4.Засоби узагальненого опосередкування у психічному відображенні.

Мислення – це процес узагальненого і опосередкованого відображення предметів та явищ навколишньої дійсності у їхніх властивостях та відношеннях. По-перше мислення оперує поняттями, які є узагальненими знаннями. Мислиннєве відображення опосередковане цим узагальненням понять але встановлено що є неусвідомлювані мислиннєві акти, а поняття це феномен свідомості.По-друге опосередковане і узагальнене є і перцептивне відображення.

Мислення – це найвища! форма пізнання дійсності. Функцями мислення є:

1.розуміння(зв’язки між предметами)

2.розвязання проблем і задач

3.цілеутворення(постановка цілей, початкова, проміжна і завершальна)

4.рефлексія(усвідомлення способів і дій)

Відображене психічне — форма відображення, що виникла як результат фізіологічного відображення і його системна якість; взаємодія об’єктивного світу з корою головного мозку (як відображувальною системою); результатом (відображеним) є суб’єктивні переживання, образи, а у людини ще й поняття, відношення; Відображене психічне проявляється як ряд форм психічного відображення. Вища форма психічного відображення властива тільки людині і узагальнює інші її форми — свідомість.

5.Перцептивна модель.Кінестезична модель.Сенсо-моторна схема.

Перцептивні моделі- це зафіксовані ,закарбовані у психіці узагальнені образи об’єктів,предметів і явищта їх властивостей , сріввідношень в тому числі і таки абстрактних як(вище нище;більше менше;кругле трикутне тощо). Наочно-дійове мислиння оперує перцептианими моделями.

Перцептивні моделі і кінестезичні моделі щодо певних об’єктів інтегруються у цілесний комлекс,які Ж.Піаже назвав сенсо-моторними схемами,цими схемами оперує наочно-дійое мислення.

Тобто Кінестезичні моделі-це ефективні в адаптивному сенсі реакції на об’єкти , що відбражаються. Відповідні одне одному перцеп.і кінест.моделі інтегруються (поєднуються) у психофізіолог.комплекси, які є основними базисними функціональними структурами поведінкових навичок суб*єкта,особини реагування на подразники посередництвом таких комплексів Піаже назвав асиміляцією. Саме такими комплексами діє Н-Дмислення.(крук->камінь,шимпанзе->вогонь,миші->олію).

6.Наочно-дійове мисення.

це мислення оперує перцептивними моделями ,а також кінестезичними моделями - закарбованими у психіці ефективними ,дієвими,руховими реакціями,діями щодо зовнішніх впливів.(Москалець В.П)

Наочно-дійове мислення полягає в тому, що розв'язання задач здійснюється шляхом реального перетворення ситуації та виконання рухового акту. Так, у ранньому віці діти виявляють здатність до аналізу і синтезу, коли сприймають предмети в певний момент і мають можливість оперувати ними.( Скрипченко О.В.)

Н-Д.мислення-розв*яз.задач,поданих у наочній формі, шляхом практичних дій. У філогенезі цей вид м.виявляють тварини, що перебувають на стадії перцептивної психіки. Розвивається починаючи з 2р.життя у зв*язку із оволодінням ходою,вдоск.рухів,удоск.предметних дій. Дитина швидко накопичує досвід поводження з речами і починає успішно застосовувати, спочатку в процесі спільної з дорослим діяльності, потім самостійно. Вже в цей час дит.розрізнює об*єкти і свої дії з ними та дістає перевагу з останнім. Ускладнення цих дій зумовлює перехід до наступного виду мислення.

7.Образ уяви Образ уяви - це образ обєкта, який виникає у психіці субєкта за відсутності цього обєкта у полі його сприймання(перцептивн.) і усвідомлюється субєктом як власне такий.

Уява - це процес побудови образів предметів і явищ на основі попереднього досвіду. Вона істотно відрізняється від образної пам'яті. Образи уяви людина створює сама, вони є результатом сприймання. Таким чином, уява - психічний процес, що може створювати на основі прямого (або опосередкованого) мислення, пам'яті відбиття світу, нових думок, образів предметів і явищ.

Якщо перед людиною стоїть завдання відтворити образи об'єктів, подій, які були представлені у її свідомості раніше, то тут задіюються процеси пам'яті. Але якщо стоїть завдання створити нові образи або по-новому їх поєднати, то тут включається діяльність процесу мислення. Образи уяви створюються тільки шляхом переробки окремих сторін образів, які вже представлені у реальній дійсності. Наприклад, образи героїв фантастичних фільмів якоюсь мірою відтворюють свої прототипи, які реально існують. А того вигляду, в якому ці образи представлені у кінострічці, вони набули шляхом переробки вихідного матеріалу і доповненням його необхідними деталями, у процесі діяльності уяви.

Образи уяви можуть з'явитися шляхом комбінації (аглютинації) вже існуючих образів. За допомогою такого механізму уяви люди створили образ кентавра, об'єднавши образи людини і коня (рис.7.3). Іноді приєднуються до образу предмета які-небудь не притаманні йому частини, наприклад, Янус із двома обличчями.