89.Навчальні екскурсії,їх види,методика проведення

Навчальні екскурсії розглядаються як форма навчальної роботи для різноманітних груп екскурсантів (екскурсія-консультація, екскурсія-демонстрування, екскурсія-урок, наукова екскурсія для спеціальної аудиторії).

Види екскурсій:

За змістом навчальні екскурсії діляться на три великі групи: 1. Природничо-географічні екскурсії (охоплюють природу й людину як частину природи) 2. Гуманітарні (суспільствознавчі), екскурсії. Сюди відносять культурно-історичні, художні і художньо-історичні, літературні, економічні і економічно-побутові. 3. Виробничі екскурсії мають на меті вивчення промислових і різних сільськогосподарських підприємств, заводів, фабрик, колгоспів, радгоспів та інших об'єктів.

За обсягом навчальні екскурсії можна поділити на однотомні, багатотемні (споріднені теми з одного предмета) й комплексні, інтегральні (багатотемні з різних предметів). Однотемні й багатотемні іноді об'єднують в групу тематичних екскурсій .

За методом проведення розрізняють дослідницькі, ілюстративні й комбіновані екскурсії. -Дослідницькі екскурсії проводяться в лабораторії, конструкторські бюро, на колгоспні й радгоспні поля. -Комбіновані екскурсії організовуються для досягнення кількох цілей.-

За часом проведення відносно тем, які вивчаються на уроках, екскурсії ділять на вступні, супровідні й заключні.

Методика проведення екскурсії — це сукупність прийомів показу, розповіді й руху, що забезпечує ефективність донесення знань з теми. Вміле використання методичних прийомів дозволяє правильно розташувати екскурсійний матеріал, найповніше використати зорові та словесні докази, переконливо розкрити тему. Методика проведення екскурсій направлена на те, щоб допомогти екскурсантам легко засвоїти зміст екскурсій. Робиться це за допомогоюметодичних прийомів, які діляться на дві групи, - прийоми показу і прийоми розповіді. Прийоми розповіді - це прийоми, побудовані на поясненні об'єкту, описі його внутрішнього вигляду і зухвалі у екскурсантів зорові асоціації, а також прийоми репортажу, які дають можливість зрозуміти зміни, що відбуваються в спостережуваному об'єкті, і так далі. Прийоми показу, туди входять прийоми, організуючі спостереження (вивчення, дослідження). обудовані на русі - наближенні екскурсійної групи до об'єкту, видаленні від нього, русі уздовж нього.

74. Завдання, функціі та об'экт контролю знань

Важливим структурним компонентом навчального процесу, пов'язаним з його цілями, змістом і методами, є контроль. Від результатів контролю значною мірою залежать постановка цілей і завдань навчання, вибір і послідовність застосування методів. Завдяки контролю реалізується зворотній зв'язок, що дає змогу оперативно регулювати і корегувати процес навчання, ставити конкретні завдання на наступний урок. Основна мета контролю управління навчанням полягає в забезпеченні ефективності навчання шляхом систематизації знань, умінь і навичок учнів, самостійного застосування ними здобутих знань на практиці. До його завдань також належить стимулювання учнів старанно навчатися, формування в них прагнення до самоосвіти. Об'єктом контролю у навчанні є знання учнів про основні категорії, принципи, правила, факти, явища у їх тісному взаємозв'язку і взаємозумовленості, їх уміння і навички оперувати цими знаннями. Об'єктом контролю є також діяльність учнів у навчанні, їх уміння застосовувати знання на практиці, самостійно здобувати нові знання. Функції контролю знань поділяють на специфічні (контролювальні) та загальні. Специфічні функції полягають у виявленні, вимірюванні й оцінюванні знань. До загальних функцій контролю належать: - діагностична (визначення рівня та якості знань учнів, виявлення прогалин у знаннях та їх причин); - освітня (систематизація знань учнів, коригування результатів їхньої навчальної діяльності); - виховна (формування моральних якостей учнів, виховання адекватної самооцінки, дисциплінованості, самостійності, почуття відповідальності); - розвивальна (формування самостійності та критичності мислення учня, розвиток пізнавальних процесів); - стимулювальна (спонукання учнів до систематичної праці, досягання кращих результатів у навчанні, подолання прогалин у знаннях); - прогностична (визначення шляхів підвищення ефективності роботи вчителя і пізнавальної діяльності учнів); - оцінювальна (зіставлення виявленого рівня знань, умінь і навичок з вимогами навчальної програми); - управлінська (коригування роботи учнів і власної діяльності вчителем, удосконалення організації навчання).