1.Психологічна сутність інтелекту.

Це здатність виявляти ті властивості об’єктів, використання яких може забезпечити ефективне розв’язання задачі, вирішення проблем. Інтелект можна характеризувати як спроможність мислити як психіч. двигун мислення. Вперше зустрічається у зоопсихол. І порівняльній ПС.(Н:Султан був поставлений у проблемну ситуацію). З цього можна визначити інтелект,як пізнавальну спроможність, сутність, яка являє собою здатність суб’єкта виявляти ті властивості та співвідношення об’єктів, їх властивостей, використання яких забезпечує ефективне використання яких забезпечує ефективне вирішення проблем, розв’язання задач. У тварин немає свідомості, а інтелект є, тобто є й мислення.Висновок: Не всі інтелектуально-мислиннєві акти свідомі, є й несвідомі, як і не всі свідомі психічні феномени є інтелектуально-мисленнєві. Види інтелекту: загальний – розумова здібність що впливає на успішність виконання будь якої діяльності. Біологічний-генетично закладени, в основі якого особливості біохімічних і нейрофізіологічних процесів у переробці ін.-ції. Поточний(флюїдний)-вроджена здатність що детермінує успішність пристосування до нових ситуацій. Кристалізований-залежить від досвіду. Соціальний - здатність оцінювати поведінку інших, соціабельність. Академічний – здатність до навчання в регламентованих умовах. Вербальний – здатність до вербального мислиннєвого аналізу і синтезу і розв’язання вербальних завдань Невербальний, ідеальний, поведінковий, математичний, психометричний, емоційний.

2.Психологічна сутність мислення.

Мислення це процес опосередкованого розв*язання задач, вирішення проблем, що вимагає виявлення тих властивостей умов цих задач,проблем, використання яких може забезпечити успіх.

А.Ейнштейн-символ геніальності, у бесіді з М.Вертгеймером, сказав:”чи на правду можна збагнути чудо мислення, тобто це дуже складний психічний феномен”.

Вивчення мислення, як процесу розв*язання задач на сьогоднішній день здійснюють всі напрями психології. Тобто ніхто не заперечує зазначеної позиції Виготським:”всіляка думка вирішує якусь задачу”. Хоча сам підхід тлумачення мисленнєвої феноменології представниками різних напрямів є чимало суттєвих відмінностей.

Мислення інтенсивно вивчає не лише психологія, а й логіка, гносеологія(вивчає співвідношення знань здобутих мисленням людини і реальності відображеній в цих знаннях, тобто їх достовірність,істинність),кібернетика(вивч.моделювання мисленнєвих процесів, створ.-ня машин здатних здатних мислити).

3.Проблемна ситуація. Задача. Завдання.

Проблемою для суб’єкта, особини, є ситуація в якій існує загроза якихось руйнацій, негативних впливів, змін або існують перепони, перешкоди на шляху до бажаної для неї цілі. За допомогою мислення, суб’єкт (особина) трансформує (перетворює) проблемну ситуацію у задачу. Це означає, що перше враження від проблемної ситуації – занепокоєння «щось не добре» , «щось не так» тощо. Спонукає суб’єкт ( особину) до встановлення з’ясуванням для себе, що воно являє собою, які властивості, особливості тощо.,Суб*єкт,особина шукає в ньому ознаки відомі йому з якими він вміє адекватно,ефективно діяти, щоб за допомогою цього відомого, цих знань визначити, як вирішити проблему, якомога краще вийти з проблемної ситуації. Це визначення і є постановкою задач. Тобто трансформації проблемної ситуації, у задачу. У навчальних задачах відоме вже визначене, воно наз-ться – умовами задач, вони повідомляють про те, що дано. Чітке визначення також вимог, що треба знайти, встановити, визначити, довести, вирахувати тощо. Процес встановлення,знаходження того, що не обхідно знайти являє собою розв’язання задач, не рідко це інсайт. Про інсайт, як і про інтуїцію майже нічого не відомо, але вони істотні механізми творчого мислення, як і про розуміння. Ми мусимо трактувати розуміння, як осягнення істотних сутнісних , важливих, необхідних для виходу з проблемної ситуації, розв’язання задачі, властивостей,особливостей співвідношень об’єктів. Розвиток спроможності розуміння, посередництвом розв’язання навчальних задач є необхідною умовою і базовим процесом, формуванням і розвитком мислення та інтелектом учня.