- •1. Предмет і завдання психології конфлікту. Міждисциплінарні зв’язки психології конфлікту.
- •2. Методи психологічного вивчення конфлікту.
- •3. Поняття про конфлікт. Умови виникнення конфлікту.
- •4. Співвідношення понять «конфлікт», «конфліктна ситуація», «стрес», «фрустрація», «криза».
- •5. Конфлікт і стрес. Види стресів (за походженням і за тривалістю).
- •6. Функції конфлікту.
- •7. Загальна класифікація конфліктів.
- •9. Динаміка конфлікту.
- •10. Форми протікання конфліктів.
- •11. Психологічна характеристика міжособистісного конфлікту. Основні чинники виникнення міжособистісних конфліктів.
- •12. Поняття про конфліктогени і синтони. Види конфліктогенів та закономірності їх ескалації.
- •13. Види комунікативної поведінки (за а.Єгідєсом).
- •14. Аналіз мотиваційного підходу у вивченні міжособистісного конфлікту.
- •15. Когнітивний підхід у дослідженні міжособистісного конфлікту.
- •16. Діяльнісний підхід у вивченні міжособистісного конфлікту.
- •17. Організаційний підхід у визначенні міжособистісного конфлікту.
- •18. Особистісні передумови виникнення конфліктів.
- •19. Конфліктність особистості. Типи конфліктних особистостей.
- •20. Конфліктостійкість як вид психологічної стійкості особистості. Компоненти конфліктостійкості.
- •21. Поняття про конфліктофобію, її прояви та причини. Наслідки конфліктофобії.
- •22. Стратегії поведінки опонентів у конфліктних ситуаціях.
- •23. Особливості використання окремих стратегій поведінки учасників конфлікту.
- •24. Тактики поведінки опонентів у конфліктних ситуаціях.
- •25. Вплив емоцій на розвиток конфлікту.
- •26. Психологічна характеристика внутрішньоособистісного конфлікту. Критерії наявності внутрішньоособистісного конфлікту
- •27. Основні умови та причини виникнення внутрішньоособистісних конфліктів.
- •28. Проблема внутрішньоособистісного конфлікту в роботах представників психоаналітичного напряму.
- •29. Аналіз внутрішньоособистісного конфлікту в гуманістичній психології
- •30. Внутрішньоособистісний конфлікт в когнітивній психології.
- •31. Аналіз внутрішньоособистісного конфлікту в роботах представників біхевіоризму.
- •32. Класифікація внутрішньоособистісних конфліктів (за а.Шипіловим).
- •33. Класифікація внутрішньоособистісних конфліктів (за к.Левіним).
- •34. Комплекси неповноцінності: психологічна характеристика, особливості подолання.
- •35. Способи подолання внутрішньоособистісних конфліктів.
- •36. Внутрішньогруповий конфлікт: психологічна характеристика. Наслідки конфліктів у групах.
- •37. Психологічна характеристика міжособистісно-групового конфлікту.
- •38. Види міжособистісно-групових конфліктів.
- •39. Особливості управління міжособистісно-груповими конфліктами.
- •40. Поняття про міжгрупові конфлікти та механізми їх виникнення. Особливості сприймання конфліктної ситуації у між груповому конфлікті.
- •41. Мотиваційний підхід у вивченні міжгрупових конфліктів.
- •42. Когнітивний підхід у дослідженні міжгрупових конфліктів.
- •43. Ситуативний підхід у вивченні міжгрупових конфліктів.
- •44. Види міжгрупових конфліктів. Міжетнічні конфлікти. Міждержавні конфлікти. Міжконфесійні конфлікти. Політичні конфлікти.
- •45. Сімейні конфлікти , їх характеристика.
- •46.Види сімейних конфліктів( за с. Ємельяновим).
- •47.Причини виникнення сімейних конфліктів.
- •48.Конфлікти між батьками і дітьми: характеристика, причини виникнення.
- •49.Особливості попередження і розв’язання подружніх конфліктів.
- •50.Розлучення як спосіб завершення подружнього конфлікту . Етапи розлучення.
- •51.Психологічні умови попередження і конструктивного вирішення конфліктів між батьками і дітьми.
- •52. Конфлікти в організаціях: психологічна характеристика.
- •53. Класифікація конфліктів в організаціях (за с.Ємельяновим).
- •54. Причини виникнення конфліктів в організаціях та їх наслідки.
- •55. Управлінські конфлікти як особливий вид конфліктів в організаціях.
- •56. Психологічні умови та способи профілактики і попередження конфліктів в організаціях.
- •57. Методи конструктивного розв’язання конфліктів в організаціях.
- •58. Педагогічні конфлікти, їх характеристика, основні види.
- •59. Причини виникнення конфліктів між вчителями та учнями. Види конфліктів між вчителем та учнем (за м.Рибаковою).
- •60. Причини та функції учнівських конфліктів. Особливості розв’язання, врегулювання та попередження конфліктів між учнями.
- •61. Психологічні умови попередження і конструктивного розв’язання конфліктів між вчителями та учнями.
- •63.Поняття управління конфліктом.Зміст основних напрямів управління конфліктами.
- •64.Психопрофілактика конфліктів : характеристика, види.Основні завдання психопрофілактичної роботи.
- •65.Шляхи попередження конфліктів.
- •66.Умови і способи стимулювання конфлікту.
- •67.Форми завершення конфліктів.
- •68.Основні умови, чинники та критерії розв’язання конфлікту.
- •69.Етапи розв’язання конфлікту
- •70. Правила конструктивної взаємодії учасників конфліктної ситуації.
54. Причини виникнення конфліктів в організаціях та їх наслідки.
Конфлікти в організаціях є результатом соціальної напруженості, що складається в колективах, чому можуть сприяти дві групи факторів.
До внутрішніх факторів можна віднести такі: ♦ невиконання керівниками перед колективом своїх обіцянок, приховування від колективу дійсного положення речей; ♦ відсутність видимого підтвердження поліпшення умов праці і побуту; ♦ конфронтація між персоналом керівництва і працівниками через розподіл матеріальних благ і оплати праці; ♦ проведення перетворень без врахування інтересів працівників.
Серед зовнішніх факторів можна виділити: ♦ нестабільність у суспільстві; ♦ виникнення гострого дефіциту на товари першої необхідності; ♦ законодавче погіршення правового захисту членів трудових колективів; ♦ дисбаланс у розподілі матеріальних благ у суспільстві. Конфлікти розвиваються в організаціях через конфронтацію приватних і загальних інтересів.
Наслідки КВО: Позитивні: - аналіз та вирішення давно назрілих проблем; - подолання недоліків у діяльності організації; - розвиток організації; - впровадження нововведень, які здатні оптимізувати ефективність діяльності колективу та комунікацію між окремими ланками організації та її працівниками; - покращення умов праці; - прийняття рішень, які враховують інтереси більшості працівників колективу; - співставлення альтернативних точок зору щодо важливих для діяльності організації питань; - відновлення справедливості у розподілі обов’язків та винагород, ресурсів; - відновлення чи встановлення взаєморозуміння між працівниками трудового колективу; - оптимізація соціально-психологічного клімату в колективі; - підвищення рівня згуртованості працівників та ін. Негативні: - зниження рівня співпраці між працівниками; - втрата робочого часу; - усунення конфлікту адміністрацією без вирішення суперечностей; - створення негативного іміджу організації чи окремих працівників; - зменшення ефективності та якості діяльності й комунікації в колективі; - формування негативних установок у працівників організації щодо виконуваної діяльності, організації та її працівників; - блокування прийнятих рішень при оформленні групової поляризації; - прийняття неоптимального з точки зору результату рішення, за яке виступали найвпливовіші працівники організації; - виникнення невдоволення і напруги в учасників дискусії внаслідок різних мотиваційних утворень; - прийняття компромісних рішень, які в окремих випадках є поверхневими і неефективними, коли наявне нехтування реальним станом справ.
55. Управлінські конфлікти як особливий вид конфліктів в організаціях.
Об’єктивними причинами управлінського конфлікту є об’єктивні фактори управлінського процесу: протиріччя між функціями, які виконує підлеглий, та його особистісними рисами. Підлеглий розглядається через призму функцій, які він виконує в організації, а ставлення до нього як до “особистості” відходить на задній план; відсутність чіткого поділу функціональних обов’язків між керівниками, керівниками і підлеглими (“хибні кола управління”). Результатом цього є ситуація, коли одному підлеглому вказівки даються багатьма керівниками, один киває на іншого, відсутність відповідальності; протиріччя між обов’язками і правами, між функціями людини та засобами їх виконання, між колом відповідальності та правами в даній управлінській сфері; непідготовленість спеціаліста до конкретної управлінської діяльності.
Суб’єктивними причинами управлінського конфлікту є фактори соціально-психологічного характеру (суб’єктивний аспект управлінського процесу та особистісні причини): прийняття керівниками необґрунтованих, неоптимальних помилкових рішень; зайва опіка та контроль особливо над досвідченими працівниками; низький авторитет конкретного управлінця серед підлеглих; порушення в системі стимулів, які запропоновано керівником для підвищення ефективності роботи.
Серед причин особистісного характеру вчені виділяють: низький рівень культури спілкування з обох сторін; вибір керівниками неадекватного стилю керівництва; намагання серед керівників затвердити власний авторитет за будь-яких умов, особливо затвердити власну непогрішимість у прийнятті рішень; загальне напруження відносин, емоційна нестійкість, агресивність.