Класифікація, будова, принцип дії просіювачів
Просіювачі найчастіше застосовуються в кондитерських, борошняних, гарячих цехах, а також спеціалізованих закладах ресторанного господарства для просіювання борошна, забезпечуючи при цьому його аерацію і розпушування. Залежно від форми сита і виду руху робочого органу просіювачі поділяються на декілька видів (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Класифікація просіювачів
Принципова схема просіювальної машини з циліндричним обертовим ситом наведена на рис. 2.2. У комплект входять два сита з розмірами отворів – 1,4 та 1,6 мм. Машина складається з платформи, на якій встановлено приводний пристрій, завантажувального бункера, труби зі шнеком і робочої камери.
Рис. 2.2. Схема і загальний вигляд просіювача з циліндричним ситом:
1, 2 – клинопасові передачі; 3 – електродвигун; 4 – труба; 5 – шнек; 6 – отвір; 7 – магнітний уловлювач; 8 – розвантажувальний лоток; 9 – просіювальна камера; 10 – кришка; 11 – хрестовина; 12 – ножі-розпушувачі; 13 – циліндричне сито; 14 – шкребки; 15 – робоча камера; 16 – завантажувальний бункер; 17 – запобіжна решітка; 18 – підйомник-перекидач; 19 – крильчатка; 20 – платформа
Робоча камера складається з обертового циліндричного сита з шкребками, закріпленого на верхній консолі живильного шнеку, і хрестовини із прикріпленими до неї ножами-розпушувачами. Зверху просіювальний механізм закривається кришкою, що кріпиться відкидним закріплюючим гвинтом. Для видалення з борошна феромагнітних домішок розвантажувальний лоток оснащений магнітним уловлювачем. На розвантажувальний лоток надітий знімний рукав.
При вмиканні електродвигуна машини борошно, що знаходиться у завантажувальному бункері, спрямовується крильчаткою до вертикальної труби, де захоплюється шнеком і транспортується всередину сита, що обертається. Під дією відцентрової сили борошно відкидається до стінок сита, проходить через його отвори, стикається з нерухомими стінками робочої камери, падає на її дно, а далі за допомогою обертових скребків спрямовується до розвантажувального лотка. Злежані грудочки борошна під час роботи просіювача розбиваються ножами-розрихлювачами. Проходячи через магнітний уловлювач, просіяне борошно звільняється від металевих домішок і висипається у тару. Непросіяні часточки залишаються всередині сита і в міру накопичення періодично видаляються вручну після відключення електродвигуна.
Робоча камера вібраційного просіювача (рис. 2.3) складається з завантажувального і розвантажувального бункерів, розділених між собою плоским ситом. Робоча камера за допомогою пружинних амортизаторів встановлюється на основі просіювача. Знизу до основи приварений кронштейн, до якого кріпиться однофазний електродвигун змінного струму.
Рис. 2.3. Схема і загальний вигляд вібраційного просіювача:
1– корпус;2– металічне сито;3– приймальний бункер;4– похиле дно;5– електродвигун;6– вал-ексцентрик;7– пружини-амортизатори;8– завантажувальний бункер;9– магнітний уловлювач
При вмиканні електродвигуна валом-ексцентриком створюються коливання робочої камери у горизонтальній площині. У результаті коливань камери часточки продукту проходять через отвори сита і потрапляють у приймальний бункер із розвантажувальним лотком, оснащеним феромагнітним уловлювачем. Амплітуда коливань камери, а, відповідно, і сита під час роботи просіювача становить 1,5–2 мм, а частота коливань дорівнює частоті обертань вала-ексцентрика.
Продукт завантажується у бункер просіювача після вмикання двигуна порціями по 5–6 кг. У процесі просіювання продукт потрібно періодично досипати.
Правила експлуатації просіювачів. При використанні просіювачів, окрім зазначених вище загальних правил експлуатації (тема 1, п. 1.6), необхідно дотримуватися таких рекомендацій.
Сипкий продукт, що мають просіювати, розміщують біля просіювача, під розвантажувальний лоток підставляють місткість (тару), вмикають електродвигун приводу і порціями за допомогою підіймального пристрою продукт подають у завантажувальний бункер.
При просіюванні необхідно стежити, щоб у завантажувальному бункері постійно знаходився продукт для запобігання затягування повітря всередину робочої камери та утворення вихрових потоків у ній, і, як наслідок, розпорошення борошна. Якщо продукт вологий і в завантажувальному бункері утворюються “зводи”, їх руйнують легким постукуванням по зовнішній стінці завантажувального пристрою не вимикаючи електродвигуна. Кожні 30–40 хв машину зупиняють і очищають сито і робочу камеру від непросіяних часточок. Необхідно також періодично протирати поверхню над магнітним уловлювачем спочатку вологою, а потім сухою тканиною для видалення мілких феромагнітних домішок.
Закінчивши роботу, машину вимикають, після повної зупинки рухомих частин сито знімають і здійснюють санітарну обробку сухою щіткою. Зовнішні частини корпусу протирають вологою, а внутрішні – сухою чистою тканиною.
Таблиця 2.2