6) Фразеологічна парономазія.

Парономазія – стилістична фігура, яка полягає в постановці поруч слів не однакових за значенням, наприклад: «O sağır değil, o aptal» – «Він не глухий, а дурний» [Sabah, 27.11.2009]. Так, пароніми багатьох мов володіють схожістю (близькістю) звучання, але в турецькій мові можливі також і «очні» пароніми, близькість між якими проявляється тільки в письмовій, а сприймається у візуальній формі. Здатність паронімів до змішання в мовленні призвела до того, що під терміном «паронімія» нерідко об'єднуються два поняття - власне паронімія, тобто вид мовних системних відносин між лексичними одиницями, і парономазія (або парономасія) –стилістичний прийом, що складається в навмисному зближенні слів, що мають схожість у звучанні. Ці слова не обов'язково повинні бути паронімами, часто для цілей автора буває досить випадкового звукового збігу. Використання парономазії дозволяє посилити виразність тексту; особливо часто цей прийом зустрічається в поезії, фольклорі і, звичайно, публіцистиці [13, с. 430].

Таким чином, фразеологічний зворот за своїми стилістичними властивостями добре підходить для використання в газетних заголовках. В результаті трансформації та актуалізації фразеологічна одиниця стає органічною частиною тексту, тісно сплітається з лексичним оточенням. Однак при цьому перетворений фразеологізм не відривається повністю від вихідного фразеологізму, оскільки він повинен бути зрозумілим для читача. Навіть незначна помилка може зруйнувати чи спотворити заголовок і думку, що він прагне донести.

3.3. Стилістичні помилки у вживанні фразеологізмів

Розглянути причини і типологію помилок, пов'язаних з вживанням фразеологізмів у мові ЗМІ необхідно з двох причин. По-перше, не дивлячись

на високі вимоги, що пред'являються до освіти і майстерності журналістів, існує ймовірність стилістичних помилок в опублікованих текстах ЗМІ. По-друге, проблема стилістичних помилок узгоджується з темою дипломної роботи і її основною ідеєю. Тому дуже важливо з'ясувати, де проходить межа між майстерно перетвореним фразеологізмом і стилістичною помилкою.

Назвемо типові причини помилок у вживанні фразеологізмів:

1. Незнання точного значення фразеологізму, його лексико-граматичного складу, експресивно-стилістичних особливостей, сфери вживання, сполучуваності, нарешті, неуважне ставлення до образної природи фразеологізмів призводять до стилістичних помилок. При вживанні фразеологізмів мовні помилки можуть бути не пов'язані зі специфікою фразеологізмів як відтворюваних стійких зворотів мови. Введення в текст фразеологізмів, що мають антоніми, або необережне використання багатозначних фразеологізмів може стати причиною неясності висловлювання. Подібні помилки, по суті, не відрізняються від аналогічних стилістичних помилок при використанні окремих слів [20, с.155].

2. Стилістично невиправдана зміна складу фразеології.

Склад фразеології в конкретних мовних ситуаціях може змінюватися по-різному: - зустрічається невмотивоване розширення складу фразеології в результаті вживання похідних слів: «Gomer'in neşeli gülüşü» – «веселий гомеричний сміх» [Zaman, 08.05.2007];

- спостерігається невиправдане скорочення складу фразеології в результаті пропуску його компонентів: «Aralarına kedi girdi» – «Між ними пробігла кішка» пропущене слово kara – чорна, що не дає змоги читачеві поглинути у смисл заголовку [Habertürk, 30.06.2010];

- нерідко бачимо спотворення лексичного складу фразеологізмів. Помилкова підміна одного з компонентів фразеологізму може пояснюватися схожістю слів: «Ekmeğini kayadan çıkarıyor» – невірне використання слова «камінь», що призводить до спотворення лексичного складу («Хліб із каменя дістає»). Правильний варіант фразеологізму – «Ekmeğini taştan çıkarıyor» – «Він робить все, щоб заробити собі на життя» [Habertürk, 07.07.2011].

3. Найбільший збиток стилю завдає невиправдане руйнування образності фразеологічного виразу. Іноді незрозуміло, що мав на увазі автор: вихідне або образне значення виразу. Наприклад: «Coğrafik haritalarda beyaz lekeler vardı» – «Білі плями були виявлені на географічних картах» – критикуючи роботу друкарні, автор назвав білими плямами НЕ надруковані місця на географічних картах [Aktüel, 16.10.2011].

Образна основа фразеологізмів вимагає особливої ​​уваги до їх сполучуваності зі словами контексту. Так, фразеологізм «çıkarmak» – «випустити у світ» може бути використаний тільки в поєднаннях з найменуваннями друкованих видань. Тому стилістично невірна пропозиція «Müzical baleyi cıkarttı» – «Музичний театр випустив у світ балет»; в цьому випадку слід було написати «sahnelemek» – «поставити балет» [Sabah, 03.09.2010].

4. Контамінація – (від лат. contaminatio – змішання) виникнення нового виразу за допомогою схрещування, об'єднання частин двох слів або виразів. Подібні стилістичні помилки пояснюються хибними асоціаціями [20, с.155]. Деякі помилки, що викликані контамінацією елементів різних фразеологізмів, настільки часто повторюються, що ми сприймаємо їх як вирази, які закріпилися в просторіччі: «yorulup dinlenmeden çalışmak» – «працювати не покладаючи сил». Контамінація елементів може стати причиною комічного звучання мови: «kaçın kurası» – «тертий горобець, стріляний калач», «her gün papz pilav yemez» – «не все коту масляна».

Ми розглянули основні види помилок при використанні фразеологічних зворотів у газетах. Можна зробити висновок, що лише професійні журналісти можуть звертатися до стійких словосполучень у заголовках, бо їх неправильне використання може призвезти до невірного смислового відтінку чи, навіть, комічного звучання.