- •3.Внесок Сухомлинского
- •В.А. Сухомлинский о режиме труда и отдыха школьников
- •5.Диференційоване навчання в школі
- •6.Неуспішність учнів і шляхи її подолання
- •7 Система роботи вчителя з обдарованою дитиною на уроках української мови і літератури
- •3. Вивчення творчості письменника:
- •8. Методика уроків з позакласного читання
- •9. Методика уроків літератури рідного краю
- •10. Конспекти уроків української літератури та їх різновиди
- •11. Методика календарного,тематичного і поурочного планування
- •12. Види читання
- •13.Методика підготовки молодого вчителя до уроку української літератури
- •14. Методика вичення найпростіших жанрів усної народної творчості
- •Слово "епос" у грецькій мові означає розповідь. Це один з трьох основних родів літератури, поряд з лірикою та драмою.
- •16. Методика вивчення історичних пісень
- •17. Методика вивчення в 7 класі української народної думи (на прикладі одного твору: «Козак Голота», «Маруся Богуславка»,).
- •18. Методика вивчення оповідання у 5-6 класах (на прикладі оповідання Марка Вовчка «Горпина» або є. Гуцала «Лось»).
- •19. Методика вивчення невеликої за обсягом повісті у середніх класах (тематичне планування і тематичне опитування за повістями « Дорогою ціною» м. Коцюбинського та система аналізу твору на уроках).
- •20. Методика вивчення пейзажної лірики у 5-6 класах (на прикладі віршів п. Тичини «Хор лісових дзвіночків» та в. Сосюри «Люблю весну», «Літо», «Осінь», «Зима»).
- •21. Методика вивчення байки у 6 класі (на прикладі байок «Щука», «Вовк та ягня», «Мірошник» Леоніда Глібова).
- •22.Вивчення найпростіших художніх засобів (епітет, порівняння, метафора) у 5-6 класах.
- •23.Методика вивчення таких художніх засобів, як персоніфікація, пейзаж та інтер’єр у середніх класах.
- •24. Методика вивчення автобіографічних творів (на прикладі «Зачарованої Десни» о. Довженка).
- •26.Вивчення біографії митця
- •Джерела вивчення біографії можуть бути:
- •Методи та прийоми вивчення життєвого та творчого шляху.
- •28Балади і поеми мета:
- •І. Вступне слово вчителя.
- •Ііі. Актуалізація опорних знань.
- •1. Перегляд презентації.
- •2. Клоуз-тести
- •Евристична бесіда:
- •Vі. Визначення теми, ідеї твору.
- •34Ліна Костенко. Роман у віршах "Маруся Чурай"
26.Вивчення біографії митця
Біографії видатних митців слова — надзвичайно цінний матеріал для роздумів на світоглядні і морально-етичні теми. Вони є, сказати б, школою самовиховання громадянина з чіткою програмою людинознавчого і народознавчого спрямування.
Проте слід обережно використовувати життєписи з виховною метою, щоб в учня не сформувався узагальнено-негативний стереотип "всі боролись, повставали, всі великі, борці з тиранією, режимом тощо".
Г.Токмань виділяє такі завдання вивчення біографії письменника в школі: учні мають:
познайомитися з рисами особистості та долею митця;
зрозуміти особливості його творчого доробку — жанрові, тематичні, ідейні;
уявити його стосунки з різними людьми й із суспільством у цілому;
дізнатися, чи було гідно поціновано талант за життя і після смерті;
відчути болі й радощі письменника як людини, захопитися сильними рисами його особистості, зацікавитися творчістю цієї непересічної постаті.
можна виділити такі мотиви вивчення життєпису письменника на уроках літератури:
ознайомлення через життя письменника з епохою, її культурним та мистецьким життям;
наведення міжчасових літературних та міжпредметних зв’язків;
знаходження додаткової інформації для розуміння творчості;
життя письменника – приклад для морального та світоглядного виховання.
Г.Л.Токмань чітко виділяє такі принципи вивчення життя та творчості митця: історизм, актуальність, психологізм, екзистенційність, естетизм.
історизм: письменник зображується вчителем як історична особа, яка існувала в певну історичну добу в певному краї і вела з ними діалог. Митець своїм словом впливає на історичний час, стає з ним врівень, хоча результат їхніх стосунків може постати перед народом значно пізніше, по смерті поета.
фактуальність: розмисли й узагальнення не повинні підмінити конкретики долі художника — навпаки, абстракції мають слідувати за фактами, реаліями біографії. Життя насичене подіями, серед яких треба обрати кілька для оповіді. Вчитель акцентує факти, які були пороговими в існуванні митця, знакували повороти долі. Не обминає також подій повсякденного життя, щодення поета нерідко було нестерпним, суперечило його покликанню.
психологізм: розповісти про внутрішні спонуки вчинків, про те, що було в поетовому серпі, як рухалася його думка, чим боліла душа, вчитель зможе завдяки знанню творчості майстра, мемуаристики, а також через симпатію.
екзистенційність: письменник — унікальна особистість, слід переконати в цьому учнів, показавши неповторне в перебігу його думок, почуттів. фактів долі. Ми відповідаємо на питання: як він ішов до смерті? Яким обрав себе? Чи виявив своє неповторне "Я" серед людей? Чи знівелював його у натовпі? Чи пішов у "внутрішню еміграцію", відкриваючись лише перед аркушем паперу?
естетизм: творчість є суттю письменницького життя, він живе водночас у реальному світі і у світі своїх героїв - й невідомо, який з цих двох світів йому ближчий. Відтак учитель занурює школярів, як майбутніх читачів митця, в художні хронотопи його книг. вводить у коло їх персонажів, знайомить ", естетичними принципами автора .
Б.Степанишин наголошує на принципі екзистенційності (прямо не формулюючи), акцентуючи увагу на звернення не тільки до подієвого, а до емоційного досвіду учнів: "Поменше дат, назв, другорядної інформації, а побільше цікавих епізодів з життя письменника, до того ж епізодів з підтекстним зверненням до почуттів учнів. Учні часто запитують, яким письменник був у повсякденному житті як син, чоловік; батько, з ким і як дружив, як проводив дозвілля, чим захоплювався — аж до того, який одяг полюбляв. Для учня не так уже й важливо, до якої саме і масонської ложі належав письменник чи в котрому саме році , він переїхав на нове місце тощо. Зате для його виховання дуже важливо знати: щедрим душею чи черствим, чуйним чи егоїстичним був даний митець?" .