14.Предмет та основні проблеми дослідження педагогіки.Визначення педагогіки як науки.

Термін “педагогіка” отримав свою назву від грецьких слів “paidos” – дитина і “ago” – вести. У дослівному перекладі “paidagogos” – це “поводир дітей”. Педагогами у Стародавній Греції називали рабів, які водили дітей до школи. Поступово термін “педагогіка” став вживатись більш загально: для визначення мистецтва вести дитину протягом життя. Тобто виховувати, навчати, давати освіту. Так педагогіка стала наукою про виховання і навчання дітей.

Предмет педагогіки:

1.дослідження законів і закономірностей педагогічних явищ і процесів;

2.теоретичне обґрунтування змісту, принципів, методів, і форм навчання і 3.виховання;

4.вивчення передового педагогічного досвіду і створення на цій основі педагогічної теорії;

5.розробка педагогічної техніки;

6.дослідження сутності цілеспрямованого розвитку і формування особистості в умовах соціально організованого навчання та виховання.

Дослідження у галузі педагогіки – це процес і результат наукової діяльності, спрямованої на отримання нових знань про закономірності освіти, виховання, їх структуру і механізм, зміст, принципи і технології. Воно покликане пояснювати і передбачати педагогічні факти і явища.

Розпочинаючи педагогічне дослідження, важливо з'ясувати його вихідні положення, а саме: актуальність проблеми, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження.

Проблема дослідження в широкому значенні — складне теоретичне або практичне питання, що потребує вивчення, вирішення.

Проблема має бути відображена насамперед у темі дослідження.

Сучасна педагогіка – це наука про виховання, освіту та навчання підростаючого покоління та дорослих. Вона досліджує спеціально організований вплив на світогляд і поведінку дітей, аналізує і досліджує об’єктивні закономірності виховного процесу, досліджує істотні зв’язки, причинно наслідкові залежності в ньому. В даному випадку виховання розуміється у його найбільш широкому значенні.

Виховання є загальною і вічною категорією. Воно виникло одночасно з появою людського суспільства. Ще в доісторичні часи в період антропогенезу в результаті пізнання об’єктивного світу люди нагромадили найпростіші раціональні знання про живу і неживу природу, які дозволили передбачити результати діяльності і накопичувати соціальний досвід. Об’єктивна потреба передачі соціально цінного досвіду від старших поколінь молодшим, спонукала до формування шляхів та засобів передачі життєвої мудрості з покоління в покоління.

22.Педагогічна характеристика ясельного віку Ясельний вік (від року до 3 років) У цьому віці темп росту і розвитку дитини дещо сповільнюється. Надбавка росту складає 8-10 см, ваги — 4-6 кг за рік. Змінюються пропорції тіла, відносно зменшуються розміри голови : з 1/4 довжини тіла у новонародженого до 1/5 у дитини 3 років. Наявність зубів (до кінця року їх повинно бути 8), збільшення кількості травних соків і підвищення їх концентрації служать підставою для перекладу дитини з грудного вигодовування на загальний стіл. У дітей другого року життя відбувається інтенсивний ріст і формування опорно-рухового апарату. Нервова система і органи чуття швидко розвиваються, координація рухів покращується, діти починають самостійно ходити, бігати, що дозволяє їм ширше спілкуватися з навколишнім світом. Дитина опановує мову (запас слів у дітей в цьому віці досягає 200-300, вони вимовляють не лише окремі слова, але і цілі фрази). Ширше спілкування з навколишнім світом створює і велику можливість зіткнення здорових дітей з дітьми, хворими інфекційними хворобами. Крім того, з віком пасивний імунітет, переданий дитині матір'ю, слабшає, загроза виникнення у дітей інфекцій (кір, коклюш, вітряна віспа, дизентерія та ін.) зростає. В той же час гострі і хронічні розлади травлення і живлення в цьому віці зустрічаються рідше, ніж у дітей першого року життя. Тканини дітей раннього віку ще дуже ніжні і легко ранимы, в цей період як і раніше за дитиною потрібний хороший догляд

23.Пед. х-ка дошкільного віку Дошкільний вік (від 3 до 7 років) Цей період відрізняється повільнішим темпом росту дитини. Річні надбавки росту (від 3 до 7 років) складають в середньому 5-8 см, ваги — близько 2 кг Пропорції тіла помітно міняються. До 6-7 років голова складає лише 1/6 довжин тіла. Завдяки подальшому розвитку м'язової тканини і формуванню м'язів діти здатні виконувати різноманітні фізичні вправи, що вимагають хорошої координації рухів; вони опановують уміння швидко бігати і стрибати, вільно ходити по східцях, грати на музичних інструментах, малювати, ліпити, вирізувати з папери різні, досить складні орнаменти. У цьому віці здатність нервових клітин знаходитися в діяльному стані підвищується.На третьому році життя кількість слів, використовуваних дітьми в мові, значно зростає, мовні сигнали починають грати основну роль в організації поведінки дитини. Розвитку мови сприяють ігри і заняття, розучування віршів і пісень, спілкування дітей з дорослими. Вимову окремих слів і цілих фраз дитина засвоює через наслідування, тому розвиток правильної дитячої мови великою мірою залежить від того, наскільки правильна мова людей, що оточують його. Недолік уваги з боку дорослих, гострі і хронічні захворювання можуть викликати уповільнення розвитку мови у дитини. Внаслідок того що діти 3-5 років слабо володіють мовною моторикою, їм властиві фізіологічні недоліки звуковимови (неправильна вимова шиплячих, свистячих звуків, звуків р і л). При правильному навчанні звуковій культурі мовлення ці порушення з віком проходять. У дітей дошкільного віку дитячим інфекціям організм піддається часто. Скарлатина, ангіна, катари верхніх дихальних шляхів створюють передумову до виникнення у дітей ревматизму.

24.Пед.х-ка молодшого шкільного віку Молодший шкільний вік (6-10 років). Цей вік - перша велика зміна в житті. Перехід у шкільнийвік пов'язаний з рішучими змінами в його діяльності, відносини зіншими людьми. Тепер, коли дитина сідає за приготування уроків, він,можливо, вперше почуває себе зайнятим за цією важливою справою. Малюкам в сім'ї забороняють йому заважати, і навіть дорослі відкладають своїсправи, щоб дати йому можливість позайматися. Це зовсім інше, ніж йогоколишні заняття. У цей період сповільнюється ріст, але збільшується вага, іде інтенсивнерозвиток м'язової системи, вдосконалюється нервова система, розвиваютьсяфункції головного мозку. Пізнавальна діяльність молодшого школярапереважно проходить у процесі навчання. Завдання школи першого ступеня --підняти мислення дитини на якісно новий етап, розвинути інтелект дорівня розуміння причинно-наслідкових зв'язків. Становлення особистості молодшого школяра відбувається під впливом новихвідносин з дорослими (вчителями) і з однолітками (однокласниками),нових видів діяльності (навчання). У цей період видається більше можливостей для формуванняморальних якостей та позитивних рис особистості. Піддатливість івідома сугестивність, довірливість, схильність до наслідування, величезнийавторитет, яким користується вчитель, створюють сприятливі передумовидля формування високо моральної особистості.

25.Пед. х-ка середнього шкільного віку Середній шкільний вік (10-15 років). Середній шкільний вік - перехід від дитинства до юності, період «Полуребенка-полувзрослого». У школяра підлітка цей перехід зв'язаний із включенням його в доступнійому форми громадського життя. Разом з тим міняється і реальне місце,яке дитина займає в повсякденному житті навколишніх його дорослих, у життя своєї сім'ї. Тепер його фізичний сили, його знання і вміння ставлять його в деяких випадках на рівну ступінь з дорослими, а де в чому він навіть відчуває свою перевагу. Іноді він визнаний «чінільщік» механізмів, іноді він виявляється головним домашнім «коментатором» суспільних подій. У цьому віці відбувається бурхливий ріст і розвиток всього організму. Значно зростає сила м'язів. А от розвиток внутрішніх органів відбувається нерівномірно, що призводить до різних порушень: почастішання серцебиття, прискорене дихання. Характерна особливість підлітковоговіку - статеве дозрівання організму. Продовжується розвиток нервової системи, розумової діяльності. Світогляд, моральні ідеали, система оцінних суджень,моральні принципи, якими школяр керується у своїй поведінці,ще не придбали стійкість, їх легко руйнують думки товаришів,суперечності життя. Правильно організованому вихованню належить вирішальна роль. Залежно від того, який моральний досвід здобуває підліток, буде складатися його особа.