- •1. Предмет і завдання психології конфлікту. Міждисциплінарні зв’язки психології конфлікту.
- •2. Методи психологічного вивчення конфлікту.
- •3. Поняття про конфлікт. Умови виникнення конфлікту.
- •4. Співвідношення понять «конфлікт», «конфліктна ситуація», «стрес», «фрустрація», «криза».
- •5. Конфлікт і стрес. Види стресів (за походженням і за тривалістю).
- •6. Функції конфлікту.
- •7. Загальна класифікація конфліктів.
- •9. Динаміка конфлікту.
- •10. Форми протікання конфліктів.
- •11. Психологічна характеристика міжособистісного конфлікту. Основні чинники виникнення міжособистісних конфліктів.
- •12. Поняття про конфліктогени і синтони. Види конфліктогенів та закономірності їх ескалації.
- •13. Види комунікативної поведінки (за а.Єгідєсом).
- •14. Аналіз мотиваційного підходу у вивченні міжособистісного конфлікту.
- •15. Когнітивний підхід у дослідженні міжособистісного конфлікту.
- •16. Діяльнісний підхід у вивченні міжособистісного конфлікту.
- •17. Організаційний підхід у визначенні міжособистісного конфлікту.
- •18. Особистісні передумови виникнення конфліктів.
- •19. Конфліктність особистості. Типи конфліктних особистостей.
- •20. Конфліктостійкість як вид психологічної стійкості особистості. Компоненти конфліктостійкості.
- •21. Поняття про конфліктофобію, її прояви та причини. Наслідки конфліктофобії.
- •22. Стратегії поведінки опонентів у конфліктних ситуаціях.
- •23. Особливості використання окремих стратегій поведінки учасників конфлікту.
- •24. Тактики поведінки опонентів у конфліктних ситуаціях.
- •25. Вплив емоцій на розвиток конфлікту.
- •26. Психологічна характеристика внутрішньоособистісного конфлікту. Критерії наявності внутрішньоособистісного конфлікту
- •27. Основні умови та причини виникнення внутрішньоособистісних конфліктів.
- •28. Проблема внутрішньоособистісного конфлікту в роботах представників психоаналітичного напряму.
- •29. Аналіз внутрішньоособистісного конфлікту в гуманістичній психології
- •30. Внутрішньоособистісний конфлікт в когнітивній психології.
- •31. Аналіз внутрішньоособистісного конфлікту в роботах представників біхевіоризму.
- •32. Класифікація внутрішньоособистісних конфліктів (за а.Шипіловим).
- •33. Класифікація внутрішньоособистісних конфліктів (за к.Левіним).
- •34. Комплекси неповноцінності: психологічна характеристика, особливості подолання.
- •35. Способи подолання внутрішньоособистісних конфліктів.
- •36. Внутрішньогруповий конфлікт: психологічна характеристика. Наслідки конфліктів у групах.
- •37. Психологічна характеристика міжособистісно-групового конфлікту.
- •38. Види міжособистісно-групових конфліктів.
- •39. Особливості управління міжособистісно-груповими конфліктами.
- •40. Поняття про міжгрупові конфлікти та механізми їх виникнення. Особливості сприймання конфліктної ситуації у між груповому конфлікті.
- •41. Мотиваційний підхід у вивченні міжгрупових конфліктів.
- •42. Когнітивний підхід у дослідженні міжгрупових конфліктів.
- •43. Ситуативний підхід у вивченні міжгрупових конфліктів.
- •44. Види міжгрупових конфліктів. Міжетнічні конфлікти. Міждержавні конфлікти. Міжконфесійні конфлікти. Політичні конфлікти.
- •45. Сімейні конфлікти , їх характеристика.
- •46.Види сімейних конфліктів( за с. Ємельяновим).
- •47.Причини виникнення сімейних конфліктів.
- •48.Конфлікти між батьками і дітьми: характеристика, причини виникнення.
- •49.Особливості попередження і розв’язання подружніх конфліктів.
- •50.Розлучення як спосіб завершення подружнього конфлікту . Етапи розлучення.
- •51.Психологічні умови попередження і конструктивного вирішення конфліктів між батьками і дітьми.
- •52. Конфлікти в організаціях: психологічна характеристика.
- •53. Класифікація конфліктів в організаціях (за с.Ємельяновим).
- •54. Причини виникнення конфліктів в організаціях та їх наслідки.
- •55. Управлінські конфлікти як особливий вид конфліктів в організаціях.
- •56. Психологічні умови та способи профілактики і попередження конфліктів в організаціях.
- •57. Методи конструктивного розв’язання конфліктів в організаціях.
- •58. Педагогічні конфлікти, їх характеристика, основні види.
- •59. Причини виникнення конфліктів між вчителями та учнями. Види конфліктів між вчителем та учнем (за м.Рибаковою).
- •60. Причини та функції учнівських конфліктів. Особливості розв’язання, врегулювання та попередження конфліктів між учнями.
- •61. Психологічні умови попередження і конструктивного розв’язання конфліктів між вчителями та учнями.
- •63.Поняття управління конфліктом.Зміст основних напрямів управління конфліктами.
- •64.Психопрофілактика конфліктів : характеристика, види.Основні завдання психопрофілактичної роботи.
- •65.Шляхи попередження конфліктів.
- •66.Умови і способи стимулювання конфлікту.
- •67.Форми завершення конфліктів.
- •68.Основні умови, чинники та критерії розв’язання конфлікту.
- •69.Етапи розв’язання конфлікту
- •70. Правила конструктивної взаємодії учасників конфліктної ситуації.
12. Поняття про конфліктогени і синтони. Види конфліктогенів та закономірності їх ескалації.
Конфліктоген – це дія спілкування, що перешкоджає задоволенню законних і обґрунтованих спілкувальницьких потреб партнера, і, відповідно, породжує конфлікти.
Синтон – антипод конфліктогена; це дія спілкування, яка сприяє задоволенню законних і обґрунтованих потреб партнера по спілкуванню, що сприяє створенню комфортного мікроклімату.
Конфліктогени за рівнем повторюваності можуть бути первиннимиі вторинними, вербальними і невербальними. За рівнем активності – активними і пасивними(байдужість, бездіяльність).
1. Конфліктогени, які виражають перевагу:
- загрози, зауваження, глузування, глузування, подшучіванія та ін;
- хвастощі, захоплені розповіді про власні успіхи та досягнення;
- нав'язування своєї думки, дача порад часто сприймаються негативно і у нього виникає бажання зробити все навпаки, особливо якщо це відбувається на очах у інших людей;
- переривання висловлювань співрозмовника, підвищення голосу, виправлення під час бесіди
- порушення етики у поведінці;
- демонстрація поблажливого ставлення, має відтінок "доброзичливості", дратує і сприяє зародженню конфлікту;
2. Конфліктогени, які проявляють агресивність:
- природна агресивність, яка виникає в певному середовищі (колективі, групі однолітків), а також в якості протесту проти залежності (від начальника, старшого за становищем, статусом);
- агресивність, яка виникла від сформованої ситуації, поганого самопочуття, складнощів у сімейно-побутових або робочі взаємини;
- агресивність як відповідна реакція на отриманий від кого-небудь конфліктоген. В результаті провокується відповідна агресивність, що призводить до ще більшого загострення пристрастей.
3. Конфліктогени, які виражають егоїзм:
- егоїстичне прагнення домогтися чого-небудь для себе за рахунок інших дуже дратує оточуючих і породжує конфліктну ситуацію;
- зарозумілість однієї із сторін при обговоренні спірного питання може викликати конфліктну ситуацію і отримати зустрічний, більш сильний конфліктоген. При цьому первинний конфліктоген зазвичай йдеться ненавмисно, а потім відбувається ескалація конфлікту.
Ескалація конфліктогенів - на конфліктоген в нашу адресу, ми прагнемо відповісти сильнішим конфліктогеном, часто максимально сильним серед всіх можливих.
Перший конфліктоген часто з'являється ситуативно, крім волі людей, а далі вступає в дію ескалації конфліктогенів - і ось вже конфлікт у наявності. Конфліктоген як потенційна можливість конфлікту перетворюється в його причину.
Отримавши на свою адресу конфліктоген, "потерпілий" хоче компенсувати свій психологічний програш, тому відчуває бажання позбутися від виниклого роздратування, відповівши "образою на образу". При цьому відповідь має бути не слабкіше, і для певності він робиться з "запасом". Адже важко втриматися від спокуси провчити кривдника, щоб надалі не дозволяв собі подібного. У результаті сила конфліктогенів стрімко наростає.
Безумовно, вимогам високої моралі відповідає вміння стриматися, а ще краще - пробачити образу. Однак... число бажаючих "підставити іншу щоку" не множиться.