24.Апорії Зенона.Парадокс Рассела.Принцип додатковості н.Бора.

Апорії побудовані на ідеальності теоретичних понять Зенона(абсурд,безвихідь).

Апорії показують нам, що теоретичні поняття можна тільки помислити, матеріально об*єкти, які відображені в них не можуть існувати в чистому вигляді, а лиш у чисельних різноманітних взаємозв*язках з іншими об*єктами, звідси суперечливість теоретичних понять,яку іноді неможливо розв*язати.

Апорія Зенона – стріла випущена з лука ніколи не долетить до цілі, тому що перш ніж пролетіти усю віддаль, вона повинна пролетіти половину її, і так до тієї точки у якої немає просторового виміру, він дорівнює нулю, а в такій точці руху бути не може. Так само, прудконогий Ахіллес ніколи не наздожене черепаху тощо.

27. Творче мислення

Творче мислення- це процес продуктивного пошуку нових, невідомих, принаймні самому субєкту знань та духовних цінностей.

Українські та зарубіжні психологи (Г.С. Костюк, Дж. Гілфорд) дійшли висновку, що творче мислення є сукупністю тих особливостей психіки, які забезпечують продуктивні перетворення у діяльності особистості. У творчому мисленні домінують чотири особливості, зокрема оригінальність розв'язання проблеми, семантична гнучкість, що дає змогу бачити об'єкт під новим кутом зору, образна адаптивна гнучкість, яка уможливлює зміну об'єкта з розвитком потреби у його пізнанні, семантична спонтанна гнучкість як продукування різних ідей щодо невизначених ситуацій.

Кожна людина незалежно від етнічної належності має творчу основу. Аналізуючи витоки національного характеру українців, М.І. Пірен зазначає, що українська емоційність, чутливість, ліризм, що виявляються в пісенності, народних обрядах, гуморі, звичаях, є основою творчості. Позитивні аспекти української емоційності втілилися в духовній творчості кращих представників нації - Г. Сковороди, М. Гоголя, П. Юркевича, П. Куліша, Т. Шевченка.

Творче (продуктивне) мислення може бути наочно-образним або словесно-логічним, дискурсивним або інтуїтивним, теоретичним або практичним. Це головне знаряддя творчості, спосіб розв’язання оригінальних і складних задач. Зрештою, це мислення, продуктом якого є принципово новий або вдосконалений образ того чи іншого аспекту дійсності.