18.Класифікація і види памяті

Виділяють такі види пам'яті за методом запам'ятовування:

мимовільна — інформація запам'ятовується без спеціальних прийомів заучування, під час виконання діяльності або роботи з інформацією.

довільна — цілеспрямоване заучування за допомогою спеціальних прийомів. Ефективність запам'ятовування залежить від прийомів та цілей запам'ятовування;

За характером переважаючої психічної активності:

рухова — пам'ять на рухи та їх системи;

емоційна — пам'ять на почуття, які виступають стимулом до діяльності;

образна — пам'ять на уявлення: зорова, слухова, нюхова, смакова, дотикова;

словесно-логічна — специфічна людська, запам'ятовується думка у формі понять.

За тривалістю збереження інформації:

сенсорна пам'ять триває 0,2 - 0,5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в оточенні.

короткочасна пам'ять забезпечує запам'ятовування одноразової інформації на короткий проміжок часу - від кількох секунд до хвилини;

довготривала пам'ять — збереження інформації протягом тривалого часу;

оперативна пам'ять — проявляється під час виконання певної діяльності і необхідна для її виконання в кожний заданий проміжок часу.

Короткочасна пам'ять є практично повністю автоматичною і працює без будь-якої свідомої установки на запам'ятовування. Людина може охопити поглядом близько семи предметів, запам'ятовуючи у середньому від п'яти до дев'яти одиниць інформації, які вона спроможна точно відтворити через кілька десятків секунд після їхнього пред'явлення. Тому обґрунтовано вважають, що обсяг короткочасної пам'яті становить (7±2) елементи.

Довготривала пам'ять забезпечує людині тривале збереження знань, умінь і навичок, що потрібні в житті. Різновидом довготривалої пам'яті є автобіографічна пам'ять[1] Встановлено що інформація найкраще запам'ятовується, якщо до неї повертатися через визначені проміжки часу. Перший становить 15-20 хв, що зв'язано з роботою короткочасної пам'яті. Через дві години в людини включаються функції довгострокової пам'яті. Найкраще повернутися до вивченого через вісім годин і через добу. Якщо ж матеріал не повторювати, він буде сприйматися як новий.

Виявляється, що пам'ять не локалізована в якійсь конкретній частині мозку; вона може залежати від зміни шляхів, якими проходять нервові імпульси при їхньому поширенні в мозку. Пам'ять можна тренувати шляхом постійного використання так, щоб між нервовими клітинами (нейронами) мозку установилися чіткі зв'язки. Події, що запам'ятовуються в короткочасній пам'яті, швидко забуваються, у той час як події, що залишилися в довготривалій пам'яті, запам'ятовуються надовго і можуть бути відновлені через багато років.

19.Процеси і закономірності памяті

Пам'ять має обмежений обсяг.

Успішність відтворення великого обсягу матеріалу залежить від характеру розподілу повторень у часі.

Має місце така закономірність, як крива забування.

Закони пам'яті

Закон пам'яті Практичні прийоми реалізації

Закон інтересу Цікаве запам'ятовується легше.

Закон осмислення Чим глибше усвідомити запоминаемую інформацію, тим краще вона запам'ятається.

Закон установки Якщо людина сама собі дав установку запам'ятати інформацію, то запам'ятовування відбудеться легше.

Закон дії Інформація, що бере участь у діяльності (тобто якщо відбувається застосування знань на практиці) запам'ятовується краще.

Закон контексту При асоціативному зв'язуванні інформації з уже знайомими поняттями нове засвоюється краще.

Закон гальмування При вивченні схожих понять спостерігається ефект "перекриття" старої інформації нової.

Закон оптимальної довжини ряду Довжина запоминаемого ряду для кращого запам'ятовування не повинна набагато перевищувати обсяг короткочасної пам'яті.

Закон краю Найкраще запам'ятовується інформація, представлена ​​на початку і в кінці.

Закон повторення Найкраще запам'ятовується інформація, яку повторили кілька разів.

Закон незавершеності Найкраще запам'ятовуються незавершені дії, завдання, недомовлені фрази і т.д.

Процеси пам'яті

Запам'ятовування - це процес пам'яті, за допомогою якого відбувається запечатление слідів, введення нових елементів відчуттів, сприйняття, мислення чи переживання в систему асоціативних зв'язків. Основу запам'ятовування становить зв'язок матеріалу з сенсом в одне ціле. Встановлення смислових зв'язків - результат роботи мислення над змістом запам'ятовується.

Зберігання - процес накопичення матеріалу в структурі пам'яті, що включає його переробку і засвоєння. Збереження досвіду дає можливість для навчання людини, розвитку її перцептивних (внутрішніх оцінок, сприйняття світу) процесів, мислення й мови.

Відтворення і впізнавання - процес актуалізації елементів минулого досвіду (образів, думок, почуттів, рухів). Простий формою відтворення є впізнавання - впізнання сприйманого об'єкта чи явища як вже відомого по минулому досвіду, встановленням подібностей між об'єктом і способом його в пам'яті. Відтворення буває довільним і мимовільним. При мимовільному образ спливає в голові без зусиль людини.

Якщо в процесі відтворення виникають труднощі, то йде процес пригадування. Відбір елементів, потрібних з точки зору необхідної задачі. Відтворена інформація не є точною копією того, що відображене в пам'яті. Інформація завжди перетворюється, перебудовується.

Забування - втрата можливості відтворення, а іноді навіть впізнавання раніше запомненного. Найбільш часто забуваємо те, що незначимо. Забування може бути частковим (відтворення не повністю або з помилкою) і повним (неможливість відтворення і впізнавання). Виділяють тимчасове і тривалий забування