажды) – якось; колись; одного разу. | Как-то (пересчитывая) – як-от; а саме. | Как только – тільки; як тільки; скоро; скоро тільки; скоро-но; тільки-но; тільки що; що не. [Скоро ввійшли в будинок, то я, — каже, — і вбачив, що Бузько-отаман заховавсь у кімнату. ЗОЮР. А молодиця що не гляне на Карпа, то так і заголосить. Коцюбинський.] | Как угодно, как хотите – як [собі] знаєте; як [собі] хочете; як завгодно; про мене. | Как у Христа за пазухой – як у Бога за дверима; як у батька (Бога) за пазухою. | Как хорош, прекрасен… – який (який же, що за) гарний, чудовий. | Кое-как – абияк; як-небудь; сяктак. | Куда как хороша собой – то-то вже гарна (хороша); така-то вже гарна. | Между тем как, в то время как – тимчасом як; тоді як. | Нет как нет кого – нема та й нема кого; як нема, так нема кого; не йде та й не йде хто. | Не кто иной, как он – не хто інший, як він; ніхто як він. | Не что иное, как – не що інше, як; не що як. | Он как вскочит – він як (як не) скочить (схопиться). | Перед тем как – перше ніж; перед тим як; до того як. | После того как – по тому як; після того як; (іноді) по чому. | Смотря как – як; побачимо, як; залежно від того, як. [Чи довго там гостюватимете? — А це як вітатимуть мене. З нар. уст. Надовго їдете до них? — Побачимо, як прийматимуть. З нар. уст.] | С тех пор как – відколи; відтоді як; з того часу як. | Так как – бо; через те що; [тим] що (звичайно після головного речення); [а] що…, [то]; (іноді) і через те (і тому, і того). [Мати три дні хворіли, й того я до школи не ходив. З нар. уст.] | Тогда как – тимчасом як; (іноді) тоді як; коли ж. | Тут как тут – як уродився; де й узявся; як тут. [Всім молодим — гарбуз як тут. Гребінка.] | Уж как хвалит – так то вже хвалить.

Калач | Богачи едят калачи, да не спят ни в день, ни в ночи – багаті їдять калачі, та не сплять ні вдень, ні вночі. Пр. Багаті їдять калачі, та сплять удень, а мало вночі. Пр.

Багатому не спиться. Пр. | Его и калачом не корми, а сделай то и то – що не кажи, а [йому] таки зроби те і те; йому й меду не давай, а таки зроби те і те. | Из одной печи, да не одни калачи – не того тіста книш. Пр. Той каптан, та не той карман. Пр. | [И] калачом не заманишь, не выманить (разг. шутл.) – (і) калачем ((і) медом, (і) яблучком золотим) не принадиш (не виманиш); ніякою цяцькою не заманиш (не завабиш, не спонадиш, не виманиш). | На калачи досталось, достанется кому (разг. шутл.) – набрався, набереться товчеників хто. | Нужда научит калачи есть – біда навчить коржі з салом їсти. Пр. Навчить лихо з салом (з маком) коржі їсти. Пр. Навчить горе з салом кашу їсти. Пр. Навчить біда ворожити, як нема що в рот уложити. Пр. | Свернуться калачиком, в

223

Російсько-український словник сталих виразів

калачик – скрутитися калачиком (у ковтюшок); верчика лежати. | Тёртый калач (перен. фам.) – бита голова; битий жак; людина бувала; бувалий (бувалець). | Хочешь есть калачи

— не сиди на печи – хочеш їсти капачі, то не сиди на печі. Пр. Хто хоче їсти, мусить з печі злізти. Пр. Лежаного хліба нема. Пр. Сидівши, нічого не всидиш. Пр. Печені голуби не летять до губи. Пр.

Календы | Отложить до греческих календ (ирон.) – відкласти до грецьких календ; відкласти на безрік.

Каление | Довести до белого каления кого (разг.) – допекти до живого кому, кого; (фам.)

допекти до живих печінок кому; допекти (дошкулити) кому вкрай (до аж-аж).

Каленый | Калёным железом выжечь что (перен.) – гарячим залізом випекти що.

Калиф | Калиф на час (книжн. ирон.) – каліф на годину (час); дочасний володар. Калоша | Посадить в калошу кого (фам.) – загнати у суточки кого; загнати кого на

слизьке; посадити кого на льоду (на лід). | Сесть в калошу – ускочити, уклепатися; попасти у суточки; опинитися на льоду (на слизькому, як у сливах).

Каменный | Как за каменной стеной (разг.) – як за кам’яною горою; як у Бога за дверима; як у батька за плечима. | Как на каменную стену (гору) надеяться на кого, что – як на кам’яну гору (як на твердий мур), покладатися (здаватися) на кого, на що. | Каменная баба (археол.) – бовван; [кам’яна] баба; (лок.) баба-кам’яниця; кам’яний (камінний) мамай. | Каменная стена – мур; мурована стіна. | Каменный дом – мурований (кам’яний) дім (будинок); кам’яниця; (зах. також) мурованиця. | Упрятать кого в каменный мешок – запроторити (розм. запакувати) в тюрму (в’язницю, лок. цюпу) кого; ув’язнити кого.

Камень | Бросать, забросать камнями кого (книжн.) – кидати, закидати камінням кого; каменувати, покаменувати кого. | Деньга и камень долбит – гроші мур ламають. Пр. Гроші і камінь кують. Пр. Золота швайка і мур пробиває. Пр. | Держать (иметь) камень за пазухой (разг.) – ховати (держати) камінь у пазусі (за пазухою); ховати злобу (ненависть) на кого. | Как камень в воду (перен.) – як камінь у воду; як водою вмило (змило); як вода вмила (змила); як у воду впав; як з мосту впав. | Как камень ко дну – як камінь на дно (на спід). | Камень преткновения – притичина; завада (перепона, перешкода); камінь спотикання. | Камнем упасть – опукою (грудкою, камнем) упасти. | Камни вопиют (книжн.) – каміння волає (кричить) [до неба]. | Камня на камне не оставить – каменя на камені не лишити (не покинути); знищити (зруйнувати) до дна (дотла, дощенту) що. | Капля по капле и камень долбит – крапля по краплі і камінь довбе (довбає, разбиває). Пр. Вода і камінь довба(є). Пр. Не тим крапля камінь довбе (довба), що сильна, а тим, що часто пада. Пр. Мала крапля і великий камінь продовбає. Пр. | Краеугольный камень – наріжний камінь. | Нашла коса на камень – [Натрапила (наткнулася, наскочила) коса на камінь. Пр. Добрий та на доброго наскочив. Пр. Наскочив чорт на біса. Пр. | Под лежачий камень и вода не течёт – під лежачий камінь і вода не біжить (не тече). Пр. Лежачи й камінь мохнатіє. Пр. На одному місці і камінь обростає. Пр. Лежачи й сокира ржавіє. Пр. З лежи не справиш одежі, а з спання не купиш коня. Пр. Якби все вовк лежав, то вже б досі і здох. Пр. | Пробный камень (перен.) –

спробний камінь. | Сердце не камень – серце не камінь. Пр. | Это мне как камень на шее –

це мені як камінь на шию.

Камешек | Бросать камешки в чей-либо огород (разг. ирон.) – камінці кидати (закидати, шпурляти) до чийого городу (у чий город); водою бризкати на кого; квітку пришивати кому; ключку закидати куди.

Кандалы | Ковать, заковать в кандалы кого – у кайдани кувати, закувати кого; накладати, накласти залізо (заліза) на кого. [Накладай на нього заліза, щоб знов не втік. Тобілевич.]

Канительный | Канительная история (перен.) – забарна (нудна) річ (історія).

Канитель | Тянуть, разводить… канитель (разг.) – тягти тяганину; воловодити; марнувати час; зволікати діло; розводитися.

Канун | Канун Рождества, сочельник – свят-вечір; багат-вечір.

Кануть | Как в воду канул (разг.) – як у воду канув (пішов, упав, пірнув); як водою вмило (змило); як вода вмила (змила); мов хвиля змила (пойняла); як з мосту впав; як лизень злизав; як корова язиком злизала; як крізь землю пішов. | Кануть в вечность – піти (канути) у вічність. | Кануть в Лету – канути в Лету; піти у непам’ять (у забуття); назавжди зникнути.

Канцелярский | Канцелярская волокита – канцелярська тяганина. | Канцелярская крыса

– канцелярський посіпака (сіпака); канцелярська віра; канцеляжка.

Капать | Над нами не каплет, сверху не каплет – на голову (за комір, за шию) нам не тече (не капає). | Он на неё капает (фам.) – він її обмовляє; він пускає про неї славу (неславу,

224

Російсько-український словник сталих виразів

лиху славу, поговір).

Капелька | До [последней] капельки – до [останньої] краплини (крихти, кришки). | Ни капельки, ни на капельку – ані краплі (краплини, краплинки, рідше ні каплі, ні капочки, ні каплинки); ні крихти (крихітки, кришки, (а)ні кришечки); нітрішки (нітрішечки); і [ні] на крихітку (кришку); ні на синє за нігтем.

Капель | От дождя да под капель – з дощу та під ринву. Пр. З дощу та під окап. Пр.

Капитал | Капитал приобрести и невинность соблюсти – гроші (грошики) набути і чесним бути; хитромудро і невеликим коштом.

Капкан | Попасть в капкан (разг.) – попастися, пійматися, ускочити у пастку, до пастки (у капкан, до капкана).

Капля | До последней капли крови (книжн.) – до останньої краплі (краплини) крові. | Как две капли воды [похожи друг на друга] – як (мов…) дві краплі (краплини) води схожі один на одного, одна на одну, одне на одного; достоту однакові; нестеменно (нестемісінько) однакові; однаковісінькі: (образн.) як з одного ока випали. | Капля в каплю кто – кістка й мастка чия (хто); копка в капку (цятка в цятку) хто; як викапаний (як вилитий) хто; точнісінько хто; достоту (достотно, достеменно, достомісінько) хто. | Капля в море – крапля (краплина) в морі. | Капля по капле и камень долбит – вода і камінь довба(є). Пр. Крапля по краплі і камінь довба(є) (розбиває). [Не тим крапля камін довбе (довба), що сильна, а тим, що часто падає. Пр. Мала крапля й великий камінь продовбає. Пр. І крапля камінь точить. Пр.] | Ни капли чего нет – (а)нітрошки ((а)ні крихти) чого нема; ані на макове зернятко (і на мачину) чого нема; (лок.) (а)ні гич (ані цюк) чого.

Каприз | Каприз моды, природы, вдохновения… (книжн.) – каприз (примха) моди, природи, натхнення… | Каприз судьбы – гра (примха, примхи) долі.

Капуста | Рубить, изрубить в капусту врага – сікти, посікти [на січку] ворога.

Капут | Тут тебе и капут – тут тобі й капут (й кінець, й край увесь); тут уже буде й по тобі.

Каравай | На чужой каравай рта не разевай – на чужий коровай очей не поривай [, а рано вставай та й собі учиняй]. Пр. На чужий коровай очей не поривай, а свій май. Пр. На чужий шматок (кусок) не роззявляй роток. Пр. Не точи зубки на чужі куски, а свої май, тоді й кусай. Пр. Не бери, де не поклав (не положив). Пр. По чужих кишенях не шукай, а в свої дбай. Пр. Не надійся, Романе, на чужі кармани, а раніш уставай та свої наживай. Пр. Не сунь носа до чужого проса. Пр. До чужого проса не тич носа. Пр. На чуже пшінце окріпцю не приставляй. Пр.

Каракуля | Писать каракулями – писати кривулями (карлючками); дряпати (базграти). Караул | Брать, взять под караул кого – брати, узяти під варту (під сторожу) кого. |

Караул, спасите! (разг.) – гвалт, рятуйте! | Кричать караул (разг.) – ґвалт (пробі) кричати (волати); на ґвалт (на пробі) кричати (волати, гукати); пробі благати; рятуйте кричати; ґвалтувати. | Хоть караул кричи – хоч ґвалт (на ґвалт) кричи; хоч пробі кричи (волай); нема ради (нічим не зарадиш).

Карачки | Ползать на карачках (разг.) – рачки лазити; (іноді) рачкувати. | Стать на карачки – рачки стати; стати на всі чотири.

Карачун | Тут ему и карачун пришёл (разг.) – тут йому й капут (кінець) був; тут він і дуба дав; тут він і опрігся (опрягся).

Карьер | Во весь карьер [бежать] – щодуху (чимдуж, навзаводи, узводи, щосили, скільки сили, скільки духу). | С места в карьер (перен.) – з місця навскач; з копита вскач; зопалу; відразу; раптом.

Каркать | Будет тебе каркать! – годі (буде) тобі крякати (каркати, крукати)! | Не каркай!

– не кряч (не крукай)!

Карманный | Карманная кража – крадіжка з кишені. | Карманная чахотка (фам. шутл.) –

сухоти в кишені; вітри в кишені гудуть; у кишені свистить (дюдя свистить); кишеня порожнісінька. | Карманные деньги – кишенькові гроші; похватна (похіпна) копійка. | Карманный вор, карманщик – кишеньковий злодій; (ірон.) кишеньковий майстер.

Карман | Бить по карману кого – бити по гаманцю (по кишені) кого; трусити (витрушувати) кишені кому; призводити до великих утрат (витрат) кого. | Держи карман [шире]! (разг. ирон.) – підставляй поли!; наставляй кишеню!; узавтра з лишком!; дам, дам

— коли б лиш здоров зносив!; дідька лисого!; овва!; не діждеш!; чорта з два! | Дружба дружбой, а в карман не лезь – дружок, дружок, та не твій пиріжок. Пр. Хоч ми брати, а наші кишені не сестри. Пр. | Залезать, заезжать в чужой карман – залізати до чужої кишені. | Иметь кого в кармане – мати (тримати) кого в кишені (у жмені). | Карман дыряв

– дірява кишеня; кишеня гроші сіє. | Карман трещит от чего (перен. разг.) – на кишеню

225

Російсько-український словник сталих виразів

важко від чого, це на гроші утратно. | Класть, положить себе в карман – класти, покласти собі до кишені (в кишеню); привласнювати, привласнити (присвоювати, присвоїти) чуже. | Набить карман – напхати (набити) кишеню; нагріти руки коло чого, на чому. | Невзначай рука в чужой карман попала – до своєї торби ліз, а з дядькової витяг. Пр. Гуманський дурень з чужого воза брав, а на свій ховав. Пр. | Не по карману нам – не з нашою кишенею; не з нашими грошиками (достатками); задорого для нас; не вистачає нам грошей; купила не стане нам (у нас); (жарт.) купило притупило. | Он за словом в карман не лезет (разг.) – він по слово до батька не бігає; він по слово далеко не ходить; він слова [ніде] не позичає; він має язика не в кишені. | По чужим карманам не иди –

людям у руки не заглядай. | Толстый, полный, тугой… карман у кого (разг.) – повна (повнісінька, туго набита) кишеня (калитка) у кого; повну (повнісіньку, туго набиту) кишеню (калитку) має хто. | Тощий, пустой… карман у кого (разг.) – у кишені гуде; у кишені вітер гуде (свище, гуляє); у кишені дідька має хто; у кишені пусто; в одній кишені смеркає, а в другій світає; в одній кишені пусто, а в другій нема нічого; має діряву кишеню хто (дірява кишеня у кого). | Тряхнуть карманом (разг.) – брязнути (труснути) калиткою (капшуком).

Картавый | Картавый человек – гаркавий чоловік; гаркава жінка; гаркавець, гаркавка;

(спільно) гаркуша.

Карта | Карта бита, убита – карту бито, побито; усе програно (утрачено). | Карты в руки кому – карти в руки кому. | Открывать, открыть [свои] карты – розкрити (показати) свої карти; викласти перед ким свої карти. | Поставить на карту что-либо (разг.) – класти, покласти (ставити, поставити) на карту що; (тільки недокон.) важити чим. | Смешать, спутать чьи-либо карты – поплутати кому (чиї) карти; розладнати всі плани кому (чиї).

Картинка | Картинка писаная – красуня (краля) мальована; красень мальований. Карточный | Карточный домик (перен.) – дімок (хатка) з карт; карткова (солом’яна) хатка.

Картошка | Любовь не картошка, не выкинешь за окошко – кохання не жарт. Любов не пожежа: займеться — не погасиш. Пр. Любов не мичка, не випрядеш у нитку. Пр. Любов не короста — не вигоїш спроста. Пр. Згадай та охни, мовчи та сохни. Пр. | Нос картошкой (фам.) – ніс картопелькою (як картоплина); ніс як бульба (ніс бульбою).

Касательно | Касательно кого, чего – щодо кого, чого; про кого, про що; (книжн.) відносно (з приводу) кого, чого.

Касаться | А коснись тебя, что ты сказал бы – а якби тобі таке, що сказав би; нехай би тебе торкнулося (діткнулося), що сказав би. | Беседа, речь касается чего – йдеться про що; мова мовиться про що; мова (річ) про що; розмова [йде] про що. | Дело касается кого, чего – ідеться про кого, про що; діло доходить до кого, до чого. | Коснулся в двух словах чего – згадав двома словами що (про що). | Не касайтесь этого вопроса – не згадуйте про це; не торкайтеся (не дотикайтеся, не зачіпайте) цього питання (цієї справи). | Тебя не касается! – не про тебе річ (діло)!; (образн.) не твоє мелеться! | Чего ни коснись – що не візьми (не зачепи); за що не візьмешся. | Что же касается – що ж до; а що вже. | Что касается меня – щодо мене; що стосується до мене; що дотикається мене; як на мене (як про мене); (іноді) як на мою думку (гадку); (розм.) як по моїй голові. | Это меня (вас) не касается – це мене (вас…, до мене, до вас) не стосується; це мене (вас) не обходить; це мене (вас) не дотикається.

Катанье | Не мытьём, так катаньем – не києм, то палицею. Пр. Не кийком, то дрючком. Пр. Як (коли) не піде так, то піде інак. Пр.

Кататься | Кататься, как сыр в масле (разг.) – як сир у маслі купається; плаває, як вареник у маслі; розкошує; купається в розкошах; кохається у добрі. | Кататься со смеху (фам.) – [Аж] качатися (рвати боки, кишки) зо (від) сміху; качатися (заходитися, лягати, розлягатися, валятися) зо (від) сміху; сміятися, аж за (в) боки братися. | Любишь кататься — люби и саночки возить – любиш їхати — люби й саночки возити. Пр. Любиш яблучко, люби й оскомочку. Пр. Любиш горішки, люби і насмішки. Пр. Любиш поганяти, люби й коня годувати. Пр. Любиш узяток, люби й даток. Пр. Чужий чуб скубши, треба й свого наставити. Пр. Не терши, не мнявши, не їсти калачів. Пр.

Катать | Катай! катай-валяй! (фам.) – жени на всю (на всі заставки, щодуху, скільки духу)!; гайда та й гайда! | Ни катано, ни глажено – ні солоне, ні мащене. Пр. | Качать, качнуть головой (в знак согласия) – кивати, кивнути (хитати, хитнути) головою; (заперечливо) крутити, крутнути (мотати, мотнути, тріпати, тріпнути) головою.

Катиться | День катится за днём – день по дню (за днем) збігає (спливає). | Катись колбасой (колбаской)! (вульг.) – іди собі геть!; забирайся геть! | Катись к чёрту, ко всем чертям! (бранное) – махай (катай, мотайся) під три чорти (до дідька, к нечистому, к

226

Російсько-український словник сталих виразів

чорту, до чорта, к бісу, до біса, до ста чортів, до ста дядьків, до дядькової мами, до вражої мами)! | Катиться по наклонной плоскости (перен.) – котитися по похилості (по похилій площі); (образн.) як з гори котитися. | Катятся слёзы градом – сльози котяться [з очей], як (мов) [той] горох; сльози котяться градом; котяться сльози, як роса з листя. | Пот катится градом с кого – піт очі заливає кому; піт буйною росою (буйним перлом) тече (ллється) з кого; піт котиться рясними краплями з кого.

Каторга | Не жизнь, а каторга – не життя, а каторга (пекло); каторжне життя. | Сослать на каторгу – заслати (завдати) на каторгу (на Сибір).

Каторжный | Каторжная работа, каторжные работы (перен.) – каторжна (підневільна) праця, каторжні роботи; каторга; (давн. істор.) сибірна (канальська, галерна) праця (робота).

Кафтан | И кафтан греет, когда шубы нет – хто нового не видав, той і ветоші радий. Пр. Нема чобіт — узувай постоли. Пр. | Кафтаны зелены, а щи не солёны – на нозі сап’ян рипить, а в борщі трясця кипить. Пр. | Тришкин кафтан (перен. разг.) – обчикрижена свита (свитка); чикрижка; латка на латці; латана й перелатана одежина.

Качественный | В качественном отношении – щодо якості; якістю; якісно.

Качество | В качестве кого, чего – як хто; як що; за кого, за що. | По качеству – якістю (на якість); щодо якості.

Качка | Морская качка – хитавиця (гойданиця, колисанка) [морська]; гойданина (хитанина) на морі. […Коли так було й під Севастополем, то могла бути не то колисанка, а й справжній шторм. Українка.]

Каша | Борщ да каша — пища наша – хліб та вода — молодецька (козацька) їда. Пр. | Вы кашу заварили, а нам приходится расхлёбывать – ви кашу заварили, а ми мусимо їсти (а нам доводиться пектися нею). Пр. Ваша розчина, а нам місити. Пр. Слюсар прокрався, а коваля покарано. Пр. Хто їв яблука, а кому — оскома. Пр. | Гречневая каша сама себя хвалит – гречана каша сама себе хвалить. Пр. Дочку мати хвалила — поки з рук звалила. Пр. М’ясом хвалиться, а воно й юшки не їло. Пр. Хвали мене, губонько, бо я тебе роздеру. Пр. *Чваниться, наче кобила, що віз побила. Пр. Величається, як чумацька воша. Пр. Величається, мов сучка в човні. Пр. | Густая каша детей не разгонит – гуща дітей не розжене. Пр. Густа каша дітей не розганяє (не розгонить). Пр. | Заварилась [большая] каша (перен.) – заварилася [крута] каша. | Заварить кашу (разг.) – заварити кашу, наварити [доброї] каші; закрутити (наколотити) лемішку. | Из-за пустяков такую кашу заварили – за онучу збили бучу. Пр. За масляні вишкварки завелися. Пр. | Каша берёзовая (разг. шутл.) – березова каша; березина; березова припарка. | Каша в голове (разг.) – лемішка (каша) в голові [та ще й без олії]; нехворощ у голові. [Я ще зроду такої нудьги не куштував. Ні до чого руки не лежать. А в голові така нехворощ, що й ради не дам. Шевченко.] | Маслом каши не испортишь – каші маслом не зіпсуєш. Пр. Масло каші не шкодить. Пр. Сметаною вареників не переведеш. Пр. | Он ещё мало каши съел (шутл.)

– він до того ще не доріс; воно ще молода дитина; він ще мало хліба (каші) з’їв; він ще не вмився до цього. | С кашей съем (фам. разг.) – з кашею з’їм. | С ним каши не сваришь (перен. разг.) – з ним каші не звариш; з ним горшка не зліпиш; з ним не дійдеш згоди. | Сапоги (ботинки) каши просят (шутл.) – чоботи (черевики) їсти (каші) просять; чоботи (черевики) зуби вищирили. | Ты заварил кашу, ты и расхлёбывай – хто каші наварив, той мусить і з’їсти. [Ти заварив кашу, то ти й печися нею. Пр. Твоя розчина, ти й міси. Пр. Купили хріну — треба їсти. Пр. Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте. Пр.]

Каштан | Таскать каштаны из огня для кого – загрібати жар чужими руками; робити щось за кого; тягати каштани з вогню для кого.

Каюк | Тут ему и каюк – тут йому і каюк (капут, амба); тут і по ньому [буде].

Ка | (А)ну-ка, (а)нуте-ка – (а)ну лиш(ень); (а)ну-бо; (а)нум(о). [Анумо знову віршувать. Шевченко. Пріся: і справді, сестри, — нум варити пиво. Кочерга.] | А поворотиська – а повернись лишень; а повернись-но (іноді бо). | Дай-ка, дайте-ка (разг.) – дай лиш(ень), дайте лиш(єнь); дай-но, дайте-но; дай-бо, дайте-бо; ке лиш(ень), кете лиш(ень). [А ке лиш, дівко, вогню люльку запалити, підходячи до печі, промовив Грицько. Мирний. Кете лиш кресало Та тютюну, щоб, знаєте, Дома не журились. Шевченко.] | Иди-ка, идите-ка сюда!

– ходи (іди), ходіть (ідіть) лиш(ень) сюди!; ходи-но (іди-но), ходіть-но (ідіть-но) сюди!; іди-бо (ходи-бо), ідіть-бо (хо-діть-бо) сюди! | На-ка, нате-ка вот! – ось на, ось нате!; на-бо, натебо!; на, нате лиш(ень)!; нате-но!; візьми, візьміть! | Полетим-ка – полетімо ((по)линьмо). [Линьмо, линьмо в гори. Українка.] | Споём-ка песенку – заспіваймо пісеньки (пісеньку); ну-мо пісеньки співати.

Квадратура | Квадратура круга (перен. книжн. шутл.) – квадратура кола.

Квадрат | Дурак в квадрате (перен. разг. ирон.) – дурний-дурнісінький, дурень дурнем;

227

Російсько-український словник сталих виразів

(книжн.) дурень у квадраті.

Квартира | Принять (взять) на квартиру кого – прийняти (узяти) на квартиру кого; пустити кого до себе жити; (застар.) прийняти кого в комірне.

Квасной | Квасной патриотизм (книжн. публиц. ирон.) – квасний (іноді крикливий) патріотизм; (про українців) галушковий патріотизм.

Квас | Перебиваться, жить с хлеба на квас – перебуватися то сяк, то так; перебуватися з хліба на воду; тягти біду.

Квинта | Повесить нос на квинту (фам.) – похнюпити носа; ніс на квинту повісити. Квит | Играть на квит (арго) – грати на квит; грати на весь свій виграш. | Квит на квит

(разг. устар.) – квит на квит; так на так. | Мы с тобой квиты – ми з тобою квиті; ми з тобою платні; ми не винні одне одному.

Келейный | Келейный разговор (перен.) – розмова сам на сам (віч-на-віч, на чотири ока, на самоті); келійна (таємна) розмова. | Келейным образом – келійно (таємно); потай(ки). | Это дело келейное – це діло (справа) не для розголосу.

Кидаться | Вино кидалось, кинулось в голову – вино вступало, вступило в голову; вино било (вдаряло, вдарило, шибало, шибнуло) в голову. | Кидаться из одной крайности в другую – кидатися з однієї крайності в другу (до другої); кидатися з одного краю в другий (до другого). | Кидаться из стороны в сторону – кидатися з одного боку в другий (то в той, то в той бік); кидатися то сюди, то туди. | Кинуться врассыпную – кинутися врозтіч (урозсип, урозпаш, урозпорош); розсипатися; сипнути хто куди. | Кинуться со всех ног – кинутися щодуху (що є духу, скільки духу, що дух у тілі, що ноги несуть, чимдуж, на всі заставки, на всю витягу, прожогом). | Кровь кинулась в голову, в лицо – кров кинулася (линула) до голови, до лиця (в голову), в лице кому. | Куда ни кинься – куди не кинься; куди не зарви.

Кидать | Кидать жребий – кидати (брати) жереб (жеребок); жереб(к)увати; (на палиці) мірятися (вимірятися). | Кидать, кинуть взгляд (взор) – (те саме, що) Бросать, бросить взгляд (взор). Див. бросать. | Меня кидает в дрожь – дрож (циганський піт) проймає мене; у дрож кидає мене; дриґоти проймають мене; дрижаки беруть мене (напали на мене); (лок.) дрижа бере мене. | Меня кидает в жар и холод – мене кидає в жар і в холод; поймає (понімає, усипа, бере) мене вогнем (жаром) і морозом (холодом); палить і морозить мене.

Километр | В двух километрах от города – (за) два кілометри від міста.

Кипеть | Вокруг кипела жизнь – навколо (навкруги) вирувало (шумувало, кипіло, буяло) життя. | Как (словно) в котле кипеть – як (мов…) у казані кипіти. | Кипеть здоровьем –

буяти (аж пашіти) здоров’ям. | Кипеть ключом – кипнем (джерелом) кипіти; клекотіти; кипіти (бити) в ключ. | Он кипел гневом – він кипів (нетямився) з гніву; гнів кипів у ньому.

| Площадь кипит народом, народ на площади кипел – людей аж кишить, аж кишіло на майдані. | Работа кипит (перен.) – робота (праця) кипить. | Слёзы кипят (книжн.) –

сльози підступають (підкочуються) до очей; слізьми очі заливає.

Кирпичный | Кирпичный дом – мурований (цегляний) дім (будинок); (іноді) мурованиця (кам’яниця). | Кирпичный завод – цегельня. | Кирпичный цвет – цеглястий (на колір).

Кисейный | Кисейная барышня (девушка) (устар. ирон.) – тендітна панночка; манірна дівчина з міщанськими поглядами.

Кисель | Дать киселя кому (вульг.) – чернецького (солдатського) хліба дати кому; дати кому (копнути кого) коліном під зад; ударити ззаду коліном кого. | За семь вёрст киселя есть, хлебать (разг. ирон.) – за сім миль киселю їсти. Пр. За кільце (за кавалок) кишки [та] сім миль (верст) пішки. Пр. | Седьмая (девятая, десятая) вода на киселе (разг. шутл.) – родич десятого коліна. Десята вода (шкурка) на киселі. Пр. Мій батько і твій тато (дід) коло одної печі грілися. Пр. Мій батько горів, а твій руки грів — от і родичі. Пр. Родина — кумового наймита дитина. Пр. Дідового сусіда молотник. Пр. Ми родичі: на однім сонці онучі сушили. Пр. Його мама і моя мама в одній воді хустки прали. Пр. Пень горів, а він руки нагрів та й став йому дядьком. Пр. Наша корова напилася з вашої калюжі. Пр. Твій пес і мій пес у одній соломі спали. Пр. Двоюрідному бугаєві свояк. Пр. Чорт козі — дядько. Пр.

Кислый | Выпить кислого – душу закислити (покислити, п(р)оквасити). | Он в кислом настроении (перен.) – у нього кислий настрій; він має кислий настрій; він якийсь кислий.

| Освежиться, съевши кислого, выпить, съесть что-либо кислое – відволожитися кислим; (жарт.) проквасити душу. | Сделать кислое лицо – скривитися; зробити кисле обличчя (лице). | Сделать кислую мину, гримасу – зробити кислу (квасну) міну, гримасу; скривитися; сквасити губи; скваситися. | У него кислое лицо – у нього (він має) кисле (квасне) обличчя (лице); (жарт.) він як гляне, так молоко кисне.

228