8.Наочно-образне мислення.(4-6років)

Наочно-образне мислення – процес вирішення проблем і розв’язання задач за допомогою оперування образами уяви. Наочно-обр мис функціонує в «чистому» вигляді у інтелектуальних актах тварин і дітей на до мовленнєвій стадії їх розвитку. Сутність наоч-обр мисл постає в життєвих узагальненнях посередництвом відповідних ситуацій, предметів. «після бійки кулаками не махають», «горіхи принесли коли зубів не стало», «після дощ плащ не одягають». Вочевидь в усіх цих ситуаціях йдеться про те саме. Такого роду узагальнення ф-нують поняття свідомість, тобто не чисто образне мислення. Так само нам уже відомо про феномен – символ(феміда, змій і чаша). Образне мислення було розвинене як уява у знаменитого мнемоніста Шеришевського. Цей різновид мислення виявляють поети, художники, архітектори, парфумери, модельєри. Це мислення виникає в дошкільному віці. Дошкільники мислять образами.

9.Характер взаємозв’язку мислення і мовлення.

Тільки всі види і різновиди дискурсивного(понятійного) мислення взаємопов’язані з мовленням. Понятійне або дискурсивне або словесно-логічне мислення оперує поняттями, а поняття позначаються словами. А понятійне знання – базисна основна структура свідомості. Отже це мислення свідоме, людина знає що вона мислить і що вона мислить. Тому висвітлення цього виду мислення вимагає розкриття: основний психологічний зміст людської мови.

Питання про співвідношення, зв’язки мислення і мовлення вчені цікавили з давніх часів. Різні були тлумачення, межові позиції: цілковите ототожнення, мовляв, думку ніщо інше як мовлення – звук. Якщо так, то питання про співвідношення усувається. І протилежна позиція – це різні за своєю сутністю феномени, зв'язок між якими поверховий, зовнішній, несуттєвий. Ми переконались, що є мислення без мовлення, і раніше зоопсихологи – що є мовлення без мислення – засоби комунікації тварин. Розвиток мислення дитини починається з домовленнєвої стадії, вона гулить, лепече, артикулює перші слова, які жодним чином не пов’язані з мисленням, вона повідомляє про свої потреби. Тільки у 2 роки відбувається приближення ліній розвитку, мислення і мовлення перехрещуються і інтегруються – поєднуються, утворюючи якісно новий феномен – понятійне мислення. В цьому віці дитина робить найважливіше у житті – засвоює назви предметів, поповнювати мовленнєвий словник.

10.Піктограма. Ідеограма. Ієрогліф.

Піктограма - рисункове спрощене зображення предмета, що замінює слово. Наприклад, намальований слон означає слона.

Ідеограма - це запис схематично малюнком, але вже у символічній формі. Напр. обручка-нескінченність.

Ієрогліф - святознак, назва знаків(символів) у деяких системах письма. Назва пов'язана з тим, що ієрогліфи мали певне богослужбове значення або були важливим способом збереження і передачі знань і мудрості.

11. Парадигматичне і лінгвістичне значення. Значення слова, представлені в його денотаті і конотаті, називаються парадигматичними.

Приклад:

"Глока куздра штеко бодланула бокра і кудрячить бокренятка." - ці звукосполучення не мають парадигматичних значень, але деякі з них мають певні значення, котрі виразно постають у сполученні цих звукосполучень (ятко - це щось маленьке, ячить і ула - вказують на дію, це дієслова, глока і штеко - вказують на якісь ознаки, властивості куздри і бодра)

Значення, які випливають зі сполучень слів і допоміжних частин мови називаються лінгвістичними.

Приклад:

Курка - це птах, Птах - це курка

12. Денотат і конотат слова. Інтенсивне і остенсивне означення. Трикутник Фреге. Основне значення слова називається денотатом. Додаткове значення - конотатом. Наприклад, денотат знака "морда" - передня частина голови тварини, конотат - неприємне обличчя людини; "рило" - функціональна частина морди свині, конотат - неприємне обличчя людини.

Є два способи означення (пов'язування знака і значення) - остенсивний та інтенсивний. Остенсивний - вказування на об'єкт і називання його (так допомагають засвоювати мову дітям). Інтенсивний - розкриття значення за допомогою інших знаків (поняття -це знання про ті ....).

Співвідношення між об'єктом і його значенням - тими знаннями про нього, якими ми володіємо, є не безпосереднім, а опосередковане знаком.

Трикутник Фреге:

знак

об'єктзначення