- •2.Міждисциплінарні зв’язки психологічної науки
- •3 Класифікація та характеристика методів загальної психології
- •5.Наукова,життєва та народна психологія як основні джерела знань про психіку
- •6. Розвиток наукових знань про природу психіки:донауковий та науковий період
- •7.Поява і розвиток форм психічного відображення у живій і неживій природі
- •8.Стадії і рівні психічного відображення у тварин
- •9.Відмінність психіки тварин від психіки людей
- •10.Свідомість людини як вищий рівень відображення. Структура свідомості.
- •11.Несвідоме в психіці людини
- •12.Психофізіологічна проблема. Мозок і психіка. Зв'язок мозку психіки за принципом кодування інформації.
- •13.Свідомість і буття як психологічна проблема. Складові свідомості
- •14.Відчуття.Фізіологічні основи відчуттів. Класифікація та види відчуттів
- •15. Основні властивості відчуттів
- •16.Поняття про сприймання. Загальні особливості та види сприймання. Індивідуальні відмінності у сприйманні людей
- •17.Память та її природа.Теорії памяті
- •18.Класифікація і види памяті
- •19.Процеси і закономірності памяті
- •20.Поняття про мислення. Розумові дії та операції. Форми мислення
- •21.Мислення як процес розв’язування задач
- •22.Види мислення
- •23.Поняття про уяву,її види,процеси. Фізіологічні основи процесів уяви
- •24.Розвиток та виховання уяви у дітей
- •25.Загальне поняття про увагу. Феноменологія та властивості уваги
- •26.Увага і особистість.Неуважність і її причини
- •27.Розвиток уваги у школярів.Основні критерії вихованості уваги
- •28.Загальна характеристика емоційних явищ.,їх феноменологія
- •29.Почуття. Вияв та форми переживання почуттів. Вищі почуття
- •30. Поняття про волю. Воля як вища психічна функція. Вольова регуляція поведінки особистості
- •31.Активність і діяльність. Основні характеристики активності. Провідний вид діяльності
- •32. Структура діяльності. Основні види діяльності та особливості їх засвоєння
- •33. Сутність та основні характеристики особистості. Поняття «індивід», «людина», «субєкт», «особистість», «індивідуальність» і їх взаємозв’язок.
- •34.Психологічна структура особистості. Аналіз сучасних зарубіжних теорій особистості
- •35. Особистість у теоріях л. С. Виготського, с. Л. Рубінштейна, о. М. Леонтьєва, б. Г. Ананьєва, г. С. Костюка
- •36. Спрямованість особистості. Самосвідомість та я – концепція особистості
- •37. Природа психічної не нормативності та її межі. Не нормативність на різних рівнях психічного розвитку людини
- •38. Темперамент. Тип вищої нервової діяльності як основа темпераменту.
- •39. Роль темпераменту в праці та навчанні. Темперамент і проблема виховання.
- •41. Поняття про характер. Провідні риси характеру. Акцентуйовані риси характеру.
- •42. Вчинок і формування характеру.
- •43.Поняття про здібності та їх види.
- •44. Якісна і кількісна характеристика здібностей.
- •45. Здібності, обдарованість, талант
- •46. Біхевіоризм і необіхевіоризм. Соціальний біхевіоризм
- •47. Загальна характеристика гештальтпсихології ( м. Вертгеймер, к. Кофка, в. Келлер)
- •48. Психоаналіз з. Фрейда (структура особистості, механізми психологічного захисту) Неофрейдизм к. Хорні
- •49. Аналітична психологія к.Г Юнга (структура особистості, архетипи)
- •50. Індивідуальна психологія Адлера.
- •51. Гуманістична психологія а. Маслоу.
- •52. Теорія рис особистості г. Олпорта.
- •53. Феноменологічна психологія к. Роджерса
22.Види мислення
Види мислення :
1. По характеру вирішуваних завдань:
- теоретичне - спрямовано на знаходження загальних закономірностей.
- практичне - спрямовано на дозвіл приватних конкретних завдань.
2. За способом рішення завдань (по генезису розвитку) :
-наглядно-дієве (предметно-дієве) - інструментом є предмет.
Особливість - з його допомогою не можна вирішити поставлене завдання без участі практичних дій. Тому у нього такий тісний зв'язок з практикою.
-наглядно-образне - дозволяє пізнавати реальний світ без участі практичних дій, може бути здійснено тільки в плані ідеальному. Відмітні ознаки: симультанность (одночасність), імпульсивність і синтетична.
-словесно-логічне (понятійне) - використовуючи цей вид мислення, людина може аналізувати, порівнювати явища, предмети, ситуації, оцінюючи предмет, ситуацію, явище, як зі своєї точки зору, так і з інших точок зору.
- абстрактно-логічне (абстрактне) - виділення істотних властивостей і зв'язків предмета і відверненні від інших, несуттєвих.
3. По мірі развернутости :
-дискурсивне (логічне) - опосередковано логікою міркувань, а не сприйняття.
-интуітивне - мислення на основі безпосередніх чуттєвих сприйнять і безпосереднього віддзеркалення дій предметів і явищ об'єктивного світу.
4. по мірі новизни і оригінальності :
-творче (продуктивне) - мислення на основі творчої уяви.
-відтворююче (репродуктивне) - мислення на основі образів і представлень, почерпнутих з якихось певних джерел.
5. По засобах мислення :
- вербальне - мислення, що оперує абстрактними знаковими структурами.
- наочне - мислення на основі образів і представлень предметів.
6. По функціях:
- критичне - спрямовано на виявлення недоліків в судженнях інших людей
- творче - пов'язано з відкриттям принципово нового знання, з генерацією власних оригінальних ідей, а не з оцінюванням чужих думок.
Або
Наочно-дійове мислення полягає в тому, що розв'язання задач здійснюється шляхом реального перетворення ситуації та виконання рухового акту. Так, у ранньому віці діти виявляють здатність до аналізу і синтезу, коли сприймають предмети в певний момент і мають можливість оперувати ними.
Наочно-образне мислення - це вид мислення, який відбувається на основі образів уявлень, перетворення ситуації в план образів. Цей різновид мислення виявляють поети, художники, архітектори, парфумери, модельєри. Значення цього мислення полягає в тому, що за його допомогою повніше відтворюється різноманітність характеристик об'єкта, відбувається встановлення незвичних поєднань предметів та їхніх властивостей. У простій формі це мислення виникає в дошкільному віці. Дошкільники мислять образами. Спонукаючи до створення образів на основі прочитаного, сприйнятих об'єктів, до схематичного та символічного зображення об'єктів пізнання, вчитель розвиває образне мислення у школярів.
Особливістю абстрактного (словесно-логічного) мислення є те, що воно відбувається з опорою на поняття, судження, з допомогою логіки, не використовуючи емпіричних даних. Р. Декарт висловив таку думку: "Я мислю, отже, я існую". Цими словами вчений наголошує на провідній ролі у психічній діяльності мислення, і саме словесно-логічного.