- •1.Психологічна сутність інтелекту.
- •2.Психологічна сутність мислення.
- •3.Проблемна ситуація. Задача. Завдання.
- •4.Засоби узагальненого опосередкування у психічному відображенні.
- •5.Перцептивна модель.Кінестезична модель.Сенсо-моторна схема.
- •6.Наочно-дійове мисення.
- •8.Наочно-образне мислення.(4-6років)
- •9.Характер взаємозв’язку мислення і мовлення.
- •10.Піктограма. Ідеограма. Ієрогліф.
- •13.Трансдукція за в.Штерном.
- •14-15.Психологічний аспект мовних класів і категорій. Іменник. Прийменник. Чисельник. Займенник. Дієслово. Інфінітив. Дієприкметник. Прислівник.
- •16. Знак і символ
- •17.Словезний символізм за о.О.Потебнею
- •18.Послідовність опанування категоріями (частинами ) мови дитиною.
- •19.Психологічна сутність поняття і емпіричного поняття
- •20. Мисленнєві операції. Аналіз і синтез.
- •21. Мисленнєві операції. Порівняння і абстрагування.
- •22. Мисленнєві операції. Узагальнення й означення.
- •23. Теоретичне мислення. Правило. Закон.
- •24.Апорії Зенона.Парадокс Рассела.Принцип додатковості н.Бора.
- •27. Творче мислення
18.Послідовність опанування категоріями (частинами ) мови дитиною.
За допомогою засобів які утворюють лінгвістичні значення слова поділяють на семантичні класи. В нашій мові є такі семантичні класи:
1.Іменники – це предмети і явища більш або менш абстрактні напр.:парта – більш конкретний предмет порівняно з простором; годинник – порівняно з часом
2.Прийменник – містить інформацію про властивості іменників
3.Числівник – містить інфо. про кількість
4.Займенник – вказує на об’єкти на їх ознаки, кількості, але не називає їх.
5.Дієслово – інфор. про дію, процес, якісь зміни. Основа дієслова інфінітив –дія взагалі.
6.Дієприкметник – це форма дієслова, що виражає ознаку предмета, за дією, яку він виконує або яка на нього спрямована
7.Дієприслівник – це форма дієслова на –ч, -чи (гірко зітхаючи та ін)
19.Психологічна сутність поняття і емпіричного поняття
Поняття – це знання про загальні,спільні властивості об’єктів,які охоплюються цим поняттям.
Емпіричне поняття – це поняття, за допомогою яких сучасна методологія науки позначає гетерогенні системи наукового знання і сполучені типи науково – дослідної діяльності. Їх складна взаємодія обумовлює функціонування тієї чи іншої наукової дисципліни як єдиного цілого, що розвивається.
Емпіричне поняття – це понятійне узагальнення на основі практично значущих властивостей всіх тих об’єктів з тими поняттями, якими вони охоплюються. Емпіричні поняття утв і змінюються на основі виявлених і абстрагованих практично значущих ознак. Напр. вівчарка значно більше схожа на вовка, ніж на болонку, але ми поєднуємо вівчарку і болонку на основі найбільш значущої практичної ознаки(свійська тварина).
20. Мисленнєві операції. Аналіз і синтез.
Мислення – це процес розв’язування задач, вирішення проблем, який вимагає виявлення тих властивостей умов цих задач, проблем, використання яких може забезпечити успіх.
Аналіз з гр… розкладання, розчленування; синтез – з’єднання, сполучення.
Аналіз – це ідеальне виявлення властивостей і/або співвідношення об’єктів. Напр.. прозорість води від води; твердість льоду від льоду.
Синтез – це співвідношення виявлених властивостей або співвідношень об’єктів з тими поняттями, якими вони охоплюються.
Це означає, що те, що знаходить, виокремлює аналіз одразу характеризується у певному відношенні, тобто є віднесенням цього виявлення до відповідного поняття. Напр.. вода: агрегатний стан – рідина, відсутність запаху і смаку – до цих понять, прозорість – до цього поняття.
Готе порівняв аналіз і синтез з вдиханням і видиханням.
Аналіз - це процес розумового або фактичного розкладання цілого на складові частини. Наприклад, для розкладання на складові деяких речовин. Синтез означає поєднання різних елементів, сторін предмета в єдине ціле. синтез є необхідним етапом прояви пізнавальної діяльності свідомості. У сукупності з аналізом, метод синтезу дозволяє отримати уявлення про зв'язки між складовими предмета вивчення.
21. Мисленнєві операції. Порівняння і абстрагування.
Мислення – це процес розв’язування задач, вирішення проблем, який вимагає виявлення тих властивостей умов цих задач, проблем, використання яких може забезпечити успіх.
Порівняння – це співставлення властивостей, виявлених у різних об’єктах з метою виявлення у них спільних, однакових, схожих і різних, відмінних властивостей і/або співвідношень об’єктів. Порівняння є ключовою мисленнєвою операцією в процесі утворення понять, розвитку і збагачення понятійних знань.
Абстрагування – це ідеальне виокремлення виявлених спільних, загальних, однакових властивостей і/або співвідношень об’єктів.
Абстрагування — це метод відволікання від деяких властивостей та відношень об'єкта і одночасно зосередження основної уваги на тих властивостях та відношеннях, які є безпосереднім предметом наукового дослідження. Абстрагування сприяє проникненню пізнання у сутність явищ, руху пізнання від явища до сутності, розчленовує, огрублює, схематизує цілісну рухому дійсність. Саме це і забезпечує більш глибоке вивчення окремих сторін предмета "в чистому вигляді", і тим самим проникнення в їхню сутність.
